Рішення № 76504598, 14.09.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/3536/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп'як О.О., розглянув у м.Львові за правилами спрощеного провадження ( у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея,10) у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51,63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення від 20.03.2018 №91-03727;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51,63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення від 20.03.2018 №91-03727.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 2014 року є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 року.

З 04 квітня 2014 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 70% грошового забезпечення, що становить 4628,16 грн.

На виконання Постанови КМУ №988 Ліквідаційною комісією УМВС України у Львівській області була підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) №91-03727 від 20.03.2018, яку було надіслано до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

19 червня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, Постанови КМУ №988 та ст.63 Закону №2262-ХІІ, у якій просив провести перерахунок та здійснити виплату його пенсії з 01 січня 2016 року.

У відповідь на зазначену заяву відповідач листом вих.№2970/Т- 20/07.05-06 від 12 липня 2018 року, повідомив, що доплату за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 у сумі 8841,20 грн виплачено додатковими відомостями квітня 2018 року, тоді як сума перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде виплачуватись в такому порядку:- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017; - з 01.01.2020 - щомісячно окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії г за період з 01.011.2016 по 31.12.2017, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова КМУ №103).

Таким чином, на думку позивача ГУ ПФУ у Львівській області не здійснено жодних належних дій щодо забезпечення права позивача на перерахунок пенсії та отримання ним невиплачених грошових сум недоплаченої частини основного розміру пенсії починаючи з 01.01.2016, а тому, така бездіяльність відповідача є протиправною, виходячи з такого.

У строк, встановлений судом, відповідач надав суду відзив на позовну заяву, свою позицію відповідач мотивує тим, що з метою проведення перерахунку пенсій у відповідності до ч. 4 статті 63 Закону №2262-XII «Про пенсійне забезпечення, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» раніше призначених особам, які мають право на їх отримання, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року. Цією постановою врегульовано проведення перерахунку пенсій відповідно до постанови КМУ «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11.11.2015 року. Зокрема, як зазначає відповідач, пунктом 3 Постанови КМУ №103 встановлено перерахувати з 01.01.2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» №988 від 11.11.2015 року.

У відзиві на позовну заяву зазначено, що від Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України на адресу Головного Пенсійного Фонду України у Львівській області надійшла довідка від 20.03.2018 року №91-03727 про грошове забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Відповідачем здійснено перерахунок пенсії, а тому, на думку представника відповідача позовна заява задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 10.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України.

З 04 квітня 2014 року йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) у розмірі 70% грошового забезпечення, що становить 4628,16 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова КМУ №988) внесено зміни та підвищено грошове забезпечення поліцейських, внаслідок чого у позивача виникло право на перерахунок призначеної мені пенсії.

На виконання Постанови КМУ №988 Ліквідаційною комісією УМВС України у Львівській області підготовлено довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) №91-03727 від 20.03.2018 на ім'я ОСОБА_1, яку надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.

Відповідно до Довідки №91-03727 від 20.03.2018 розмір грошового забезпечення за нормами чинними за січень 2016 року за прирівняною посадою поліцейського - начальник управління до посади на день звільнення зі служби - начальник УБОЗ, становить: Посадовий оклад - 3600 грн; Підвищений посадовий оклад - 0 грн; оклад за спеціальним званням (полковник) - 2400 грн; надбавка за стаж служби в поліції (45%) - 2700 грн; премія - 12,29%; всього - 9769,23 грн.

19 червня 2018 року позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки, Постанови КМУ №988 та ст.63 Закону №2262-ХІІ, у якій просив провести перерахунок та здійснити виплату його пенсії з 01 січня 2016 року.

У відповідь на зазначену заяву відповідач листом вих.№2970/Т- 20/07.05-06 від 12 липня 2018 року, повідомив, що доплату за період з 01.01.2018 по 30.04.2018 у сумі 8841,20 грн виплачено додатковими відомостями квітня 2018 року, тоді як сума перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде виплачуватись в такому порядку:

- з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017;

- з 01.01.2020 - щомісячно окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії г за період з 01.011.2016 по 31.12.2017, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова КМУ №103).

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати пенсії починаючи з 01.01.2016 протиправною, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч.2 ст.51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Водночас, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23.12.2015 №900-VІІІ внесено зміни до пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 63 Закону №2262-ХІІ.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» (в редакції Закону №900-VІІІ) за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами. а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Крім того, Законом №900-VІІ статтю 63 Закону №2262-ХІІ доповнено новою частиною третьою, відповідно до якої перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Статтею 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та постановою від 18 листопада 2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ. Постанова № 988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.

В свою чергу, порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 №393», яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до п.2 Порядку №45 Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк повідомляє ПФУ про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

У свою чергу ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від МВС своїм головним управлінням в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, яких належить перерахуванню. Після складання таких списків та подання їх відповідним органам, уповноважені керівники цих органів своїм рішенням видають довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Згідно з п.3 Порядку 45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної у списку та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

На виконання зазначеного положення Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області складено оновлену довідку №91-03727 від 20.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача.

Судом встановлено, що перерахунок пенсії позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, та виплату грошової суми недоплаченої частини основного розміру пенсії за вказаний період, відповідачем здійснено не було.

Пунктом 5 Порядку №45 передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.

15 лютого 2018 року Верховний Суд у складі суддів Касаційного адміністративного суду у своєму рішенні у справі №Пз9901/8/18 зазначив, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», яка набрала чинності 02.12.2015.

