Ухвала суду № 76505353, 14.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/1221/18 Справа № 206/4559/18 Слідчий суддя - Сухоруков А.О. Суддя-доповідач - Калініч Н.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді : Калініч Н.І.,

суддів : Мудрецького Р.В., Іванченка О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання : Пінчук Є. С.

прокурора : Баклана В. В.

захисника: Ревти Д. Л.,

підозрюваної: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: захисника Ревти Д. Л. в інтересах підозрюваної ОСОБА_3, прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції Баклана В. В. на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2018 року про обрання міри запобіжного заходу- тримання під вартою, щодо:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянки України, офіційно не працюючої, яка проживає за адресою АДРЕСА_1 раніше не судимої,

-підозрюваної у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі захисник Ревта Д. Л. в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3

Обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що слідчий суддя не в повному обсязі перевірив зазначені у клопотання прокурора факти та відомості, відповідно до яких необхідно було застосовувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Вказує на те, що ризики, на які посилається в ухвалі слідчий суддя, є не доведеними та не доказаними. В оскаржуваній ухвалі слідчого судді не надано оцінки наявності чи відсутності ризиків.

Зазначає, що не має підстав вважати, що з боку ОСОБА_3 наявні ризики у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків, оскільки це є тільки припущеннями та не підтверджуються жодними доказами.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді змінити в частині призначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, у розмірі 176 200 гривень, та призначити заставу в розмірі 294 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 500 000 гривень.

Обґрунтовуючи свою позицію в апеляційній скарзі прокурор зазначає, що слідчим суддею не прийнято до уваги, кількість вилучених грошових коштів та банківських карток під час обшуку за місцем фактичного проживання підозрюваної. Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що підозрювана ОСОБА_3 щомісячно отримувала від незаконної діяльності, пов'язаної із виготовленням, зберіганням та збутом особливо небезпечних наркотичних та психотронних речовин, грошові кошти у сумі близько 30 000 гривень, а загалом організованою групою отримувався прибуток, від зазначеної незаконної діяльності, у сумі 1 500 000 гривень щомісячно.

Апелянт наголошує, у разі не застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_3 існують ризики, що вона може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а тому для запобігання вищевказаним ризикам, до підозрюваної доцільно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 294 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 500 000 гривень.

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 06 вересня 2018 року задоволено клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції Семенча Андрія Івановича про обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, застосовано до підозрюваної ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 04.09.2018 до 03.11.2018 включно.

Крім того слідчим суддею, визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 176200 гривень.

Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що клопотання та матеріали, надані прокурором, дійсно свідчать про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, крім того, не має офіційного джерела прибутку, а також з урахуванням характеру кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставинами, у тому числі: вагомістю наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні (позбавленням волі на строк до дванадцяти років), у вчиненні якого вона підозрюється, суд вирішив застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру та тяжкості діяння, яке їй інкримінується, та кореспондується з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника та просили її задовольнити,просили також відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який просив апеляційну скаргу прокурора задовольнити та збільшити розмір застави та вважав апеляційну скаргу захисника такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарг, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апеляційних скарг захисника та прокурора задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Колегія суддів вважає, що вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого слідчим суддею дотримані, а доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, є безпідставними.

Так, з наданих матеріалів вбачається що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч. 5 ст.27, ч.3 ст. 368 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати її у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованих їй кримінальних правопорушень, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі "Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Також приймається до уваги, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують та з урахуванням характеру кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, тому колегія суддів погоджується з висновками суду щодо обрання запобіжного заходу- тримання під вартою.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком правильним і обґрунтованим та не знаходить підстав для його зміни на даному етапі досудового розслідування на інший запобіжний захід.

Із досліджених апеляційним судом матеріалів встановлено, що клопотання прокурора було задоволено, та підозрюваній застосовано запобіжній захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, та визначено розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб .

Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На думку судової колегії, слідчій суддя при розгляді клопотання військового прокурора дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України визначив розмір застави який достатній для виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків передбачених КПК.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді змінити в частині призначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави, збільшивши розмір застави підозрюваній, однак прокурор не порушує питання про скасування ухвали слідчого судді відповідно до вимог ст.310, 407 КПК України.

Відповідно ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Колегією суддів досліджено апеляційну скаргу прокурора, з якої убачається, що прокурор не ставить питання про скасування ухвали слідчого судді, а ставить питання про зміну альтернативного запобіжного заходу фактично погіршуючи становище підозрюваної, шляхом збільшення суми застави. У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості скасувати ухвалу слідчого судді та задовольнити апеляційну скаргу прокурора.

З урахуванням меж апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що слідчий суддя у відповідності до вимог ч.3 ст.183 КПК України визначив розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного, та міру покарання, яка загрожує підозрюваному у разі його засудження, тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, п.3 розділу Х11 «Прикінцевих та перехідних положень ЗУ « Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги: захисника Ревти Д. Л. в інтересах підозрюваної ОСОБА_3, прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України старшого лейтенанта юстиції Баклана В. В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2018 року щодо ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

____ ___ ____

Калініч Н.І. Мудрецький Р. В. Іванченко О. Ю.