Ухвала суду № 76494455, 17.09.2018, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

17.09.2018 Провадження № 1-кс/331/4385/2018

Єдиний унікальний номер № 331/4001/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Стратій Є.В., при секретарі Мороз Н.І., за участі прокурора Батрака А.І., слідчого Деркача О.М., захисника Ляпіна В.Ю., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016040000000070, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016040000000070, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ухвалою слідчого судді від 14.08.2018 року у справі № 331/4001/18 (провадження № 1-кс/331/4014/2018) накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 23, зокрема, ноутбук «Asus» моделі X52F s/n A9NOAS756325390.

Вважає, що майно було вилучене незаконно, оскільки, згідно протоколу обшуку від 09.08.2018 року, обшук не був санкціонований та проведений у зв'язку з необхідністю збереження майна ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк», на яке накладено арешт, а також, що незаконно накладений й сам арешт.

Крім того, вважає, що слідчий не вжив заходів щодо своєчасного звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час обшуку.

Вважає, що при постановленні ухвали слідчим суддею не були враховані, всупереч положенням ст. 173 КПК України, правові підстави для арешту зазначеного майна, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та порушені його права.

З огляду на таке просить скасувати арешт, накладений на ноутбук «Asus» моделі X52F s/n A9NOAS756325390.

В судовому засіданні ОСОБА_2 клопотання підтримав, просив задовольнити його в повному обсязі.

Захисник Ляпін В.Ю. також підтримав внесене клопотання. Зазначив, що зазначений ноутбук не використовувався при проведенні торгів. На думку захисника, арешт накладений не обґрунтовано, не є речовим доказом у розумінні положень КПК. Слідчі дії зі ОСОБА_2 не проводяться. Також зазначив, що в теперішній час ОСОБА_2 працює ліцитатором на Українській універсальній біржі, тому ноутбук потрібен останньому для виконання своїх посадових обов'язків та неможливість його використання тягне за собою тяжкі наслідки для ОСОБА_2 Крім того, звертав увагу на те, що ОСОБА_2 добровільно надав ноутбук для ознайомлення, не заперечував проти доступу до ноутбуку.

Також, ноутбук містить дані щодо особистого життя підозрюваного, тому вважає, що це є впливом на останнього.

Слідчий Деркач О.М. проти скасування арешту заперечив, оскільки ноутбук вилучений під час проведення обшуку, пов'язаного із невідкладним випадком, дозвіл на проведення обшуку був отриманий 10.08.2018 року в порядку, визначеному КПК. Ноутбук визнаний речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. В теперішній час знаходиться на експертизі.

Крім того, зазначив, що в словах захисника наявні протиріччя, оскільки він одночасно зазначає, що ноутбук не може бути речовим доказом, при цьому на ноутбуці наявні дані щодо роботи. Зокрема, у даному ноутбуці міститься відеозапис проведення торгів 03.08.2018 року, що має значення для кримінального провадження.

Прокурор Батрак А.І. підтримав доводи слідчого, проти задоволення клопотання заперечив.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, матеріали справи 1-кс/331/4014/2018 (Єдиний унікальний номер 331/4001/18), вислухавши учасників судового засідання, доходить наступних висновків.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Так, ухвалою слідчого судді від 14.08.2018 року задоволено клопотання слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції Осипова О.І. та накладено арешт на майно, вилучене 09.08.2018 року під час проведення обшуку за адресою: м. Дніпро, вул.Воскресенська, 15, офіс 38, зокрема, ноутбук «Asus» моделі X52F s/n A9NOAS756325390.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

З тексту зазначеного клопотання вбачається, що обшук проведений у зв'язку з невідкладним випадком, пов'язаним із врятуванням майна та безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, щодо незаконного поводження із майном ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк», на яке ухвалою слідчого судді накладено арешт у кримінальному провадженні, а саме продажу його на аукціоні.

Так, під час дослідження матеріалів справи № 1-кс/331/4014/2018 встановлено, що вказане клопотання надіслано до суду 10.08.2018 року поштовим відправленням, як вбачається зі штампу на поштовому конверті.

З матеріалів вказаного клопотання також вбачається, що зазначена ухвала слідчого судді не була оскаржена в апеляційному порядку. Підозрюваний ОСОБА_2 зазначає, що про накладення арешту на ноутбук йому стало відомо 07.09.2018 року. Проте, апеляційна скарга на вказану ухвалу в передбачений законом строк ОСОБА_2 подана не була, хоча він мав поважні причини пропуску строку.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.

Так, постановою старшого слідчого в ОВС 2 відділення СВ УСБУ в Запорізькій області підполковника юстиції Деркача О.М. від 03.09.2018 року призначено комп'ютерно-технічну експертизу.

Згідно наданої слідчим копії супровідного листа від 03.09.2018 року ноутбук «Asus» моделі X52F s/n A9NOAS756325390 направлений до Запорізького НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи.

Отже, в теперішній час вказаний ноутбук є об'єктом експертного дослідження, необхідного для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14.08.2018 року накладено арешт на ноутбук «Asus» моделі X52F s/n A9NOAS756325390, який постановою слідчого-криміналіста СВ УСБУ в Запорізькій області старшого лейтенанта юстиції Осипова О.І. від 10.08.2018 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 42016040000000070, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України.

При розгляді даного клопотання слідчий суддя, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, врахував:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

З огляду на наведене слідчий суддя в теперішній час не вбачає можливим скасування арешту, накладеного на ноутбук «Asus» моделі X52F s/n A9NOAS756325390.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, накладеного у кримінальному провадженні № 42016040000000070, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК України, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 388 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Є.В. Стратій