Ухвала суду № 76499451, 05.09.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 Справа №607/17050/18

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ломакін В.Є., при секретарі судового засідання Пушкар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В. від 10 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до слідчого судді зі скаргою, у якій просять скасувати постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В. від 10.08.2018 р. про закриття кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42013210070000003 від 25.02.2013 р., якою закрито вказане кримінальне провадження щодо вчинення старшим слідчим з ОВС СВ податкової міліції ДПА в області ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

В обґрунтування скарги посилаються на наступне.

В оскаржуваній постанові від 10 серпня 2018 року про закриття кримінального правопорушення вказано, що постанова прийнята керуючись ст.284 КПК України, однак стаття 284 КПК України визначає підстави закриття кримінального провадження, а не кримінального правопорушення.

Поняття «закриття кримінального правопорушення» кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відтак постанова слідчого в ОВС слідчого відділу прокуратури Тернопільської області радника юстиції Карпця П.В. від 10 серпня 2018 року про закриття кримінального правопорушення, якою кримінальне провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.365, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367, ч.2 ст.384, ч.2 ст.367 КК України щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину підлягає скасуванню, оскільки винесена всупереч вимогам КПК України, яким не передбачено винесення постанови про закриття кримінального правопорушення.

Слідчий не врахував, що у кримінальному провадженні №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.365, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367, ч.2 ст.384, ч.2 ст.367 КК України зібрані докази вказують на те, що фігуранти об'єднаного кримінального провадження, об'єднані спільним умислом, який полягає у штучному створенню доказів для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину за відсутності події злочину.

Слідчий в оскаржуваній постанові не надав правової оцінки діянням ОСОБА_4, які вчинені із умислом - приховати злочини вчинені працівниками правоохоронних органів.

Слідчий в оскаржуваній постанові не спростував факт фальсифікації акту перевірки ТОВ «МЕЛВІС» №286/23-21135193 від 13 травня 2008 року без фактичного проведення позапланової виїзної документальної перевірки та фальсифікації інших доказів, які були штучно створені для обвинувачення ОСОБА_1 у вчинення тяжкого злочину, за відсутності події злочину, а відтак зробив хибні висновки про законність діянь, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Слідчий не виконав ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 16 липня 2015 року: щодо надання правової оцінки діям працівників ДПІ у Гусятинському районі, які склали акт перевірки ТОВ «МЕЛВІС» №286/23-21135193 від 13 травня 2008 року без фактичного проведення перевірки: щодо надання правової оцінки діям в.о. начальника ДПІ у Гусятинському районі ОСОБА_5, який видав наказ від 15 квітня 2008 року на проведення перевірки ТОВ «МЕЛВІС», не маючи законних підстав для видачі такого наказу; щодо надання правової оцінки діям в.о. голови ДПА ОСОБА_6., який 22 квітня 2008 року видав доручення на одночасне проведення службового розслідування стосовно працівників ДПІ у Гусятинському районі, які незаконно провели перевірку ТОВ «МЕЛВІС» та доручення цим же працівникам провести повторну перевірку «МЕЛВІС»; щодо надання правової оцінки діям ОСОБА_4 при невідповідності його показань доказам, які вказують на те, що до винесення постанов 25 квітня 2008 року та 26 травня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого. ОСОБА_4 володів офіційними даними про існування у ТОВ «МЕЛВІС» фактичної переплати 1800000 грн. з податку на прибуток.

Слідчий не виконав ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року (судове провадження №1-кс/607/5751/2016) щодо проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на проведення експертизи щодо визначення повного розміру матеріальних збитків, завданих ТОВ «МЕЛВІС» згідно заявленого потерпілими клопотання про це від 09 грудня 2016 року. Слідчий не перевірив правильність кваліфікації у кримінальному провадженні в частині ст.367 КК України.

Слідчий не виконав ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 19 грудня 2016 року (судове провадження №1-кс/607/5752/2016) щодо зобов'язання слідчого вчинити слідчі та процесуальні дії направлені на проведення експертизи щодо визначення правильності акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «МЕЛВІС» згідно заявленого потерпілими клопотання про це від 05 грудня 2016 року.

Слідчий не виконав ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 07 лютого 2017 року щодо зобов'язання слідчого розглянути клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20 січня 2017 року з урахуванням вимог норм КПК України, які описано в мотивувальній частині ухвали, в тому числі із подальшим забезпеченням прийняття законного і неупередженого процесуального рішення, яке б відповідало вимогам, зазначеним у ст.110 КПК України.

