Постанова № 76503224, 13.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/796/7659/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/18297/17

13 вересня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, ухвалене під головуванням судді Миколаєць І.Ю., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, в якому просили стягнути з КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 31665,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначали, що вони є співвласниками квартири АДРЕСА_1, яка розташована на 14 поверсі. 09 січня 2017 року з технічного поверху будинку АДРЕСА_2 відбулося залиття квартир з 14-го по 1-ий поверх. Згідно актів про встановлення причин залиття їх квартири, причиною залиття став порив пожежного гідранту на технічному поверсі даного будинку. Внаслідок такого залиття квартири їм заподіяно матеріальну шкоду, яка згідно звіту № 190/17 про визначення розміру матеріальних збитків становить суму 29 965,00 грн. Вважають, що відповідальність за завдану шкоду повинно нести Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» , якому будинок переданий у господарське відання та яке є обслуговуючою організацією по вказаному будинку. Зазначають, що відповідач в добровільному порядку відмовляється від відшкодування завданої шкоди, тому за захистом свого порушеного права вони змушені звернутися до суду.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року задоволено позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 29 965.00 грн. та 1700,00 грн. за складання звіту про визначення розміру матеріальних збитків, а всього 31 665,00 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 640,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 14 серпня 2018 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин справи та без належної оцінки наявних у справі доказів. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав на відповідача відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди позивачам, завданої внаслідок витоку води після пориву пожежного гідранту, який знаходиться на технічному поверсі будинку. Вважає, що відповідальними за утримання вказаного майна у належному стані є співвласники багатоквартирного будинку. Відповідач дійсно надає послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території за адресою АДРЕСА_2 але обслуговування пожежних гідрантів не входить до компетенції КП &q?ан; Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва та не входить до тарифу з утримання будинку та прибудинкової території. Для того, щоб у підприємства виник обов'язок по ремонту пожежних гідрантів, такий обов'язок повинен бути включений у договір з мешканцями будинку, у тариф на оплату послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а також оплачений споживачами. При відсутності договірних зобов'язань з зазначеного питання між обслуговуючою організацією та співвласниками будинку, ремонт пожежних гідрантів залишається серед обов'язків співвласників будинку, в тому числі і позивача у розмірі, що відповідає розміру її частки у спільному майні.

В поданому на апеляційну скаргу відзиві представник позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_7 проти доводів скарги заперечував, посилаючись на їх безпідставність. Зазначив, що позивачами було доведено наявність заподіяної шкоди, її розмір та причинний зв'язок протиправної поведінки відповідача з заподіяними збитками. Вказує, що відповідно до Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, затверджених Постановою КМУ №529 від 20 травня 2009 року, до послуг, що повинні надаватися виконавцем входять, зокрема, технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньо будинкових інженерних систем у разі їх наявності. Крім того, відповідно до п. 2.8.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлового комунального господарства від 17 травня 2005 року за №76, підготовка житлового фонду до сезонної експлуатації включає також забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів. Тому, твердження відповідача про те, що утримання та обслуговування пожежних гідрантів не входить до його компетенції та вказані послуги не включені у договір з мешканцями будинку, є безпідставним.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті &q?ос;Голос України&q?ку; повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно п. 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій та статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України в редакції Закону України № 2147 - VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

В судовому засіданні представник Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» Демочко Людмила Володимрівна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на їх безпідставність, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про день та час слухання справи судом повідомлялись в установленому законом порядку, причину неявки не повідомили, а тому колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1від 22 грудня 2000 року та свідоцтва про право на спадщину за законом № 1418/11 від 10 лютого 2012 року. Квартира розташована на 14 поверсі 14-ти поверхового будинку.

09 січня 2017 року сталося залиття квартири позивачів з технічного поверху будинку.

11 січня 2017 року членами комісії у складі інженера ОСОБА_12, майстра технічної дільниці ОСОБА_13 майстра ремонтної дільниці ОСОБА_14, слюсаря-сантехніка ОСОБА_15 складено акт про те, що ними була обстежена квартира АДРЕСА_1 щодо залиття з технічного поверху. Згідно даного акту було встановлено пошкодження коридору, кухні, та кімнати площею 8,5 кв.м. Причиною залиття є порив пожежного гідранту на технічному поверсі даного житлового будинку.

25 січня 2017 року комісією у складі представників ЖЕД № 4: інженера ОСОБА_12, майстра технічної дільниці ОСОБА_13, слюсаря-сантехніка ОСОБА_15 повторно було обстежено квартиру АДРЕСА_1 та складено акт щодо стану підлоги після залиття з технічного поверху. Згідно даного акту причиною залиття є порив пожежного гідранту на технічному поверсі даного житлового будинку. Внаслідок залиття пошкоджено підлогу ( паркет) коридору площею 10,0 кв.м., електропроводка в квартирі не працює.

27 березня 2017 року комісією у складі провідного інженеру технічного нагляду КП «ККОЖФ» ОСОБА_16, начальника ЖЕД-4 ОСОБА_8, головного інженера ЖЕД-4 ОСОБА_17, інженера ОСОБА_12 складено акт щодо обстеження житлового будинку АДРЕСА_2. За результатами обстеження комісія прийшла до висновку про необхідність проведення ремонтних робіт у будинку та надані висновки і рекомендації комісії щодо виду таких ремонтних робіт та строків їх проведення.

22 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулась до директора КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» із заявою, в якій просила компенсувати збитки, завдані залиттям квартири, проте вимога не була виконана. Відповідач у своїй відповіді на дану заяву зазначив, що питання про відшкодування шкоди, завдану майну, може бути вирішене лише в судовому порядку.

Згідно звіту № 190/17 про визначення розміру матеріальних збитків від 14 квітня 2017 року, складеного оцінювачем Центру експертної оцінки - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_18, розмір матеріального збитку, який завдано власнику в результаті залиття квартири АДРЕСА_1 станом на момент складання даного звіту становить 29 965,00 грн.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_19, стягуючи з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 29 965.00 грн., суд першої інстанції посилався на те, що факт заподіяння матеріальної шкоди позивачам з вини відповідача внаслідок залиття їх квартири та розмір цієї шкоди є доведеним належними та допустимими доказами, а тому позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає дослідженим судом доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги його правильність не спростовують, з наступних підстав.

У відповідності до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. . Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 151 Житлового кодексу встановлює, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені цивільним законодавством.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов'язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода та упущена вигода) відшкодовується в повному обсязі.

Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що 09 січня 2017 року з технічного поверху будинку АДРЕСА_2 відбулося залиття двохкімнатної квартири НОМЕР_2 цього будинку, співвласниками якої є позивачі у справі. Причиною залиття є порив пожежного гідранту на технічному поверсі житлового будинку № 11 по вулиці Тулузи в місті Києві. Внаслідок залиття квартири позивачам заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої визначено звітом № 190/17 від 14 квітня 2017 року, складеного оцінювачем Центру експертної оцінки - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_18, і становить 29 965,00 грн.

Факт, обставини, причини залиття та розмір шкоди відповідачем у справі не оспорюються.

Покладаючи відповідальність по відшкодуванню завданої матеріальної шкоди позивачам на відповідача Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», суд першої інстанції обгрунтовано послався на те, що відповідач є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2, надає співвласникам даного будинку послуги по утриманню будинку та прибудинкової території і , відповідно до вимог ст. 24 Закону України &quте; Про житлово-комунальні послуги&qu24;, як балансоутримувач зобов&q?тл;язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального та поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам справи, дослідженим судом доказам та вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги про відсутність обов&quпр;язку відповідача утримувати майно ( в даному випадку пожежний гідрант на технічному поверсі), яке є спільною власністю власників будинку, якими є також і позивачі, та про відсутність вини відповідача у заподіянні внаслідок пошкодження такого майна шкоди, колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Листом № 107-56/2493 від 12 квітня 2018 року Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація повідомила, що відповідно до розпорядження Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації від 06 лютого 2015 року № 58 «Про передачу та закріплення житлового і нежитлового фонду за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», житловий будинок № 11 по вулиці Тулузи в м. Києві закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва».

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» є балансоутримувачем будинку №11 по вулиці Тулузи в м. Києві, в якому проживають позивачі.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов'язаний: укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 24 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» саме балансоутримувач, яким у будинку АДРЕСА_2 є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», повинен забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Крім того, відповідно до п. 2.8.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлового комунального господарства від 17 травня 2005 року за №76, підготовка житлового фонду до сезонної експлуатації включає також забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів.

Доводи апеляційної скарги про те, що обслуговування пожежних гідрантів не входить до компетенції КП &q?, ; Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва та не входить до тарифу з утримання будинку та прибудинкової території та щоб у підприємства виник обов'язок по ремонту пожежних гідрантів, такий обов'язок повинен бути включений у договір з мешканцями будинку, тариф на оплату послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, а також оплачений споживачами, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 529 Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затверджено Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а саме: прибирання прибудинкової території ; прибирання сходових кліток; вивезення побутових відходів (збирання, зберігання,

перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі;технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання; зливової каналізації ; дератизація, дезінсекція; обслуговування димовентиляційних каналів; технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків. поливання дворів, клумб і газонів; прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними

сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води; енергопостачання ліфтів; періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Відповідно до положень п.2 розділу 2 Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, затвердженої наказом МВС України № 696 від 15 червня 2015 року, утримання пожежних гідрантів здійснюють юридичні особи, яким вони належать на підставі права власності або іншого речового права.

Відповідачу КП &quli; Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м.Києва&q? К; будинок № 11 по вул. Тулузи в м.Києві переданий на праві господарського відання ( балансоутримання), а тому саме на відповідача покладено обов&q?ві;язок утримання пожежного гідранта, який розташований на технічному поверсі вказаного будинку і саме він несе відповідальність за шкоду, заподіяну позивачам внаслідок залиття їх квартири через порив вказаного гідранту.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» відсутні.

Питання розподілу судових витрат вирішено судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 383, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суд м. Києва від 23 квітня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 17 вересня 2018 року.

Головуючий: Судді: