Рішення № 76492875, 14.09.2018, Селидівський міський суд Донецької області

242/5112/17

2/242/219/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2018 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Капітонова В. І. при секретарі Нарижній О. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 07 листопада 2012 року ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» , які викладені на сайті банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі, встановленому Договором.

Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв'язку із визначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30 вересня 2017 року має заборгованість в розмірі 53 489,47 гривень, яка складається з наступного:

- 2 894,42 грн. - заборгованість за кредитом;

- 43 771,74 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 3 800,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);

- 2 523,31 грн. - штраф ( процентна складова).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 53 489,47 гривень, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 гривень.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про ату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, а також про згоду на ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив. Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом.

Дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступних висновків.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі й на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

07 листопада 2012 року відповідачем заповнено анкету-заяву на отримання кредитної карти « Універсальна» із встановленням кредитного ліміту в розмірі 4 000,00 грн. Зі змісту даної заяви вбачається, що клієнт ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді. Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та Банком договір, що підтверджується підписом у заяві у полі «Клієнт» в графі «Підпис».

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом п. 2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, установленого банком.

Як вбачається з наданої банком виписки про рух коштів на карт-рахунку, який належить відповідачу, відповідачу був встановлений кредитний ліміт в сумі 3 000,00 грн.

З наданої позивачем виписки за карт-рахунком позивача вбачається, що позичальник користувався отриманою ним платіжною карткою, отримував кошти з неї, частково погашав заборгованість за кредитом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості , станом на 30 вересня 2017 року відповідач має заборгованість в розмірі 53 489,47 гривень, яка складається з наступного:

- 2 894,42 грн. - заборгованість за кредитом;

- 43 771,74 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 3 800,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф ( фіксована частина);

- 2 523,31 грн. - штраф ( процентна складова).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивач належним чином виконав свої обов'язки по наданню кредиту, а відповідач отримав кредит, але належним чином не виконав свої обов'язки за договором.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач дійсно має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 2 894,42 грн. , яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1, 3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Водночас, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором (ч.4 ст.1056-1 ЦК України).

Незважаючи на надання кредитору та позичальнику права самостійно визначати спосіб та порядок збільшення кредитором змінюваної процентної ставки у кредитному договорі, певні гарантії, передбачені Законом, ЦК України, повинні бути дотримані.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим ч. 5 ст. 1056-1 ЦК України.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України).

У п. 28 Постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надав роз'яснення про те, що при підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Суд звертає увагу, що згідно з п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг банк має право провадити зміну тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків, але при цьому банк повинен до введення змін проінформувати клієнта про зміну таких тарифів.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не наданого жодного належного та допустимого доказу, вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки.

Оцінюючи порядок збільшення фіксованої процентної ставки, суд зазначає, що у абзаці 3 п.28 Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК України. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1ЦК України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (не укладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

В укладеному між сторонами кредитному договорі не визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Таким чином, суд приходить до висновку, що збільшення фіксованої процентної ставки здійснено кредитором в односторонньому порядку.

Суд приймає до уваги та вважає таким, що проведений вірно, представлений представником позивача розрахунок заборгованості за договором з 07 листопада 2012 року до 01 вересня 2014 року, а саме до зміни банком в односторонньому порядку процентної ставки в бік її збільшення.

При визначенні розміру заборгованості відповідача за процентами за користування кредитом з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2017 року суд виходить з погодженої сторонами процентної ставки по кредиту 30 % на рік на залишок заборгованості.

Отже розмір заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2017 року становить :

1 125 днів х 30 % : 360 днів х 2 894 гривень 42 копійок : 100% = 2 713 гривень 52 копійок.

Стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитом нараховані за ставкою 30 % річних станом на 31 серпня 2014 року в розмірі 4 гривень 91 копійок і проценти за користування кредитом за період часу з 01 вересня 2014 року по 30 вересня 2017 року в розмірі 2 713 гривень 52 копійки, а загальна сума заборгованості за процентами з урахуванням вищевикладеного становить 2 718 гривень 43 копійок.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача суми пені та штрафу суд встановив наступне.

Згідност..2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у м. Селидове Донецької області, тобто населеному пункті, яке відповідно до Розпорядження КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р, відноситься до населеного пункту, де здійснювалася антитерористична операція.

На запит суду ПАТ КБ « Приватбанк» надав відповідь, згідно з якою нарахування комісії за даним типом карт не передбачено, в колонці « комісія та пеня» відображається нарахування тільки пені.

Суд вважає необхідним відмовити у позовних вимогах щодо стягнення пені та штрафу за систематичне порушення боржником своїх обов'язків зі сплати кредиту, оскільки, згідно розрахунку вимог банку щодо кредитної заборгованості, банк повинен зупинити ці нарахування з 14 квітня 2014 р. і у період проведення антитерористичної операції.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши представлені докази, законодавство, що регулює дані правовідносини, дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення заборгованості без урахування сум пені, нарахованої після 14 квітня 2014 року, та штрафу.

На підставі викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язань, передбачених кредитним договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що утворилась станом на 30 вересня 2017 року, а саме: заборгованості за кредитом в розмірі 2 894 грн. 42 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 2 718 грн. 43 коп., що в загальному розмірі становить 5 612,85 грн.

Крім того, у відповідності зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача на сплату судового збору у розмірі 1 600,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, на 11 %, то з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача, пропорційно задоволеним вимогам, 11 % від 1 600,00 грн., що становить 176,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 612 (п'ять тисяч шістсот дванадцять) грн. 85 коп., яка складається з наступного:

- 2 894 (дві тисячі вісімсот дев'яносто чотири) грн. 42 коп. - заборгованість за кредитом;

- 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 43 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, ІПН НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) судовий збір у розмірі 176 (сто сімдесят шість) грн.. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. І. Капітонов