Рішення № 76485485, 17.09.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/239/18-а

Cуддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови провести перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії відповідно до норм ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії відповідно до ст. 63 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015«Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» із врахуванням індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру та на вказаних умовах здійснювати її подальшу виплату;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду;

- допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб. Позивач вважає, що законодавством йому гарантовано право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом.

Позовні вимоги позивач також обґрунтовує тим, що 29 грудня 2015 року набув чинності Закон України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей (далі - Закон № 900-VIII). Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ), а саме статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Ліквідаційна комісія УМВС України у Чернівецькій області підготувала та відправила до відповідача довідку про розмір грошового забезпечення позивача від 08.05.2017 № 13/5278 станом на 01 січня 2016 року.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії на що отримав відмову. На думку позивача, відповідач протиправно не здійснює перерахунок пенсії позивачу у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, необхідних для проведення перерахунку пенсій, оскільки чинним законодавством не передбачене право органів Пенсійного фонду України щодо відстрочення або звільнення від виплати пенсійних виплат у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов відповідно до якого зазначив, що відповідно до статті 63 Закон № 2262-ХІІ (в редакції чинній з 01.01.2017 року) усі призначені пенсії за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Зазначив, що до відповідача у травні 2017 року надійшла довідка про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2016 року, зразок якої затверджено Порядком проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Порядку № 45.

Відповідно до статті 8 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільнених зі служби військовослужбовцям, особам які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідач посилається на те, що до 01.01.2018 року у Державних бюджетах України видатки на реалізацію Постанови КМУ №988 для проведення перерахунку та виплати пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України виходячи із грошового забезпечення поліцейських не були передбачені, відповідач з незалежних від нього обставин не мав можливості здійснювати виконання постанови Уряду.

21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Даним нормативно-правовим актом передбачено проведення та виплату перерахованих сум пенсій, у тому числі, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ міліції), у порядку визначеному даною постановою.

Враховуючи наведені обставини вказав, що на даний час відповідачем здійснюється підготовча робота для забезпечення повної реалізації виконання постанови Уряду № 103.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області з 16.06.2005 року.

У травні 2017 року відповідач отримав довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2016 року, зразок якої затверджено Порядком № 45. (а.с. 15).

13.02.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2016 року. (а. с. 12-14).

Листом № 157/Л-11 від 22.02.2018 року відповідач повідомив позивача про те, що перерахунок та виплата перерахованих пенсій буде забезпечено після прийняття відповідних законодавчих актів та виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.(а.с.17).

Згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, виданої відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ, Постанови КМУ від 11.11.2015 року №988, наказу МВС від 06.04.2016 № 260 - розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2016 року за посадою начальника ЧЧ УБОЗ УМВС - Начальник сектору становить: посадовий оклад - 2900,00 грн.; майор міліції/майор поліції - 2000,00 грн.; надбавка за стаж роботи в поліції - 1715,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 435,00 грн.; премія - 179,07 грн.; усього - 7229,07 грн. (а. с. 15).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та деяких інших осіб, визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон).

Частинами 3, 4 статті 63 вказаного Закону встановлено, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою КМУ від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок), встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

На підставі згаданого рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Згідно із п. 3 Порядку, на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Частинами 2 та 3 статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"встановлено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Зі змісту вказаних норм, суд дійшов висновку, що право на перерахунок пенсії виникає у особи з моменту збільшення грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців або осіб, які мають право на пенсію за Законом та проводиться такий перерахунок з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому виникло право на перерахунок. При цьому, фактичне здійснення перерахунку пенсії органами пенсійного фонду проводиться на підставі довідок уповноважених органів про розмір грошового забезпечення, складених за встановленою формою.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що 02 грудня 2015 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Внаслідок прийняття цієї постанови, було збільшене грошове забезпечення поліцейських, у зв'язку з чим у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року (тобто з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому виникло право на перерахунок).

На виконання приписів Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженому Постановою КМУ від 13.02.2008 № 45, УМВС України в Чернівецькій області для здійснення перерахунку пенсії позивача, ГУ ПФУ в Чернівецькій області була надана довідка від 08.05.2017 року № 13/5278 за встановленою формою, згідно якої грошове забезпечення для здійснення перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2016 року, визначене в розмірі 7229,07 грн.

Отже, отримавши в травні 2017 року вказану довідку, на виконання ч. 2, 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", ГУ ПФУ в Чернівецькій області в безумовному порядку зобов'язане було провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому виникло право на перерахунок, тобто, з 01 січня 2016 року.

Проте, всупереч приписів зазначених норм, відповідач перерахунок пенсії на підставі вказаної довідки позивачу не здійснив, чим допустив порушення гарантованих ст. 46 Конституції України прав позивача на отримання належної пенсії.

Варто зазначити, що враховуючи склад учасників справи, підстави виникнення спірних правовідносин, норми права, які регулюють ці відносини, а також вимоги позивача, ця справа підпадає під ознаки типової справи, у якій Верховним Судом 15.02.2018 ухвалене зразкове рішення.

На виконання ч. 3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні від 15.02.2018 року по зразковій справі Пз 9901/8/18, зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2016 року на підставі Постанови КМУ від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» № 988, яка набрала чинності 02.12.2015 року. При цьому, право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком. В разі дотримання всіх вимог, передбачених Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою КМУ від 13.02.2008 № 45, для проведення перерахунку пенсії, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань щодо здійснення такого перерахунку.

Стосовно посилання відповідача на здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", суд зазначає наступне.

Предметом розгляду даної справи є правовідносини, які виникли в травні 2017 року у зв'язку з надходженням до ГУ ПФУ в Чернівецькій області для здійснення перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення, складеною за формою, визначеною Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим Постановою КМУ від 13.02.2008 № 45.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 року у справі № 308/11498/16-а.).

У рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Згідно з абзацом 10 підпункту 2.2. пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною 5 ст. 17 Конституції України.

У рішенні від 05.04.2011 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Отже, беручи до уваги те, що станом на момент виникнення спірних правовідносин (травень 2017 року) постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" не існувало, вона не може застосовуватись при вирішенні даної справи.

Крім того, інші нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, зокрема, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою КМУ від 13.02.2008 № 45, при вирішенні справи мають застосовуватись у тій редакції, яка діяла на момент виникнення цих правовідносин (травень 2017 року).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що доводи ГУ ПФУ в Чернівецькій області про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з посиланням на здійснення перерахунку та виплату пенсії позивачу відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", є необґрунтованими.

Разом з цим, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів з огляду на позицію Верховного суду викладену в рішенні від 15.02.2018 року у справі № 820/6514/17, в якому зазначено зокрема наступне.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 року № 1282- XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмір 103 відсотки.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, індексації підлягають грошові доходи громадян, у тому числі пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у п. 3 цього Порядку) у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до п. 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться.

Поряд з цим слід зазначити, що суд не може обмежувати судовим рішенням термін або строк виплати перерахованого розміру пенсії, оскільки щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2013 року у справі № 21-53а13 та від 23 квітня 2012 року у справі №21-239а11.

Стосовно вимоги позивача про допущення рішення суду в частині стягнення за один місяць до негайного виконання, суд зазначає, що нормами ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду щодо зобов'язання відповідача виплатити ОСОБА_1 належні суми пенсії за період, починаючи з 01.01.2016 року підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З метою належного виконання рішення суду суд вважає за доцільне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 263 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1, пенсії відповідно до норм ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції».

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_1 - пенсії відповідно до ст. 63 закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18.11.2015 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268» із врахуванням індексації грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження граничного розміру.

4. Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати у десятиденний строк з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.

5. Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення за один місяць.

6. В іншій частині відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя П.Д. Дембіцький