Ухвала суду № 76503905, 14.09.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/10239/18

Провадження № 1-о/520/8/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2018 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Тонконоженко М.М., за участю секретаря Чебан О.О., розглянувши заяву представника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява представника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Одеси Чаплицького В.В. від 10.08.2018 року про внесення відомостей до ЄРДР.

В судовому засіданні представник наполягав на задоволенні заяви, посилаючись на викладені в ній доводи.

Слідчий у судове засідання не з'явився, посилаючись на службову зайнятість та просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки на теперішній час триває досудове розслідування відомості про яке внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді, під час якого проводяться необхідні слідчі дії для встановлення обставин кримінальних правопорушень, за наслідками яких буде прийнято рішення про повідомлення особі про підозру чи закриття провадження.

Вислухавши думку представника, дослідивши матеріали заяви, приходжу до наступного.

Представник в якості підстав для задоволення заяви посилається на те, що ухвала слідчого судді від 10.08.2018 року постановлена із порушенням вимог діючого кримінального процесуального законодавства та підлягає перегляду та скасуванню у зв'язку з тим, що на думку представника, слідчий суддя не дослідив та залишив поза увагою факти, які мали значення для вирішення питання про відкриття кримінального провадження, та можуть істотно вплинути на висновки слідчого судді.

Посилання захисника в якості нововиявленої обставини на необізнаність слідчого судді про відсутність фактів, які мають значення для кримінального провадження, не може бути визнано такою обставиною в розумінні визначення таких обставин ч.2 ст.359 КПК України. Оскільки, обставини на які посилається представник потребують дослідження під час досудового розслідування.

Крім того, при розгляді вказаної заяви надзвичайно важливим є не порушення балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. У свою чергу, одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.

Цей принцип, як наголошує ЄСПЛ, означає, що: «жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. При цьому, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру» (п. 52 рішення ЄСПЛ по справі «Рябих проти Росії» (2003).

Тобто принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, що якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне братися під сумнів. Принцип res judicata, є принципом остаточності рішень і наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.

З цього приводу ЄСПЛ підкреслив, що: «дозволивши прийняття такої вимоги в межах зазначених повноважень, було зведено нанівець увесь судовий процес, який закінчився ухваленням судового рішення, і така дія порушила право заявника на справедливий судовий розгляд згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції» (п. 62 рішення ЄСПЛ по справі «Брумареску проти Румунії» (1999).

«Надаючи дозвіл подати повторну апеляційну скаргу зі спливом значного проміжку часу та після початку виконання рішення суду на підставах, які, на думку Євросуду, мали на меті не виправлення серйозних судових помилок, а лише перегляд та нове вирішення справи, національні суди порушили принцип юридичної визначеності та «право на суд» заявника, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції» (п. 42 рішення ЄСПЛ по справі «Пономарьов проти України» (2008).

Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру. ЄСПЛ допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

З урахуванням зазначеного, вважаю що вказані заявником обставини, на які посилається заявник не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, які б допускали можливість судового перегляду судового рішення в розумінні вказаної практики ЄСПЛ, та в межах, що не порушують принципу юридичної визначеності.

На підставі викладеного, керуючись ст.459 - 467, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника - адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Чаплицького В.В. від 10.08.2018 року справа №520/10239/18, провадження №1-кс/520/3404/18 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області.

Слідчий суддя Тонконоженко М. М.