Постанова № 76496070, 11.02.2018, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1132/18

№ пров. 3/544/255/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі судді Ощинської Ю.О., розглянувши матеріали, що надійшли від Міністерства оборони України військова частина – А1499, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого у ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого начальником зв’язку військової частини А 1499, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

У С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 18 від 05 вересня 2018 року встановлено, що ОСОБА_1 31 серпня 2018 року о 02 годині 00 хвилин у гуртожитку в/ч А1499, розташованого по вул. Європейська, 4А у м. Пирятині, був виявлений лейтенант ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп’яніння, і повинен нести адміністративну відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, у скоєному щиро розкаявся.

Під час розгляду справи судом встановлено, що вчинене правопорушення ОСОБА_1 вчинено вночі під час відпочинку, тієї ночі правопорушник в добовому наряді не перебував. ОСОБА_1 проживає в гуртожитку, який розташований на території військової частини, оскільки не забезпечений окремим житлом.

Відповідальність передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП наступає у випадку вчинення особою діяння, передбаченого частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Особливий період - це період що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його виконавців стосовно прихованої мобілізації з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. (Розділ I ст. 1 Закону України «Про оборону України»).

В той же час статтею 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що розподіл службового часу військовослужбовців протягом доби і протягом тижня у військових частинах здійснюється таким чином, щоб забезпечити у військовій частині постійну бойову готовність і проведення занять з бойової підготовки та створити умови для підтримання порядку, військової дисципліни та виховання військовослужбовців, підвищення їх культурного рівня, всебічного побутового обслуговування, відпочинку і харчування.

Розподіл службового часу військовослужбовців визначається розпорядком дня, який затверджує відповідний командир (начальник) у порядку, визначеному статутами Збройних Сил України, з додержанням встановленої загальної тривалості щотижневого службового часу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши правопорушника та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутня така ознака складу адміністративного правопорушення, як вчинення правопорушення в особливий період, оскільки вчинене воно було під час відпочинку, тобто у позаробочий час, доказів перебування останнього у добовому наряді суду не надано.

Разом з тим, в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП (розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об’єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, або виконання ними обов’язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп’яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 перебував на території військової частини у гуртожитку з ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду для встановлення факту вживання алкогольних напоїв відмовився у присутності свідків.

Вина ОСОБА_1 підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_3, актом засвідчення факту перебування у нетверезому стані, копією посвідчення офіцера серії УК № 208704, виданого на ім’я ОСОБА_1.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення (виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами) необхідно притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, перекваліфікувавши його дії з ч. 3 на ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.

При визначенні міри адміністративного стягнення ОСОБА_1, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність правопорушника.

У відповідності до положень ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

У відповідності до вимог ст. 34 КУпАП обставиною, що пом’якшує відповідальність правопорушника, суд визнає щире каяття винного.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є не тільки мірою відповідальності, але й служить вихованню особи, яка скоїла правопорушення, суд, призначаючи правопорушнику покарання, виходить з принципу справедливості та обставин скоєного, керуючись законом і правосвідомістю, вважає за необхідне піддати правопорушника адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить одну тисячу сто дев’яносто гривень, що відповідає ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, ч. 1 ст. 172-20, ст.ст. 283, 284 КУпАП, с у д

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто дев’яносто) гривень на користь держави на р/р 31111106016379, одержувач Пирятинське УК/Пирятин.р-н/21081100, код отримувача 37958534, МФО 899998.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Ю.О.Ощинська