Ухвала суду № 76498202, 17.09.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2653/18

Провадження № 1-кп/645/490/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання - Кривеженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Іщенко А.В.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Зеленського С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харковакримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Ухвалою суду від 26 липня 2018 року строк запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою продовжено до 21 вересня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, на виконання вимог вказаної частини ст. 331 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

В судовому засіданні прокурор просила продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, посилаючись на існування ризиків, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме буде продовжувати свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, а також останній є переселенцем з Луганської області, не має міцних соціальних зв'язків та реєстрації в м. Харкові та Харківській області.

Потерпілий підтримав думку прокурора.

Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на інший, оскільки він в скоєному розкаявся.

Захисник підтримав думку обвинуваченого, просив змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з позбавленням волі, посилаючись на те, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які він посилається.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого щодо зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з позбавленням волі - відмовити.

Продовжити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 15 листопада 2018 року.

Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17 вересня 2018 року.

Суддя -