Згідно зі статтею 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави стверджувати, що на підставі постанови КМУ№988 та Закону №2262-ХІІ позивач має право на перерахунок пенсії саме з 01 січня 2016 року, який не був проведений органами Пенсійного фонду, без обмеження строком.

Надаючи оцінку покликанням відповідача щодо застосування Постанову КМУ №103 суд вважає за необхідне зазначити.

Так, Постановою КМУ №103 визначений порядок перерахунку пенсій, призначених згідно із законом №2262 до 01 березня 2018 року з урахуванням виплат, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» далі Постанова КМУ №704).

Водночас суд зазначає, що, прийняття Постанови КМУ №103 у лютому 2018 року ніяким чином не спростовує факту протиправної бездіяльності відповідача за період з січня 2016 року.

Аналіз змісту Постанови КМУ № 103 дає підстави для таких висновків.

Пункт 1 вказаної постанови містить положення щодо перерахунку пенсії, призначеної до 1 березня 2018 року, з урахуванням відповідних виплат, що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови КМУ від 30.08.2017 №704.

Пунктом 2 визначено, що виплати перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 року 50 відсотків;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 відсотків;

з 1 січня 2020 року 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Пунктом 3 Постанови КМУ №103 визначений перерахунок з 1 січня 2016 року пенсій, призначених згідно із Законом №2262 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні виплати в розмірах, установлених законодавством, за січень 2016 року відповідно до постанови КМУ від 11 листопада 2015 р. №988.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.

Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

З аналізу постанови, суд зазначає, що прийняття Постанови КМУ №103 у лютому 2018 року ніяким чином не спростовує факт протиправної бездіяльності відповідача за період з січня2016 року.

В свою чергу, предметом оскарження цій адміністративній справі є бездіяльність відповідача та зобов 'язання провести перерахунок раніше призначеної пенсії з урахуванням розмірів виплат, які були визначені станом на 01 січня 2016 року постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 на підставі наданої довідки про розмір грошового забезпечення.

Таким чином, відповідач як на підставу для відмови в перерахунку та виплати перерахованої пенсії покликається на порядок (Постанова КМУ № 103 від 21.02.2018), який на момент виникнення спірних правовідносин (січень 2016 року) був відсутній.

Постанова №103 набрала чинності 24.02.2018.

Із положень статті 7 КАС України випливає, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За наведених обставин, на переконання суду, Постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 на виконання ст. 58 Конституції України не може застосовуватись до спірних правовідносин.

Крім того, варто зазначити, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. А згідно статей 21, 22 Основного Закону України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України в рішенні № 10-рп/2008 від 22.05.2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні № 5-рп/2005 від 22.09.2005, згідно з яким "…конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". Конституційний Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Так, відповідно до правил застосування правових норм, правові норми, що встановлені актом законодавства вищої юридичної сили, підлягають переважному застосуванню перед правовими нормами, що встановлені актами меншої юридичної сили.

Статтями 51, 63 Закону України № 2262-ХІІ, встановлювалися строки здійснення перерахунку та виплати пенсій особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ. З урахуванням викладеного, пріоритет належить Закону № 2262-ХІІ та саме його норми підлягають застосуванню.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 1-7/99, у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно- правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Згідно ч.З ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Таким чином, приписи Постанови №103 можуть застосовуватися до спірних правовідносин з приводу перерахунку та виплати пенсії виключно з 24.02.2018, оскільки такі правовідносини виникли до моменту набрання Постановою №103 законної сили, а тому підлягають врегулюванню тими нормативно-правовими актами, які були чинні на момент виникнення права позивача на такий перерахунок та виплату.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Нормами статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 08.11.2005 у справі «Кечко проти України» зазначив, що держава самостійно визначає, які надбавки виплачувати своїм працівникам з бюджету. Держава може вводити, припиняти або закінчувати виплату цих надбавок. Проте, якщо правове положення, що діє, передбачає виплату певних надбавок, і дотримані всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомовідмовляти в цих виплатах, поки відповідне положення є таким, що діє (п. 23). Одночасно Європейський Суд з прав людини не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність засобів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26).

Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням належних їй соціальних виплат і компенсацій не може бути поставлена в залежність від наявності чи відсутності у органів держаної влади бюджетних асигнувань на виплату таких.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22 червня 2010 року у справі № 21-399во10, від 07 грудня 2012 року у справі №21-977во10, від 03 грудня 2010 року у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016).

У рішенні від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ, має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.

Таким чином, з системного аналізу вищенаведених норм права суд дійшов висновку про необхідність відновлення права позивача на отримання у повному обсязі належних йому сум за період з 01.01.2016, які повинні бути розраховані та виплачені відповідно до чинних у зазначений період нормативно-правових актів

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24.04.2003).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень, які у подальшому були звужені Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, оскільки ця постанова змінила порядок перерахунку пенсії та встановила виплату перерахованої пенсії протягом двох років, ще й за умови виділення відповідних коштів з Державного бюджету.

Враховуючи наведені обставини, суд критично оцінює позицію представника відповідача, а тому не вбачає підстав для відмови у позові з наведених у відзиві мотивів.

За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані повністю, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до статті 139 КАС України, такі належить ситягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) пенсії з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51, 63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення від 20.03.2018 №91-03727.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) з 01 січня 2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно Законом України від 23 грудня 2015 року №900-VІІІ "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", статтями 51,63 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" на підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення від 20.03.2018 №91-03727.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) 1409,60 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Львівський окружний адміністративний суд.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна