Ухвала суду № 76505358, 14.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1236/18 Справа № 206/4559/18 Слідчий суддя - Сухоруков А.О. Суддя-доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді : Калініч Н.І.,

суддів : Мудрецького Р.В., Іванченка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання : Пінчук Є. С

прокурора : Баклана В. В.

захисника: Рева А.Л.

підозрюваного: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: захисника Реви А. Л. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Баклана В. В. на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року про обрання запобіжного заходу- тримання під вартою, щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроджень м. Луганськ Луганської області, громадянин України, працюючого на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Нікопольського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області, в званні «капітан поліції», маючого вищу освіту, одруженого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник Рева А. Л. в інтересах ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання військового прокурора та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції задовольняючи клопотання не впевнився у обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_3, оскільки на думку сторони захисту витяг ЄРДР не є доказом вчинення ОСОБА_3 будь -якого кримінального правопорушення, крім того в матеріалах провадження відсутні протоколи прийняття заяв про вчинення кримінального правопорушення. Захисник в апеляційній скарзі наголошує, що в матеріалах провадження наявна лише заява ОСОБА_5, яка не підписана посадовою особою, тобто на думку захисту невідомо для кого складалась заява та хто її приймав. Крім того, протокол огляду місця події в матеріалах клопотання відсутній, також в ухвалі не конкретизовано, показами яких, саме свідків підтверджується обґрунтованість підозри.

В апеляційній скарзі захисник звертає увагу, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення яка вручена підозрюваному не відповідає фактичним обставинам та є необґрунтованою, відсутні докази які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Крім того, на думку захисника, слідчим та прокурором не доведено жодний з ризиків передбачений ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваному не має сенсу переховуватись від органів досудового слідства. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, дружину, постійне місце роботи, раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, є учасником бойових дій, має медалі та відзнаки.

На думку захисника вказані обставини у їх сукупності свідчать про те, що застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є занадто суворим і недоцільним.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді змінити в частині призначення альтернативного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 у виді застави, призначивши заставу в розмірі 588 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 000 гривень. До початку розгляду апеляційної скарги, прокурором подано доповнення до апеляційної скарги,де прокурор ставить питання про скасування ухвали суду та ухваленні нового рішення про збільшення застави до 1000000 гривень.

На думку прокурора, слідчим суддею не прийнято до уваги, що досудовим розслідуванням встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 щомісячно отримував від громадянин ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів за не притягнення останніх до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів, у сумі 12 гривень, а також 29 серпня 2018 року ОСОБА_3 одержав від громадянина ОСОБА_5 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 20000 гривень за не притягнення родички громадянина ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за незаконне зберігання наркотичних засобів.

Прокурор в апеляційній скарзі наголошує, що враховуючи сукупність викладених обставин, у разі не застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_3 існують ризики, що він може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення , а тому для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваного доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 588 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 000 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції Семенча Андрія Івановича про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 10.09.2018 до 09.11.2018 року включно.

Визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 284 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 500000 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, шляхом неодноразових системних неправомірних дій, крім того, займає посаду в правоохоронних органах, може впливати на хід розгляду досудового розслідування, впливати на свідків, а також з урахуванням характеру кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі: вагомістю наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавленням волі на строк до десяти років), у вчиненні якого він підозрюється, застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, просили апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, доводи прокурора, який вважав за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді в частині призначення альтеративного запобіжного заходу у вигляді застави, збільшивши заставу до 1000000 гривень, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Колегія суддів вважає, що вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи підозрюваного, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.5 ст. 27, ч.3 ст.368 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання прокурора.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі "Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя врахував, що існують обґрунтовані ризики, що ОСОБА_3, підозрюється у вчинені особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків враховуючи також посаду,яку займав ОСОБА_3 в органах поліції, у зв'язку з чим обґрунтовано прийшов до висновку про застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не буде ефективним та доцільним.

Не можна не погодитися з доводами суду першої інстанції, що по даній справі слід також враховувати характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства,тому висновки суду щодо необхідності застосування саме такого запобіжного заходу обґрунтовані, тоді як апеляційні вимоги захисника мають суттєві протиріччя, оскільки захисник ставить питання про необґрунтованість підозри та просить обрати запобіжний захід- домашній арешт, який обирається тільки при наявності обґрунтованої підозри, тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню.

Відповідно ч.2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На думку колегії суддів, слідчий суддя відповідно до вимог ч.2 ст. 183 КПК України призначив ОСОБА_3 заставу яка відповідає тяжкості кримінального правопорушення, розміру спричиненої шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та особі обвинуваченого з урахуванням матеріального становища підозрюваного.

Так, із досліджених апеляційним судом матеріалів встановлено, що клопотання прокурора було задоволено, та підозрюваному застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, та визначено розмір застави 284 прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

На думку судової колегії, слідчій суддя при розгляді клопотання військового прокурора дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України визначив розмір застави, який достатній для виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків передбачених КПК, тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги: захисника Реви А. Л. в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України Баклана В. В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року щодо ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Дніпропетровської області

____ ___ ____

Калініч Н.І. Мудрецький Р. В. Іванченко О. Ю.