Постанова від 10.08.2018 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25.02.2013 року підлягає скасуванню, оскільки винесена всупереч вимогам ст.9 КПК України та містить завідомо неправдиві відомості, а наведені для закриття провадження підстави є штучно створеними (сфальсифікованими), які не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та суперечать зібраним підчас досудового розслідування доказам. У постанові слідчий перекрутив факти та юридичну суть документів на які посилається, обґрунтовує підстави для закриття кримінального провадження виключно доказами, які є недопустимими та виключно показами осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, незважаючи на те. що їхні покази суперечать доказам, які є в матеріалах кримінального провадження.

Слідчий не надав правової оцінки діям ОСОБА_4 при невідповідності його показань доказам, які вказують на те, що до винесення постанов 25 квітня 2008 року та 26 травня 2008 року про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого, ОСОБА_4 володів офіційними даними про існування у ТОВ «МЕЛВІС» фактичної переплати 1800000 грн. з податку на прибуток, а відтак виносив завідомо незаконні постанови про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину за відсутності події злочину.

В оскаржуваній постанові слідчий неправомірно не взяв виправдувальний вирок Тернопільського міськрайонного суду від 31 травня 2016 року у кримінальному провадженні за ч.3 ст.212 КК України стосовно ОСОБА_1, який вступив в законну силу, яким встановлено відсутність події злочину.

Слідчий в оскаржуваній постанові не надав правової оцінки зібраним доказам, які вказують на наявність в діяннях старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Тернопільській області ОСОБА_4 ознак приховування тяжких злочинів, тобто ознак кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.396 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали вимоги скарги та просили її задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Слідчим суддею визнано можливим розглядати справу у відсутності слідчого, відповідно до вимог п.3 ст. 306 КПК України.

Заслухавши пояснення, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.07.2015 року по справі №607/8300/16-к (провадження №1-кс/607/3089/2015), задоволено скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Балди А.Є. від 30 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.2, 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 375, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України. Скасовано постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Балди А.Є. від 30 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за ч.2, 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 375, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України.

