Постанова № 7648988, 16.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2009 р.                                                             справа № 2а-16935/09/0570

час прийняття постанови: 12:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Наумової К.Г.

при секретарі                                                  Горб О.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс» (м. Донецьк)

до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька (м. Донецьк)

про скасування податкового повідомлення - рішення

за участю: Сидоренко М.А., Мальцева Н.Г. –представники позивача;

Сичова І.О. –представник відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»(надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька (надалі ДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (надалі ГУДКУ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з боку відповідача Державної податкової інспекції в Ворошиловському районі м. Донецька (надалі третя особа) про скасування податкових повідомлень - рішень від 29.04.2009 року: № 0000182344/0/20335263/6124, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2008 р. на 904447 грн. й № 0000192344/0/20335263/6125, яким збільшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2008 року на суму 1277280 грн. та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (надалі ПДВ) по декларації за грудень 2008р. у сумі 17173689 грн. (справа № 2а-11825/09/0570). Позивач неодноразово змінював позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду по справі № 2а-11825/09/0570 від 15.10.2009 р. роз’єднані позовні вимоги позивача та в самостійне провадження виділена позовна вимога про скасування податкового повідомлення - рішення від 29.04.2009 року № 0000192344/0/20335263/6125, яким позивачеві збільшено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за грудень 2008 року на суму 1277280 грн., справ присвоєно номер 2а-16935/09/0570

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Позивачем була подана до ДПІ податкова декларація з ПДВ за грудень 2008р., до неї були додані: розрахунок бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування. ДПІ було проведено позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ та встановлені порушення Закону України «Про додану вартість», у зв’язку з чим прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2009 р. № 0000182344/0/20335263/6125, яким збільшено суму бюджетного відшкодування на 1277280 грн. Позивач вважає, що не припускав порушень податкового законодавства, а прийняте ДПІ податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам. Акт перевірки не містить доказової інформації про виявлені порушення, що є порушенням вимог Порядку оформлення результатів перевірок, затвердженому Наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327.

ДПІ проти позову заперечує посилаючись на наступне.

ДПІ було проведено позапланову перевірку з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2008 р., за наслідками якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. ДПІ встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивачем не включена до бюджетного відшкодування сума 1277280 грн., яка не може в подальшому бути заявленою платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів. Сума сплаченого позивачем податку у деяких періодах перевищує суму заявлену до відшкодування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»є суб’єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Донецької міської ради, дата проведення державної реєстрації 26.10.1993 року. Позивач є платником податку на додану вартість, з 29.01.2009 року взято на облік в ДПІ Куйбишевського району м. Донецьку.

У зв’язку із поданням позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування до декларації з ПДВ за грудень 2008 р. у сумі 17173689 грн. ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку позивача, за наслідками якої складено акт від 09.04.2009 р. № 975/23-3/20335263 «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»(код за ЄДРПОУ 20335263) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2008р., яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за березень –листопад 2008 року».

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення № 0000182344/0/20335263/6125 від 29.04.2009 року, яким позивачеві збільшено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за грудень 2008 р. на суму 1277280 грн.

Перевіркою ДПІ встановлено порушення з боку позивача п.п. 7.7.2 п.7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон) у зв’язку з чим виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Позивачем у попередніх податкових періодах було здійснено заниження фактичної сплати постачальникам товарів (послуг) на 1277280 грн.

У зазначеному акті перевірки відсутній опис порушення та посилання на бухгалтерські документи, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205, акт перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на зазначене, акт перевірки не відповідає вимогам наведеного Порядку.

Враховуючи наступне та у відповідності зі ст. 69 КАС України, зазначений акт не може вважатися доказом встановленого порушення.

Під час розгляду справи представники ДПІ пояснили наступне. Позивачем до податкової декларації за грудень 2008 р. надано довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до декларації). Цей розрахунок містить помісячний розрахунок сум залишку від’ємного значення попередніх податкових періодів. ДПІ під час перевірки встановлено, що позивачем у деяких періодах занижено суми заявлені до відшкодування, оскільки сума сплати ПДВ контрагентам перевищує суми заявлені до відшкодування.

З розрахунку наведеному на арк.. 79 акту перевірки вбачається, що позивачем занижено до відшкодування за травень 2008 р. –916341 грн., за червень - 3701 грн., за серпень –333534 грн. та за жовтень 2008 р. - 23704 грн., разом 1277280 грн.

Згідно п.п.7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Як встановлено судом, позивач визначив суму бюджетного відшкодування на рахунок у декларації за грудень 2008 р., при цьому остання декларація з визначенням суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок, подавалась позивачем за березень 2008 р.

В період з квітня по листопад 2008 року позивачем у податкових деклараціях не заявлялись суми до відшкодування. тобто позивач не визначав суми, які підлягають відшкодуванню за травень, червень та жовтень 2008 р., а визначив лише суму, яка підлягає відшкодуванню по декларації за грудень 2008 р.

За наслідками перевірки ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2008 р.

П.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналіз наведених норм свідчить, що відшкодуванню підлягає сума, яка дорівнює сумі ПДВ, що сплачена у попередніх періодах, тобто наростаючим підсумком. Таким чином, ДПІ за результатами перевірки може визначити по одній декларації або суму завищення або суму заниження бюджетного відшкодування.

Крім цього, ДПІ не досліджені господарські операції, які були прийняті до розрахунку суми на яку занижено бюджетне відшкодування та їх вплив на визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню по декларації саме за грудень 2008 року.

Статтею 19 Конституції України, передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення № 0000182344/0/20335263/6125 від 29.04.2009 року не може вважатися обґрунтованим та законним, відповідно підлягає скасуванню, а позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205,

ст. ст. 2, 7–12, 69-72, 87-98, 122-163, 254, Кодексу адміністративного судочинства, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька № 0000182344/0/20335263/6125 від 29.04.2009 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2008 р. на 1277280 грн.

Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербіс»витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Заява та скарга подається на ім’я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецького окружного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 23 листопада 2009 р.

Суддя                                                                       Наумова К.Г.