Рішення № 76499137, 29.08.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/674/18

Провадження № 2/604/319/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі :

головуючого судді Сташківа Н.Б.

за участю :

секретаря судового засідання Стадніцької З.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Підволочиську Тернопільської області цивільну справу за позовом органу опіки, піклування Підволочиської райдержадміністрації в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - служба у справах дітей Підволочиської райдержадміністрації до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав,стягнення аліментів -

ВСТАНОВИВ:

Представник органу опіки, піклування Підволочиської райдержадміністрації звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - служба у справах дітей Підволочиської райдержадміністрації до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей,стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач є матір'ю малолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Батько дітей записаний згідно ч. 1 ст. 135 СК України. В період з 2014 по 2018 рік відповідач проживала в с. Сухівці , смт. Підволочиськ, м. Волочиськ з різними співжителями. За цей період не здійснювала належного догляду за дітьми, санітарний стан будинку незадовільний, часто залишала дітей без догляду, вживала спиртні напої, що загрожувало їх життю та здоров'ю. Неодноразово Підволочиським ВП її притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків. 06 березня 2018 року малолітніх виявила в неналежному догляді без матері тітка ОСОБА_4, жителька с. Добромірка Збаразького району Тернопільської області. Діти, які залишились без батьківського піклування, передані їй на тимчасове перебування. За час проживання дітей в тітки відповідач жодного разу не приїжджала, не цікавилась їх життя та здоров'ям, не допомагала матеріально. 20 березня 2018 року відповідач написала власноруч заяву про згоду на позбавлення її батьківських прав. З метою захисту прав малолітніх службою у справах дітей подано на розгляд комісії з питань захисту прав дитини Підволочиської РДА питання щодо надання висновку про позбавлення матері батьківських прав, яка відбулась 29 березня 2018 року, де винесено відповідне рішення. На підставі викладеного, а також враховуючи те, що ухилення відповідача від виконання батьківських прав щодо виховання малолітнього може негативно вплинути на охоронювані законом права та їх інтереси позивач просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 гривень щомісячно на кожну дитину із врахуванням індексації до досягнення дитиною повноліття.

В судове засідання представник позивача, представник третьої особи на стороні позивача, не з'явилися, подали заяви, згідно яких заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, зіславшись на обставини, що у них викладені, та просить їх задоволити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечують.

Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явилася, не повідомивши про причину повторної неявки, відзиву не подала. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Скориківської сільської ради 06 червня 2016 року, батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого виконавчим комітетом Терпилівської сільської ради 23 квітня 2014 року, батьками ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Як убачається з довідок № 268/14-01-09.6, виданих Підволочиським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану 13 квітня 2018 року відомості про батька неповнолітніх ОСОБА_1, та ОСОБА_2 записані за вказівкою матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, про що свідчить актовий запис про народження № 3 від 23 квітня 2014 року.

У відповідності до довідки, виданої виконкомом Скориківської сільської ради № 91 від 20 березня 2018 року та акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована разом із дітьми ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьками ОСОБА_6, ОСОБА_7, братом та племінником в житловому будинку в с.Терпилівка Підволочиського району, що належить ОСОБА_6

Разом з тим, як убачається з актів обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_8, в сім»ї якої проживає ОСОБА_3 разом з двома неповнолітніми дітьми - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 21.12.2017р., 24.01.2018р., санітарно-гігієнічні умови проживання дітей незадовільні, в кімнаті неприємний запах, брудно, діти брудні, продукти харчування відсутні. Зі слів сусідів мати вживає алкоголь та не доглядає дітей.

Згідно довідки Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області №4117/112/02-2018 від 28.08.2018р., на гр. ОСОБА_3 складено два адміністративні протоколи за неналежне виконання батьківських обов'язків: 02.01.2018р. за ч.1 ст.184 КУпАП та 21.03.2018 р. за ч.2 ст.184 КУпАП.

29 березня 2018 року комісією з питань захисту прав дитини Підволочиської РДА прийнято рішення № 22-18, а головою РДА розпорядження № 107-од про надання висновку органу опіки піклування райдержадміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 та відповідність його інтересам дітей.

20 березня 2018 року ОСОБА_9 подала голові РДА заяву про те, що вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_1, та ОСОБА_2

Згідно наказу служби в справах дітей Збаразької районної адміністрації від 02 травня 2018 року №39-од малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тимчасово влаштовано в сім»ю тітки по лінії матері ОСОБА_4, жительки с.Добромірка Збаразького району Тернопільської області.

Як зазначено у довідці служби в справах дітей Збаразької РДА №336/01-27 від 29.08.2018р., акті обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_4 №275 від 28.08.2018р., складеного комісією Добромірської сільської ради, за час перебування дітей в сім'ї ОСОБА_4 відповідач до них не навідувалась, життям і здоров'ям не цікавилась, до служби в справах дітей з приводу повернення дітей не зверталась.

Висновком органу опіки та піклування Підволочиської районної державної адміністрації від 08 червня 2018 року за № 01-609/01-01-17, керуючись ст.ст. 164, 165 Сімейного Кодексу України з метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини Підволочиською райдержадміністрацією, як органом опіки та піклування, вирішено за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5

За вказаних обставин судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не спілкується з дітьми, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не цікавиться її станом здоров'я, не допомагає матеріально, свідомо нехтуючи своїми батьківськими обов'язками.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов'язаний піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов'язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

У відповідності до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до 6 принципу Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитина для повного та гармонійного розвитку особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, у випадку такої можливості, рости під опікою та відповідальністю своїх батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові та духовного і матеріального забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З цих підстав, беручи до уваги інтереси дитини, необхідність умов її нормального розвитку та виховання, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, слід позбавити ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, відповідно до ч.2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною другою ст. 181 СК України передбачено, що за домовленістю між батьками дитини, той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за позовом одержувача аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, визначаючи розмір аліментів, суд виходить із вимог ст.ст. 181-183 СК України, згідно яких, розмір аліментів може визначатися у частці від заробітку (доходу), котра не може бути меншою ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум на дітей віком від 1 до 6 років, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» 01 липня 2018 року становить 1559грн . Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Крім того, суд виходить також із захисту інтересів дітей, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для її життєдіяльності, збереження того рівня життя, який вони би мали тоді, коли утримувалися обома батьками.

Судом не встановлено, а відповідачем не подано ніяких доказів про те, що вона за своїм станом здоров'я чи матеріальним становищем не може виконувати своїх обов'язків по утриманню неповнолітньої дочки.

Беручи до уваги необхідність врегулювання аліментних правовідносин, що виникли між сторонами на принципах справедливості, сумлінності і розумності, суд вважає, що заявлений позов про стягнення аліментів на утримання дітей з урахуванням матеріального положення відповідачів, стану здоров'я дітей, слід задовольнити, шляхом стягнення із ОСОБА_3 в користь її малолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 гривень з урахуванням індексації щомісячно, починаючи стягувати з 19 червня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття відповідно до ст. ст. 180, 184 Сімейного кодексу України.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 1409,6 грн. на користь держави, зокрема по 704,800 грн за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Також, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу про її право, передбачене ст. 169 Сімейного кодексу України, на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, під час розгляду якого буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст. ст. 13, 141, 247, 263-265, 273, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України ст. ст. 150,164,165.166 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов органу опіки, піклування Підволочиської райдержадміністрації (юридична адреса: вул. Д.Галицького, 80 смт. Підволочиськ ) в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа на стороні позивача - служба у справах дітей Підволочиської райдержадміністрації (юридична адреса: вул. Д.Галицького,80, смт. Підволочиськ, 47800), до ОСОБА_3 (с. Терпилівка Підволочиського району) про позбавлення батьківських прав,стягнення аліментів задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительку с. Терпилівка Підволочиського районуТернопільської області, паспорт серії НОМЕР_3, батьківських прав щодо неповнолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3в користь неповнолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 500 гривень з урахуванням індексації щомісячно, починаючи стягувати з 19 червня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3судові витрати в розмірі 1409,6 грн ( 704,80 грн судового збору за позовні вимоги про позбавлення батьківських прав, 704,80 грн судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів) в дохід держави -отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_3в користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, аліментів в межах суми платежу за 1 місяць допустити до негайного виконання.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Підволочиського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення

Суддя - підпис

Копія вірна:

Суддя Підволочиського районного суду

Тернопільської області Сташків Н.Б.