Ухвала суду № 76483773, 14.09.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/2620/16

Головуючий у І інстанції - Чудак О.М.

УХВАЛА

14 вересня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису і постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2018 апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишено без руху, встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2018 у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

18.07.2018 відповідачем до Київського апеляційного адміністративного суду було повторно подано апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі заявник просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, натомість будь-яких доказів на обґрунтування даного клопотання не надано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2018 апеляційну скаргу Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення або докази своєчасного звернення до суду із апеляційною скаргою, для чого апелянту встановлюється строк для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 10.08.2018, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Станом на 14.09.2018 недоліки, зазначені в ухвалі, апелянтом не усунуті, а саме: не подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження.

Підставами для поновлення строку апелянтом зазначається в апеляційній скарзі, що відповідач не мав можливості сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги з об'єктивних причин в межах строку визначеним КАС України, тому при надходженні відповідного платіжного доручення було подано повторну апеляційну скаргу.

За змістом ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 3 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, повторна апеляційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку її апеляційного оскарження, а вказані податковим органом в клопотанні причини пропуску цього строку є недостатніми для висновку про його пропуск з поважних причин, суд вважає, що слід відмовити у відкритті апеляційного провадження.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору чи відповідних розрахункових рахунків не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Крім того, апелянтом будь-яким доказів щодо відсутності відповідного бюджетного фінансування на момент первинного звернення з апеляційною скаргою надано не було.

Вищенаведене не спростовується обставинами звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою (яку було залишено без руху та повернуто з підстав несплати судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

В апеляційній скарзі відсутні й відомості про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду по справі №814/1646/16 (№ К/9901/37786/18), ухвалі Верховного Суду по справі №820/4420/16 (№ К/9901/48158/18).

Колегія суддів зазначає, що при повторній подачі апеляційної скарги відповідачем був сплачений судовий збір, однак сама сплата судового збору без наведення обґрунтованих та поважних причин пропуску строку звернення до суду у відповідній заяві не може вважатися обґрунтованою підставою для поновлення строку звернення до суду.

Разом із тим, неодноразова подача апеляційної скарги з відповідними недоліками та поза межами встановленого законодавством строку, порушує принцип сталості судового рішення, ставить під загрозу відновлення порушених прав та інтересів іншої сторони по справі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначати, що вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апелянтом у апеляційній скарзі не наведено обґрунтованих причин пропуску строку апеляційного оскарження чи доказів поважності його пропуску, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не було подано заяви про поновлення строку звернення до суду, а тому колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області.

Керуючись ст.ст.299, 325, 328 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2018 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування припису і постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя А.Ю. Кучма

Судді Н.В. Безименна

В.О. Аліменко