Рішення № 76485948, 05.09.2018, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4845/17

Провадження № 2-а/577/45/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2018 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Галяна С.В.,

при секретарі Кучер Л.П.,

участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотопі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Конотопської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: міський голова м. Конотоп Семеніхін Артем Юрійович, КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" про визнання незаконним розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Конотопської міської ради, в якому просить визнати незаконним розпорядження міського голови від 18.08.2017 року № 97-ОС «про звільнення ОСОБА_1.», поновити її на посаді завідувача сектору реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади центру надання адміністративних послуг міської ради, стягнути з Конотопської міської ради на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу та стягнути з Конотопської міської ради на її користь моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона з 26.03.2008 року працювала в Конотопській міській раді, обіймаючи різні посади. На підставі розпорядження міського голови від 22.02.2016 року № 34-ОС була переведена на посаду завідувача сектору реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади центру надання адміністративних послуг міської ради. 18.08.2017 року на підставі розпорядження міського голови № 97-ОС її було звільнено із займаної посади за прогул у відповідності до п. 4 ст. 40 КЗпП України. Із вищезазначеним розпорядженням про її звільнення із займаної посади вона не погоджується, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. В Конотопській міській раді вона працювала з 2008 року. За час своєї роботи жодного разу не мала ні зауважень ні стягнень, покладені на неї посадові обов'язки виконувала сумлінно та відповідально. В серпні 2017 року стан її здоров'я дещо погіршився, з цього приводу вона звернулася до лікарів та 15.08.2017 року потрапила на стаціонарне лікування до гінекологічного відділення Конотопської ЦРЛ ім. Академіка Михайла Давидова. Про те, що вона перебуває на стаціонарному лікуванні, 15.08.2017 року належним чином повідомила свого безпосереднього керівника, а саме: начальника центру надання адміністративних послуг міської ради ОСОБА_5., зазначивши останній в якому відділенні та в якій палаті Конотопської ЦРЛ перебуває. 15 та 16 серпня 2017 року проходила призначений курс лікування. На 17 серпня 2017 року було призначено черговий огляд у лікаря гінеколога. Так як лікування припало на літній період часу, а належних гігієнічних умов у гінекологічному відділенні не було, вона попросила дозволу у медсестри сходити додому та прийняти душ, так як це вкрай необхідно з її захворюванням. Їй було надано усний дозвіл відлучитися із відділення в період із 07:00 год. до 09:00 год. 17.08.2017 року (до проведення планового обходу лікарів) для прийняття душу вдома, тим більше, що вона проживає у сусідньому з гінекологічним відділенням будинку. Після того, як 17.08.2017 року вона повернулася до палати № 7 гінекологічного відділення Конотопської ЦРЛ, їй стало відомо від медичного персоналу про те, що до лікарні приходили представники з міської ради та перевіряли чи була вона на місці. Хто саме приходив і перевіряв її присутність у лікарні медичному персоналу не було відомо. Натомість медичним персоналом їй було повідомлено про те, що за вказівкою з міської ради її виписують із гінекологічного відділення, закривають її листок непрацездатності і що вже наступного дня, а саме 18.08.2017 року вона має бути на робочому місці. Їй ніхто не пояснив, з яких причин було припинено лікування та чому виписують з лікарні. Листок непрацездатності вона отримала в Конотопській ЦРЛ ввечері 17 серпня 2017 року, про що маються відповідні відмітки в службовій документації зазначеної лікарні. Зазначає, що її не було повідомлено про те, що вона має бути на роботі в той самий день, коли було виписано із лікарні. 18.08.2017 року вона вийшла на роботу. Робочий день розпочався як завжди, без будь- яких особливостей. Натомість, в другій половині дня її було викликано до начальника відділу організаційної та кадрової роботи міської ради де було запропоновано надати пояснення з приводу того, де вона перебувала 17.08.2017 року. Вона пояснила, що відлучалася з лікарні аби прийняти душ перед оглядом лікаря, після чого одразу повернулася до лікарні. Цього ж дня, їй було вручено розпорядження міського голови про її звільнення із займаної посади за прогул. В розпорядженні міського голови від 18.08.2017 року № 97-ОС не зазначено коли саме нею було допущено прогул, а саме: дату прогулу та час, коли саме її не було на робочому місці. Натомість в розпорядженні зазначалося, що підставою звільнення є службова записка начальника центру надання адміністративних послуг міської ради ОСОБА_5., акт від 17.08.2017 року № 1 «Про відсутність у лікарні», акт від 18.08.2017 року № 2 «Про відмову давати письмові пояснення ОСОБА_1.», копія листка непрацездатності, протокол засідання комісії із соціального страхування /рішення уповноваженого/ виконавчого комітету Конотопської міської ради від 18.08.2017 року, протокол спільного засідання членів профспілкового комітету міськвиконкому та працівників ЦНАП від 17.08.2017 року. Вважає, що акт від 17.08.2017 року № 1 «Про відсутність у лікарні» складений виключно працівниками Конотопської міської ради без медичного персоналу Конотопської ЦРЛ, де вона перебувала на стаціонарному лікуванні. Також в акті зазначено, що ніби то було проведено опитування пацієнтів палати № 7 гінекологічного відділення, але не зазначено прізвища таких пацієнтів та їх підписи, що ставить під сумнів сам факт того, що до палати заходили представники міської ради. В палаті перебували її особисті речі, постіль на ліжку, змінне взуття та одяг, засоби особистої гігієни, ліки, але про це в акті нічого не зазначено. Також в акті зазначено, що її не було в палаті аж два дні, а саме 16 та 17 серпня 2017 року, що не відповідає дійсності. Окрім того, в листку непрацездатності серія АДЕ № 584214 у графі «відмітки про порушення режиму» іншим почерком дописано про те, що вона виписана за порушення режиму відсутність у відділенні 17.08.2017 року, але підпис лікаря у відповідній графі відсутній. 17.08.2017 року, коли вона особисто отримувала листок непрацездатності у лікарні такого запису не було, звідки він з'явився їй не відомо. Протокол № 16 спільного засідання членів профспілкового комітету міськвиконкому та працівників центру надання адміністративних послуг від 17.08.2017 року чітко вказує на те, що засідання такого комітету проведене з порушеннями, а саме: її не було запрошено на засідання комітету, хоча вирішувалося питання виключно щодо неї. Тобто, 12 членів комітету прийняли рішення, не заслухавши пояснення з її сторони, не дослідивши її докази та доводи, що стверджує про необ'єктивність та упередженість прийнятого рішення відносно неї. Окрім того, в протоколі № 15 засідання комісії із соціального страхування /рішення уповноваженого/ Виконавчого комітету Конотопської міської ради від 18.08.2017 року вже заначено, що вона була відсутньою у відділенні лікарні лише 17.08.2017 року. За таких обставин нею не було допущено порушення трудової дисципліни, тим більше прогулу. Працівники міської ради та медичний персонал Конотопської ЦРЛ перебувають у прямому підпорядкуванні у міського голови, а отже чітко виконують його безпосередні вказівки, незважаючи на те, правомірні вони чи ні. Всі наведені вище факти свідчать про те, що Конотопською міською радою було з необ'єктивних причин прийнято рішення про те, що вона не була на робочому місці без поважних причин. Ситуація із її звільненням за прогул негативно вплинула на її емоційний стан. Вона почала нервово до всього відноситися, постійні думки про те, що запис в трудовій книжці про звільнення за прогул не дозволить належним чином працевлаштуватися їй на новому місці роботи призвели до того, що різко погіршився стан її здоров'я.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Бушта В.О., в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та просили їх задовольнити.

Відповідач: виконавчий комітет Конотопської міської ради після перерви в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомленій у встановленому законом порядку, надав суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, проти позову заперечує, а також надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує (а.с. 190-208, 239-253 т.1; 84, 87 т.2). В судовому засіданні до перерви представник відповідача Волошко Я.О. проти позову заперечувала з обставини викладених в відзиві на позовну заяву.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: міський голова м. Конотоп Семеніхін Артем Юрійович в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, надав суду пояснення на позовну заяву, в яких проти задоволення позовних вимог заперечує та просить розглядати справу про без його участі (а.с. 182-186 т.1).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" після перерви в судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомленій у встановленому законом порядку, надав суду заяву про розгляд справи без участі його представника, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду (а.с. 84, 85 т.2). В судовому засіданні до перерви, представник даної третьої особи Ткаченко І.Ю. пояснила, що на час коли ОСОБА_1 з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні, вона виконувала обов'язки завідувача вказаного відділення. Також повідомила, що з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні та проходила курс лікування, але 17.08.2017 року при черговому обході ОСОБА_1 була відсутня, тому останню в цей день виписали за порушення режиму та надали лист непрацездатності в якому зазначили, що ОСОБА_1 необхідно приступити до роботи 18.08.2017 року. Про те, що 17.08.2017 року у гінекологічному відділенні була комісія виконавчого комітету Конотопської міської ради щодо перевірки перебування ОСОБА_1 на лікуванні, їй як виконуючій обов'язки завідувача вказаного відділення, ніхто не повідомляв та дозволу на перевірку ніхто не брав.

Ухвалою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13.03.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 30.03.2018 року (а.с.160).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.03.2018 року у зв'язку з клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладено на 11.04.2018 року (а.с.169).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 11.04.2018 року замінено первісного відповідача Конотопську міську раду Сумської області на виконавчий комітет Конотопської міської ради , підготовче судове засідання відкладено на 19.04.2018 року (а.с.176).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.04.2018 року у зв'язку з неявкою відповідача, підготовче судове засідання відкладено на 20.04.2018 року (а.с.179).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.04.2018 року з КЗ «Конотопська районна лікарня ім. Академіка М.Давидова» та з виконавчого комітету Конотопської міської ради витребувані документи (т.2 а.с.5).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20.04.2018 року залучено в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог КЗ «Конотопська районна лікарня ім. Академіка М.Давидова», підготовче судове засідання відкладене на 03.05.2018 року (т.2 а.с.6).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.05.2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 15.05.2018 року (т.2 а.с.26).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15.05.2018 року у зв'язку з відпусткою представника відповідача, судовий розгляд справи відкладено на 23.07.2018 року (т. 2 а.с.37).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 23.07.2018 року у зв'язку клопотанням представника відповідача, судовий розгляд справи відкладено на 06.08.2018 року (т. 2 а.с.54).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06.08.2018 року у зв'язку з клопотанням представника позивача, судовий розгляд справи відкладено на 17.08.2018 року (т. 2 а.с.69).

Протокольною ухвалою головуючого Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17.08.2018 року у зв'язку з допитом свідків оголошено перерву до 05.09.2018 року (т. 2 а.с.88).

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_12, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що з 26.03.2008 року ОСОБА_1 працювала в Конотопській міській раді, обіймаючи різні посади (а.с. 8-22 т.1). На підставі розпорядження міського голови від 22.02.2016 року № 34-ОС ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача сектору реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади центру надання адміністративних послуг міської ради (а.с.23).

За розпорядженням Конотопського міського голови № 97-ОС від 18.08.2017 року на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за прогул (а.с. 24), підставою є службова записка начальника центру надання адміністративних послуг міської ради ОСОБА_5., акт від 17.08.2017 року № 1 «Про відсутність у лікарні», акт від 18.08.2017 року № 2 «Про відмову давати письмові пояснення ОСОБА_1.», копія листка непрацездатності, протокол засідання комісії із соціального страхування /рішення уповноваженого/ виконавчого комітету Конотопської міської ради від 18.08.2017 року, протокол спільного засідання членів профспілкового комітету міськвиконкому та працівників ЦНАП від 17.08.2017 року (а.с.26-29, 206 т.1; 80 т.2).

Відповідно до положень ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується, і громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

При цьому, як зазначає позивач, в серпні 2017 року стан її здоров'я дещо погіршився, з цього приводу вона звернулася до лікарів та 15.08.2017 року потрапила на стаціонарне лікування до гінекологічного відділення Конотопської ЦРЛ ім. Академіка Михайла Давидова (а.с. 30-49, 198 т.1). Про те, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні, вона 15.08.2017 року належним чином повідомила свого безпосереднього керівника, а саме: начальника центру надання адміністративних послуг міської ради ОСОБА_5 (а.с.25 т.1). Вказане також підтвердила допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5

В судовому засіданні свідки ОСОБА_8 - начальник відділу організаційної та кадрової роботи Конотопської міської ради, ОСОБА_5 - начальник центру надання адміністративних послуг Конотопської міської ради, ОСОБА_9 - головний спеціаліст сектору кадрового забезпечення та з питань нагород відділу організаційної та кадрової роботи міської ради пояснили, що за вказівкою Конотопського міського голови Семеніхіна А.Ю. (а.с.25 т.1), ними 17.08.2017 року близько 9:30 год. була здійснена перевірка знаходження ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні Конотопської ЦРЛ, під час якої було виявлено, що ОСОБА_1 за даними, наданими черговою медсестрою гінекологічного відділення, рахується за палатою №7, після опитування пацієнтів палати №7, з'ясували, що ОСОБА_1 у даній палаті не було ні 16, ні 17 серпня 2017 року про що було складено акт від 17.08.2017 року та підписано ними, як членами комісії (а.с. 26 т.1).

Крім того, вказані свідки в судовому засіданні підтвердили, що ОСОБА_1 вийшла на роботу 18.08.2017 року.

Але суд критично оцінює обставини викладені у вказаному акті, оскільки, даний акт підписаний лише представниками виконавчого комітету Конотопської міської ради, без залучення представників Конотопської ЦРЛ. Також в акті зазначено, що ніби то було проведено опитування пацієнтів палати № 7 гінекологічного відділення, але не зазначено прізвища таких пацієнтів та відсутні їх підписи. Також з пояснень в судовому засіданні представника КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" ОСОБА_7 , яка на час коли ОСОБА_1 з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у гінекологічному відділенні, виконувала обов'язки завідувача вказаного відділення вбачається, що з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в гінекологічному відділенні та проходила курс лікування, але 17.08.2017 року при черговому обході ОСОБА_1 була відсутня, тому останню в цей день виписали за порушення режиму та надали лист непрацездатності в якому зазначили, що ОСОБА_1 необхідно приступити до роботи 18.08.2017 року. Про те, що 17.08.2017 року у гінекологічному відділенні була комісія виконавчого комітету Конотопської міської ради щодо перевірки перебування ОСОБА_1 на лікуванні, ОСОБА_7 як виконуючу обов'язки завідувача вказаного відділення, ніхто не повідомляв та дозволу на перевірку ніхто не брав.

Також, варто зазначити, що за твердженнями представника відповідача, ОСОБА_1 було звільнено, оскільки вона 17.08.2017 року під час перевірки була відсутня в гінекологічному відділенні Конотопської ЦРЛ, що є рівноцінним прогулу.

Однак, суд не може погодитись з такими доводами, оскільки згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України містить обмеження на звільнення з ініціативи власника, а саме: забороняє звільняти працівників у період тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті).

Так, з 15.08.2017 року по 17.08 2017 року включно ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова", що підтверджується листком непрацездатності, в якому також зазначено, що ОСОБА_1 стати до роботи 18.08.2017 року (а.с.29, 245 т.1; 80 т.2).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що в серпні 2017 року вона лікувалася в гінекологічному відділенні Конотопської ЦРЛ, в той час також лікувалася і ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що в серпні 2017 року вона перебувала на лікуванні в гінекологічному відділенні Конотопської ЦРЛ. В палаті в якій вона лежала всі ліжка були зайняті хворими, але хто саме там лікувався вона не знає, оскільки вона хвилювалася та тяжко переносила своє лікування.

Також, всупереч вимог ст. 43 КЗпП України, позивача звільнено із займаної посади без отримання від виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) попередньої згоди на розірвання з ОСОБА_1 трудового договору на підставі п.4 ст. 40 КЗпП України (а.с.27).

З огляду на викладені вище обставини, звільнення ОСОБА_1 з роботи без достатніх правових підстав без отримання попередньої згоди профспілкового органу на розірвання трудового договору - є порушенням законодавства України про працю та гарантованого ст. 43 Конституції України права на працю.

Крім того, суд вважає, що звільнення ОСОБА_1 є передчасними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Як видно із підстав звільнення, при визначенні позивачу дисциплінарного стягнення відповідачем не було враховано тяжкість проступку, обставини, за яких вони ним скоєні, її попередня поведінка та ставлення до виконання службових обов'язків тощо.

При визначенні міри дисциплінарного стягнення та при прийнятті оскаржуваного розпорядження, відповідачем також не вказано мотивів надання переваги обраного виду дисциплінарного стягнення (звільнення з посади) і не можливості застосування більш м`якого виду дисциплінарної відповідальності враховуючи обставини справи.

Суд констатує, що ні у протоколі засідання комісії із соціального страхування /рішення уповноваженого/ виконавчого комітету Конотопської міської ради від 18.08.2017 року, ні у протоколі спільного засідання членів профспілкового комітету міськвиконкому та працівників ЦНАП від 17.08.2017 року, ні у спірному розпорядженні відповідачем не зазначено, яка шкода була заподіяна позивачем внаслідок допущеного ним порушення та чим це підтверджується, не вказано, що саме характеризує проступок позивача з найтяжчої сторони, враховуючи те, що звільнення як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивач повинен був вийти на роботу 17.08.2017 року.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач знав про перебування позивача на лікуванні, однак не врахував вищенаведеного, передчасно та без врахування всіх обставин справи, прийняв оскаржуване розпорядження про звільнення позивача із займаної посади.

