Постанова № 7648780, 15.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.01.10Справа №2а-11060/09/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» в особіКримського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк»

до Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції третя особа - ОСОБА_1

про визнання протиправними дій та скасування постанови.

за участю представників:

від позивача Кордончик О.В. пред-к, дов. № 13-96/09д від 05.08.2009 р. .

від відповідача Морозова В.М. - пред-к, дов. № 25131/04-31 від 25.08.2009 р.

Саленко А.М. пред-к, дов. № 27083/04-31 від 08.12.2009 р.

від третьої особи - ОСОБА_2. пред-к, дов. № 1781 від 07.05.2008 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» в особі Кримського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправними дії державного виконавця Євпаторійського міського управління юстиції Мороз В.М. по накладенню арешту на нерухоме майно, що є предметом застави згідно з Іпотечним договором № 98/2600-з-4 від 23.02.2007 р. , скасувати постанову державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції (далі відповідач) від 19.08.2009 р. в частині накладення арешту на нерухоме майно , а саме обєкт незавершеного будівництва торгівельно - виробнича база , реєстраційний номер 27764425 , літ «А» - будівля майстерні загальною площею 458,0 кв.м, літ «Б» - підсобне, №№1,2 - господарські споруди, який розташований за адресою : АРК, м.Євпаторія, вул. 51 Армії, 24. Вимоги мотивовані тим, що відповідач прийняв зазначену постанову з порушенням вимог Закону України “Про виконавче провадження”, не зясувавши всіх обставини справи, не зважаючи на те, що арешт був накладений на обєкт , який є предметом іпотеки, для задоволення вимог стягувачів , які не є за заставодержателями, без повідомлення про це позивача , яким був укладений Іпотечний договір , відповідно до умов якого арештоване майно є предметом іпотеки.

Представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.

У судовому засіданні, яке відбулось 05.11.2009 р., представниками відповідача надані заперечення на позов (вих. № 33794/04-15 від 04.11.2009 р.) , в яких зазначено про відсутність підстав для задоволення позовних вимог , відповідно до ст.100 КАС України заявлено клопотання про застосування наслідків пропуску позивачем строків звернення до суду, визначених у ст. 181 КАС України.

Від позивача 11.011.2009 р. надійшли додаткові пояснення до позову ( вих. № 78/2-2200 від 10.11.2009 р.), в яких він наполягав на тому, що дії державного виконавця відповідача по накладенню 19.08.2009 р. арешту на обєкт незавершеного будівництва не можна вважати такими, що відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”, ним не порушені строки звернення до суду, встановлені у ст. 99 КАС України.

Під час розгляду справи представники позивача та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву.

До суду 26.12.2009 р. надійшла заява ОСОБА_1. про залучення його в якості третьої особи на стороні позивача.

Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні, яке відбулось 15.01.2010 р. наполягав на цьому клопотанні, зазначив, що майно , яке арештоване відповідачем належить йому, було надано в заставу позивачу, в наслідок чого він вважає, що рішення по цієй справі впливає на його права та інтереси. Представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_1., представники відповідача вважали можливим вирішити це клопотання на розсуд суду.

Суд, вислухавши думку представників позивача та відповідача, вивчивши клопотання , матеріали справи, порадившись на місці, у судовому засіданні 15.01.2010 р., керуючись ст. 53 КАС України, ухвалив залучити ОСОБА_1 (далі третя особа) для участі у справ третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Державним виконавцем відповідача 19.08.2009 р. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1056 ( зведене виконавче провадження) виданого 03.09.2009 р. Волновахським райсудом, про стягнення з третьої особи на користь юридичних та фізичних осіб заборгованості на загальну суму 464302,70 грн. на підставі ст.55 Закону України «Про виконавче провадження» накладений арешт на незавершений будівництвом обєкт - торгівельно виробничу базу : літ. «А» - будівля майстерні відсотком готовності 80%, літ. «Б» - підсобне відсотком готовності 64%, розташований за адресою :м Євпаторія , вул. 51 Армії 24 (далі незавершене будівництво), про що складено Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Серія АА № 776349 , копія якої залучена до матеріалів справи ( ар./с 72).

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що органами державної виконавчої служби підлягають виконанню, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії (ст. 5 Закону) .

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у ст. 3 Закону рішень є обовязковими для усіх органів організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Загальний порядок звернення на майно боржника визначений у главі 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем (ст. 50 Закону).

У ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту. Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом. З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

У ст. 55 Закону визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем , зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Державним виконавцем за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Згідно ст.58 Закону України «Про заставу» у разі видання органом державної виконавчої влади чи органом місцевого і регіонального самоврядування акта, який не відповідає чинному законодавству, порушуються права заставодержателя або інших осіб щодо володіння, користування та розпорядження предметом застави, такий акт визнається недійсним судом. Збитки, завдані заставодержателю в результаті видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав цей акт.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та третьою особою 27.09.2006 р. був укладений кредитний договір № 98/2006 (ар. /с 7-11) , відповідно до умов якого останньому був наданий кредит у розмірі 10000000 грн. на строк з 27.09.2006 р. по 26.09.2011р. на оснащення виробничої бази, створення бази з обслуговування автотранспорту погашення кредиторської заборгованості та поповнення оборотних коштів. Для забезпечення виконання третьою особою умов зазначеного вище кредитного договору 23.02.2007 р. був укладений іпотечний договір № 98/2006 з-4(ар./с 12-14) , який посвідчений нотаріально. Предметом іпотеки був зазначений обєкт незавершений будівництвом , який розташований за адресою :м Євпаторія , вул. 51 Армії 24 .

До матеріалів справи залучена копія постанови Окружного адміністративного суду АРК по справи № 2а-9364 /08/5 від 10.04.2009 р. (ар./с 15- 18), яка станом на 19.08. 2009 р. набрало законної сили , згідно з якою був виключений з під арешту , накладеного постановами того ж самого державного виконавця відповідача від 05.11.2009 р. та 06.11.2008 р., незавершений будівництвом обєкт, розташований за адресою: м Євпаторія, вул. 51 Армії 24 .

Під час розгляду справи № 2а-9364 /08/5 Окружним адміністративним судом було встановлено, що для забезпечення виконання третьою особою умов кредитного договору № 98/2006 від 27.09.2006 р. був укладений іпотечний договір № 98/2006-з-4 від 23.02.2007 р., предметом якого був обєкт незавершений будівництвом, розташований за адресою: м Євпаторія, вул. 51 Армії 24. Суд визначив неправомірним накладення арешту на цій обєкт для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виключивши його з під арешту.

На вимогу суду позивачем наданий Витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, копія якого залучена до матеріалів справи (ар./с139 -145). Відповідно до інформації, яка внесена до Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, 18.08.2009 р. о 16.54 відповідачем на виконання Постанови Окружного адміністративного суду АРК по справи № 2а-9364/08/5 від 10.04.2009 р. знято арешт в тому числі з обєкту незавершеного будівництвом, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. 51 Армії 24 (Запис 10), а запис 11 свідчить про те, що ним 19.08.2009 о 09.32 відповідно до Постанови АА № 776349 був накладений арешт на обєкт незавершеного будівництвом, розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. 51 Армії 24. Зазначена інформація свідчать про те, що державний виконавець відповідача фактично одночасно зняв арешт при виконані постанови Окружного адміністративного суду АРК по справі № 2а-9364/08/5 від 10.04.2009 р., накладений на незавершене будівництво, та поновив його на підставі Постанови АА № 776349.

Під час розгляду справи представник відповідача наполягав на тому, що 19.08.2009 р. був накладений арешт на обєкт нерухомості, право власності на який зареєстровано за третьою особою тільки 14.07.2009 р. на виконання рішення Окружного адміністративного суду АРК від 07.05.2009 р. по справі № 2а-7139/08/2 (ар. /с. 40 -45). При розгляді зазначеної справи судом було встановлено, що обєкт нерухомості збудований на земельній ділянці площею 10152 кв. м., розташованої за адресою : м.Євпаторія вул. 51 Армії, яка знаходиться у третій особі в суборенді згідно з рішенням Євпаторійської міської ради № 5-10/72 від 28.12.2006 р., на підставі Дозволу на виконання будівельних робіт № 11 від 01.02.2007 р., який був наданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Євпаторія, на виконання будівельних робіт по будівництву торговельно-виробничої бази саме за зазначеною адресою .

З аналізу рішення Окружного адміністративного суду АРК від 07.05.2009р. по справі № 2а-7139/08/2, наданих позивачем та третьою особою документів стає зрозумілим, що обєкт нерухомості, право власності на який зареєстровано за Борисовим Л.Ф. 14.07.2009 р., не відрізняється від обєкту незавершеного будівництвом, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. 51 Армії 24, який є предметом іпотеки по іпотечному договору № 98/2006 з-4.

Надані сторонами документи свідчать про те, що згідно з іпотечним договором № 98/2006-з-4 від 23.02.2007 р., позивач є іпотекодержателем обєкту незавершеного будівництвом, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. 51 Армії 24, який мав реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 17931235 . Державним виконавцем відповідача 19.08.2009 р. арештований обєкт незавершеного будівництвом, розташований за адресою: м. Євпаторія, вул. 51 Армії 24, який має реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 277644425.

Позивачем надана довідка Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» № 2082 від 20.08.2009 р. (ар./с 28) про те, що на підставі рішення Окружного адміністративного суду АРК від 07.05.2009 р. по справі № 2а-7139/08/2 проведена перереєстрація обєкту незавершеного будівництвом, розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул.51 Армії 24, розділ Реєстр прав, в якому зареєстровано право власності на підставі рішення третейського суду справа № 42-15/2007 від 21.02.2007 р. по реєстровому № 17931235 закритий та відкрито розділ по реєстровому №27764425 на той же самий обєкт на підставі дозволу на виконання будівельних робіт , договору суборенди земельної ділянки, рішення Євпаторійської міської ради.

Крім того під час розгляду справи надані пояснення Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» вих. № 3061 від 26.11.2009 . (ар./с 125) , яки свідчать про те, що обєкт незавершеного будівництвом , розташований за адресою : м. Євпаторія , вул.51 Армії 24 , який має реєстровий №27764425, фактично є тим же самим обєктом , який був зареєстрований раніше за № 17931235 .

Вивчивши вказані документи, суд прийшов до висновку, що Державним виконавцем відповідача 19.08.2009 р. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1056 був накладений арешт на незавершене будівництво, яке фактично є предметом іпотеки згідно з умовами Іпотечного договору №98/2006 з -4.

В порядку , передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що дії щодо накладення 19.08.2009 р. арешту на незавершене будівництво були вчиненні з дотриманням вимог ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення ,неупереджено, добросовісно та розсудливо, з дотримання принципу рівності перед законом, не запобігаючи несправедливій дискримінації позивача перед іншими стягувачами. При цьому суд приймає до уваги те, що державний виконавець , яким винесено Постанову від 19.08.2009 р., брав участь у розгляді Окружним адміністративним судом АРК справи № 2а-9364 /08/5, був присутній при оголошені 10.04.2009 р. рішення по справі, йому було відомо про те, що обєкт незавершений будівництвом, розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.51 Армії 24, є предметом іпотеки .

У матеріалах справи відсутні докази того, що державний виконавець до накладення 19.08.2009 р. арешту на незавершене будівництво мав намір знайти різницю між обєктом незавершеного будівництвом по реєстровому № 17931235, та обєктом по реєстровому №27764425.

Вивчивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку, що досить тривале виконання відповідачем рішення Окружного адміністративного суду АРК по справи № 2а-9364 /08/5 зробило неможливим виконання ним, як заставодержателем, та третьою особою, як заставодавцем, м дій щодо внесення змін в іпотечний договір № 98/2006-з-4 від 23.02.2007 р. в частині вірного визначення реєстраційного номеру обєкту незавершеного будівництвом з урахуванням змін, яки виникли в наслідок продовження процесу його добудови , та рішення Окружного адміністративного суду АРК від 07.05.2009 р. по справі № 2а-7139/08/2.

За таких обставин суд вважає, що постанова про накладення арешту від 19.08.2009 р. винесена державним виконавцем без додержанням вимог чинного законодавства , зокрема, Закону України «Про виконавче провадження», при фактичному ігноруванні ним дійсних обставин справи, про яки йому було відомо, в наслідок чого позовні вимоги мають бути задоволені.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Ст. 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у ст.100 КАС України , згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Згідно зі ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

У ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Надані сторонами документи свідчать про те,що позивач згідно зі ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» не є учасником виконавчого провадження. За таких обставин у разі його звернення до суду з позовними вимогами до відповідача застосовується загальний строк,. встановлений у ст.99 КАС України.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачу стало відомо про Постанову відповідача про накладення арешту 21.08.2009 р. Позовна заява була подана до суду 19.09.2009 р. в межах строку, встановленого у ст.99 КАС України, в наслідок чого відсутні підстави для відмови у позови з причин пропуску позивачем строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Під час судового засідання, яке відбулось 15.01.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.01.2010р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця Мороз М.В. відділу Державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції щодо накладення 19.08.2009 р. арешту на незавершений будівництвом , розташований за адресою : м. Євпаторія , вул.51 Армії 24.

3. Визнати протиправною та скасувати Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.08.2009 р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Кримського центрального регіонального відділення ПАТ «Мегабанк» ( м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 8 ,МФО 351629 код ЄДРПОУ 09804119) 3.40 грн. судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Яковлєв С.В.