Вирок № 76491471, 12.09.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/449/2018

Справа № 428/10157/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Подрябінкіної М.О.,

прокурора Першиної В.В.,

захисника Воронка В.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370000742 від 15.03.2018 року у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанськ Луганської області, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, із неповною середньою освітою, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не маючого, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра на обліку не перебуває, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На початку березня 2018 року в денний час (більш точну дату та час під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим) ОСОБА_3 перебував біля буд. АДРЕСА_2 та побачив на території подвір'я біля воріт бетонозмішувач, що належав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 В цей час у ОСОБА_3, раптово виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 таємно, з корисливих мотивів, шляхом зриву замка на воротах, проник на територію подвір'я буд. АДРЕСА_2 та викрав бетонозмішувач, ринкова вартість якого згідно висновку експерта № 19/113/9-895е від 23.07.2018 р. становить 2133,33 гривень

В подальшому ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища.

13.08.2018 року під час досудового розслідування кримінального провадження між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Першиною В.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваним ОСОБА_3, за участю захисника Воронка В.В., на підставі ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості, письмову згоду на це було отримано прокурором від потерпілого ОСОБА_2

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробувальним строком.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода укладена ним з прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Першина В.В. в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Воронко В.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Потерпілий ОСОБА_2 у підготовчому судовому засіданні підтвердив надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості, не заперечував проти затвердження угоди судом.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_3 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Письмова згода потерпілим ОСОБА_2 прокурору на укладення угоди надана.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням до сховища, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 13 серпня 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Першиною В.В. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_3 відповідає вимогам ст. 469, ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття та відсутністю обставин, що його обтяжують. Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, суд вважає необхідним залишити його до набрання вироком законної сили.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.04.2018 року (справа № 428/4168/18 провадження № 1-кс/428/2139/18) на вилучений під час огляду місця події бетонозмішувач.

Цивільний позов не заявлений. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України та долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13 серпня 2018 року між прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Першиною В.В. та підозрюваним ОСОБА_3 за участю захисника Воронка В.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018130370000742 від 15.03.2018 року відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення -злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов'язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113\9-895е від 23.07.2018 року, що згідно довідки НДЕКЦ № 19/113/9-865д від 23.07.2018 складає 572 (п'ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20.04.2018 року (справа № 428/4168/18 провадження № 1-кс/428/2139/18) на вилучений під час огляду місця події бетонозмішувач.

Речові докази: бетонозмішувач, який перебуває в камері зберігання речових доказів Сєвєродонецького відділу поліції ГУНП в Луганській області - повернути власнику ОСОБА_2

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова