Постанова № 76492990, 17.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 539/3159/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старосуда М.І.

суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.05.2018, суддя Іващенко Ю.А., вул. Монастирська, 17, м. Лубни, Лубенський, Полта,авська, 37500, повний текст складено 24.05.18 по справі № 539/3159/17

за позовом ОСОБА_1

до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови йому у перерахунку пенсії, починаючи з 01 жовтня 2017 року із урахуванням показника заробітної плати 3764,40 грн., що застосовується для призначення пенсії у 2017 році, із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,50591, індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,68513; зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, із урахуванням показника заробітної плати 3764,40 грн., що застосовується для призначення пенсії у 2017 році, із застосуванням індивідуального коефіцієнта заробітної плати 1,50591, індивідуального коефіцієнта страхового стажу 0,68513, починаючи з 01 жовтня 2017 року з урахуванням раніше проведених виплат; зобов'язати Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення (надбавки) до пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, починаючи з 01 жовтня 2017 року.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.05.2018р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано бездіяльність Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 30.10.2017 року неправомірною.

Зобов'язано Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 30.10.2017 року та прийняти по ній рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач та його представник звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначають, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням вимог матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що позивачем повно і чітко наведено обґрунтування позовних вимог стосовно перерахунку його пенсії з урахуванням відповідних показників та коефіцієнтів, а оскарження в судовому порядку рішення відповідача потягне за собою повторне пред'явлення до суду позову про той самий предмет, з тих самих підстав, за участю тих самих сторін. Окрім того, суд першої інстанції не здійснив розподіл судових витрат.

Третя особа подала пояснення на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 є пенсіонером та інвалідом 2 групи, що підтверджується пенсійним посвідченням серії ААІ №560951 та довідкою серії АВ №0562110 від 25.04.2017 року.

Згідно листа Контакт-центру Пенсійного фонду України на виконання Закону України № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій» позивачу ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з жовтня 2017 року до 3321,35 грн. Сума підвищення з урахуванням показника середньої заробітної плати у 2017 році - 3764,40 грн., індивідуального коефіцієнта заробітної плати - 1,61656, індивідуального коефіцієнта страхового стажу - 0,50167, складає 712,74 грн.

30.10.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення йому перерахунку пенсії за віком з урахуванням положень Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" та його персональних даних по стажу і заробітку, а саме: з урахуванням коефіцієнту стажу 0,68513, з урахуванням особистого коефіцієнту заробітку 1,50591 та додати до розміру пенсії підвищення, передбачене постановою КМУ від 16.07.2008 року №654 „Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" в розмірі 100,00 грн.

Листом №181/Б-02 від 08.11.2017 року відповідач повідомив його про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки при визначенні розміру пенсії позивача до уваги взято страховий стаж тривалістю 50 років 02 місяці 15 днів (по 31.01.2017 року), коефіцієнт стажу 0,50167, заробітну плату за період роботи з 01.02.1984 року по 31.01.1989 року та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 року по 31.12.2010 року коефіцієнт склав 1,61656. Загальний розмір пенсії з 01.10.2017 року становить 3321,35 грн. в т.ч.: 3052,85 грн. - основний розмір пенсії (3764,40 грн.*1,61656*0,50167); 268,50 грн. - доплата за понаднормативний стаж (1074 грн.*25%).

Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з того, що відповідач належним чином не розглянув заяву позивача від 30.10.2017 року про перерахунок пенсії, оскільки не прийняв відповідне рішення, яке, у випадку не згоди з ним, позивач вправі оскаржити до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення (перерахунок) та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 липня 2014 р. за № 895/25672, визначено умови та підстави для призначення (перерахунок) та виплати пенсій (далі Порядок).

Підпунктом 4.1 пункту 4 Порядку встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Підпунктом 4.3 пункту 4 Порядку передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також передбачено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Отже, виключно рішеннями територіального органу Пенсійного фонду вирішуються питання щодо призначення (перерахунку) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії і саме такі рішенням територіального органу Пенсійного фонду породжують певні правові наслідки для заявників і мають обов'язковий характер.

Відповідно до приписів ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (чинної на час звернення позивача до суду), предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних правовідносин.

Отже, обов'язковою ознакою рішень, дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Процедура оскарження таких рішень територіального органу Пенсійного фонду визначена Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 року N 18-6, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за N 1241/14508 (далі Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що цей Порядок визначає процедуру подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - органи, що призначають пенсії).

Згідно п.2 Порядку, у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Відповідно до п.3 Порядку, скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Згідно матеріалів справи, відповідачем належним чином залишилася не розглянутою заява позивача від 30.10.2017 року щодо проведення йому перерахунку пенсії, з огляду на необхідність прийняття по ній відповідного рішення суб'єктом владних повноважень, яке, у випадку незгоди з ним, могло б бути оскаржене позивачем до суду.

Враховуючи, що відповідачем фактично не розглянуто заяву позивача про проведення перерахунку пенсії від 30.10.2017 року, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що задля належного і обґрунтованого способу захисту порушеного права позивача необхідним є визнання бездіяльності Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком від 30.10.2017 року неправомірною і зобов'язання відповідача розглянути вказану заяву позивача та прийняти по ній рішення.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції не здійснив розподіл судових витрат, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши у межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та прийняв законне рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24.05.2018 по справі № 539/3159/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Старосуд Судді(підпис) (підпис) М.М. Яковенко О.П. Лях