Постанова № 76492653, 11.09.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Щербаченко М.В.

11 вересня 2018 р. м. ХарківСправа № 588/1116/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Старостіна В.В.

суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 20.11.2017 по справі № 588/1116/17, за адресою: вул. Миру, 9, м. Тростянець, Сумська область, 42600

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2018, позивач, ОСОБА_1 звернувся до Тростянецького районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області щодо не проведення йому перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи категорії 1 за період, починаючи з 01.01.2017;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області провести перерахунок призначеної йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи категорії 1 за період, із заробітної плати за період, починаючи з 01.01.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнаний інвалідом ІІІ групи, втрата працездатності складає 60 %, віднесений до ІІІ категорії громадян учасників-ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. ОСОБА_1 виконував з 12 червня 1986 року по 19 серпня 1986 року обов'язки з ліквідації наслідків аварії як призваний на військові збори. Перед призовом на військові збори позивач працював у Тростянецькій госпрозрахунковій дільниці тресту "Сумжитбуд". З 2012 року інвалідам-чорнобильцям проведено перерахунки пенсій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210. З часу прийняття указаної постанови і по цей час позивач вважає, що отримує пенсію у заниженому розмірі, оскільки пенсія обчислена відповідачем без урахування його заробітку за час перебування в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Позивач 28.07.2017 письмово звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсіїіз підвищенням її розміру відповідно до вимог законодавства. Відповідач 10.08.2017 повідомив, що розмір заробітної плати за період роботи в зоні відчуження зроблено без порушень. ОСОБА_1 вважав, що при визначенні його заробітної плати за період його роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС мають бути враховані виплати, які передбачені чинними на той час нормативними актами - поставною ЦК КПР, Президії Верховної ради СРСР, Ради Міністрів СРСР від 07.05.1986 № 524-156, яка передбачає підвищення тарифних ставок до 100 %, Положення про преміювання працівників відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 № 665-195, що передбачала розрахунок заробітної плати з урахуванням премії у максимальному розмірі 60 %, також мав нараховуватись середній заробіток по основному місцю роботи з урахуванням кратності 4, доплата за вихідні дні у подвійному розмірі.

Постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 20.11.2017 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем, ОСОБА_1, подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального та матеріального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 20.11.2017 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасникв справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, 3 групи інвалідності внаслідок захворювання пов'язано з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії АС №035367 від 05.02.2008 року, відсоток втрати працездатності складає 60% , перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-XII.

Позивач з 02.08.1983 по 24.03.2003 рік перебував у трудових відносинах з Тростянецькою госпрозрахунковою дільницею тресту "Сумжитбуд". Після аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 призваний на військові збори (військова частина № 73413 м.Чорнобиль) для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У період часу з 12 червня 1986 року по 19 серпня 1986 року позивач виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На підставі копії пенсійної справи ОСОБА_1 установлено, що останній 10.09.2013 року подав до відповідача заяву про перерахунок його пенсії на підставі довідки про заробітну плату №88 від 20.08.2013, видану обласною комісією при Сумській обласній державній адміністрації з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Управлінням, відповідно до розпорядження 102824 від 23.10.2013 року, було проведено перерахунок пенсії позивача, на підставі його заяви та поданої довідки регіональної комісії № 88, у результаті перерахунку розмір пенсії позивача склав 1348,068 з вересня 2013 року. Оскільки указаний розмір пенсії обчислений із заробітку у зоні відчуження був нижчим за мінімальний розмір пенсії, яку має отримувати інвалід ІІІ групи, йому відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 позивачу виплата пенсії здійснювалась у розмірі 225 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Позивач 28.07.2017 року звертався до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок його пенсії з її підвищенням як постраждалого внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС на підставі постанови Кабінету Міністрів України віл 23.11.2011 року №1210.