Згідно вказаної ухвали від 16.07.2015 року, постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Балди А.Є. від 30 квітня 2015 року кримінальне провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, 3 ст. 365, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 375, ч. 1 ст. 383, ч. 1 ст. 384 КК України закрите у зв'язку з відсутністю складу злочинів. Як вбачається із постанови слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Балди А.Є. від 30 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003, останній встановив відсутність в діях осіб, на неправомірність яких скаржаться потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ознак кримінальних правопорушень на підставі зібраних доказів у матеріалах кримінального провадження №42013210070000003 та зробив висновок, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно звертаються у правоохоронні органи із заявами про нібито вчинення кримінальних правопорушень з метою затягування розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Однак, вказані висновки слідчого належним чином у постанові не обґрунтовані. У відповідності до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. В ст. 284 КПК України чітко визначені підстави до закриття кримінального провадження. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження і оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, встановленим матеріалами кримінального провадження, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу. Всупереч вищеперерахованим нормам Закону, постанова слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Балди А.Є. від 30 квітня 2015 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року є не вмотивованою тому підлягає скасуванню. Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2008 року видано наказ від 15 квітня 2008 року № 138 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Мелвіс». Як вбачається із світлокопії зазначеного наказу (т. 1 а.к.п. 94) він винесений в.о. начальника ДПІ в Гусятинському районі ОСОБА_5, однак, відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2008 року (т.2 а.к.п. 159) дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Мелвіс» надано працівникам Державної податкової адміністрації в Тернопільській області. Саме ж доручення в.о. голови ДПА в Тернопільській області ОСОБА_6 щодо проведення повторної документальної перевірки ТОВ «Мелвіс» датоване лише 22 квітня 2008 року (т.2 а.к.п. 131). Крім цього, як вбачається із оскаржуваної постанови, робоча група виїжджала для проведення перевірки за місцезнаходженням ТОВ «Мелвіс», однак виявила відсутність директора та головного бухгалтера вказаного товариства. Всупереч цьому, ОСОБА_8, під час її допиту в якості свідка 18 вересня 2014 року (т.5 а.с. 172) вказала, що участі в проведенні перевірки, на підставі якої складено акт про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Мелвіс» № 286/23-21135193 від 13 травня 2008 року вона не брала, а своїм підписом у вказаному акті засвідчила лише дані, що стосувалися проведеної в березні інвентаризації. ОСОБА_9, під час її допиту в якості свідка 19 вересня 2014 року (т.5 а.к.п. 180) також зазначила, що доцільності в проведенні повторної перевірки ТОВ «Мелвіс» не було, оскільки при перевірці в квітні травні 2008 року повинні були досліджуватися ті ж самі питання що і в лютому березні 2008 року. Допитаний 27 лютого 2014 року начальник управління правової роботи ГУ ДФС у Тернопільській області ОСОБА_10 (т. 5 а.к.п. 78) вказав, що в акті позапланової виїзної перевірки ТОВ «Мелвіс» № 286/23-21135193 від 13 травня 2008 року відсутні посилання на висновки зроблені при проведені перевірки 17 березня 2008 року. В ході проведення перевірки контролюючий орган вправі використовувати отриману в законний спосіб податкову інформацію. Цим твердженням слідчий в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Балда А.Є. не надав юридичної оцінки та не спростував їх належними та допустимими доказами, а лише формально зазначив, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 показали, що при складанні акта перевірки від 13 травня 2008 року бралися до уваги дані, отримані при проведенні перевірки ТОВ «Мелвіс» 17 березня 2008 року. ОСОБА_5, який видав наказ від 15 квітня 2008 року № 138 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Мелвіс» під час досудового слідства у кримінальному провадженні №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року не допитувався. Світлокопія протоколу допиту ОСОБА_5 від 01 червня 2013 року (т. 2 а.к.п. 105) не може бути визнана доказом у кримінальному провадженні. Не надано правової оцінки слідчим в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Балдою А.Є. і іншим доказам у кримінальному провадженні №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року. Згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_4 від 05 листопада 2013 року (т. 2 а.к.п. 45) останній повідомив, що до постанов про притягнення ОСОБА_1 як обвинуваченого, які він виніс 25 квітня 2008 року та 26 травня 2008 року, у нього не було офіційних даних про існування фактичної переплати по податках в розмірі 1 млн. 800 тис. гривень. Однак у т. 2 на а.к.п. №140 міститься лист в.о. начальника ДПІ у Гусятинському районі від 09 квітня 2008 року № 3699/19-19, в якому зазначено, що ТОВ «Мелвіс» сплачено податок на прибуток приватних підприємств, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000822300/0 від 26 березня 2008 року в сумі 1000000 гривень. У т. 5 на а.к.п. № 266 міститься протокол одночасного допиту потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_11 від 04 березня 2015 року. Вказана слідча дія була зупинена о 12 год. 24 хв., однак відомості про закінчення проведення одночасного допиту осіб у матеріалах кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року відсутні. В оскаржуваній постанові не зазначено чому слідчий взяв до уваги одні докази а відкинув інші, не усунуто розбіжності між показами свідків, потерпілих та письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства. При проведенні досудового розслідування органу розслідування слід вжити заходів для встановлення об'єктивної істини, в повному обсязі, усунути недоліки досудового слідства у кримінальному провадженні №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року, виявлені в ході розгляду скарги на постанову про закриття цього кримінального провадження, провести необхідні слідчі дії, а саме: усунути виявленні розбіжності у показах допитаних осіб, шляхом проведення їх одночасного допиту, перевірити інші доводи потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, викладені під час їх допитів та у заявах про вчиненні кримінальні правопорушення, на предмет їх відповідності зібраним у кримінальному провадженні доказам за результатом чого необхідно прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5751/2016), задоволено скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Скасовано постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури в Тернопільській області Кренцеля І.М. від 09 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 09 грудня 2016 року. Зобов'язано уповноваженого слідчого СВ прокуратури в Тернопільській області у кримінальному провадженні вчинити слідчі та процесуальні дії, направлені на проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, завданих ТОВ «МЕЛВІС» згідно заявленого потерпілими клопотання про це від 09 грудня 2016 року, після чого перевірити правильність кваліфікації у кримінальному провадженні в частині ст.367 КК України.

