Ухвала суду № 76494265, 17.09.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Спраав № 311/2938/18

Провадження № 1-кс/311/1137/2018

17.09.2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Петренка В.О., слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, власника ОСОБА_2, представників осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт: адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах власника ОСОБА_2, представників НПП «Великий Луг» ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши клопотання слідчого, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_6, про арешт майна,

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018080190000595 від 21 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

В С Т А Н О В И В :

06 вересня 2018 року слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури ОСОБА_6, про арешт майна.

На обґрунтування поданого клопотання слідчий СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 зазначає про те, що 26.12.2017 року, знаходячись в приміщенні офісу НПП «Великий Луг», розташованого за адресою: вул. Зелена, 3 в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді директора НПП «Великий Луг», у статутному капіталі якого частка держави перевищує 50 відсотків, будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди, умисно, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, без наявності відповідного дозволу Кабінету Міністрів України, уклала угоду з ФОП ОСОБА_2 про спільну природоохоронну діяльність № 01-СД, внаслідок чого ФОП ОСОБА_2 здійснював на землях НПП «Великий ЛУГ» свою підприємницьку діяльність, що потягло за собою спричинення державним інтересам тяжких наслідків.

03.07.2018 року проведено огляд місця події за участю інженера-землевпорядника, яким встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2320986600:02:004:0020 та 2320986600:02:053:0002, які перебувають у постійному користуванні НПП «Великий Луг» частково засіяні сільськогосподарськими культурами соняшника та кукурудзи.

На виконання постанови процесуального прокурора у кримінальному провадженні Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки.

Результати перевірки викладені в акті від 13.07.2018 року № 370/0/92-18ДК/590/АП/09/011-18.

Так, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року за № ЗВ-2304444732018 встановлено, що земельна ділянка площею 36,5696 Га з кадастровим номером 2320986600:02:004:0020, яка розташована на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області, державної власності та передана у постійне користування НПП «Великий Луг», на підставі державного акту від 29.07.2009 серія ЯЯ № 114829 визначено цільове призначення з класифікатором 19.00 - для цілей підрозділів 16.00-18.00 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду категорії землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

ОСОБА_7 витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.07.2018 року за № ЗВ-2305318442-18 встановлено, що земельна ділянка площею 89,6579 Га з кадастровим номером 2320986600:02:053:0002, яка розташована на території Скельківської сільської ради Василівського району Запорізької області державної власності та передана у постійне користування НПП «Великий Луг» на підставі державного акту від 29.07.2009, серія ЯЯ № 114829 визначено цільове призначення з класифікатором 19.00 для цілей підрозділів 16.00-18.00 для збереження та використання земель природно-заповідного фонду категорії землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Виїздом на місце, інспектором здійснено огляд земельних ділянок за кадастровими номерами 2320986600:02:004:0020 та 2320986600:02:053:0002, за результатами якого виявлено, що земельні ділянки загальною площею 24, 0000 га розорано та використовуються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що земельні ділянки за кадастровими номерами 2320986600:02:004:0020 та 2320986600:02:053:0002 використовує фізична особа-підприємець ОСОБА_2 на підставі угоди про спільну природоохоронну діяльність № 01-СД від 26.12.2017 року, яка була укладена між Національним природним парком «Великий Луг» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, де сторони зобов’язуються шляхом об’єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері створення і утримання кормового поля 24 га. Крім цього, у відповідності до п.2.1.4 Угоди ОСОБА_2 зобов’язується після збирання врожаю зернових культур, але не пізніше 01 листопада 2018 року надати для підкормки тваринного світу НПП «Великий Луг» у зимовий період зернові культури, а саме зернові культури пшениці в розмірі 3000 кг (три тисячі кілограм).

Пунктом 2.2.1 Угоди, ОСОБА_2 надавалось право самостійно виконувати увесь комплекс сільськогосподарських робіт по вирощуванню узгоджених з НПП «Великий Луг» сільськогосподарських культур з дотриманням сівозміни та правил господарювання.