Управлінням Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області позивачу надано відповідь на указану заяву листом від 10.08.2017 року № Л/20 за змістом якої, ОСОБА_1 було роз'яснено, що йому проведено перерахунок пенсії на підставі указаної постанови виходячи з документів, які містяться в матеріалах справи, роз'яснено, що оскільки його пенсія обчислена із заробітної плати за роботу в зоні відчуження згідно наданої ним довідки № 88 (1348,068) є нижчою за мінімальний розмір пенсії, яку має отримувати інвалід ІІІ групи, йому відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України віл 23.11.2011 року № 1210 пенсія виплачується у розмірі 225 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, яка станом на 01.08.2017 року складала 2952,00 грн.

Не погодившись з вказаними діями Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області, ОСОБА_1 звернувся за захистом своїх прав до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для перерахунку пенсії є довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка була відряджена в зону ліквідації наслідків на ЧАЕС, а підставою проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження є первинні документи про нараховану та виплачену заробітну плату, періоду та фактичної тривалості робочого дня і місяця її виконання. Перерахунок пенії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Однак, колегія суддів не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з урахуванням наведеного.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок обчислення середньомісячного заробітку для призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 15 Закону № 796-ІІ від 28.02.1991, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджується відповідними документами.

Видача довідок про періоди роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військоматами).

Відповідно до ст. 40 Закону № 796-ІІ, військовозобов'язаним, вільнонайманим, призваним та направленим для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а також тим, які несуть службу на території радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться згідно із статтею 39 цього Закону за всі календарні дні роботи на підставі довідки, яка надається військовою частиною".

В ході розгляду зазначеної справи, колегія суддів дійшла до висновку, що правильне обрахування пенсії можливо бути зроблено тільки із залученням спеціалізованої експертної установи, яким слід доручити експертне дослідження.

Так, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 по справі 588/1116/17 було призначено судово-економічну експертизу. На її вирішення експерту поставлено наступні питання:

1) Який розмір оплати праці за роботу, повязану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС мав бути нарахований ОСОБА_1, згідно вимог законодавства України?

2) Провести розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за роботу, повязану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС за період з 12.06.1986 по 19.08.1986, з якого мала бути призначина пенсія?

3) Чи вірно була нарахована ОСОБА_1 пенсія?

Проведення вказаної експертизи доручено Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Відповідно до Висновків судової економічної експертизи № 355, складеної 26.06.2018 провідним судовим експертом СВ ХНДІСЕ ім. М.С. Бокаріуса - Гордієнком І.М., в обсязі наданих документів методично обґрунтовано проведення розрахунків оплати праці позивачу ОСОБА_1 за період перебування на спеціальних військових зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС по двом варіантам, а саме: на підставі даних Довідки ВЧ 73413 та на підставі Архівної довідки.

Відповідно до довідки військової частини № 73413 зазначено, що ОСОБА_1 знаходився на учбових зборах з 11.06.1986 по 19.08.1986 та за ним, згідно ст. 72 Закону СРСР про загальні військові обов'язки, зберігається за місцем праці середній заробіток. ОСОБА_1 належить до виплати за місцем постійної праці сто відсотків тарифної ставки (посадового окладу) за період з 13.06.1986 по 19.08.1986. Робота без вихідних. Робота в зоні відчуження 33 дні в третій зоні небезпеки.

Відповідно до Архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27.12.2006 року № 10697 зазначено, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 12.06.1986 по 19.08.1986. Проводились роботи в зоні відчуження 11 днів у третій зоні небезпеки.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів сторін, колегія суддів дійшла до висновку про обрання першого варіанту судово-економічної експертизи.

Так, на підставі Довідки ВЧ 73413, відповідно до вимог законодавчих актів, позивачу методично обґрунтовано нарахувати: 1) збережений середній заробіток за робочі дні згідно графіку роботи підприємства по основному місцю роботи; 2) 100 % тарифної ставки (посадового окладу) по основному місцю роботи; 3) заробіток за фактично відпрацьований час у зоні небезпеки по підвищеній годинній ставці з урахуванням кратності; 4) премію за фактично відпрацьований час у зоні небезпеки; 5) доплату за роботу у вихідні дні.

