Постанова № 76495274, 10.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/342/18

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 вересня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Джуги С.Д.

суддів - Готри Т.Ю., Кожух О.А.

при секретарі: Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 19 квітня 2018 року, яку постановлено суддею Уліганинець П.І., у справі за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину,-

в с т а н о в и в:

Ухвалою Свалявського районного суду від 19 квітня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд та скасування судового наказу за нововиявленими обставинами відмовлено.

Заперечуючи ухвалу суду, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу, а також переглянути та скасувати судовий наказ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що діючий судовий наказ є незаконним, оскільки сума аліментів є спірною, обставини, які є суттєвими для вирішення справи по суті, суд не врахував. Відповідно до заочного рішення Свалявського районного суду від 11.10.2011 року, яке ОСОБА_2 не оскаржувалось і набуло законної сили, шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано, дитину залишено проживати разом з батьком. 09.102013 року Свалявський районний суд затвердив мирову угоду за якою ОСОБА_2 зобов'язувалась сплачувати аліменти на користь нього -ОСОБА_1 на утримання їх доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення повноліття в розмірі 500 грн. щомісячно. Жодних коштів на утримання дитини вона не сплачувала і виїхала за кордон на постійне місце проживання. Під час судового розгляду стало відомо про існування рішення Свалявського районного суду від 29.07.2014 року за яким дитина залишена проживати разом з матір'ю. Дані обставини не були відомі суду і є достатніми для перегляду судового рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що рішенням Свалявського районного суду від 29.07.2014 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області, визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та надано згоду їй на виїзд з донькою в Російську Федерацію без згоди батька. Дитина проживає разом з нею у Російській Федерації, батько дитини ОСОБА_1 жодних коштів на утримання дитини не надає. Апеляційну скаргу просить залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими і не можуть бути підставою для перегляду судового наказу в порядку ст. 423 ЦПК України.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Матеріалами справи встановлено, що у жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Свалявського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на свою користь на утримання дитини ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

31 жовтня 2017 року Свалявським районним судом видано судовий наказ, згідно якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. у твердій грошовій сумі в розмірі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 19.10.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

26.02.2018 року до Свалявського районного суду ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_5, подано заяву, в якій він просить судовий наказ Свалявського районного суду від 31.10.2017 року переглянути і скасувати. На обґрунтування заяви ним зазначено, що заочним рішенням Свалявського районного суду від 11.10.2011 року шлюб між сторонами розірвано, дитину залишено проживати разом з батьком. Вказане рішення позивачкою не оскаржувалось і набуло законної сили. Тобто дитина за рішенням суду проживає з батьком і перебуває на його утриманні. Крім того, ухвалою Свалявського районного суду від 09.10.2013 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за якою ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Свалявського районного суду від 19 квітня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд та скасування судового наказу відмовлено.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Як роз'яснено в пунктах 3, 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Рішенням Свалявського районного суду від 29.07.2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини задоволено, визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю - ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та надано згоду ОСОБА_2 на виїзд з донькою в Російську Федерацію без згоди батька. Дане рішення ОСОБА_1 оскаржувалось в апеляційному порядку і ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 29 липня 2014 року його апеляційну скаргу відхилено, а дане рішення суду першої інстанції залишено без змін. (а.с.62-64). Таким чином, заявникові було відомо про те, що судовим рішенням визначено місце проживання дитини з матір'ю дитини та надано їй згоду на виїзд з донькою за кордон без згоди батька.

Матеріалами справи доведено, що дитина сторін проживає з матір'ю і перебуває на її утриманні, батько дитини - ОСОБА_1., також зобов'язаний її утримувати (а.с.56-61).

Суд першої інстанції правильно встановив, що наведені заявником ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими і не дають підстав для перегляду судового наказу Свалявського районного суду від 31.10.2017 року. у зв'язку з нововиявленими обставинами, та обґрунтовано відмовив у поданій заяві.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 375,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Свалявського районного суду від 19 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 17 вересня 2018 року.

Головуючий:

Судді: