Постанова № 76489913, 13.09.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/1234/17 Головуючий у І інстанції Оладько С. І.Провадження № 22-ц/780/3237/18 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 26 13.09.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

(у порядку письмового провадження)

13 вересня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Мельника Я.С., суддів Матвієнко Ю.О. та Лівінського С.В., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року представник ПАТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_2 відповідно до підписаної анкети-заяви від 22.02.2012 року, отримав кредит у розмірі 16 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, станом на 22 листопада 2016 року він має заборгованість у розмірі 89 964, 49 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 89 964, 49 грн. заборгованості за кредитним договором та 1600 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на те, що судом не взято до уваги, що банком безпідставно в односторонньому порядку збільшено відсоткову ставку по кредиту, крім того судом всупереч ст. 509 ЦК України стягнуто з нього штрафи та пеню, тобто застосовано подвійну цивільно-правову відповідальність за одне й те ж правопорушення, через що, на його думку, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи і вимоги апеляційної скарги, вважає необхідним її задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи і у такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи , недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими , невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи , порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконав своїх обов'язків щодо повернення кредитних коштів, що ним було визнано, тому позов підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь банку суми заборгованості по кредиту та неустойки.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі було укладено кредитний договір б/н від 22 лютого 2012 року, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач також посилається на те, що станом на 22 листопада 2017 року за відповідачем рахується кредитна заборгованість у розмірі 89 964, 49 грн., яка складається з: 15 193, 47 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 67 510, 81 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; 2500 грн. - заборгованості за пенею та комісією; 500 грн. - штрафу (фіксованої частини); 4260, 21 грн. - штрафу (процентної складової).

Також позивач надав суду витяги із тарифів та Умов і Правил надання банківських послуг (а.с.14-25). При цьому, копії тарифів та Умов і Правил надання банківських послуг не містять підпису відповідача, однак ОСОБА_2 не заперечував щодо факту укладання кредитного договору та погодження з такими умовами і правилами банку.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною, тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана ) та порядок їх сплатити за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив наявність між сторонами кредитних зобов'язань та факту порушення відповідачем своїх обов'язків щодо повернення кредитних коштів, проте не взяв до уваги, що банк, всупереч вимогам закону, на власний розсуд, без погодження з відповідачем збільшив розмір відсоткової ставки за користуванням кредитними коштами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» необхідно стягнути 15 193, 47 грн. заборгованості за тілом кредиту та 13 406, 59 грн. відсотків, виходячи з 27, 60 % річних, які розраховуються за формулою: [Сума боргу] ? [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів ? [Кількість днів].

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що вимоги в частині нарахованої неустойки позивача підлягають частковому задоволенню, оскільки зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що за порушення грошових зобов'язань за один і той самий період позивачем нараховано як пеню так і штрафи, внаслідок чого відповідача двічі притягнуто до одного і того ж виду відповідальності, що суперечить вимогам ст. 549 ЦК України та ст. 61 Конституції України, тому з відповідача на користь банку підлягають стягненню лише 2500, 00 грн. пені.

Доводи ПАТ КБ «ПриватБанк» про те, що сторони належним чином досягли згоди щодо змісту договору про надання банківських послуг, який включає заяву позичальника, «Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи банку», в тому числі досягли згоди щодо розміру процентів, колегія суддів не приймає до уваги як такі, що не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а рішення суду підлягає скасуванню як таке, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк».

Керуючись ст. ст. 259, 369, 374, 376 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25 травня 2018 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 22 лютого 2012 року у розмірі 31 100 (тридцять одна тисяча сто) грн. 06 коп., з яких: 15 193, 47 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 13 406, 59 грн. - відсотки за користування кредитом і 2500 - пені, та 750 грн. судових витрат, а у задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: