Постанова № 76503094, 11.09.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/43726/17-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/6485/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві до Військово-медичного управління Служби безпеки України, третя особа: ОСОБА_1, про скасування актів Н-1 та Н-5 від 12 березня 2009 року нещасного випадку,

за апеляційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Остапчук Т.В., -

встановила:

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року в задоволенні названого позову відмовлено.

В апеляційній скарзі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне встановлення обставин, які мають значення для справи.

В судовому засіданні представник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник Військово-медичного управління Служби безпеки України проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову про скасування актів форми Н-1 та Н-5 від 12 березня 2009 року про проведення розслідування нещасного випадку, суд першої інстанції виходив із того, що при розслідуванні нещасного випадку, комісією не було допущено порушень Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а позивачем не було дотримано встановленої чинним законодавством процедури узгодження та документального оформлення висновку комісії з розслідування нещасного випадку.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що 19 січня 2009 року стався нещасний випадок з медичною сестрою фізіотерапевтичного відділення госпіталю Військово-медичного управління Служби безпеки України ОСОБА_1

За результатами розслідування нещасного випадку 12 березня 2009 року комісією з розслідування нещасного випадку складено акти за формами Н-5 про розслідування нещасного випадку, що стався 19січня 2009 року,та Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Відповідно до акту № 1 від 12 березня 2009 року за формою Н-5 та акту № 1 за формою Н-1 встановлено обставини, за яких стався нещасний випадок.

Так, 19 січня 2009 року о 11год. 30 хв. медична сестра фізіотерапевтичного відділення госпіталю ОСОБА_1, відповідно до графіку роботи, заступила на зміну в кабінет магнітолазеротерапії фізіотерапевтичного відділення госпіталю. Відпрацювавши повну робочу зміну, ОСОБА_1 о 18 год. 30 хв. закінчила роботу, розписалася в журналі обліку робочого часу фізіотерапевтичного відділення і пішла додому. ОСОБА_1 вийшла за прохідну ВМУ СБУ біля 18 год. 40 хв., пройшла 6-7 метрів від дверей прохідної, підсковзнулась на слизькому тротуарі, впала та вдарилися головою об бар'єр парковки автомобілів, отримавши забійну травму голови. Потерпіла одразу звернулась за медичною допомогою в неврологічне відділення госпіталю ВМУ СБУ, де їй надали першу медичну допомогу та госпіталізували для проходження необхідних медичних досліджень і подальшого стаціонарного лікування.

Згідно висновків комісії, викладених в акті № 1 від 12 березня 2009 року за формою Н-5, нещасний випадок з ОСОБА_1 визнається пов'язаним з виробництвом, складається акт за формою Н-1, нещасний випадок береться на облік у ВМУ СБУ; комісія не виявила осіб винних у порушенні законодавчих актів з охорони праці, що призвели до нещасного випадку.

Забійна травма м'яких тканин тіменної частини голови, підтверджується випискою з історії хвороби № 216 госпіталя ВМУ СБУ від 19 січня 2009 року.

Відповідно до ескізу місця, де стався нещасний випадок, складеного інженером з охорони праці Геращенком О., та згідно із планом меж земельної ділянки, місце падіння ОСОБА_1 знаходиться в межах території ВМУ.

Обґрунтовуючи позов, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві зазначило, що нещасний випадок, що стався із ОСОБА_1 не підпадає під вимоги ст. ст. 14, 15 Порядку розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а тому не являється пов'язаним із виробництвом, та підлягає розслідуванню за Порядком № 270.

Крім того, позивач посилається на окрему думку страхового експерта з охорони праці відділу по роботі з страхувальниками та потерпілими Печерського району управління виконавчої дирекції ФССНВ у м. Києві Романюка В.С., який не погодився із висновком комісії, та зазначив, що нещасний випадок стався після робочого часу та за межами території підприємства.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що документальне оформлення нещасного випадку на виробництві здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, якою затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Врахувавши, вищенаведені положення законодавства України, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про їх дотримання при складанні оспорюваних: акту за формою Н-5 про розслідування нещасного випадку, що стався 19 січня 2009 року, та Н-1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом.

Крім цього, Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2017 року № 761/27487/14-ц викладена наступна правова позиція.

Пунктом першим ч. 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону № 1105-ХІV факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

За змістом ст. 22 Закону України «Про охорону праці», пунктів 10, 13, 38 та 58 Порядку роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.

Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою.

У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.

Пунктом 59 Порядку передбачено, що рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ).

Перелік осіб, яким надано право на таке оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Фонд та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст указаних актів, оскільки складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає і не порушує прав та інтересів Фонду.

Статтею 55 Закону № 1105-ХІV передбачено право виконавчих органів Фонду звертатися до суду за вирішенням спорів щодо сум страхових внесків, розміру шкоди та прав на відшкодування, накладення штрафів та з інших питань, але факт нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який пов'язаний з виробництвом, не може бути оскаржений Фондом (його регіональними відділеннями).

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України у постанові від 31 травня 2017 року № 761/27487/14-ц, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києві не відноситься до осіб, яким надано право оспорювати зміст актів.

З огляду на це позовні вимоги є необґрунтованими.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом застосовано невірну редакцію Порядку, колегія суддів не приймає, оскільки мотивувальна частина рішення суду містить посилання на Постанову Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, якою затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, яка підлягає застосуванню у даному випадку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 23 травня 2018 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у місті Києвізалишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: Г.М. Кирилюк

І.М. Рейнарт