Згідно вказаної ухвали від 19.12.2016 року, встановлено, що потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09 грудня 2016 року слідчому в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцелю І.М. у кримінальному провадженні №42013210070000003, внесеному в ЄРДР 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367 КК України було подане клопотання, в якому потерпілі просили слідчого призначити у кримінальному провадженні експертизу з метою визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням та перевірити кваліфікацію кримінального правопорушення. В результаті розгляду означеного клопотання слідчим в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцелем І.М. 09 грудня 2016 року було винесено постанову, за якою у задоволенні вказаного вище клопотання потерпілих було відмовлено. Вивченням матеріалів к/п №42013210070000003, внесеного в ЄРДР 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367 КК України, в частині, що стосуються оскаржуваної постанови слідчого в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцеля І.М. від 09 грудня 2016 року встановлено, що указаною службовою особою не у повній мірі дотримано вимог процесуального закону в частині належного виконання ст.9 КПК України, а тому передчасно прийнято оскаржуване рішення без його належної мотивації, у змісті якого не вказано достатнього обґрунтування того, чому слідчий прийшов до такого переконання.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5752/2016), задоволено скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Скасовано постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури в Тернопільській області Кренцеля І.М. від 07 грудня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05 грудня 2016 року. Зобов'язано уповноваженого слідчого СВ прокуратури в Тернопільській області у кримінальному провадженні вчинити слідчі та процесуальні дії, направлені на проведення експертизи щодо визначення правильності акту позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «МЕЛВІС» згідно заявленого потерпілими клопотання про це від 05 грудня 2016 року.

Згідно вказаної ухвали від 19.12.2016 року, встановлено, що потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 05 грудня 2016 року слідчому в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцелю І.М. у кримінальному провадженні №42013210070000003, внесеному в ЄРДР 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367 КК України було подане клопотання, в якому потерпілі просили слідчого призначити у кримінальному провадженні експертизу з метою визначення правильності акту №159/23-21135193 від 17.03.2008 року. В результаті розгляду означеного клопотання слідчим в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцелем І.М. 07 грудня 2016 року було винесено постанову, за якою у задоволенні вказаного вище клопотання потерпілих було відмовлено. Вивченням матеріалів к/п №42013210070000003, внесеного в ЄРДР 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367 КК України, в частині, що стосуються оскаржуваної постанови слідчого в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцеля І.М. від 07 грудня 2016 року встановлено, що указаною службовою особою не у повній мірі дотримано вимог процесуального закону в частині належного виконання ст.9 КПК України, а тому передчасно прийнято оскаржуване рішення без його належної мотивації, у змісті якого не вказано достатнього обґрунтування того, чому слідчий прийшов до такого переконання.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.02.2017 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/539/2017), задоволено скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Скасовано постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури в Тернопільській області Кренцеля І.М. від 20.01.2017 року про відмову у задоволенні клопотання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Зобов'язано уповноваженого слідчого СВ прокуратури в Тернопільській області у кримінальному провадженні розглянути клопотання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 20.01.2017 року з урахуванням вимог норм КПК України, які описано у мотивувальній частині даної ухвали, в тому числі, із подальшим забезпеченням прийняття законного і неупередженого процесуального рішення, яке б відповідало вимогам, зазначеним у ст.110 КПК України.

Згідно вказаної ухвали від 07.02.2017 року, встановлено, що потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 20.01.2017 року слідчому в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцелю І.М. у кримінальному провадженні №42013210070000003, внесеному в ЄРДР 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367 КК України було подане клопотання, в якому потерпілі просили слідчого надати правову оцінку діям ОСОБА_13 по фальсифікації акту №286/23-21135193 від 13.05.2008 року перевірки ТОВ «МЕЛВІС» шляхом внесення в акт завідомо неправдивих відомостей без фактичного проведення позапланової виїзної документальної перевірки, а також повідомити ОСОБА_13 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України. В результаті розгляду означеного клопотання слідчим в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцелем І.М. 20 січня 2017 року було винесено постанову, за якою у задоволенні вказаного вище клопотання потерпілих було відмовлено. Вивченням матеріалів к/п №42013210070000003, внесеного в ЄРДР 25 лютого 2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.366, ч.2 ст.366, ч.1 ст.375, ч.1 ст.384, ч.1 ст.383, ч.3 ст.365, ч.1 ст.366, ч.2 ст.365, ч.2 ст.372, ч.1 ст.367 КК України, в частині, що стосуються оскаржуваної постанови слідчого в ОВС прокуратури Тернопільської області Кренцеля І.М. від 20 січня 2017 року встановлено, що указаною службовою особою не у повній мірі дотримано вимог процесуального закону в частині належного виконання ст.ст. 9, 110 КПК України, а тому прийнято рішення без його належної мотивації, у змісті якого не вказано достатнього та вичерпного обґрунтування того, чому слідчий прийшов до такого переконання, незважаючи на те, що у своєму клопотанні на 6 арк. потерпілі вказали на значний перелік обставини, якими вони обґрунтовують своє клопотання, які (обставини) зовсім не спростовано слідчим у оскаржуваному процесуальному рішенні, а лише констатовано те, що у кримінальному провадженні не зібрано достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_13 про підозру, а підстави для такого повідомлення на даний час відсутні.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04.04.2018 року по справі №607/5289/18, задоволено скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Самойлова П.Г. від 15.08.2017 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25.02.2013 року. Скасовано постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Самойлова П.Г. від 15.08.2017 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25.02.2013 року.

Згідно вказаної ухвали від 04.04.2018 року, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, дослідженого у судовому засіданні, слідчим не враховано та не виконано у повному обсязі вказівки, викладені у наведених ухвалах слідчого судді від 16.07.2015 року по справі №607/8300/16-к (провадження №1-кс/607/3089/2015), від 07.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5609/2016), від 19.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5752/2016), від 19.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5751/2016), від 07.02.2017 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/539/2017), і на які посилаються заявники у даній скарзі, а знову закрито кримінальне провадження. Крім цього, слідчий суддя відзначає, що кримінальне провадження закрито до отримання висновку судово-економічної експертизи, призначеної у кримінальному провадженні, а саме висновок судово-економічної експертизи №176/17-22 від 16.08.2017 року, згідно супровідного листа Тернопільського відділення КНІДСЕ було направлено слідчому у кримінальному провадженні 16.08.2018 року. Також, слідчий суддя приймає до уваги доводи заявників про те, що слідчим не надано оцінки обставинам, встановленим у виправдувальному вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 31.05.2016 року у кримінальному провадження за ч.3 ст.212 КК України стосовно ОСОБА_1, зокрема, щодо акту перевірки ТОВ «МЕЛВІС» №286/23-21135193 від 13 травня 2008 року.

Постановою слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В. від 10.08.2018 року про закриття кримінального правопорушення у кримінальному провадженні №42013210070000003 від 25.02.2013 року, закрито вказане кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину.

При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.

Відповідно до ст. 2, 284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).

На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.

Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, дослідженого у судовому засіданні, слідчим не враховано та не виконано у повному обсязі вказівки, викладені у наведених ухвалах слідчого судді від 16.07.2015 року по справі №607/8300/16-к (провадження №1-кс/607/3089/2015), від 07.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5609/2016), від 19.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5752/2016), від 19.12.2016 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/5751/2016), від 07.02.2017 року по справі №607/1188/16-к (провадження №1-кс/607/539/2017), від 04.04.2018 року по справі №607/5289/18, а знову закрито кримінальне провадження.

Слідчий суддя з'ясувавши всі обставини справи на підставі доданих до скарги додатків, оглянутих під час розгляду скарги матеріалів кримінального провадження прийшов до переконання про те, що неповно проведено досудове розслідування, не з'ясовані об'єктивно всі обставини даного кримінального правопорушення, що суперечить принципу повного та об'єктивного розгляду даного кримінального провадження, а прийняте слідчим рішення не відповідає вимогам ст. 110 КПК України.

Відповідно до п. п.10, 15, 16 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення доведеності вини, безпосередність дослідження показань, речей і документів.

Вирішуючи вимоги скарги на засадах диспозитивності кримінального судочинства, вважаю, що доводи скарги про необґрунтованість постанови слідчого знайшли підтвердження під час розгляду, доведені сукупністю досліджених доказів, є переконливими, тому постанову слід скасувати та направити кримінальне провадження до СВ прокуратури Тернопільської області для проведення досудового розслідування, під час якого слід визначити повний обсяг слідчих дій і після їх проведення прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В. від 10 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року - задовольнити.

Постанову слідчого в ОВС СВ прокуратури Тернопільської області Карпець П.В. від 10 серпня 2018 року про закриття кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.366 КК України - скасувати.

Матеріали кримінального провадження та копію ухвали направити до СВ прокуратури Тернопільської області для проведення досудового розслідування кримінального провадження №42013210070000003 від 25 лютого 2013 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. Є. Ломакін