Так, проведеним дослідженням встановлено, що відповідно до вимог законодавства, відповідно до Довідки ВЧ 73413 за роботу, пов'язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 методично обґрунтовано нарахування заробітку за період 11.06.1986 по 19.08.1986 в загальній сумі 2407,49 руб., а саме: червень 1986 року - 1139,93 руб., липень 1986 року - 1093,75 руб., серпень 1986 року - 173,81 руб.

Також, за період з 12.06.1986 по 19.08.1986, з якого має бути призначена пенсія відповідно до вимог законодавства, складає 1659,27 руб. за дні виїзду у зону відчуження у червні 1986 року.

При розрахунку розміру заробітку позивача за роботу в зоні відчуження для обчислення пенсії за червень 1986 року враховувалось: 1. збережений заробіток за 18 днів роботи в зоні відчуження в сумі 160,74 руб.; 2. 100% тарифної ставки (посадового окладу) за 18 днів роботи в зоні відчуження в сумі 79,92 руб.; 3. оплата у 4-х кратному розмірі за 18 календарних днів виїзду в 3-тю зону небезпеки по підвищеній на 100% тарифній ставці в сумі 544,32 руб.; 4. премія за роботу в зоні відчуження у розмірі 60 % в сумі 326,59 руб. 5. доплата у 4-х кратному розмірі за роботу у 3 вихідні дні виїзду в 3-тю зону небезпеки по підвищеній на 100% тарифній ставці в сумі 90,72 руб. Заробіток, із якого обчислюється розмір пенсії за червень 1986 року складає 1659,27 руб.

Отже, на підставі даних Довідки ВЧ 73413 розмір пенсії ОСОБА_1 слід обчислювати із розрахованого заробітку за роботу в зоні відчуження за червень 1986 року у сумі 1659,27 руб. (0,01659 грн.).

Суд першої інстанції в своїй постанові від 20.11.2017 зазначає, що довідка про заробітну плату № 88, видана Сумською обласною державною адміністрацією за формою відповідає формі довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, що затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644.

Однак, колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки за результатами проведеного дослідження даних Довідки № 88 встановлено, що при визначені збереженого середнього заробітку позивача за роботу в зоні відчуження у Довідці № 88 не враховані нарахування за фактично відпрацьований час позивача у квітні та травні 1986 року, згідно відомості нарахування заробітної плати Тростянецької госпрозрозрахункової дільниці за 1986 рік.

Таким чином, за результатами дослідження в обсязі наданих документів встановлено, що розрахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2013 року був проведений згідно заяви позивача від 10.09.2013 № 148, на підставі довідки № 88 від 20.08.2013 про заробітну плату за роботу в зоні відчуження для обчислення пенсії, яка документально та нормативно не обґрунтована.

Колегія суддіз зазначає, що Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, ч. 2 ст. 6, статтею 8, ч. 2 ст. 19, статтями 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.

Згідно частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з положеннями статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Наведені вище та встановлені судом факти та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, вказують на те, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу є протиправним. Встановлені судом обставини підтверджують право позивача ОСОБА_1 на обчислення розміру пенсії із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час, а відтак суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню та прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа .

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведення судової економічної експертизи у розмірі 5148 гривень 00 коп.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тростянецького районного суду Сумської області від 20.11.2017 по справі № 588/1116/17 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків ЧАЕС, інваліду 3 групи категорії 1 за період, починаючи з 01.01.2017.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Тростянецькому районі провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 3 групи категорії 1 за період, починаючи з 01.01.2017.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Тростянецькому районі Сумської області за рахунок бюджетни асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з проведення судової економічної експертизи у розмірі 5148 (п'ять тисяч сто сорок вісім) гривень 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя В.В. СтаростінСудді С.С. Резнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 17.09.2018.