Ухвала суду № 76500983, 07.09.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/556/18 Справа № 694/1343/16-к Категорія: ч.1 ст.115 КК УкраїниГоловуючий по І інстанції: Савенко О. М. Доповідач в апеляційній інстанції: Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

Головуючого - судді суддів при секретарі Ятченка М. О. Соломки І. А., Биби Ю. В. Чорній Я. Ю.за участю прокурораПашковської Ю.П.

адвоката Токар О.М. - присутньої в режимі відеоконференції в

приміщенні Ватутінського міського суду

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2018 року, яким

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Ватутіне

Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою

освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 не судимого, -

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років 5 (п'ять) місяців позбавлення волі.

Термін відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_8 рахується з 04 квітня 2018 року, зарахувавши в термін відбуття покарання, строк перебування під вартою з 12 липня 2016 року по 04 квітня 2018 року та відповідно до ч.5 ст.72 КК України, зараховано до строку відбутого покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у період з 12 липня 2016 року по 21 червня 2017 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_8, у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишений без змін.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь Держави витрати на залучення експерта в сумі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят гривень) 40 копійок.

Вирішено долю речових доказів

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку ОСОБА_8, 11 липня 2016 року близько 20 години 30 хвилин, перебуваючи за місцем проживання раніше йому знайомого ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, що по АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, які виникли під час сварки та сутички з останнім з приводу неправдивого, на думку ОСОБА_8, звернення до правоохоронних органів з боку ОСОБА_9, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9, наніс останньому один удар кухонним ножем, який взяв з кухонного столу вказаного будинку, в область життєво важливих органів ліву частину грудної клітки, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення грудної клітки з ушкодженням серця, що спричинило гостру крововтрату, які згідно висновку експерта №05-9-02/137 від 21 вересня 2016 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та від яких о 21 годині 40 хвилин настала смерть потерпілого ОСОБА_9.

Таким чином, ОСОБА_8, своїми умисними діями, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.115 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (умисне вбивство).

В апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про застосування до нього положень ст.69 КК України, призначивши нове покарання нижче нижньої межі санкції статті основного закону. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує на те, що, на його думку, суд першої інстанції не в повній мірі врахував можливість застосування до нього ст.69 КК України. Апелянт зазначає, що в кримінальному провадженні відносно нього були встановлені три обставини, які пом'якшують покарання, а саме: 1) щире каяття, 2) активне сприяння в розкритті злочину, 3) визнання вини. За наявності обставин, що пом'якшують покарання, апелянт вважає, що суд першої інстанції міг призначити основне покарання нижче нижньої межі санкції статті основного закону. В зв'язку з тим, що суд першої інстанції не знайшов обставин, які обтяжують його вину, апелянт просив призначити покарання нижче нижньої межі санкції статті 115 частини 1 КК України.

В доповненні до апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 ставиться питання про скасування вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2018 року в зв'язку з порушенням вимог КПК України, а саме проведення судового засідання 04 квітня 2018 року без участі обвинуваченого ОСОБА_8 та участі його адвоката. В зв'язку з цим обвинувачений просив скасувати вирок місцевого суду, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції обвинуваченого ОСОБА_8, думки обвинуваченого ОСОБА_8 та його адвоката Токар О.М. щодо необхідності задоволення апеляційної скарги з наведених у ній підстав, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за яке він засуджений ґрунтується на доказах, які були досліджені судом в порядку ч.3 ст.349 КПК України та отримали його вірну оцінку, а тому колегія суддів не перевіряє фактичні обставини справи, оскільки обвинувачений позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи.

Дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання судом першої інстанції були взяті до уваги всі обставини кримінального провадження, зокрема враховано наявність пом'якшуючих вину ОСОБА_8 обставин: активне сприяння у розкритті злочину, визнання вини, щире каяття, також місцевим судом було враховано і відсутність обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_8, крім того було враховано, що обвинувачений ОСОБА_8 є особою молодого віку, перебував у шлюбі від якого має неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_5, шлюб за рішенням суду розірваний, на утриманні осіб похилого віку не має, до кримінальної відповідальності притягується вперше, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, відповідно до повідомлення військового комісара Звенигородського районного військового комісаріату ОСОБА_10, проходив строкову військову службу з 01 листопада 2011 року по 01 листопада 2012 року, згідно листа Міністерства оборони України військової частини - польова пошта В4174 від 12 травня 2017 року №2999, ОСОБА_8 дійсно являється військовослужбовцем вказаної військової частини, яку з 25 червня 2017 року самовільно залишив, що підтверджується і витягами з наказів №182 від 25 червня 2015 року та №278 від 20 жовтня 2014 року (а.с.27-29 т.3) та вказує на участь обвинуваченого ОСОБА_8 в антитерористичній операції, із змісту листа Міністерства оборони України військова частина А3309 від 15 червня 2017 року, вбачається, що ОСОБА_8 з 15 березня 2015 року по 06 квітня 2015 року перебував на стаціонарному лікуванні в Комунальному Закладі «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради з діагнозом - стан після мінно-вибухової травми, отриманої 29 січня 2015 року, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, акубаротравма, цефалічний, антено-вегетативний синдром, а тому з врахуванням всіх цих обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_8 тільки в умовах його ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_8 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, воно не має на меті завдати фізичних страждань або приниження людської гідності засудженого.

Твердження апелянта про необхідність застосування до нього положень ст.69 КК України, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки пом'якшуючі його вину обставини і так були враховані у вироку місцевого суду та було призначено обвинуваченому майже мінімальне покарання, передбачене ч.1 ст.115 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.69 КК України призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом можливе за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

З урахуванням обставин справи, колегія суддів апеляційного суду не вбачає жодної обставини, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого, а наявність пом'якшуючих вину обвинуваченого обставин, участь обвинуваченого ОСОБА_8 в антитерористичній операції та отримання ним поранення під час участі в антитерористичній операції були враховані судом першої інстанції і в зв'язку з цим було призначено майже мінімальне покарання, передбачене ч.1 ст.115 КК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого ОСОБА_8 задоволенню не підлягає, оскільки обвинуваченим не наведено переконливих даних, які б давали підстави для застосування йому більш м'якого покарання ніж передбачено законом.

Істотного порушення норм КПК України, про які зазначає обвинувачений ОСОБА_8 в своєму доповненні до апеляційної скарги, зокрема щодо того, що 04.04.2018 року Городищенським районним судом Черкаської області було проведено судове засідання без участі обвинуваченого ОСОБА_8 та його адвоката, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 ухвалено правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч.5 ст.72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання).

Таким чином з урахуванням цього правового висновку обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ч.5 ст.72 КК України, необхідно зарахувати до строку відбутого покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у період з 21 червня 2017 року по 07 вересня 2018 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 04 квітня 2018 року, стосовно ОСОБА_8 залишити - без зміни.

Зарахувати відповідно до ч.5 ст.72 КК України до строку відбутого покарання у виді позбавлення волі, строк його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі у період з 21 червня 2017 року по 07 вересня 2018 року.

Вирок суду вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, та дані судові рішення можуть бути оскаржені в касаційному порядку на протязі 3-х місяців, а засудженим який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :