Вирок № 76503408, 17.09.2018, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/857/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Гвоздика А. Є.

при секретарі Скрипник Р. А.

з участю прокурора Скиби Є.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

та його захисника ОСОБА_2 ,-

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лука, Лохвицького району, Полтавської області, громадянина України, українця, зареєстрованого в АДРЕСА_1, без постійного місця проживання, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше судимого :

26. 02. 2007 року вироком Київського районного суду м. Полтава за ст. 358 ч. 1, ст. 358 ч. 3 КК України у виді штрафу в сумі 550 грн.;

05. 11. 2007 року вироком Київського районного суду м. Полтава за ст. 358 ч. 3 КК України у виді штрафу в сумі 510 грн.;

27. 11. 2007 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 190 ч. 2 КК України у виді 5 місяців арешту;

10.12. 2012 року вироком Диканського районного суду Полтавської області за ст. 190 ч. 2, ст. 309 ч. 1, ст. 185 ч. 2, ст. 70 ч. 1 КК України до 2-х років шести місяців позбавлення волі, та відповідно до ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 15. 10. 2014 року умовно-достроково звільненого на невідбуту частину покарання 7 місяців 25 днів позбавлення волі;

26.02.2015 року вироком Диканського районного суду за ст. 185 ч. 2, ст. 185 ч. 3, ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України, згідно ст. 71 КК України, приєднано 7 місяців позбавлення волі за вироком Диканського суду від 10.12.2012 року та остаточно призначено покарання у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі;

30.03.2015 року вироком Октябрського районного суду м. Полтави за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, засуджено до 3 років 7 місяців позбавлення волі,

відносно якого обвинувальний акт про вчинення ним злочину, передбаченого ст. 395 КК України, та угода з прокурором про визнання винуватості надійшли до суду, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинуваченому ОСОБА_1, 27 березня 2018 року постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік з застосуванням обмежень, які визначені ст. 10 Законом України " Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі". Вказана постанова була оголошена обвинуваченому ОСОБА_1, 11.04.2018 року, по закінченню ним покарання, а останнього зобов'язано прибути до обраного ним місця проживання, не пізніше 14.04.2018 року, яке ж останнім зазначено по АДРЕСА_1, та зареєструватися в Диканському ВП ГУНП в Полтавській області.

Однак, обвинувачений ОСОБА_1, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, діючи умисно, маючи на меті ухилення від адміністративного нагляду, не маючи поважних на те причин, не прибув до обраного місця проживання у визначений йому термін, а саме до 14.04.2018 року, порушивши таким чином встановлені щодо нього правила адміністративного нагляду, встановлені судом.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в неприбутті без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення із місць позбавлення волі, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 395 КК України.

В ході досудового розслідування між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угода про визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України, у якій зазначені формулювання обвинувачення, його правова кваліфікація, вказано, що обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, беззастережно визнав свою винуватість у неприбутті без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі. В угоді зазначене узгоджене прокурором і обвинуваченим ОСОБА_1 покарання у виді арешту на строк один місяць. В угоді вказані наслідки її укладення та затверджені наслідки її невиконання.

Розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні укладену між прокурором і обвинуваченим угоду про визнання винуватості, вислухавши з приводу цього пояснення обвинуваченого, його захисника, міркування прокурора про її затвердження, перевіривши її на відповідність вимогам діючого кримінального процесуального законодавства, роз'яснивши сторонам наслідки її затвердження, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 може бути затверджена та обвинуваченому призначене узгоджене покарання у виді арешту на строк один місяць.

Відповідно до положень абзацу 3 п. 3 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, угода про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 укладена щодо вчинення злочину невеликої тяжкості, внаслідок якого завдано шкоду лише суспільним інтересам. При укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини, зазначені у ст. 470 КПК України.

Як вбачається з пояснень обвинуваченого ОСОБА_1 та міркувань прокурора в суді, змісту угоди про визнання винуватості, вона укладена на добровільних засадах, не суперечить вимогам КПК України та інтересам суспільства, не порушує прав, свобод та інтересів сторін або інших осіб, у матеріалах справи відсутні відомості, що вона укладена через застосування насильства, примусу, погроз, що підтвердив у суді і сам обвинувачений ОСОБА_1, у обвинувальному акті зафіксовані фактичні обставини вчинення останнім злочину, що дають об"єктивні підстави для визнання ним винуватості у його скоєнні.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для затвердження угоди між прокурором і обвинуваченим про визнання винуватості та призначення узгодженого покарання відповідно до вимог ч. 1 ст. 475 КПК України.

Крім цього в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді взяття під варту, мотивуючи це тим, що покарання, яке визначено сторонами угоди про визнання винуватості від 05 вересня 2018 року, є один місяць арешту, яке обвинувачений повинен відбувати в місцях позбавлення волі, крім того маються ризики того, що обвинувачений ОСОБА_1 може зникнути з місця свого постійного проживання та переховуватися від призначеного судом покарання. Тому, для виконання вказаної угоди про визнання винуватості до обвинуваченого повинен бути застосований саме такий запобіжний захід з можливим застосуванням застави як це вимагає чинне законодавство.

Вислухавши клопотання прокурора заслухавши думки з цього приводу учасників судового засідання суд вважає, що клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під ватою з метою виконання рішення суду підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що в суді прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1 та п.5 ст. 177 КПК України, які дають підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від виконання вироку суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

Враховуючи те, що обвинуваченому ОСОБА_1 призначається покарання у виді арешту, тому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід йому слід обрати у виді утримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту із зали суду, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним вище ризикам та забезпечити виконання цим обвинуваченим належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У відповідності до ч.5 ст.194 КПК України,суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого в разі внесення застави та звільнення його з під варти ряд обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 468, 471, 474, 475, 476 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між начальником Диканського відділу Миргородської місцевої прокуратури і обвинуваченим ОСОБА_1 05 вересня 2018 року.

Визнати обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та за вчинення цього кримінального правопорушення призначити йому узгоджену сторонами міру покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді тримання під вартою, взявши обвинуваченого під варту із зали суду і строк відбування покарання йому обчислювати з 17 вересня 2018 року.

Обвинуваченому ОСОБА_1 визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК Україниу розмірі - 20 (двадцяти) розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 10.09.2018 року складає 36 820 (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять) грн. (Одержувач ТУ ДСА України у Полтавській області).

Депозит: Банк одержувача ДКСУ в м. Києві, код одержувача:( МФО 820172, код отримувача ЗКПО 26304855, розрахунковий рахунок: 37314008015950) .

Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь- який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов'язки, один місяць, до набрання вироком законної сили, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: а саме:

1)прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

2) не відлучатися з населеного пункту в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4)докласти зусиль до пошуку роботи.

У разі невиконання затвердженої судом угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України.

Згідно ч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому ОСОБА_1 та прокурору , інші учасники судового провадження мають право отримати її після подачі до суду відповідної заяви.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд засудженим, його захисником з підстав, передбачених п.1 ч.4 ст. 394 КПК України, а прокурором виключно з підстав, передбачених п.2 ч.4 ст. 394 КПК України.

Головуючий: