Рішення № 76495014, 03.09.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/1386/18

пр. № 2/336/1415/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про встановлення факту перебування на утриманні, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, мотивуючи її тим, що 25.01.2018 помер її чоловік ОСОБА_3, з яким вона перебувала у шлюбі з 28.03.1980 року до його смерті. З 28.03.1980 року позивач з чоловіком спільно проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет. Однак, позивач була зареєстрована проживаючою за іншою адресою. При цьому, пенсія чоловіка була основним джерелом доходу їх родини, оскільки розмір його пенсії був значно більшим за розмір пенсії позивача. Після смерті чоловіка, ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського ОУ ПФУ м. Запоріжжя для призначення їй пенсії по втраті годувальника, однак їй було відмовлено, у зв’язку з не підтвердженням факту її сумісного проживання з померлим ОСОБА_3 З наведених підстав позивач просить встановити факт її спільного проживання разом з чоловіком ОСОБА_3 на день його смерті, та встановити факт її перебування на його утриманні.

В судовому засіданні позивач та її представник адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили їх задовольнити.

Позивачка вказала додатково, що вона зареєстрована проживаючою за іншою адресою, а саме у квартирі АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності. Фактично в належній їй квартирі мешкає син. Багато років вона разом з чоловіком ОСОБА_3 мешкали у квартирі АДРЕСА_2. Останні роки чоловік отримував пенсію приблизно у 9400 гривень, натомість як позивача у 2300 гривень, отже основним джерелом існування їх родини була пенсія чоловіка.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи повідомлявся судовою повісткою, направленою за адресою місцезнаходження, відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України.

В ході розгляду справи представником позивача було заявлено клопотання про доручення до матеріалів справи додаткових доказів, а також заявлено клопотання про виклик свідків, які задоволені судом.

В ході розгляду справи відповідачем заяви чи клопотання не заявлялись.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що подружжя ОСОБА_3 мешкали разом за адресою: АДРЕСА_3, у ОСОБА_3 була хороша пенсія.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що подружжя ОСОБА_3 постійно з 80х років мешкали по вул. Деповській у м. Запоріжжя.

Вислухавши пояснення позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЖС № 435634, виданого Шевченківським відділом ЗАГС, ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_3 28.03.1980 року та змінила прізвище на «Волкова».

Згідно копії свідоцтва про смерть серії I-ЖС № 410492, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, помер 26.01.2018 року, про що 26.01.2018 року складено відповідний актовий запис № 648.

Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 зареєстрована проживаючою за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з 13.03.1981 року.

ОСОБА_3 з 19.09.1996 року був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією його паспорта.

З копії довідки № 2406 від 31.05.2018 року вбачається, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Шевченківському ОУ ПФУ м. Запоріжжя і отримував пенсію за віком за списком №1 (при повному пільговому стажі) за період з січня 2017 року по вересень 2017 року в сумі 4527,84 гривень, та з жовтня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 9411,69 гривень щомісячно.

Відповідно до довідки № 2407 від 31.05.2018 року позивач ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Шевченківському ОУ ПФУ м. Запоріжжя і отримувала пенсію за віком за списком №1 (при повному пільговому стажі) за період з січня 2017 року по квітень 2017 року в сумі 1637,28 гривень, за період з травня 2017 року по вересень 2017 року в сумі 1702,28 гривень та за період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року в сумі 2379,39 гривень.

Рішенням № 1 від 20.02.2018 року Шевченківське ОУ ПФУ м. Запоріжжя відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника відповідно до п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з відсутністю документу, що підвереджує факт перебування на утриманні померлого годувальника.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що дійсно позивач ОСОБА_1 та її померлий чоловік ОСОБА_3 проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293, ч.1, 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти, якщо від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За змістом ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, дружина, якщо вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно роз’ясненням, що містяться у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від31.03.1995року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановлені факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів для існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім’ї годувальника, які були на його утриманні.

За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймають довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами статті 3 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”.

Якщо такі документи неможливо надати, факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюють у судовому порядку (пункт 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 зі змінами від 07.07.2014).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про встановлення факту перебування на утриманні чоловіка підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами, що ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 були подружжям, фактично проживали за однією адресою: АДРЕСА_3, вели спільне господарство, при цьому розмір пенсії ОСОБА_3 вчетверо перевищував розмір пенсії позивача, що дає підстави суду погодитись з твердженнями позивача про те, що пенсія ОСОБА_3 була для родини ОСОБА_3 та самої ОСОБА_1 постійним і основним джерелом засобів для існування.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір належить стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, —

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про встановлення факту перебування на утриманні задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 25.01.2018 року у м. Запоріжжя.

Стягнути з Шевченківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 709,60 (сімсот дев’ять гривень 60 коп.).

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаємо наступні відомості:

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, індивідуальний ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Відповідач – Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України, яке зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, Код ЄДРПОУ 41248959.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк