Постанова № 76487772, 11.09.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 654/3281/17 Головуючий в 1 інстанції Охтень А.А.

Номер провадження 22-ц/791/498/18 Доповідач Орловська Н.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Орловської Н.В.

суддів Кутурланової О.В.

Майданіка В.В.

секретар Цвєткова І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 січня 2018 року у складі судді Охтень А.А., повний текст якого складений 17 січня 2018р., у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В :

3 листопада 2017р. ОСОБА_6 звернувся із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1, що належить позивачеві на праві власності згідно договору купівлі - продажу від 07.06.2016р.

Відповідачі є власниками квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 та самовільно зайняли частину належної йому земельної ділянки площею 0,0008га, встановили на ній паркан та перешкоджають у користуванні всією земельною ділянкою.

Просить зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0.0008 га та зобов'язати останніх не чинити перешкод у знесенні паркану на межі між суміжними земельними ділянками та стягнути із відповідачів судові витрати.

Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 січня 2018р. позовні вимоги задоволені.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки не враховано, що Голопристанським районним судом Херсонської області ухвалено рішення від 14 серпня 2017р. за тими ж сторонами та з аналогічним предметом спору, яким відмовлено ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження заявлених вимог та не встановлено факту порушення прав позивача на користування спірною частиною земельної ділянки.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 заперечує її доводи, і просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Статтею 351 ЦПК України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом апеляційної інстанції у цивільних справах є апеляційний суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного суду) знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 8 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» цього Кодексу до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, а тому Апеляційний суд Херсонської області діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_7, представника відповідачів адвоката ОСОБА_8, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги та покладаючи на відповідачів обов'язок не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0.0008 га та зобов'язати останніх не чинити перешкод у знесенні паркану, встановленому на межі суміжних земельних ділянок, суд першої інстанції виходив із того, що згідно кадастрового плану земельної ділянки, яка належить ОСОБА_6, частина її, площею 0,0008 га перебуває у фактичному користуванні відповідачів та використовується ними для проходу до багатоквартирного будинку, і цей факт визнаний представником останніх в ході судового розгляду.

Зміст права власності на земельну ділянку, встановлений ст.78 ЗК України передбачає право володіти, користуватись і розпоряджатись нею.

Громадяни України, згідно ч.2 ст. 81 ЗК України набувають права власності на земельні ділянки в тому числі за договором купівлі - продажу.

Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. ( ч.2 ст. 90 ЗК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0.0875 га, розташована у АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель придбана на підставі договору купівлі-продажу, укладеному у нотаріальній формі 07 червня 2016р. Вказане речове право зареєстровано у встановленому порядку 07.06.2016р. (а.с.6, 136-138, 140-144)

За викладених обставин та у відповідності до ст.79-1 ЗК України земельна ділянка є сформованою та зареєстрована у Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011р. № 3613-VI.

Відповідно до даних кадастрової карти суміжними землями із східної сторони є землі територіальної громади на яких розміщений багатоквартирний житловий будинок по АДРЕСА_2, власниками квартир у якому є відповідачі. Відомості про формування у встановленому законодавством порядку із присвоєнням кадастрового номеру прибудинкової території, виділеної для обслуговування багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 у публічній кадастровій карті не містяться.

Крім того, відповідачі у ході розгляду справи не надавали доказів відведення у встановленому порядку прибудинкової території на місцевості.

Дослідженням судово-будівельної технічної експертизи від 13.07.2018р. встановлено, що відповідачі фактично користуються земельною ділянкою, яка з усіх років огороджена межовими спорудами, парканами, тоді як межових знаків встановленого зразка не виявлено.

У висновку експертизи встановлено, що розмір та межі земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка у встановленому порядку передана у власність позивачеві та фактично перебуває у його користуванні, не відповідає розміру та межам, встановленим землевпорядною документацією, якими є кадастровий план, виготовлений ДП «Херсонгеоінформ» та плану наданому експерту у електронному вигляді (а.с.8).

Невідповідність полягає у тому, що відповідачі фактично використовують частину земельної ділянки площею 0,0008 га, розташування та конфігурація якої відображені у додатку №1 вказаного дослідження.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність факту порушення прав позивача на вільне володіння належним йому на праві власності майном, частиною земельної ділянки площею 0,0008га, а тому відновлення порушеного речового права потребує судового захисту.

Не спростовує цей висновок суду заперечення відповідачів та їх представника, адвоката ОСОБА_8 про те, що ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку в порушення законодавства, що на їх думку позбавляє його права на витребування її частини, якою вони фактично користуються, оскільки у справі, що розглядається, позивачем надані правовстановлюючі документи із належною реєстрацією речового права, яке у встановленому порядку не спростовано.

Питання правомірності набуття права власності на спірну ділянку не були предметом спору у даній цивільній справі і жодних вимог щодо цього відповідачі не заявляли.

За наведених обставин суд вважає обґрунтованим висновок щодо необхідності судового захисту прав землевласника у спосіб визначений судом, що відповідає змісту ст. 152 ЗК України, який спрямований на відновлення порушеного права.

Оскільки справа розглянута з дотриманням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, Апеляційний суд Херсонської області у складі колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючого від імені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Дата складання повного тексту постанови 17 вересня 2018 року.

Головуючий ______ Н.В.Орловська

Судді: ______ О.В.Кутурланова

______ В.В.Майданік