Постанова № 7649220, 18.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-16391/09/0570

час прийняття постанови: 13-55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Шальєвої В.А.

при секретарі                                                  

при секретарі Химич М.В.

за участю представника позивача Кублицької В.С.

представника відповідача Нікітіної Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Краматорський цементний завод – Пушка” до Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинними акту та постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів,

В С Т А Н О В И В:

          Відкрите акціонерне товариство „Краматорський цементний завод – Пушка” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання частково нечинною постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 01.12.2008 р. по 05.12.2008 р. територіальним управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області була проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ „Краматорський цементний завод – Пушка”, за результатами якої складений акт від 05.12.2008 р. № 18-6/08-17-066 КП. Актом перевірки виявлені факти марнотратного споживання електроенергії та палива, що призвели до перевитрат електричної енергії 2010,76 тис. кВт.год/рік та теплової енергії 35,690 куб.м./рік, що є порушенням п. „є” ст. 11 Закону України „Про енергозбереження”. За результатами перевірки відповідачем винесено постанову № 18-6/08-22-066 КП-41ЕС від 05.12.2008 р. про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме, перевитрати газу у кількості 0,03569 тис.м.куб/рік на суму 84,38 грн. та електроенергії у кількості 2010,760 тис.кВт.год/рік на суму 1020460,70 грн., що загалом становить 1020545,08 грн.

          Позивач вважає частково нечинними акт перевірки та постанову з наступних підстав.

          Позивач є членом Української асоціації підприємств та організацій цементної промисловості „Укрцемент”, яка погодила з Національним агентством України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів норми витрат електроенергії позивачу на 2007 р. на виробництво основних видів продукції.

          Протягом 2007 р. позивачем вироблено (випалено) 416700 тон клінкеру, в тому числі 398975 тон направлено на виробництво цементної продукції, 36090 тон клінкеру випалено в запас на зимовий період.

          На виробничу діяльність позивача затрачено 107,4 кВт.год., про що зазначено в звіті про результати використання палива, тепло енергії та електроенергії за січень-грудень 2007 р. (форма 11-МТП).

          Об’єм виробленого клінкеру у запас відображено у звіті про виробництво промислової продукції форми № 1-П. У відповідності до Методики по нормуванню питомих норм електричної енергії на виробництво цементу, погодженою НАЕР № 605-2/3 від 21.12.2006 р., доля витрат електроенергії при мокрому способі виробництва на клінкер складає 45,44% від загальнозаводської питомої норми.

          На 2007 р. загальнозаводська питома норма склала 104кВт/т цементу. У відповідності до затверджених норм паливно-енергетичних ресурсів на 2007 р. це складає: 104кВт.год/т х 45,44% : 100% = 47,25 кВт.год/т. Таким чином, загальна кількість електроенергії, витрачена у 2007 р. на виробництво клінкеру, що відображено у формі 1-П, складає: 36090 т. х 47,25 кВт.год/т = 1705252 кВт.год.

          Крім того, в 2007 р. позивач відвантажив цемент у кількості 18500 т. на адресу ТОВ „Краматорський шифер”, транспортування якого проводилося з силосів заводу до цементних силосів отримувача на відстань 850 м. трубопроводом з використанням пневмокамерного насосу за допомогою стислого повітря, що виробляється компресорною позивача. При цьому для транспортування використовується компресор 4ВМ-100/9 з двигуном потужністю 630 кВт.

          Використання електроенергії у такій спосіб, на думку позивача, виключає висновки акту перевірки щодо марнотратного споживання електроенергії та палива, тобто відсутнє систематичне, без виробничої потреби, не зумовлене вимогами технічної безпеки недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування.

          Крім того, позивач вважає, що використання електроенергії, з урахуванням відвантаження продукції за допомогою пневмокамерного насосу, проведено в рамках загальної норми втрат палива та електроенергії для позивача, а саме, 109,0 кВт.год/рік.

          Позивач просить визнати частково нечинною постанову про сплату підвищенної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 05.12.2008 р. № 18-6/08-22-066 КП-41 ЕС в частині підвищеної плати за марнотратні перевитрати електроенергії у кількості 2010,760 кВт.год/рік на суму 1020460,70 грн.

          Позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, в якій вказував що оскаржувана постанова прийнята всупереч Закону України „Про енергозбереження”, постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 р. „Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві”, оскільки перевитрата, за яку можуть застосовуватися економічні санкції, повинна відбуватися у зв’язку з недотриманням технологічної дисципліни. Крім того, економічна санкція може застосовуватися при наявності марнотратного використання паливно-енергетичних ресурсів.

