Рішення № 76484602, 03.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2018 р. Справа№805/5118/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Рудь Т.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Званівської сільської ради

про визнання розпорядження від 15.06.2018 року №35 «Про звільнення з посади в.о. старости ОСОБА_1» протиправним та скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.06.2018 року

за участю

позивача: ОСОБА_1

представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довір.

від відповідача: Білецький О.О., Романенко О.В. - за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до до Званівської сільської ради про визнання розпорядження від 15.06.2018 року №35 «Про звільнення з посади в.о. старости ОСОБА_1» протиправним та скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що з десятого листопада 2015 року вона працювала на посаді Верхньокам'янського сільського голови в Бахмутському районі Донецької області, що підтверджується рішенням Верхньокам'янської сільської ради від 10.11.2015р №7/1-1. На підставі Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» Верхньокам'янська сільська рада приєдналася до Званівської сільської ради. Рішенням Званівської сільської ради від 21.11.2-17 р. №7/1-5 «Про покладання обов'язків старости» до проведення перших виборів старост на території юрисдикції Званівської сільської об'єднаної територіальної громади, обов'язки старости покладені на позивача, як таку, що здійснювала повноваження Верхньокам'янського сільського голови до об'єднання.

З розпорядження Званівського сільського голови від 15.06.2018 р.

№35, яке надійшло на електронну пошту Верхньокам'янського старостинського округу, позивачу стало відомо про її звільнення з посади в.о. старости на підставі п.4 ст. 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважний причин. Підставою для видачі такого розпорядження була службова записка голови комісії з моніторингу дотримання службовцями та працівниками вимог Кодексу законів про працю України та правил внутрішнього трудового розпорядку від 29.05.2018 р, секретаря сільської ради Чаплика В.Р. про відсутність її на роботі 29 травня 2018 року на протязі 3 години 35 хвилин.

Позивач вважає дане розпорядження незаконним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Двадцять дев'ятого травня 2018 року о 7 годині 30 хвилин вона прийшла на своє робоче місце до адміністративного приміщення Верхньокам'янського старостинського округу та розпочала роботу з документацією. В цей час їй зателефонував голова Бахмутської районної ради Пластун Є.Ю. та повідомив, що він чекає на неї з метою виїзду в село Івано-Дар'ївка для особистого привітання та вручення подарунків родини ОСОБА_8, про що напередодні в день святкування Дня села вона оголошувала на зборах жителів сіл Верхньокам'янське, Новоселівка, ІваноДар'ївка, а також для прийняття рішення по зверненню жителів села ІваноДар'ївка щодо благоустрою криниці в їх селі. Близько 7-45 години вона на автомобілі голови Бахмутської районної ради виїхала в с. Івано-Дар'ївка. В село Верхньокам'янське вони повернулися на початку 11-ї години та заїхали вручити подарунки та привітати багатодітну матір жительку села ОСОБА_7 з народженням дитини. Після цього голова Бахмутської районної ради поїхав по своїм справам, а позивач пішла до адміністративного приміщення на своє робоче місце. По дорозі вона спілкувалася з жителями села, відповідала на їх питання. Зайшовши до свого робочого кабінету приблизно о пів на дванадцяту, побачила, що на неї чекає секретар Званіської сільської ради Чаплик В.Р., якому вона розповіла про своє місцезнаходження та причини відсутності в своєму робочому кабінеті.

Прогул без поважних причин вважається залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу в установленому порядку. Позивач вважає, що 29 травня 2018 року вона не залишала своєї роботи, а виконувала її належним чином, так як займалася справами, що відносяться до прямих посадових обов'язків старости.

Згідно ст. 14-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в

Україні» староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування. Староста обирається жителями села, селища (сіл, селищ), розташованого на території відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», вирішуються такі питання як прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень старости у випадках, передбачених цим Законом. Статтею 54-1 цього Закону зазначені повноваження старости, серед яких представляти інтереси жителів відповідного села, селища у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради; брати участь у здійсненні контролю за станом благоустрою відповідного села, селища та інформує сільського, селищного, міського голову, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради про його результати. При здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного села, селища, відповідальним - перед сільською, селищною, міською радою.

Сільський голова може видавати розпорядження, але в межах своїх повноважень. Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження від 15.06.2018р. №35 про звільнення її з посади в.о. старости не відносяться до його повноважень.

Просила суд визнати розпорядження Званівського сільського голови від 15.06.2018року №35 «Про звільнення з посади в.о. старости ОСОБА_1» протиправним; скасувати розпорядження Званівського сільського голови від 15.06.2018 року №35 «Про звільнення з посади в.о. старости ОСОБА_1»; поновити її, на посаду виконуючого обов'язки старости Верхньокам'янського старостинського округу Званівської об'єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області.

Ухвалою від 27 червня 2018 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 23 липня 2018 року за правилами загального позовного провадження.

23 липня 2018 року представник відповідача надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд, відмовити у задоволені позовних вимог.

Зазначив, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням норм діючого законодавства України в межах компетенції Званівського сільського голови.

У виправдання своєї відсутності на роботі позивачем висувається версія про виконання розпорядження голови Бахмутської районної ради Пластуна Є.Ю. та супроводження його для вручення подарунків родині ОСОБА_8 та привітання жительки села ОСОБА_7, ознайомлення Пластуна Є.Ю. по шляху слідування з досягненнями, планами на майбутнє, висвітленні своїх ідей, проведення екскурсії по печерах.

Відповідно до ч. 7 статті 14-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в

Україні» порядок організації роботи старости визначається цим та іншими законами, а також Положенням про старосту, затвердженим сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до п.4.9 Тимчасового положення про старосту Званівської сільської об'єднаної територіальної громади (Додаток до рішення Званівської сільської ради від 21.11.2017 №7/1-4) особа, на яку покладено виконання обов'язки старости підконтрольна та підзвітна сільському голові.

Безпосереднім керівником в.о. старости ОСОБА_1 - є голова Званівської сільської ради Білицький О.О., який жодних розпоряджень, вказівок, наказів щодо зустрічі та супроводження будь яких посадових осіб, в тому числі голови Бахмугської районної ради Пластуна Є.Ю. не надавав.

В.о. сторости ОСОБА_1 не знаходиться в підпорядкуванні чи адміністративної підлеглості у голови Бахмутської районої ради Пластуна Є.Ю.

В.о. старости ОСОБА_1 не ставила до відома керівника - голову Званівської сільської ради Білицького О.О. про залучення її до церемоніальних функцій супроводження голови районної ради та вручення подарунків та привітань мешканців села, не попереджала про проведення нею екскурсій по печерах, тим більше що це не входить в повноваження в.о. старости.

Будь яких урочистостей (нагородженнь, привітань) з нагоди яких, як стверджує,

ОСОБА_1 була відсутня на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, Званівською сільською радою не було заплановано.

Від надання письмових пояснень в.о. старости ОСОБА_1 відмовилась в присутності свідків, але усно пояснила, що була у селі Івано-Дар'ївка. З метою перевірки посилань в.о. старости ОСОБА_1 одразу були опитані мешканці села Івано-Дар'ївка (яких живе всього 7 осіб), які заперечили, що бачили ОСОБА_1 на протязі двох останніх місяців. Мешканець села Івано-Дар'ївка ОСОБА_8 від надання письмових пояснень відмовився, але усно пояснив, що ОСОБА_1 29.05.2018 р. особисто не бачив.

Факт прогулу - відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин в.о. старости ОСОБА_1, а саме 29.05.2018 р. з 08.00 до 11.35 хв. встановлено та задокументовано актом від 29.05.2018р., підписано депутатами Званівської сільської ради та свідками. Побудинковим опитуванням жителів села Івано-Дар'ївка проведеним одразу 29.05.2018 р. встановлено, що в.о. старости ОСОБА_1 не відвідувала Івано-Дар'ївку вже близько 2-х місяців.

Відповідно до чинного законодавства України, від власника, роботодавця законодавець вимагає засвідчити тільки факт відсутності на роботі працівника, шляхом складання Акту в довільній формі. Але до прийнятті рішення про звільнення Званівською міською радою з метою прийняття зваженого та законного рішення були здійснені заходи до перевірки усних пояснень ОСОБА_1 та встановлено їх неправдивість.

Відповідно до рішення Званівської сільської ради від 21.11.2017 №7/1-4 було прийняте Тимчасове положення про старосту Званівської сільської об'єднаної територіальної громади, згідно п. 4.8. якого, « особа, на яку покладено обов'язки старости, призначається та звільняється розпорядженням сільського голови на підставах визначених ст.ст. 21-31,36-49 КЗпП України».

Звертає увагу суду, що посада старости, відповідно до от. 14-1 Закону

України «Про місцеве самоврядування в Україні» є виборною посадою місцевого самоврядування, а позивач ОСОБА_1 процедуру виборів не посаду старости не проходила.

Відповідно до п. 4.2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад», повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою обраною об'єднаною територіальною громадою, і особа яка займала цю посаду може бути призначена на виконання обов'язків старости із збереженням розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

При цьому у зв'язку з тим, що особа не обирається на посаду старости, а є тільки виконуючим обов'язки, гарантії передбачені ст.141 Закону України «Про місцеве самоврядування» на неї не розповсюджуються.

Рішенням Званівської сільською ради від 21.11.2017 №7/1-5 покладено виконання обов'язків старости на ОСОБА_1

Рішенням Званівської сільської ради від 12.07.2018 р. визнано не чинним рішення

Званівської сільською ради від 21.11.2017 №7/1-5 про покладено виконання обов'язків старости на ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що рішення прийняте поза межами її компетенції.

06 серпня 2018 року позивач через канцелярію суду надав пояснення по справі, відповідно до яких зазначив, що відповідач помилково вважає, що позивач визнає факт відсутності на роботі більше трьох годин без поважних причин, що не є вірним. Позивач у своєму письмовому поясненні на ім'я Званівського сільського голови повідомляла про виконання своїх посадових обов'язків безпосередньо 29 травня 2018 року. Відповідач помилково вважає, що робоче місце в.о. старости є лише кабінет у адмінбудівлі. Прогул без поважних причин вважається залишення роботи без попередження власника або уповноваженого ним органу в установленому порядку, але в даному випадку такого факту не було.

Вважає, що 29 травня 2018 року позивач не залишала своєї роботи, а виконувала її належним чином, так як займалася справами, що відносяться до прямих посадових обов'язків старости. Порядок організації роботи старости визначається законом, а також Положенням про старосту, яке повинно бути затвердженим Званівською сільською радою, однак таким не являється, так як не опубліковане на сайті Званівської сільської ради та не доведено до відома жителів громади та безпосередньо позивачки.

Вважає, що звільнення позивача з роботи було здійснене з грубим порушення діючого трудового законодавства. Так, ст. 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване тілько один із таких заходів стягнення: догана; звільнення. Порушення трудової дисципліни - є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій, положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер. Статтею 147 КЗпП України прямо передбачені органи, правомочні застосовувати дисциплінарні стягнення. Дисциплінарне стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника, зокрема, працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Безпосередньо рішенням Званівської сільської ради від 21.11.2017 року №7/1-5 «Про покладення обов'язків старости» на позивача покладено виконання обов'язків старости, а отже виключно на пленарних засіданнях Званівської сільської ради об'єднаної територіальної громади можуть вирішуватися такі питання як прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень старости у випадках, передбачених Законом.

Вважає, що Званівський сільський голова вийшов за межі своїх повноважень при виданні оскаржуваного розпорядження, що дає право вважати розпорядження №35 від 15.06.2018 року незаконним та підлягає скасуванню. Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» ст.42 зазначені повноваження сільського голови: призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад. Цей перелік є вичерпним, однак посада старости сюди не входить, так як це питання врегульоване Законом.

Позивач вважає, що дозволу Званівського сількського голови, як безпосереднього керівника старости їй не потрібно, так як це входить до обов'язків старости та прямо не заборонено ні посадовою інструкцією, ні правилами внутрішнього трудового розпорядку, ні положенням про старосту. Таким чином, зустріч з керівником Бахмутської районної ради з питань виконання функціональних обов'язків старости не є порушенням трудової дисципліни та підставою для звільнення.

Законом передбачено, що в разі відмови від письмових пояснень, власник, або уповноважений орган складає про це відповідний акт. Однак, такого акту складено не було, що свідчить про порушення вимог трудового законодавства, зокрема ст. 149 КЗпП України, якою передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Однак, оскаржуване розпорядження №35 від 15.06.2018 року позивачці під розписку не повідомлялось. Неможливо визнати законним рішення Званівської сільської ради від 12.07.2018 №7/3-41 «Про визнання рішення №7/1-5 від 21.11.2017 «Про покладання обов'язків старости» не чинним», на яке посилається відповідач у своєму відзиві. Згідно до цього рішення позивачка взагалі займала посаду в.о. старости та отримувала заробітну плату без законних підстав. В провадженні СВ Бахмутського ВП ГУ НП у Донецькій області перебуває кримінальне провадження №12018050150001729 від 25.07.2018р, розпочате за зверненням депутатів Званівської сільської ради, за фактом службового підроблення документів з проведення сесії Званівської сільської ради 12.07.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 от. 366 КК України.

Ухвалою від 06 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначення справу до судового розгляду по суті на 03 вересня 2018 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Згідно рішення Верхньокам'янської сілської ради від 10.11.2015 року №7/1-1 позивач, ОСОБА_1 10 листопада 2015 року працювала на посаді Верхньоком'янського сільського голови в Бахмутському районі Донецької області.

На підставі Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» Верхньокам'янська сільська рада приєдналася до Званівської сільської ради.

Рішенням Званівської сільської ради від 21.11.2017 р. №7/1-5 «Про покладання обов'язків старости» до проведення перших виборів старост на території юрисдикції Званівської сільської об'єднаної територіальної громади, обов'язки старости покладені на позивача, як таку, що здійснювала повноваження Верхньокам'янського сільського голови до об'єднання.

Розпорядженням сільського голови Званівської сільської ради від 15 червня 2018 року за №35 позивача звільнено з посади в.о. старости згідно п. 4 ст. 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважних причин.

Крім того, 12 липня 2018 року Званівська сільська рада розглянувши п. 4.8 розділу IV тимчасового Положення про старосту Званівської сільської об'єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням сільської ради від 21.11.2017 №7/1-4, відповідно до якого особа, на яку покладено виконання обов'язків старости, призначається та звільняється розпорядженням сільського голови на підставах визначених ст. ст. 21-31, 36-49 КЗпП України, прийняла рішення №7/3-41 про визнання не чинним рішення Званівської сільської ради від 21.11.2017 року №7/1-5 «Про покладення виконання обов'язків старости на ОСОБА_1»

З підстав викладеного суд зазначає наступне.

Згідно частин 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII (далі Закон № 157) об'єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об'єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об'єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Відповідно до частини 1 статті 8-3 Закону № 157-VIII повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об'єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади.

З моменту припинення повноважень сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, його повноваження набуває сільський, селищний, міський голова об'єднаної територіальної громади.

Сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади, виконує обов'язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об'єднаної територіальної громади поточного скликання. За ним зберігаються розмір та умови оплати праці, що були йому встановлені як сільському, селищному голові до приєднання.

Аналогічні положення містить пункт 3 Розділу ІV Прикінцевих положень Закону № 157-VIII, яким визначено, що у селах, селищах, в яких знаходилися органи місцевого самоврядування територіальних громад, що об'єдналися, обов'язки старости до обрання на перших виборах старости виконує особа, яка здійснювала повноваження сільського, селищного голови відповідної територіальної громади до об'єднання.

Отже, законодавець імперативно визначив, що на період до обрання на перших виборах старости, його обов'язки виконує сільський голова територіальної громади, що приєдналася до об'єднаної територіальної громади.

Відповідно до ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280-97 від 21.05.1997 року (далі за текстом Закон №280-97) при здійсненні наданих повноважень староста є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед жителями відповідного села, селища, відповідальним - перед сільською, селищною, міською радою.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 у спірний період часу, виконувала обов'язки старости та була підзвітна, підконтрольна і відповідальна перед Званівською сільською радою.

Статтею 1 Закону №280-97 районні та обласні ради визначено як органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст; склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку.

Відповідно до ст.5 вказаного Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Тобто, селищна рада та голова селищної ради є самостійними складовими системи місцевого самоврядування.

Згідно ч.1 ст.10 Закону №280-97 сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Повноваження сільських, селищних, міських рад визначено ст.ст.25-26 Закону.

Відповідно до ст.12 Закону №280-97 сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Пунктами 19 та 20 частини 4 статті 42 Закону №280-97 передбачено, що селищний голова здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими Законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесенні радою до відання її виконавчих органів; видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Стаття 79-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає випадки дострокового припинення повноважень старости, а саме:

Частиною 1 встановлено, що повноваження старости припиняються достроково у разі: 1) його звернення з особистою заявою до сільської, селищної, міської ради про складення ним повноважень старости; 2) припинення громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України; 3) набуття громадянства іншої держави; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; 5) набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; 6) набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення померлим; 7) його смерті; 8) відкликання з посади за народною ініціативою.

Згідно частини 2, повноваження старости можуть бути достроково припинені за рішенням сільської, селищної, міської ради, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень. Рішення про дострокове припинення повноважень старости рада приймає таємним або відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу ради.

В усіх вище перелічених випадках Закон не передбачає припинення повноваження старости, так як наслідок і виконуючого обов'язки старости, з підстав прогулу, та тим паче за розпорядженням сільського голови.

Посилання відповідача на п. 4.8 розділу IV тимчасового Положення про старосту Званівської сільської об'єднаної територіальної громади, затвердженого рішенням сільської ради від 21.11.2017 №7/1-4, відповідно до якого особа, на яку покладено виконання обов'язків старости, призначається та звільняється розпорядженням сільського голови на підставах визначених ст. ст. 21-31, 36-49 КЗпП України, судом до уваги не приймається, оскільки він прямо суперечить закону. Вказане Положення є локальним нормативно-правовим актом Званівської сільської ради та не може змінювати встановлений Законом порядок звільнення та призначення в.о. старости у на свій розсуд.

Тобто, звільнення виконуючого обов'язки старости повинно здійснюватися не одноособово за розпорядженням голови сільської ради, а шляхом таємного або відкритого голосуванням більшістю голосів на сесії сільської ради з підстав визначених у Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» та оформлюватись, саме рішенням сільської ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відтак, звільнення позивача на підставі розпорядження сільського голови Званівської сільської ради від 15.06.2018 №35 з посади виконуючого обов'язки старости на підставі п.4 ст.40 КЗпП України є таким, що здійснено не у спосіб встановлений законом та поза межах наданих сільському голові повноважень.

Судом не надається оцінка обставинам, що сталися 15 червня 2018 року (наявністю або відсутністю прогулу), що слугували підставою для прийняття головою сільської ради розпорядження про звільнення ОСОБА_1, оскільки як встановлено судом під час розгляду справи, було встановлено порушення процедури звільнення позивача.

Щодо позовних вимог в частині поновлення позивача на посаді виконуючого обов'язки старости Верхньокам'янського старостинського округу Званівської об'єднаної територіальної громади Бахмутського району Донецької області, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, та встановлено під час розгляду справи, вже після прийняття спірного розпорядження сільського голови Званівської сільської ради від 15 червня 2018 №35 про звільнення, було прийнято рішення Званівською сільською радою від 12 липня 2018 року №7/3-41 «Про визнання не чинним рішення Званівської сільської ради від 21.11.2017 року №7/1-5 «Про покладення виконання обов'язків старости на ОСОБА_1»», проте, таке рішення не є предметом спору, та позивач фактично з 12 липня 2018 року є звільненою, тому у цій частині позову повинно бути відмовлено.

Що стосується позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.06.2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу Законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Оскільки, судом визнано протиправним та таким, що підлягає скасуванню спірне розпорядження про звільнення від 15.06.2018 року №35, проте рішенням Званівською сільської ради від 12 липня 2018 року №7/3-41 позивача було повторно звільнено, та воно є чинним на час розгляду справи, тому наявні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16 червня 2018 року по 12 липня 2018 року, оскільки повноваження позивача як в.о. старости у цей період, у встановленому законом порядку не були припинені.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядом обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 (далі - Порядок № 100).

Згідно норм абзацу третього пункту 2 Порядку № 100, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (пункт).

Відповідно до відомостей довідки про доходи позивача, середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить 7146,88 грн., середньоденна - 357,34 грн.

Період вимушеного прогулу позивача обраховується в робочих днях, починаючи з першого дня після звільнення 16 червня 2018 року та по 12 липня 2018 року (повторного звільнення), тобто за 18 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 6432,12 грн. (18 днів*357,34 грн./день).

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення. З огляду на цю норму КАС України суд встановлює порядок виконання рішення суду щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: при нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу роботодавцеві слід утримати з цієї суми та перерахувати у відповідні бюджети/фонди передбачені законодавством податки, збори та інші обов'язкові платежі.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають.

На підставі вищевикладеного керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Званівської сільської ради про визнання розпорядження від 15.06.2018 року №35 «Про звільнення з посади в.о. старости ОСОБА_1» протиправним та скасування, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.06.2018 року - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Званівського сільського голови від 15.06.2018 року №35 «Про звільнення з посади в.о. старости ОСОБА_1».

Стягнути із Званівської сільської ради Бахмуського району Донецької області (84528, Донецької області, с. Званівка, пр-т Перемоги, б.1, ЄДРПОУ 04341074) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 інн НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.06.2018 року по 12.07.2018 року у сумі 6432 (шість тисяч чотириста тридцять дві) гривні 12 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано та оголошено у судовому засіданні 06 вересня 2018 року в присутності позивача та представників сторін.

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.