Постанова № 76492619, 13.09.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/229/18

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Дата ухвалення рішення 02.04.2018 р. Місце ухвалення: м. Херсон

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді - Шеметенко Л.П.

судді - Домусчі С.Д.

судді - Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2018 р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 14.12.2017 року №417678/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.11.2017 року №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.11.2017 року №12.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ФОП ОСОБА_1 зазначила, що вона на вимогу контролюючого органу пред'явила вичерпні матеріали, які підтверджують кількісні і вартісні показники податкової накладної, оформленої під час провадження своєї господарської діяльності. Однак, відповідач не надав належної оцінки вказаним документам, не вивчив їх належним чином, що призвело до безпідставної відмови платнику у реєстрації податкової накладної. Зазначені обставини свідчать, що рішення відповідача прийнято за необґрунтованих підстав та не у відповідності до чинного законодавства, що є безумовною підставою для його скасування.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 14.12.2017 року №417678/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17.11.2017 року №12 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ФОП ОСОБА_1

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17.11.2017 року №12, подану ФОП ОСОБА_1

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволення позову у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.

28.11.2017 року ФОП ОСОБА_1 направлено на реєстрацію засобами електронного зв'язку до ДФС України податкову накладну №12 від 17.11.2017 року.

Згідно квитанції від 28.11.2017 року ДФС України повідомило позивача про прийняття зазначеної податкової накладної.

Разом з цим, ДФС України повідомило про зупинення реєстрації податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567.

Так, за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах, згідно УКТ ЗЕД: 7010, у зв'язку із чим позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання вимоги контролюючого органу, 08.12.2017 року позивачем через особистий кабінет електронного сервісу направлено до Херсонської об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Херсонській області пояснення щодо господарських операцій разом з доданими документами: договір постачання №01/10/15 від 01.10.2015 року, укладений з ПАТ «Мелітопольский м'ясокомбінат»; рахунок-фактура №СФ-0000269 від 17.11.2017 року; видаткова накладна №РН-0000275 від 17.11.2017 року, а також документальне підтвердження одержання товару для використання позивачем у власній господарській діяльності: договір №19 від 01.03.2013 року, укладений з ТОВ «Скло Гарант Груп»; видаткова накладна №868 від 28.09.2017 року; банківська виписка; податкова накладна №75 від 28.09.2017 року, квитанція про реєстрацію податкової накладної №75 від 28.09.2017 року.

Згідно квитанцій за №1 наведені пояснення та подані позивачем документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні 08.12.2017 року.

Опрацювавши вказані документи, Комісією ДФС України прийнято рішення від 14.12.2017 року №417678/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 17.11.2017 року.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись із висновками контролюючого органу посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду з позовом, в якому ставиться питання про скасування рішення суб'єкта владних повноважень із його зобов'язанням вчинити дії на виконання закону.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не обґрунтував наявність причин, за яких платнику відмовлено у реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, судом першої інстанції враховано, що позивач надав на вимогу контролюючого органу пояснення з приводу господарських операцій, їх документальне підтвердження, за цими документами вбачається зміст операцій, обсяги постачання товару, його вид, вартість тощо, будь-яких розбіжностей між кількісними та вартісними показниками в документах не встановлено.

За таких обставин, оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення, не обґрунтував наявність належних підстав для прийняття свого рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, вважає їх правильними та такими, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно із п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Разом з цим, згідно із п.п. 201.16.1, 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.п. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Підпунктом 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Водночас, відповідно до п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із п. 12 Порядку від 29.12.2010 року №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Водночас, відповідно до п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Разом з цим, відповідно до п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З аналізу наведених норм закону вбачається, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків реєстрації такої накладної.

За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації.

Однією із складових критеріїв ризиків реєстрації податкової накладної є невідповідність обсягів постачання товару обсягам його придбання за визначених умов.

Водночас, відмова у реєстрації надісланої платником податкової накладної може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично підставою для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної стало виявлення уповноваженим органом під час перевірки невідповідності її показників в частині обсягів постачання товару обсягам придбаного товару та не підтвердження позивачем цих показників повними та належними документами.

Водночас, згідно даних податкової накладної від 17.12.2017 року №12 у графі номенклатура товарів позивачем визначено постачання товару: скло банка 0,5 л СКО у кількості 4000 шт., обсягом постачання (без урахування ПДВ) 9 160 грн.; піддон 1200*1000 у кількості 2 шт., обсягом постачання (без урахування ПДВ) 330 грн.; кришка СКО 1-82 у кількості 4000 шт., обсягом постачання (без урахування ПДВ) 3 680 грн.

Разом з цим, у своєму рішенні контролюючий орган не вказав, у чому саме виникла невідповідність показників обсягів постачання з обсягами придбання позивачем товару.

В свою чергу, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивач під час перевірки вказаних показників підтвердив господарські операції відповідними договорами, документами, за якими вбачається фактичне одержання товару, його оплата та використання у власній господарській діяльності.

На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що у контролюючого органу були достатні та повні первинні, бухгалтерські та розрахункові документи, складені за результатом господарських операцій, що давали відповідачу можливість прийняти спірну податкову накладну та провести її реєстрацію в установленому законом порядку.

Враховуючи, що контролюючий орган належним чином не дослідив подані позивачем матеріали для підтвердження кількісних і вартісних показників податкової накладної, а висновки в оскаржуваному рішенні не містять належних обґрунтувань неможливості провести реєстрацію накладної, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень із його зобов'язанням вчинити дії на виконання закону.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно встановлено обставини у справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 17.09.2018 р.

Головуючий, суддя: Л.П. Шеметенко

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.А. Шевчук