Рішення № 76489548, 05.09.2018, Миронівський районний суд Київської області

05.09.2018 Єдиний унікальний № 371/583/18

Провадження № 2/371/433/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2018 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

секретарем судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що 18 лютого 2017 року помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина, спадковим майном є житловий будинок під номером 12, розташований по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області. Вона, будучи спадкоємцем померлого за законом, спадщину прийняла та має перешкоди до оформлення спадкових прав на житловий будинок, оскільки померлий не мав правовстановлюючого документу на нього. Просила визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок під номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 10 травня 2018 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 24 травня 2018 року за клопотанням позивача вирішено питання про витребування спадкової справи померлого ОСОБА_4

Відповідач відзив на позов не подав.

В судове засідання позивач не з’явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, в якій вказала, що заявлені позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з’явився. В надісланій до суду заяві сільський голова ОСОБА_5 проти задоволення позову не заперечив.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Частиною 1 статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна.

За приписами статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, як зазначено у статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов’язання встановлено законодавством у зв’язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

04 квітня 2007 року померла ОСОБА_6.Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 084845, виданим 06 квітня 2007 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області.

Спадковим майном після смерті ОСОБА_6 був, в тому числі житловий будинок по вулиці Шевченка,12села Ведмедівка Миронівського району Київської області.

Спадкоємцями за законом померлої ОСОБА_6 були її син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_7.

ОСОБА_7 відмовилась від прийняття спадщини, про що 29 серпня 2007 року подала нотаріусу відповідну заяву.

У встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та прийняв її. Свідоцтво про право на спадщину на жиловий будинок, належний спадкодавцю ОСОБА_6, ОСОБА_4 за життя не одержав.

18 лютого 2017 року ОСОБА_4 помер. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОК № 390907, виданим 20 лютого 2017 року Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина за законом.

Відповідно до частини 1 статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за законом першої черги, оскільки являється його дружиною. Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про одруження серії І-БК № 205206, виданим 11 жовтня 2002 року відділом реєстрації аків громадянського стану Фастівського міського управління юстиції Київської області.

10 квітня 2017 року, тобто у встановлений статтею 1270 ЦК України шестимісячний строк після смерті ОСОБА_4, позивач звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

22 серпня 2017 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом на належну померлому ОСОБА_4 квартиру.

Спадковим майном є, в тому числі, житловий будинок під номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області.

Згідно з пунктами 4.12, 4.15, 4.18 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

У матеріалах спадкової справи міститься повідомлення нотаріуса від 28 вересня 2017 року № 1152/02-14, за змістом якого перешкодою у вчиненні нотаріальних дій, що полягають у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок під номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області є відсутність документів, є відсутність документів, що підтверджують право власності на житловий будинок, які повинні бути зареєстровані за законодавством на момент виникнення права власності відповідно до п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи ОСОБА_4 № 77/2017.

Будинок, з приводу якого заявлено позов, не відноситься до категорії самовільно збудованих з наступних підстав.

Господарсько-побутові будівлі та споруди у домоволодіннях, які належать громадянам, що збудовані до ухвалення Указу Президії Верховної Ради УССР від 22.01.1979 «Про боротьбу з самовільним будівництвом господарсько-побутових будівель» і при їх технічній інвентаризації не відображені в матеріалах інвентаризації як самовільні – не відносяться до категорії самовільних.

Будинок має виготовлений 12 червня 2017 року КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» технічний паспорт, в якому не відображено, що будинок відноситься до категорії самовільних.

Згідно відомостей технічного паспорту приналежністю будинку є такі господарські будівлі та споруди: погріб з шийкою, веранда, літня кухня, сарай, колодязь питний. Будинок має загальну площу 54,50 кв.м, жилу площу 23,70 кв.м, допоміжну площу 23,10 кв.м, площу літніх приміщень 7,70 кв.м.

Державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна здійснюється на підставі законодавства, яке діяло на момент виникнення такого права власності.

Згідно довідки Комунального підприємства Київської обласної Ради «Південне бюро технічної інвентаризації» № 1363 від 12 червня 2017 року, станом на 01 січня 2013 року право власності на житловий будинок під номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області не було зареєстровано.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

Встановлено, що будинок під номером номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області був побудований на земельній ділянці, призначеній для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вказані обставини підтверджуються довідкою № 1431, виданою 14 грудня 2017 року виконавчим комітетом ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області.

До компетенції виконкомів місцевих рад на час забудови спірного будинку відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги — документи первинного обліку в сільських Радах народних депутатів з 1935 року. Складаються з окремих особових рахунків на кожне господарство, що знаходиться на території сільради. В особових рахунках містяться відомості про членів сім'ї, які проживають в господарстві, а також дані щодо землі, будівель і худоби, що знаходяться в особистому користуванні.

Відповідно до записів погосподарського обліку ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області з 2001 року до дня смерті 04 квітня 2007 року головою домогосподарства під номером 12, розташованого по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області, була ОСОБА_6.

Вказані обставини підтверджені даними довідки ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області № 2-46-1430 від 14 грудень 2017 року.

Запис ОСОБА_6 в книгах погосподарського обліку ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області як голови двору підтверджує факт належності житлового будинку під номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області саме їй. Даним будинком померла ОСОБА_6 володіла та користувалася на праві власності.

Нотаріусом перевірено та встановлено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно у виді житлового будинку під номером 12 по вулиці Шевченко села Ведмедівка Миронівського району Київської області не здійснена на час звернення позивача за оформленням спадкових прав.

Відсутність державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно перевірено судом при розгляді справи та підтверджено Інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна № 136598812 від 05 вересня 2018 року.

Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п. 1 ч. 2 вказаної статті визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце.

Будучи спадкоємцем померлого ОСОБА_4 за законом, позивач має перешкоди у оформленні спадкових прав відповідно до вимог законодавства у зв’язку із відсутністю документа, що підтверджує його право власності на житловий будинок.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами факт належності спадкодавцю ОСОБА_4 до дня смерті майна у виді житлового будинку під номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області.

Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, тому позовні вимоги підлягають до задоволення, порушене право позивача підлягає судовому захисту.

На підставі викладеного, ст.ст. 16, 328, 1216 - 1218, 1261, 1267, 1270, 1296, 1297 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 – 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Миронівського району Київської області про визнання права власності в порядку спадкуваннязадовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після померлого 18 лютого 2017 року ОСОБА_4 право власності на житловий будинок під номером 12 по вулиці Шевченка села Ведмедівка Миронівського району Київської області загальною площею 54,50 кв.м, житловою площею 23,70 кв.м, допоміжною площею 23,10 кв.м, площею літніх приміщень 7,70 кв.м.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, паспорт серії СК994579, виданий Броварським МРГУ МВС України в Київської області 10 листопада 1998 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,зареєстроване місце проживання : квартира під номером 7 будинку під номером 5 по вулиці Постишева міста Бровари Київської області.

Відповідач: ОСОБА_3 сільська рада Миронівського району Київської області,код ЄДРПОУ 04362527, місцезнаходження : будинок під номером 27 по вулиці Незалежності села Грушів Миронівського району Київської області.

Дата складання повного тексту судового рішення 14 вересня 2018 року.

Суддя підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя Л.О.Капшук