Пунктом 2.1.1 встановлювалось, що ОСОБА_2 зобов’язаний до 01.09.2018 року внести на розрахунковий рахунок НПП «Великий Луг» кошти на природоохоронні заходи в сумі 24093,10 гривень. Сума оплати коштів коригується, шляхом підписання додаткової угоди за згодою сторін.

Вищевказана угода № 01-СД від 26.12.2017 року була укладена строком до 31.12.2018 року.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо ОСОБА_2, видами його діяльності є 01.11 а саме: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 46.21: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Виходячи з вищевикладеного, слідчим зроблено висновок, що діяльність ФОП ОСОБА_2 не співпадає з метою, яка зазначена в угоді. Реєстрація права користування земельною ділянкою за цією угодою не здійснена.

Відповідно до постанови КМУ від 11.04.2012 року № 296 «Про затвердження Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном» дозвіл на укладення цієї угоди Державною організацією Національний природний парк «Великий Луг» від Кабінету Міністрів України отриманий не був. Податки за здійснення підприємницької діяльності з надання земельної ділянки у користування НПП «Великий Луг» ЄДРПОУ 34120220 не сплачуються.

ОСОБА_7 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2018 року встановлено, що відповідно до абзацу 3 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об’єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

За наслідками проведеної перевірки розраховано розмір шкоди, заподіяної НПП «Великий Луг» державі внаслідок не використання за цільовим призначенням земельної ділянки, яка складає 324 960, 09 грн.

Таким чином, слідчий вважає, що Національний природний парк «Великий Луг» в особі директора ОСОБА_4 земельні ділянки загальною площею 24 Га використовує не за цільовим призначенням, що є порушення статті 96 Земельного Кодексу України.

В даному випадку директор НПП «Великий Луг» не має повний та необхідний обсяг цивільної дієздатності, оскільки питання щодо укладення угод про спільну діяльність необхідно узгоджувати з Кабінетом Міністрів України, який надає відповідний дозвіл. Крім цього встановлено, що при укладенні угоди про спільну діяльність відсутнє волевиявлення Кабінету Міністрів України, що свідчить про недійсність правочину щодо укладення угоди про спільну природоохоронну діяльність №01-СД від 26.12.2017 року між НПП «Великий Луг» та ФОП ОСОБА_2, оскільки недійсність встановлена законом.

З огляду на викладене, слідчий вважає, що в діях посадових осіб НПП «Великий Луг» вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, яке кваліфікується, як: зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди, використання службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило державним інтересам тяжкі наслідки.

Земельні ділянки з кадастровими номерами 2320986600:02:004:0020 та 2320986600:02:053:0002, а також сільськогосподарські культури, які вирощуються на території вищевказаних земельних ділянок є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання даних земельних ділянок. Земельні ділянки з кадастровими номерами 2320986600:02:004:0020 та 2320986600:02:053:0002, а також майбутній врожай соняшника та кукурудзи, засіяні на вищевказаних земельних ділянках були передані на відповідальне зберігання директору НПП «Великий Луг» ОСОБА_4 10.07.2018 року.

Та в ході проведення огляду 05.09.2018 року встановлено, що на земельній ділянці 2320986600:02:053:0002 мається лише стерня, також на зазначеній земельній ділянці знаходяться трактор Т-40М реєстраційний номер Т 08630 АР з причепом 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, заповненим зерном кукурудзи, трактор МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР з причепом 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР, заповненим зерном кукурудзи, та комбайн CASE реєстраційний номер НОМЕР_1. На момент огляду у вищевказаних причепах знаходилася кукурудза. Вищевказана техніка була вилучена.

ОСОБА_7 свідоцтва про реєстрацію технологічного ТЗ власником трактора Т-40М реєстраційний номер Т 08630 АР з причепом 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, трактора МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР з причепом 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР є ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Так як врожай кукурудзи з земельної ділянки 2320986600:02:053:0002 було 10.07.2018 року визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання директору НПП «Великий Луг» ОСОБА_4, його збір 05.09.2018 року слідчий вважає незаконним.

Постановою слідчого від 06.09.2018 року вищевказану техніку, а саме: трактор Т-40М реєстраційний номер Т 08630 АР з причепом 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, трактор МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР з причепом 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР та комбайн CASE реєстраційний номер НОМЕР_1 було визнано речовим доказом.

На підставі викладеного слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в якому просить: застосувати захід забезпечення кримінального провадження - арешт майна щодо трактора Т-40М реєстраційний номер Т 08630 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, трактора МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР, власником яких є ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; зерна кукурудзи, яке в знаходиться у вищевказаних причепах, а також комбайна CASE реєстраційний номер НОМЕР_1 та заборонити ОСОБА_2, ОСОБА_8 та іншим особам розпоряджатися і користуватися зазначеним вище майном до прийняття рішення про скасування арешту.

В судовому засіданні слідчий СВ Василівського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1 підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

Прокурор Петренко В.О. підтримав у повному обсязі клопотання слідчого та просить клопотання задовольнити за підствами, які викладені у клопотанні.

В судовому засіданні представники третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт НПП «Великий Луг» ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про арешт майна, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність.

В судовому засіданні власник ОСОБА_2, представник особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт: адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_2, вважають клопотання слідчого про арешт майна щодо сільськогосподарської техніки, яка належить на праві власності ОСОБА_2, необґрунтованим, недоведеним та в задоволенні клопотання слідчого просять відмовити, посилаючись на ті обставини, що зазначені у клопотанні сільськогосподарська техніка немає будь-якого відношення до складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, крім того накладення арешту на вказану техніку є перешкодою у подальшій сільськогосподарській діяльності ФОП ОСОБА_2

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування заявленого клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання слідчого з наступних підстав.

ОСОБА_7 п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

ОСОБА_7 положень ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; 4) набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

ОСОБА_7 вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Відповідно до ч.1,2 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ст.171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до вимог ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв’язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати (частина 1). До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (частина 2).

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди (частина 3). Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (частина 4).

Та, відповідно, на обґрунтування клопотання у разі необхідності накладення арешту з метою забезпечення цивільного позову (при його наявності), відповідні підстави у поданому до суду клопотання слідчим не відображені, про наявність у кримінальному провадженні потерпілих осіб (фізичних та/або юридичних) у клопотанні слідчим не зазначено.

Крім того, як вимагає ч.4 ст.171 цього Кодексу, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

ОСОБА_7 з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Крім того, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя за приписами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки за ст.1 ОСОБА_3 протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

ОСОБА_7 положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Європейський суд з прав людини у рішенні "Коем проти Бельгії" від 22.06.2000 року зазначив, що основне призначення процесуальних норм - захистити обвинуваченого від будь-яких проявів зловживання владою.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 ОСОБА_3 протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі «ОСОБА_5 проти Франції», від 22 вересня 1994 року та «Кушоглу проти Болгарії» від 10 травня 2007 року).

Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 ОСОБА_3 протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. Рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див.Рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до норм глав 10 та 17 КПК України правові підстави, з яких вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Проте, вищевказані вимоги КПК України слідчим та прокурором не дотримані, в порушення вимог ст.171 КПК України, до матеріалів клопотання не надано відомостей про процесуальний статус у даному кримінальному провадженні володільця та/або власника майна, на яке слідчий просить накласти арешт; не надано відомостей про належність майна (комбайна CASE державний реєстраційний номер НОМЕР_1), на яке просить слідчий накласти арешт, підозрюваному, обвинуваченому чи особі, яка в силу Закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану злочином. Крім того, у витягу з ЄРДР відсутні будь-які відомості, щодо причетності власника (володільця) майна до вчинення даного кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 КПК України в редакції ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації» № 1019-VIII від 18 лютого 2016 року, який набрав чинності 28 лютого 2016 року арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч.1 ст.173 КПК України).

Обов’язок доведення необхідності застосування цього засобу забезпечення та цілі накладення арешту на майно перед слідчим суддею покладено на прокурора, слідчого.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Стаття 1 ОСОБА_3 протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між вить співвідноситися з обставинами кримінальногкористовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи. Тобто, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Однак, з клопотання слідчого вбачається, що слідчий не дотримався вищезазначених вимог закону.

ОСОБА_9 з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018080190000595 від 21 серпня 2018 року, внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за правовою кваліфікацією ч.2 ст.364 КК України. В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся з клопотанням про арешт сільськогосподарської техніки, а саме: трактора Т-40М реєстраційний номер Т 08630 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, трактора МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР, власником яких є ОСОБА_2, а також комбайна CASE реєстраційний номер НОМЕР_1 та врожаю сільськогосподарської культури кукурудзи.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.364 КК України, посягає на безпосередній об'єкт, яким є встановлений порядок службової діяльності в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях. Об`єктивна сторона характеризується настанням тяжких наслідків. При цьому така факультативна ознака об’єкту у вказаному кримінальному правопорушенні, як предмет відсутня.

Під час розгляду клопотання, слідчим суддею були дослідженні такі документи, долучені до клопотання слідчого та додані учасниками процесу в ході розгляду клопотання, зокрема: копія постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 20.08.2018 року (а.с.5-7), копія постанови про призначення перевірки від 04.07.2018 року (а.с.8), копія листа ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 31.07.2018 року (а.с.9), копія наказу про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх форм власності № 370-ДК від 10.07.2018 року (а.с.10), копія акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об’єктом – земельної ділянки № 370/0/92-18-ДК/590/АП/09/01/-18 від 13.07.2018 року (а.с.11-12), копія акту обстеження земельної ділянки за № 370/0/92-18-ДК/383/АО/10/01/-18 (а.с.13), протокол про адміністративне правопорушення № 370/0/92-18-ДК/0103П/07/01/-18 від 13.07.2018 року (а.с.14), припис № 370/0/92-18-ДК/0064Пр/03/01/-18 від 26.07.2018 року (а.с.15), копія постанови про накладення адміністративного стягнення № 370/0192-18-ДК/0082По/08/01/-18 від 26.07.2018 року (а.с.16-18), копія протоколу огляду від 03.07.2018 року (а.с.19-21), копія Державного акут на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 114829 від 29.07.2009 року (а.с.22), копія Державного акут на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 114832 від 29.07.2009 року (а.с.23), копія постанови про приєднання до кримінального провадження речовим доказом від 10.07.2018 року (а.с.24), копію розписки про прийняття на відповідальне зберігання земельних ділянок та майбутнього врожаю, визнаних речовим доказом у кримінальному провадження від 10.07.2018 року (а.с.25), копія Угоди про спільну природоохоронну діяльність № 01-СД від 26.12.2007 (а.с.26-27), копія калькуляції розрахунку вартості на організацію охорони, відтворення і використання природних ресурсів ПОНДВ «Скелька» (а.с.28), Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 від 12.05.2017 року (а.с.29), копія ОСОБА_9 з реєстру платників Єдиного податку (а.с.30), копія протоколу огляду від 05.09.2018 року (а.с.31), копія протоколу огляду від 05.09.2018 року (а.с.32), копія зберігальної розписки від 05.09.2018 року (а.с.33), копія протоколу огляду від 15.09.2018 року (а.с.34), копія зберігальної розписки від 05.09.2018 року (а.с.35), копія протоколу огляду від 05.09.2018 року (а.с.36), копія зберігальної розписки від 05.09.2018 року (а.с.37), копія пояснень ОСОБА_11 від 05.09.2018 року (а.с.38), копія пояснень ОСОБА_2 від 05.09.2018 року (а.с.39), копія постанови про приєднання до кримінального провадження речовим доказом від 06.09.2018 року, винесена слідчим Русаковим О.О. (а.с.40-41); Положення про Національний парк “Великий Луг” (а.с.64-80), Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо НПП “Великий Луг” від 25.11.2013 року (а.с.53), Свідоцтво про державну реєстрацію НПП “Великикй Луг” (а.с.54), рішення Токмацької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 12.12.2016 року про включення НПП “Великий Луг” до Реєстру неприбуткових установ та організацій (а.с.52), копія Угоди про внесення змін № 1 від 31.07.2018 року до Угоди про спільну природоохоронну діяльність № 01-СД від 26.12.2007 (а.с.63), копії Свідоцтв про реєстрації транспортних засобів: трактора Т-40М реєстраційний номер Т 08630 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, трактора МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР, за ОСОБА_2 (а.с.59-60).

Слідчий в клопотанні не конкретизував, не обгрунтував та в судовому засіданні не довів як само по собі накладення арешту на майно, а саме: трактор Т-40М реєстраційний номер Т 08630 АР, причеп 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, трактор МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР, причеп 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР, та зерно кукурудзи, яке в знаходиться у вищевказаних причепах, а також на комбайн CASE держвний реєстраційний номер НОМЕР_1 може бути використано в рамках кримінального провадження, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого саме ч.2 ст.364 КК Украйни, в якому відсутній предмет злочину.

Слідчий в порушення вимог ст.171 КПК України, звертаючись із клопотанням про арешт майна, формально послався на те, що вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України, не обґрунтувавши свою позицію.

При цьому, матеріали провадження не містять відомостей про те, що вказане в клопотанні майно, а саме - зерно кукурудзи, яке в знаходиться у вищевказаних причепах, а також комбайн CASE реєстраційний номер НОМЕР_1, були визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №12018080190000595, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

Сама по собі наявність в матеріалах провадження постанови слідчого про приєднання до кримінального провадження речовими доказами вищевказаної сільськогосподарської техніки і врожаю кукурудзи, який засіяний на вказаних вище земельних ділянках, не може бути врахована як мета для накладення арешту в розумінні п.1 ч.2 ст.170 КПК України, з огляду на необґрунтованість вказаної постанови. Посіви сільськогосподарської культури кукурудзи, якою засіяні вищевказані земельні ділянки, критеріям ст.98 КПК України, у контексті кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, не відповідають, а запропонований органом досудового розслідування захід забезпечення кримінального провадження не є відповідним предмету злочину, що розглядається у рамках даного кримінального провадження.

Таким чином, підстави для накладення арешту на перелічене у клопотанні майно, визначені ст.170 КПК України, в даному провадженні відсутні.

Під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчим не наведено достатніх і переконливих доказів необхідності такого арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Також слід звернути увагу і на те, що слідчим не доведено обставин, передбачених п.2 та п.3 ч.3 ст.132 КПК України про те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора і що таким накладенням арешту на майно може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням.

При цьому, очевидним є те, що для доказування обставин об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.364 КК України, відсутні потреби у накладенні арешту на вищевказане майно, і обставини вчинення посадовою особою НПП «Великий луг» зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби перевіряються шляхом отримання тимчасового доступу до документів і подальшого їх аналізу та оцінки шляхом проведення інших слідчих дій.

Слідчий в клопотанні, в порушення вимог ст.ст. 171, 173 КПК України, не оцінив розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для НПП «Великий луг», не довів необхідність арешту майна з врахуванням конкретних обставин справи, не довів будь-яких ризиків, які визначені Законом, тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні даного клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Отже на підставі наведеного слідчий суддя вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити у повному обсязі.

Також, у зв”язку з відмовою в задоволенні клопотання про арешт майна, тимчасово вилучене майно підлягає поверненню особі, у якої воно було вилучено, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.169 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_1, погодженого з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_6, про арешт майна: трактора Т-40М державний реєстраційний номер Т 08630 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08629 АР, трактора МТЗ-80 реєстраційний номер Т 07916 АР, причепа 2ПТС-4 реєстраційний номер Т 08628 АР, які належать на праві власності ОСОБА_2, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3; зерна кукурудзи; комбайна CASE державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018080190000595 від 21 серпня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційного скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_12