Як зазначалося вище, підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження слугував акт про те, що позивач близько 09:30 год. 17.08.2017 року була відсутня в гінекологічному відділенні Конотопської ЦРЛ та 17.08.2017 року без поважних причин не вийшла на роботу, що згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України кваліфіковано як прогул без поважних причин (відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня).

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Пункт 24 постанови Пленуму Верховного суду України « Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. №9 визначає прогул як відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Відповідно до п. 22 згадної постанови, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 п.1 ст.41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147 (1), 148, 149 КЗпП України, правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно п. 1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України № 455 від 13.11.2001 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 р. за № 1005/6196 (далі Інструкція №455), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Відповідно до п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.11.2004 р. за № 1456/10055 (далі Інструкція №532), листок непрацездатності - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.

Судом встановлено, що позивач на підтвердження звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю в період з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року включно надав листок непрацездатності АДЕ №584214 від 17.08.2017 року (а.с.29 т.1; 80 т.2).

Дослідженням листка непрацездатності ОСОБА_1 АДЕ №584214 від 17.08.2017 року встановлено, що вказаний листок непрацездатності видано 17.08.2017 року позивачу лікарем КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" ОСОБА_7 Згідно вказаного листка непрацездатності позивач був звільнений від роботи з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року включно. Вийти до роботи 18.08.2017 року (а.с.29 т.1; 80 т.2).

Із показів позивача, а також з дослідженого судом листка непрацездатності ОСОБА_1 АДЕ №584214 видно, що 17.08.2017 року вказаний листок непрацездатності засвідчено печаткою та підписом уповноважених осіб КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" (а.с.29 т.1; 80 т.2).

В судовому засіданні представники відповідача не обгрунтували належним чином підстави не врахування під час прийняття оскаржуваного розпорядження листок непрацездатності, який є підставою для звільнення позивача від роботи у зв'язку з непрацездатністю, а також засвідчення вказаного листка непрацездатності печаткою та підписом уповноважених осіб КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова"

Таким чином, на переконання суду, в діях позивача відсутній прогул без поважних причин, оскільки в період з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року ОСОБА_1 була звільнена від роботи у зв'язку з непрацездатністю, що підтверджується листком непрацездатності (а.с.29 т.1; 80 т.2).

З огляду на вищенаведені обставини, судом встановлено, що при звільненні відповідачем не повно і не всебічно досліджено всі обставини та матеріали справи про дисциплінарний проступок вчинений позивачем, що призвело до неправильного та передчасного висновку і як наслідок до незаконного звільнення позивача зі займаної посади.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність оскаржуваного розпорядження, прийнятого відносно позивача, а тому вказане розпорядження є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Згідно із п. 2 та 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Враховуючи висновок суду про протиправність та скасування оскаржуваного розпорядження, а також беручи до уваги вимоги ч. 1 ст. 235 КЗпП України, позивача необхідно поновити на посаді завідувача сектору реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади центру надання адміністративних послуг Конотопської міської ради, допустивши рішення в частині поновлення на роботі до негайного виконання.

Оскільки судом встановлено факт протиправності звільнення позивача із займаної посади, відтак, період часу з 19.08.2017 року по 05.09.2018 року (262 робочих днів) є періодом вимушеного прогулу позивача, а втрачений за цей час заробіток, відповідно до вимог чинного законодавства України, підлягає відшкодуванню, виходячи з розміру середньоденного заробітку за останні два місяці, що передували звільненню.

Згідно з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оплату праці» порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. №100 вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом першим пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Згідно розрахунку заробітної плати за час вимушеного прогулу наданої виконавчим комітетом Конотопської міської ради № 01-05/2н99 від 05.09.2018 року сума одноденного грошового забезпечення позивача становить 457,90 грн. та сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.08.2017 року по 05.09.2018 року становить 119969,80 грн. (а.с. 86 т.2).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про стягнення із виконавчого комітету Конотопської міської ради на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.08.2017 року по 05.09.2018 року у сумі 119969,80 грн. ( 262 робочих днів Х 457,90 грн).

Стосовно посилань відповідача про неврахування 17.08.2017 року днем перебування ОСОБА_1 на лікарняному, суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) передбачено, що основними завданнями і функціями Фонду соціального страхування України та його робочих органів є, зокрема, здійснення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам, у тому числі на підставі інформації з електронного реєстру листків непрацездатності. Згідно п. 2 ч. 3 ст. 30 Закону № 1105-XIV, комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Комісія із соціального страхування підприємства має право звертатися за необхідності до робочих органів відділень Фонду щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства відповідно до абз. 4 п. 2.1 "Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 р. № 25, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 р. за № 636/15327 (далі - Положення № 25). Згідно п. 3.1.1 Положення № 25 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо. Приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково). Перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг. Пунктом 1.3.1 Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах. Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності (п.1.7 розділу 1 Інструкції №455). Відповідно до п. 1.9 Інструкції №455 листок непрацездатності (довідка) в поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

В судовому засіданні позивач стверджував та не заперечувалося представниками відповідача, що фактичне місце проживання позивача АДРЕСА_1.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в лікаря ОСОБА_7 не було правових підстав для відмови позивачу у видачі листка непрацездатності, оскільки остання звернулася за місцем фактичного проживання.

Пунктом 11 Інструкції №532 встановлено, що номери бланків лікарняних листків, дата видачі, продовження, дати відвідування на повторні огляди, виписки на роботу обов'язково фіксують у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відповідно до пункту 8.5 Інструкції №455, у разі виявлення порушень правил видачі, зберігання, обліку документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, незадовільного стану експертизи тимчасової непрацездатності лікувально-профілактичний заклад може бути позбавлений права видавати документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, у встановленому порядку. Відповідальність за стан організації та якості експертизи тимчасової непрацездатності, зберігання та облік документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, несе керівник закладу охорони здоров'я. За порушення порядку видачі та заповнення документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, лікарі несуть відповідальність згідно з законодавством України (п. 8.2 - 8.3 Інструкції №455).

Оцінюючи докази, які є в справі, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що наявні неточності при оформленні листка непрацездатності та виписки ОСОБА_1 за порушення режиму, жодним чином не спростовують непрацездатності позивача у вказаний період, а саме з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року включно.

Суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи відповідач не надав доказів визнання листка непрацездатності виданого позивачу недійсним.

Крім того, відповідачем до суду не надано доказів того, що позивач при зверненні до лікаря та отриманні листка непрацездатності імітував захворювання та/або не був хворим.

На переконання суду, складений акт уповноваженими особами відповідача про відсутність ОСОБА_1 17.08.2017 року на час перевірки в закладі охорони здоров'я не дає підстав для висновку, що виданий уповноваженою особою листок непрацездатності не підтверджує тимчасову непрацездатність позивача з 15.08.2017 року по 17.08.2017 року включно.

Таким чином, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження міського голови Конотопської міської ради від 18 серпня 2017 року № 97-ОС «про звільнення ОСОБА_1.», поновлення позивача на займаній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягають задоволенню.

Разом з тим, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди у розмірі 30000 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням, під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не надано суду доказів спричинення їй моральної шкоди, в чому вона полягає, не доведено причинних зв'язків між завданою шкодою та конкретними неправомірними діями відповідача. Тому, в цій частині позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295, 371 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Конотопської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: міський голова м. Конотоп Семеніхін Артем Юрійович, КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" про визнання незаконним розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження міського голови Конотопської міської ради від 18 серпня 2017 року № 97-ОС «про звільнення ОСОБА_1.»

Поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади центру надання адміністративних послуг Конотопської міської ради.

Стягнути з виконавчого комітету Конотопської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.08.2017 року по 05.09.2018 року в сумі 119969,80 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дев'ять грн. 80 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору реєстрації фізичних осіб та ведення реєстру територіальної громади центру надання адміністративних послуг Конотопської міської ради та стягнення з виконавчого комітету Конотопської міської ради на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 8700,03 грн.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1).

Відповідач: виконавчий комітет Конотопської міської ради (місцезнаходження: м. Конотоп, пр. Миру, 8, код ЄДРПОУ: 04057971).

Третя особа: міський голова м. Конотоп Семеніхін Артем Юрійович (місцезнаходження: м. Конотоп, пр. Миру, 8).

Третя особа: КЗ "Конотопська районна лікарня ім. Академіка Михайла Давидова" (місцезнаходження: м. Конотоп, вул. М.Амосова, 5, код ЄДРПОУ: 02007532).

Суддя Галян С. В.