          Позивач вказує, що виявлена відповідачем перевитрата паливно-енергетичних ресурсів була обумовлена виробничої необхідністю, а саме, факт вироблення клінкеру (напівфабрикату), запас клінкеру для забезпечення безперебійної роботи підприємства, збереження робочих місць у зимовий період, відображення запасу у бухгалтерській звітності та звітах про виробництво промислової продукції. Отже, підвищення питомих норм витрат палива має обґрунтування, пов’язане з технологічними особливостями, які не були враховані при складанні норм на початку року.

          Також позивач зазначає, що протиправним є посилання відповідача на Методику визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів М-00013184.0.022-01, затверджену наказом Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів № 89 від 13.12.2006 р., оскільки вона не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом.

          Постанова, яка оскаржується, не містить посилання на відповідний пункт статті 11 Закону України „Про енергозбереження”, тому немає можливості встановити, до яких саме порушень відповідач застосував економічні санкції.

          Відповідачем, на думку позивача, не доведено, що позивачем здійснено правопорушення, як це передбачає ст. 218 Господарського кодексу України.

          Крім того, акт перевірки, за наслідками якої була прийнята оскаржувана постанова, не містить підпису керівника позивача, відповідачем не складений акт відмови від підпису, що є порушенням Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державним комітетом України з енергозбереження № 64 від 04.08.2000 р.

          Позивач просить визнати нечинним акт комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів від 05.12.2008 р., визнати нечинною постанову про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 05.12.2008 р. № 18-6/08-22-066 КП-41ЕС.

          В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що норми витрат паливно-енергетичних ресурсів для ВАТ „Краматорський цементній завод – Пушка” затверджені УАПОЦП „Укрцемент”. Аналіз відповідності фактичних питомих витрат ПЕР встановленим нормам здійснювався на підставі річної форми статистичної звітності форми 11-МТП, відповідальним за повноту і достовірність даних якої є керівник підприємства. Діюче законодавство передбачає коригування норм питомих витрат. Позивач мав можливість скоригувати норми відповідно до умов попиту. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

          Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          Позивач Відкрите акціонерне товариство „Краматорський цементний завод – Пушка” зареєстроване в якості юр одичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена 03.07.1995 р. виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області (а.с. 6), включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за № 00292942 (а.с. 7).

          Відповідач Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів і йому підпорядковується, здійснює діяльність на підставі Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 2000 р. № 1039. Відповідно до зазначеного Положення до компетенції Державної інспекції з енергозбереження належить виконання відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів та проведення державної експертизи об'єктів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, перелік яких наведено у додатку до Положення про державну експертизу з енергозбереження; здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням норм законодавства у сфері енергозбереження, узагальнює практику його застосування та розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства; здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів; надає за результатами перевірки підприємств обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів; здійснює контроль шляхом проведення комплексних перевірок стану обліку паливно-енергетичних ресурсів, що витрачаються, зокрема, для виробництва продукції.

Державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Державна інспекція з енергозбереження, як встановлено Положенням, має право застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання.

В період з 01.12.2008 р. по 05.12.2008 р. територіальним управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області була проведена комплексна перевірка використання паливно-енергетичних ресурсів ВАТ „Краматорський цементний завод – Пушка”, за результатами якої складений акт від 05.12.2008 р. № 18-6/08-17-066 КП (а.с. 8-17). В акті зазначені виявлені перевіркою факти перевитрати паливно-енергетичних ресурсів, а саме, використання трубопроводів гарячої води в приміщенні міні-котельних без теплової ізоляції, що призвело до перевитрат природного газу, який витрачається для виробництва теплової енергії 35,690 куб. м./рік; перевищення затверджених норм питомих витрат електричної енергії за 2007 рік, що призвело до перевитрат електричної енергії 2010,76 тис.кВтгод/рік.

За результатами перевірки відповідачем винесено постанову № 18-6/08-22-066 КП-41ЕС від 05.12.2008 р. про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, а саме, перевитрати газу у кількості 0,03569 тис.м.куб/рік на суму 84,38 грн. та електроенергії у кількості 2010,760 тис.кВт.год/рік на суму 1020460,70 грн., що загалом становить 1020545,08 грн. (а.с. 20-21).

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України „Про енергозбереження”.

Одними з основних принципів державної політики у сфері енергозбереження є поєднання методів економічного стимулювання та фінансової відповідальності з метою раціонального використання та економного витрачання паливно-енергетичних ресурсів; встановлення плати за прямі втрати і нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів ( п.п. „ж”, „з” ст. 3 зазначеного Закону).

Визначені статтею 11 Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають, зокрема, введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами (п. „е”); застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих (п. „є”).

Загальні положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 786.

Згідно цією постанови, нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві України здійснюється з метою раціонального використання та економії паливно-енергетичних ресурсів і є основою для застосування економічних санкцій за їх нераціональне використання та запровадження економічних механізмів стимулювання енергозбереження.

Нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів не передбачає втручання держави у господарську діяльність підприємств, пов'язану з обмеженням обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів або обсягів виробленої продукції. Воно є інструментом усунення нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів, викликаного безгосподарністю та застосуванням застарілих технологій. Основними важелями цього механізму є матеріальне заохочення економії паливно-енергетичних ресурсів та фінансова відповідальність за їх нераціональне використання.

Норми витрат паливно-енергетичних ресурсів - це затверджений уповноваженим на те Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади показник їх використання на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг встановленої якості, орієнтований на прогресивне виробництво.

           Основні положення з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві затверджені наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 р. № 112, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.11.2002 р. за № 878/7166.

          Згідно з п. 1.15 Основних положень нормування витрат ПЕР здійснюється відповідно до Положення, галузевих і регіональних методик нормування, інших нормативних документів з нормування витрат ПЕР (методик, положень, інструкцій, рекомендацій тощо), погоджених НАЕР.

У відповідності до п. 7.6 Основних положень нормування витрат ПЕР безпосередньо на рівні підприємств, організацій, установ забезпечується самим підприємством. Відповідальність за розроблення і додержання норм витрат ПЕР на рівні підприємства несе керівник підприємства.

          Позивачу як члену Української асоціації підприємств і організацій цементної промисловості „Укрцемент” норми витрат електроенергії на виробництво основних видів продукції на 2007 р. були затверджені саме Українською асоціацією підприємств і організацій цементної промисловості „Укрцемент”.

          У відповідності до п. 7.14 Основних положень підприємства звітують про ефективність використання ПЕР в терміни та порядку, передбачені чинними інструкціями зі статистичної звітності (форма N 11-МТП затверджена наказом Держкомстату України від 05.07.2006 N 300), по лінії статистичних органів та паралельно перед центральними та місцевими органи виконавчої влади відповідно до п. 7.2.

          Відповідачем аналіз відповідності фактичних питомих витрат ПЕР встановленим нормам виконувався на основі пічної форми статистичної звітності 11-МТП, відповідальним за повноту і достовірність даних якої є керівник підприємства. Відповідальність саме керівника підприємства за повному та достовірність звітності встановлена Інструкцією щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 11-МТП „Звіт про результати використання палива, тепло енергії та електроенергії”, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 27.10.2005 р. № 331, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.10.2005 р. за № 1279/11559.

Матеріалами перевірки достовірно встановлено, що мали місце перевитрати паливно-енергетичних ресурсів, а саме, використання трубопроводів гарячої води в приміщенні міні-котельних без теплової ізоляції, що призвело до перевитрат природного газу, який витрачається для виробництва теплової енергії 35,690 куб. м./рік; перевищення затверджених норм питомих витрат електричної енергії за 2007 рік, що призвело до перевитрат електричної енергії 2010,76 тис.кВтгод/рік.

Згідно з п. 7.12 Основних положень з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22.10.2002 р. № 112, якщо питомі витрати ПЕР на виробництво продукції суттєво залежать від обсягів виробництва, погодних та інших зовнішніх факторів об'єктивного характеру, то допускається коригування встановлених норм питомих витрат з урахуванням результуючого впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик.

Отже, діючі нормативно-правові акти в галузі енергозбереження передбачають коригування норм питомих витрат у залежності від необхідності для забезпечення відповідних обсягів виробництва. Відтак, позивач мав можливість скоригувати норми відповідно до умов виробничої необхідності.

В судовому засіданні представник позивача не заперечував про наявність перевитрат ПЕР, але вказував на виробничу необхідність таких перевитрат.

Оскільки діючими нормативно-правовими актами в галузі енергозбереження передбачена можливість коригування норм питомих витрат, зазначені доводи позивача не заслуговують на увагу.

          Згідно з п. 4 Загальних положень про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 р. № 786, відповідальність за розроблення і додержання норм витрат паливно-енергетичних ресурсів на рівні підприємства несе керівник підприємства.

          Зазначені обставини дають суду підстави для висновку про правомірність прийняття відповідачем рішення про застосування до позивача економічних санкцій.

          Судом не приймаються до уваги доводи позивача про неправомірність застосування відповідачем Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом НАЕР від 13.12.2006 р. № 89, оскільки не має нормативно-правового характеру, а носить нормативно-технічний характер.

          Також суд вважає, що відсутні підстави для висновку про порушення порядку проведення перевірок, оскільки доводи позивача в цій частині не підтверджені в судовому засіданні.

          З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість позову та про правомірність дій та рішень відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

          В задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства „Краматорський цеметний завод – Пушка” до Державної інспекції з енергозбереження про визнання нечинними акту та постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів відмовити.

          Повний текст постанови виготовлений 25 січня 2010 р.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Шальєва В.А.