Постанова № 76504934, 12.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4184/18 Справа № 199/891/17 Головуючий у 1 й інстанції - Скрипник О. Г. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2018 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що йому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, належить автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 310D, реєстраційний номер НОМЕР_1. 08 вересня 2016 року о 06-45 годині у АДРЕСА_1 ОСОБА_3, керуючи автомобілем Hyundai Н-1, р.н. НОМЕР_3, під час руху заднім ходом скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 310D під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічні пошкодження. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху та притягнено до адміністративної відповідальності. Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5243888 від 17 вересня 2015 року. Від ПАТ "Українська пожежно-страхова компанія" позивач одержав страхове відшкодування у розмірі 49500,00 грн. Відповідно до трудової книжки ОСОБА_3 в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ПАТ "Дніпроважмаш".

Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь суму матеріальної шкоди у розмірі 50656,73 грн. та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено частково:

- стягнуто з ПАТ "Дніпроважмаш" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 46721,73 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2000,00 грн., витрати на евакуацію автомобіля у розмірі 1800,00 грн, витрати на знаходження автомобіля на штрафному майданчику у розмірі 135,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., а також судові витрати у розмірі 1280,00 грн., а всього 56936,73 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимогх - було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, ПАТ "Дніпроважмаш" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою в повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі, ПАТ "Дніпроважмаш" посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Інші учасники процесу своїм правом передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ПАТ "Дніпроважмаш" не скористались.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Тож, до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження та переглядати рішення судів перших інстанцій.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивачу на праві приватної власності на підставі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, належить автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 310D, реєстраційний номер НОМЕР_1.

08 вересня 2016 року о 06-45 годині у АДРЕСА_1 ОСОБА_3, керуючи автомобілем Hyundai Н-1, р.н. НОМЕР_3, під час руху заднім ходом скоїв зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter 310D під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічні пошкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 листопада 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у порушенні правил дорожнього руху та притягнено до адміністративної відповідальності.

Згідно висновку експертного дослідження №163/16А від 25 жовтня 2016 року, складеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_5, матеріальна шкода, завдана транспортному засобу позивача, складає 188535,41 грн.

Крім того, відповідно до висновку автомобіль є конструктивно знищеним. Автомобіль Mercedes-Benz Sprinter 310D відновлювати економічно недоцільно, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля (246954,52 грн.) перевищує вартість автомобіля до дорожньо-транспортної пригоди (188535,41 грн.). Також згідно висновку ринкова вартість аварійно пошкодженого автомобіля складає 92313,68 грн.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №163 від 09 вересня 2016р. позивачем було сплачено 2000,00 грн. за проведення експертного дослідження.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/5243888 від 17 вересня 2015 року.

Пунктом 5 полісу ОСЦПВВНТЗ АІ/5243888 встановлена франшиза у розмірі 500,00 грн. Таким чином страхове відшкодування має бути зменшене на 500,00 грн.

Від ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" ОСОБА_2 одержав страхове відшкодування у розмірі 49500,00 грн.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою склала: 188535,41 - 49500,00 - 92313,38 = 46721,73 грн.

За евакуацію свого автомобіля з місця ДТП до штрафного майданчика позивачем було сплачено 800,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1689 від 08 вересня 2016 року (ФОП ОСОБА_6). За знаходження транспортного засобу ОСОБА_2 одну добу на штрафному майданчику, позивач сплатив 120,00 грн. та 15,00 грн. комісії банку за обслуговування, що підтверджується відповідними квитанціями №П617/4615433/1 та №П617/4615433/2 від 09 вересня 2016 року.

Також, позивачем сплачено 1000,00 грн. за послуги евакуації автомобіля зі штрафного майданчика до СТО відповідно до квитанції №053810 від 09 вересня 2016 року.

Таким чином, у зв'язку із ДТП позивачу спричинена матеріальна шкода у розмірі 50656,73 грн., яка складається з різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою у розмірі 46721,73 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 2000,00 грн., витрати на евакуацію автомобіля у розмірі 1800,00 грн., витрати на знаходження автомобіля на штрафному майданчику у розмірі 135,00 грн.

Згідно із частинами другою, п'ятою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_3 в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ПАТ "Дніпроважмаш".

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та стягуючи матеріальні збитки і відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що відповідальність за відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії джерела підвищеної небезпеки лежить саме на ПАТ "Дніпроважмаш", оскільки ОСОБА_3 здійснюючи керування автомобілем Hyundai Н-1, р.н. НОМЕР_3 перебував у трудових відносинах з ПАТ "Дніпроважмаш".

В своїй апеляційній скарзі ПАТ "Дніпроважмаш" посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно було застосовано положення ч. 1 ст. 1172 ЦК України, відповідно до якої юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Так, апелянт зазначає, що згідно подорожнього листа вантажного автомобіля №277037 від 07-08 вересня 2016 року, маршрут руху автомобіля Hyundai Н-1, р.н. НОМЕР_3: Дніпропетровськ - Запоріжжя, диспетчер (за його вказівкою) - по місту; диспетчер (за його вказівкою) - по заводу, а повернення водія в гараж повинно відбутися о 07:00 08 веренся 2016 року.

Дорожньо-транспортна пригода 08 вересня 2016 року о 06:45 годині сталася у АДРЕСА_1, що є фактичним місцем проживання ОСОБА_3, у зв'язку з чим, апелянт вважає, що відхилившись від маршруту ОСОБА_3 здійснюючи наїзд на транспортний засіб позивача не виконував своїх трудових обов'язків, а тому стягнення матеріальної та моральної шкоди з ПАТ "Дніпроважмаш" є безпідставним.

Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, оскільки вказана дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_3 відбулась в момент, коли той фактично перебував на роботі, тобто в період робочого часу останнього, а той факт, що ОСОБА_3 відхилився від маршруту вказаного в подорожньому листі вантажного автомобіля №277037 від 07-08 вересня 2016 року не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про відшкодування шкоди, а є підставою для притягнення ПАТ "Дніпроважмаш" свого працівника до відповідальності згідно діючого трудового законодавства України.

Щодо посилань апелянта на необхідність стягнення реальної вартості відновлювального ремонту автомобіля, оскільки транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 310D станом на сьогодні відремонтовано та він перебуває у придатному стані для керування, то колегія суддів також відхиляє ці доводи з огляду на наявний в матеріалах справи висновок експертного дослідження №163/16А від 25 жовтня 2016 року, складеного судовим експертом - автотоварознавцем ОСОБА_5, відповідно до якого матеріальна шкода складає 188535,41 грн., а сам автомобіль - є конструктивно знищеним.

Протилежного апелянтом не доведено, допустимих, достовірних та належних доказів у відповідності до ст. ст. 76 - 80 ЦПК України, зокрема інших висновків експертного дослідження щодо розміру збитків, завданих транспортному засобу Mercedes-Benz Sprinter 310D, ПАТ "Дніпроважмаш" не надано ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної.

Своїм цивільно-процесуальним правом щодо проведення відповідних експертиз відповідач, також не скористався.

А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" - залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова