Постанова № 76495262, 13.09.2018, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/6739/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого судді: Бисага Т.Ю.

суддів: Фазикош Г.В., Готра Т.Ю.,

секретарі: Чучка Н.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2018 року (Головуюча - Шепетко І.В.) про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходилася цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, в якому позивач просила:

- визнати незаконними та такими, що порушують її інтереси, дії Сторожницької сільської ради Ужгородського району щодо дотримання порядку підготовки та розгляду на сесії сільської ради заяви ОСОБА_1 від 01.04.2014 року;

- визнати незаконним та скасувати рішення двадцять дев'ятої сесії шостого скликання Сторожницької сільської ради Ужгородського району від 31.07.2014 №05 в частині відмови ОСОБА_1 в безоплатній передачі у власність земельної ділянки у розмірі 0,80 га сільського господарського призначення, яка розташована в АДРЕСА_1;

- визнати, що позивач - ОСОБА_1, як громадянка України, член фермерського господарства «Райський куточок» має право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки у розмірі 0,80 га сільськогосподарського призначення, яка розташована в АДРЕСА_2 та перебуває у користування ОСОБА_3 на підставі Договору оренди земельної ділянки, в порядку, визначеному ст. 120, 121 Земельного кодексу України, ст.ст. 7,13 Закону України «Про фермерське господарство»;

- зобов'язати Сторожницьку сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про передачу їй у власність як громадянці Україні, члену фермерського господарства «Райський куточок» земельну ділянку в розмірі 0,80 га, яка розташована в АДРЕСА_2 в порядку визначеному ст. 120, 121 Земельного кодексу України, ст.. 7,13 Закону України «Про фермерське господарство».

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Сторожницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання незаконним та скасування рішення закрито.

Не погоджуючись із даною ухвалою суду від 22 червня 2018 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для її постановлення відсутні, так як висновки суду першої інстанції, що дана справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, а такий повинен вирішуватися у порядку адміністративного судочинства є необґрунтованим та суперечить вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядові в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дії чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рн/2009 у п.4 мотивувальної частини (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Із врахуванням такого висновку Конституційний Суд України та з огляду на положення ст.78, 116, 122 ЗК України, в зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акту виникають правовідносин, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, в сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт слугує підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акту та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконними - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спільні правовідносини, на яких ґрунтується позов мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконними може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за ст.16 ЦК України та представлятися до суду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, ухвала суду про закриття провадження із підстав передбачених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, що перешкоджає подальшому провадженню у справі підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.379, 381-384 ЦПК України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 22 червня 2018 року скасувати, скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17.09.2018 року.

Головуючий

Судді