Ухвала суду № 76499662, 13.09.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 646/3185/18 Головуючий суддя І інстанції Янцовська Т.М.

Провадження № 11-сс/790/1371/18 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: В порядку КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенко Я.В.,

суддів - Цілюрик В.П. та Бездітко В.М.,

секретаря - Авдєєва А.С.,

за участю прокурора - Чопко М.П.,

адвоката - ОСОБА_1,

апелянтів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2018 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківській області юриста 2 класу ОСОБА_4, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Харківської області старшим радником юстиції ОСОБА_5, подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000265 від 21.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна.

Накладено арешт з забороною розпоряджатися і користуватися на наступне майно, вилучене 20.08.2018р. під час обшуків, перелік якого міститься в вищезазначеному клопотанні (а.с.1-13).

Задовольняючи клопотання про арешт вилученого майна, слідчий суддя послався вимоги ст. 170 КПК України та на відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.08.2018 року про накладення арешту на майно ОСОБА_2 і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора на майно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 міститься прохання про скасування ухвали слідчого судді від 28.08.2018 року про накладення арешту на майно та постановленням нової ухвали, якою відмовити у задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Свої апеляційні скарги апелянти обґрунтовують тим, що ухвала є незаконною, необґрунтованою та винесеною в порушення норм вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_1, які наполягали на задоволенні апеляції, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання слідчого про арешт майна, вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і має доказове значення у кримінальному провадженні (а.с. 85-92).

Матеріали клопотання про арешт майна містять витяг з ЄРДР № 42018220000000265 від 21.02.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368, ч.1 ст.369 КК України (а.с. 14-16).

Згідно до ст.ст. 214, 223 КПК України після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконуються слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

З судових матеріалів вбачається, що є достатні підстави вважати, що майно вказане в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно ст. 98 КПК України матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом є речовими доказами по справі. Якщо документи містять зазначені вище ознаки, вони теж є речовими доказами.

Згідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

В ч.3 ст.170 КПК України зазначено, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно зі ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (у разі арешту майна з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Як зазначено Європейським Судом з прав людини в п. 58 у справі «Тошева протии Болгарії» - головним для органів державної влади, в тому числі для суддів, є тлумачення та застосування національного законодавства.

Клопотання містить посилання, що майно зазначене в ньому є речовими доказами у даному кримінальному провадженні або мають відношення до вчинення кримінального правопорушення, факт чого необхідно перевірити, а також визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, для чого необхідно провести низку слідчих – розшукових дій у тому числі експертиз, є необхідність у арешті вказаного майна.

Вищенаведене в належній мірі враховано слідчим суддею при винесенні ухвали, як і вимоги ч.10 ст.170 КПК України.

Слідчим суддею у відповідності до п.5 ч.5 ст.173 КПК України зазначено, що ухвала підлягає негайному виконанню слідчим після її проголошення.

При розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею дотримані вимоги ч.ч.2, 4 ст.173 КПК України, зміст ухвали слідчого судді відповідає вимогам ч.5 ст.173 КПК України. Мотиви прийнятого рішення слідчим суддею викладені в мотивувальній частині ухвали, в цілому відповідають вимогам ст.370 КПК України, з чим погоджується і апеляційний суд.

Між тим, доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також їх апеляційні вимоги містять взаємовиключні протиріччя.

Так в апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказує, що зазначені в ухвалі грошові кошти, які були вилучені в ході обшуку 20.08.2018 року, належать на праві приватної власності його батькам.

Про це ним зазначено особисто в протоколі обшуку (а.с. 41) де ним вказано, що вилучені грошові кошти його батьків в сумі 10 000 доларів США та 40 000 грн.

Однак, в апеляційній скарзі він вказує, що було порушено Конституційне право на володіння, користування та розпорядження своєю приватною власністю саме ОСОБА_3, тобто лише його батька, а не батьків.

Крім того, він просить скасувати ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.08.2018 року про накладення арешту на майно саме ОСОБА_2 і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора на майно.

Між тим, в ухвалі слідчого судді зазначено, що накладається майно (а.с.90) вилучене під час обшуку, 20.08.2018 року, за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме: мобільний телефон чорного кольору Iphone ІМЕІ 3594940863811292; банківська картка ОСОБА_6 4149497864225844; грошові кошти номіналом 500 грн - 66 шт., номіналом 200 грн. - 15 шт., номіналом 100 грн. - 40 шт.; номіналом по 100 доларів США - 100 штук.

Таким чином, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує, що кошти належать його батькам право порушено на власність ОСОБА_3, а просить скасувати ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно саме ОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що в протоколі обшуку від 20.08.2018 року ОСОБА_2 зазначав про те, що вилучені грошові кошти належать саме ОСОБА_3

Між тим, особисто в протоколі обшуку (а.с. 41) ОСОБА_2 вказав, що вилучені грошові кошти його батьків в сумі 10 000 доларі США та 40 000 грн., а не лише ОСОБА_3

Більш того, ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 28.08.2018 року про накладення арешту на майно і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Апелянтом ОСОБА_3 не враховано, що ухвалою слідчого судді накладено арешт на значну кількість майна інших осіб, що не належать ОСОБА_3, отже він не є особою, що може ставити питання про скасування ухвали в повному обсязі.

Правом на зміну, доповнення до апеляційної скарги, відповідно до вимог ч.3 ст.403 КПК України, апелянти не скористались.

За наведених вище неусунутих взаємовиключних доводів та протирічь викладених в апеляційних скаргах судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних вимог апелянтів.

Між тим, судова колегія вважає ухвалу слідчого судді від 28.08.2018 року, щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 42018220000000265 для забезпечення доказової бази обґрунтованою.

В клопотанні про накладення арешту ставилося питання і про арешт майна для забезпечення конфіскації.

В розумінні вимог ст.170 КПК України накладення арешту з метою забезпечення конфіскації можливо лише на майно особи, яка має статус підозрюваного.

На час розгляду клопотання підозра ОСОБА_2 не була пред’явлена, а тому слідчий суддя наклав арешт відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.170 КПК України та врахував вимоги ч.3, ч.10 ст.170 КПК України.

Між тим, апелянтами до суду апеляційної інстанції надана копія повідомлення про підозру від 31.08.2018 року з якої вбачається, що предметом неправомірної грошової вигоди були грошові кошти в сумі 74 342,17 грн., а не в іноземній валюті.

За наведених обставин судова колегія зазначає, що апелянти не позбавлені права скористатись своїм правом передбаченим ст. 174 КПК України і звернутись до слідчого судді з клопотанням щодо скасування арешту майна з належним обґрунтуванням та наданням оригіналів розписок.

Посилання апелянтів на те, що в протоколі обшуку відсутні номери купюр, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки ч.2 ст.303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Посилання апелянтів на порушення вимог КПК України з боку слідчого судді заслуговує на увагу, проте враховуючи допущені протиріччя в апеляційних доводах та вимогах апеляційних скарг це не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді, за доводами апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.08.2018 року щодо накладення арешту на майно по кримінальному провадженню № 42018220000000265 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: