Ухвала суду № 76494266, 14.09.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.09.2018

Справа № 320/1761/17

Провадження 1-кп/320/543/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» вересня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Юрлагіної Т.В.,

за участю секретаря – Бондаренка Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі обвинувальні акти у об’єднаних кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 297 КК України,

за участю прокурора – Нагорного В.А.,

обвинувачених – ОСОБА_2, ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходяться об’єднані кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 297 КК України, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 297 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, мотивуючи тим, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, не відпали та продовжують свою дію. Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, скоєних обвинуваченими, кількість епізодів, відсутність відомостей про наявність у них тяжких захворювань, які унеможливлюють перебування у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого, ОСОБА_1 який не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову скоїв кримінальні правопорушення, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор вважає недостатнім застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу та вважає необхідним на час судового провадження застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. А також враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 не працює, постійного джерела прибутку не має, обвинувачується у вчиненні декількох умисних корисливих злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор вважає необхідним на час судового провадження застосувати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник – адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні заявили клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що підстави для збереження відповідного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених у кримінальному провадженні не відпали, оскільки враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, скоєних обвинуваченими, кількість епізодів, відсутність відомостей про наявність у них тяжких захворювань, які унеможливлюють перебування у слідчому ізоляторі, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 який не працює, постійного джерела прибутку не має, раніше неодноразово засуджений за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та знову скоїв кримінальні правопорушення, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який не працює, постійного джерела прибутку не має, обвинувачується у вчиненні декількох умисних корисливих злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, тому для запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спробам обвинувачених переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає недостатнім застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу та вважає необхідним на час судового провадження застосувати щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Згідно з ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 19.07.2018 року на час судового провадження обрано обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто з 19 липня 2018 року по 17 вересня 2018 року включно.

Обраний відносно обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно обвинувачених кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерела доходу обвинувачені не мають.

Наявні наведені ризики є дійсними та тривають, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на більш м’який.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою, не відпали, стан здоров’я обвинувачених не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув’язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинувачених, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою. Відтак відсутні підстави для задоволення клопотання обвинувачених та їхніх захисників про зміну запобіжного заходу.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченим розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинувачених, тяжкість правопорушення та розмір майнової шкоди, завданої правопорушеннями, у вчиненні яких вони обвинувачуються, та те, що вони офіційно не працюють, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинувачених такі обов'язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, до Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебувать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останніх під вартою.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ст. 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуального прокурора Нагорного В.А. щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів, тобто з 14 вересня 2018 року до 13 листопада 2018 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_1, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 листопада 2018 року 2018 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Термін запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою, продовжити на строк 60 днів, тобто з 14 вересня 2018 року до 13 листопада 2018 року 2018 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_2, запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 35240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: № рахунку 37319085001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, Код ЄДРПОУ 26316700, Код МФО 820172, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, номер справи, ПІБ підозрюваного.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 листопада 2018 року 2018 року.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали надіслати начальнику Запорізького СІЗО для відома.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: