Ухвала суду № 76503115, 11.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4365/2018 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Левко В.Б.

Доповідач: Глиняний В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г.

при секретарі Четвериковій О.С.

за участі прокурора Гончаренко А.О.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу з доповненнями директора ТОВ «Авангард» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року у кримінальному провадженні №42017100000001449, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ладного І.О. та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «АВАНГАРД» (код ЄДРПОУ 21377944), відкритих ПАТ «Айбокс Банк» (МФО 322302) № 26006002140601 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) № 26007051525914, № 26009051535719, № 26048051504240 в частині видатків грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок грошових коштів, що надходять, на загальну суму встановлених збитків, що становлять 6 874 330, 63 грн.

В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого містить достатньо правових підстав для арешту майна, у відповідності до вимог ст.ст. 170, 171 КПК України, оскільки грошові кошти на вказаних рахунках мають ознаки речового доказу в кримінальному провадженні та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ «Авангард». подав апеляційну скаргу в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді з підстав ї незаконності та необґрунтованості. Вказує, що під час розгляду слідчим суддею клопотання органу досудового розслідування яким є прокуратура м.Києва, було порушено правила підсудності, що згідно вимог кримінально процесуального закону тягне за собою скасування рішення. .

Також апелянт додає, що оскаржувана ухвала винесена слідчим суддею з порушенням закону, оскільки ТОВ «Авангард» не є особою, що якої здійснюється кримінальне провадження, а також вказує, що слідчий суддя не врахував наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт рахунків для самого товариства.

В доповненнях апелянт зазначає, що контролюючим органом не проводилася та не проводиться документальна планова або позапланова перевірка товариства, що взагалі виключає можливість встановлення факту порушення податкового законодавства. Самі грошові кошти у безготівковій формі розміщені на банківському рахунку не можуть підпадати під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, як про це вказує прокурор у клопотанні, оскільки не є матеріальними об'єктом, що можуть зберегти на собі сліди злочину. Також додає, що жодній посадовій особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення що розслідується.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна - адвоката ОСОБА_1, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження по розгляду клопотання про накладення арешту, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів Прокуратурою міста Києва здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42017100000001449 від 17 листопада 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що особи, які фактично здійснюють керівництво діяльністю ПАТ «Уманьавтодор», з листопада 2015 року на посаду голови правління, головного бухгалтера, голови наглядової ради ПАТ «Уманьавтодор» назначають «підставних» осіб, які жодного відношення до фінансово-господарської діяльності даного підприємства не мають, а лише надали свої паспортні дані та поставили підписи в установчих документах за грошову винагороду.

Крім цього встановлено, що колишнім бенефіціарним власником ПАТ «Уманьавтодор» являвся ОСОБА_4, який в 2017 році продав контрольний пакет акцій підприємству ТОВ «Центр Архітектури», на даний час ОСОБА_4 являється засновником ТОВ «АВАНГАРД». Дане підприємство звітує до податкових органів з однієї IP адреси, що й ПАТ «Уманьавтодор».

В свою чергу ТОВ «Авангард» у період 2015-2017 років придбало у ПАТ «Уманьавтодор» основні засоби, виробничі складські приміщення та нерухомість. Грошові кошти за нерухомість перераховувались з розрахункових рахунків ТОВ «Авангард» на рахунки ПАТ «Уманьавтодор», в подальшому через короткий проміжок часу повертались з рахунків ПАТ «Уманьавтодор» на рахунки ТОВ «Авангард» як оплата за виконання зобов'язань. Вищевказане свідчить про фіктивність проведення фінансово-господарських операцій між ПАТ «Уманьавтодор» та ТОВ «Авангард».ТОВ «Авангард» при взаємовідносинах з ПАТ «Уманьавтодор» за період грудень 2015 року - квітень 2018 року, встановлено порушення вимог податкового законодавства, що призвело до заниження ТОВ «Авангард» податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 3 232 519,76 грн. та податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 641 810,87 грн.

Таким чином службові особи ТОВ «Авангард» нанесли державним інтересам значної шкоди у розмірі 6 874 330, 63 грн.

Постановою прокурора прокуратури міста Києва Ладного І. від 10 серпня 2018 року грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «АВАНГАРД» (код ЄДРПОУ 21377944), відкритих ПАТ «Айбокс Банк» (МФО 322302) № 26006002140601 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) № 26007051525914, № 26009051535719, № 26048051504240 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

В рамках даного кримінального провадження прокурор відділу прокуратури м. Києва Ладний І.О. звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти розміщені на рахунках.

У відповідності до положень п. 1 ч.2 ст.170, ч.5 ст. 170 КПК України слідчий суддя задовольнив клопотання органу досудового розслідування.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання слідчого, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги - такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК Українивимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст.171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № №42017100000001449, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні прокурора, оскільки грошові розміщені на рахунках підпадають під критерії ст. 98 КПК України, тобто мають ознаки речових доказів, є предметом та доказом розслідуваних злочинів, та є підстави для їх збереження з метою подальшого розслідування кримінального провадження.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено належність майна і його відношення до розслідуваного кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою збереження речового доказу.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому, посилання апелянта на те, що слідчим суддею було безпідставно та в супереч ст. 170 КПК України накладено арешт на грошові кошти, які містяться на рахунку ТОВ «Авангард», який відкрито в ПАТ «Айбокс Банк» та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», оскільки станом на дату розгляду даного клопотання в матеріалах справи відсутні: відомості щодо повідомлення про підозру працівникам ТОВ «Авангард», не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Посилання власника майна на те, що прокурором не доведено, а слідчим суддею не зазначено в ухвалі суду на підставі яких фактичних даних зроблено висновок про те, що майно на яке накладено арешт було об'єктом кримінально протиправних дій, набуто кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також не наведено обґрунтувань того, що дане майно має ознаки речових доказів, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки, а ні органу досудового розслідування, викладені в клопотанні, а ні суду першої інстанції, викладені в ухвалі слідчого судді, з якими в повній мірі погоджується і колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги про порушення правил підсудності, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки в доданих до клопотання матеріалах наявні рішення органу досудового розслідування з яких вбачається, що згідно наказу Прокуратури м.Києва № 52 від 20 квітня 2018 року, другий слідчий відділ управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокурати та процесуального керівництва прокуратори міста Києва розташований у приміщенні за адресою: м.Київ, вул. Каунарська, 3-в. що знаходиться у Дніпровському районі міста Києва.

Доводи директора ТОВ «Авангард» ОСОБА_2 з яких від просить скасувати рішення слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132,170-173 КПК України, наклав арешт на майно, зазначене у клопотанні слідчого, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 15 серпня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва Ладного І.О. та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «АВАНГАРД» (код ЄДРПОУ 21377944), відкритих ПАТ «Айбокс Банк» (МФО 322302) № 26006002140601 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) № 26007051525914, № 26009051535719, № 26048051504240 в частині видатків грошових коштів, з можливістю зарахування на зазначений рахунок грошових коштів, що надходять, на загальну суму встановлених збитків, що становлять 6 874 330, 63 грн - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями директора ТОВ «Авангард» ОСОБА_2. - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Паленик І.Г. Масенко Д.Є.