Постанова № 76483640, 11.09.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2018 року Справа № 924/195/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Огороднік К.М. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, адвоката, ордер серія АА №133824 від 24.07.2018 року

відповідача: не з'явився

третьої особи: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 24.05.2018 року №Д-1731/2018

прокурора: Барілова Д.В., посвідчення №044150

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги Державного підприємства Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та Державного концерну "Укроборонпром"

на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 29.05.18р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Гладій С.В., судді Виноградова В.В., Заверуха С.В. о 17:54 у м.Хмельницькому, повний текст складено 07.06.18р. у справі № 924/195/16

за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державний концерн "Укроборонпром", м. Київ

за участю Військової прокуратури Чернівецького гарнізону

про зобов’язання відповідача повернути позивачу за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19326”

про стягнення 1970747,56 грн., з яких 90000 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення

ВСТАНОВИВ:

24.02.2016р. позивач звернувся до суду із позовом згідно якого просив витребувати у відповідача оброблювальний центр HR-5В, інвентарний номер 19324, оброблювальний центр HR-5В, інвентарний номер 19325 та оброблювальний центр HR-5В, інвентарний номер 19326, а також стягнути з останнього 302 142,85 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення; 90 000, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 1 125,00 грн. інфляційних втрат, 416,97 грн. 3% річних у зв'язку з простроченням орендної плати.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 01.11.2010р. між сторонами було укладено договір оренди №01-719/1, згідно якого позивач зобов’язався передати відповідачу у строкове платне користування майно (вищевказані оброблювальні центри), а відповідач зобов’язався прийняти майно, а також сплачувати позивачу орендну плату. У відповідності до п. 4.2 договору сторони досягли згоди, що орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку не пізніше 25 числа наступного місяця, а також що орендар зобов’язаний повернути майно за актом приймання – передачі в нормальному стані з урахуванням нормального зносу на протязі 5 робочих днів після закінчення терміну договору оренди. Оброблювальні центри (в кількості 3 шт.) були передані відповідачу згідно акту приймання – передачі від 01.11.2010р. В подальшому, між сторонами укладались додаткові угоди у відповідності до яких продовжувався строк дії оренди та збільшувалась орендна плата. Так, додатковою угодою №2 від 01.11.2014р. сторони продовжили строк оренди до 5 років та відповідач зобов’язався починаючи з 01.11.2014р. до 01.11.2015р. сплачувати орендну плату у розмірі 15000,00грн. в місяць за кожен оброблювальний центр. Враховуючи, що після закінчення строку оренди, та неодноразових звернень позивача, відповідач не повернув взяте в оренду майно, та не провів розрахунки по орендній платі за вересень та жовтень 2015р., позивач звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018 року у справі №924/195/16 позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державний концерн "Укроборонпром", м. Київ, за участю Військової прокуратури Чернівецького гарнізону про зобов’язання відповідача повернути позивачу за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19326”, а також про стягнення 1970747,56 грн., з яких 90000 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення задоволено.

Зобов’язано державне підприємство „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” повернути приватному виробничо-комерційному підприємству „Механік” за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19326.

Стягнуто з державного підприємства „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Механік” 90 000, 00 заборгованості з орендної плати, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення, 36694,49грн. витрат по оплаті судового збору.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 175, 193 ГК України, ст.ст.11, 16, 610, 612, 626, 627, 759, 785 ЦК України, п. 7.1. договору оренди, суд вказав, що договір оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року, з урахуванням додаткової угоди №2 від 01.11.2014 року, припинив свою дію 01.11.2015 року у зв'язку із закінченням строку оренди. Відповідач на вимогу орендодавця орендоване майно - 3 оброблювальні центри HR-5В, яке передане йому за актом приймання-передачі майна від 01.11.2010 року, не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги про повернення переданого на підставі договору оренди від 01.11.2010р. №01-719/1 майна є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, з посиланням на ст.ст. 625, 785 ЦК України, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині стягнення орендної плати в сумі 90 000,00 грн., штрафних санкцій за неповернення орендованого майна та 3% річних, інфляційних втрат.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ДК "Укроборонпром" звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018 року у справі №924/195/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Так, скаржник вважає, що судом першої інстанції не виконано вказівки суду касаційної інстанції, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 29.05.2017 у справі №924/195/16, що є обов'язковими для виконання, а саме щодо встановлення судами факту передання на ДП «НТК «ЗТМ» трьох оброблювальних центрів за договором від 01.11.2010.

Суд першої інстанції встановив, що на підставі акту прийому-передачі майна від 01.11.2010 до договору оренди, ПВКП «Механік» передав ДП «НТК «ЗТМ» 3 оброблювальні центри НК-5В інвентарні номери -19324, 19325, 19326.

Також, судом зазначено, що на підставі акту прийому-передачі майна від 01.11.2010 до договору оренди ПВКП «Механік» було передано ДП «НТК «ЗТМ» 1 оброблювальний центр НК-5В інвентарний номер -19324.

В свою чергу, в якості аргументу, що ПВКП «Механік» було передано ДП «НТК «ЗТМ» 3 оброблювальні центри НК-5В інвентарні номери - 19324, 19325, 19326 Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться інвентаризаційний опис основних засобів ПВ-КП «Механік» від 20.12.2010 зі змісту якого впливає, що на балансі ПВКП «Механік» міститься 3 оброблювальні центри НК-5В інвентарні номери -19324, 19325, 19326, які передані в оренду ДП «НТК «ЗТМ».

На думку скаржника, судом не враховано, що інвентаризаційний опис є неналежним доказом на підтвердження факту передання майна за договором оренди, оскільки в ньому не відображаються відомості, пов'язані із переданням майна за договором.

Крім того, відповідно до розділу 5 Коротких вказівок по застосуванню і заповненню форм, затверджених постановою Державного комітету СРСР по статистиці від 28.12.1989 №241 «Про затвердження форм первинної облікової документації для підприємств і організацій», після оформлення у встановленому порядку інвентаризаційний опис основних засобів передається в бухгалтерію для складання «сличительной ведомости», в той же час, для забезпечення повноти судового розгляду та комплексної оцінки доказів у справі. Суд першої інстанції відповідну «сличительную ведомость» не витребував та не дослідив.

Також, зазначає, що суд першої інстанції в якості аргументу, що ПВКП «Механік» було передано ДП «НТК «ЗТМ» саме 3 оброблювальні центри НР-5В інвентарні номери - 19324, 19325, 19326 посилається на лист ДП «НТК «ЗТМ» від 15.12.2010 № 01-824 підписаний технічним директором ДП «НТК «ЗТМ» (станом на 15.12.2010) ОСОБА_3.

Проте, зазначає, що ОСОБА_3 не був уповноважений на підписання листів або ведення переговорів в інтересах ДП «НТК «ЗТМ», пов'язаних із нарахуванням та розміром орендної плати за договором оренди та відповідно до журналу вихідної кореспонденції ДП «НТК «ЗТМ» за номером «01-824» зареєстровано інший документ, а не лист від 15.12.2010 № 01-824, що вказує на те, що лист від 15.12.2010 № 01-824, підписаний ОСОБА_3 є підробленим.

Таким чином, третя особа вважає, що лист ДП «НТК «ЗТМ» від 15.12.2010 № 01-824 підписаний ОСОБА_3 не є належним, допустимим достовірним та достатнім доказом того, що ПВ-КП «Механік» було передано ДП «НТК «ЗТМ» саме З оброблювальні центри ПК-5В інвентарні номери - 19324,19325,19326.

Крім того, на підтвердження факту передання від ПВ-КП «Механік» до ДП «НТК «ЗТМ» трьох оброблювальних центрів за договором оренди, суд посилається на аудиторський звіт від 05.07.2013 № 22-07-08/322 - у вказаному аудиторському звіті йдеться лише про факт укладення договору, а не про фактичну наявність/відсутність у володінні ДП «НТК «ЗТМ» оброблювальних центрів, як і не вказуються обставини, пов'язані із виконанням ПВ-КП «Механік» своїх зобов'язань за договором, в частині передання оброблювальних центрів в оренду.

В свою чергу, судом першої інстанції не було надано належну правову оцінку акту прийому-передачі майна від 01.11.2010 до договору оренди, за яким ПВ-КП «Механік» було передано ДП «НТК «ЗТМ» 1 оброблювальний центр НК-5В інвентарний номер-19324.

Разом з тим, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що акт прийому-передачі майна від 01.11.2010 за договором оренди, за яким ПВ-КП «Механік» начебто передав ДП «НТК «ЗТМ» три оброблювальні центри НК-5В, був підписаний директором ПВКП «Механік» ОСОБА_4 та в.о. директора ДП «НТК «ЗТМ» ОСОБА_5, який є засновником ПВКП «Механік».

Таким чином, висновки на підставі яких господарський суд Хмельницької області встановив кількість переданих від ПВ-КП «Механік» оброблювальних центрів ДП «НТК «ЗТМ» ґрунтуються на неналежних та недостовірних доказах. Більш того, судом першої інстанції взагалі не спростовано того факту, що фактично ПВКП «Механік» було передано ДП «НТК «ЗТМ» один оброблювальний центр НК-5В, інвентарний номер - 19324, що підтверджується відповідними письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

Зазначене вказує на те, що при винесенні рішення від 29.05.2018 у справі № 924/195/16 господарським судом Хмельницької області було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування судового рішення повністю та прийняття нового рішення судом апеляційної інстанції.

Щодо технічної можливості розташування майна у ДП «НТК «ЗТМ» зазначає таке, що не зважаючи на вказівку Вищого господарського суду України, що при розгляді справи №924/195/16 необхідно встановити технічну можливість розташування трьох оброблювальних центрів НК-5В на території ДП «НТК «ЗТМ», дослідження цих обставин судом першої інстанції зроблено не було.

Представник ПВКП «Механік» під час розгляду справи № 924/195/16 зазначав, що три оброблювальні центри НК-5В були переміщені на територію ДП «НТК «ЗТМ» через розібраний віконний отвір зовнішньої стіни цеху ДП «НТК «ЗТМ».

При цьому в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували руйнування частини стіни цеху ДП «НТК «ЗТМ».

Звертає увагу, що додатком «Б» до Державних будівельних норм А.2.2-3-2004, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 20.01.2004 № 8 «Про затвердження ДБН А 2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» визначено поняття «реконструкція». Так, реконструкцією вважається перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Отже, руйнування частини стіни цеху ДП «НТК «ЗТМ» та встановлення на території цеху трьох оброблювальних центрів HR-5B є реконструкцією будівлі цеху.

Зі змісту п. 1 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 № 1104, вбачається, що реконструкція -це вид будівельних робіт, виконання яких потребує отримання дозволу Держархбудінспекції та її територіальних органів.

Однак, вищевикладена аргументація ДП «НТК «ЗТМ» та Концерну була залишена судом першої інстанції поза увагою. Зазначена обставина вказує на те, що судом першої інстанції по-перше, не виконано вказівок Вищого господарського суду України щодо необхідності дослідити технічну можливість розташування трьох оброблювальних центрів HR-5B на території ДП «НТК «ЗТМ», а по-друге, не були належним чином досліджені обставини щодо фактичної можливості переміщення оброблювальних центрів HR-5B в кількості трьох одиниць у приміщення цеху ДП «НТК «ЗТМ».

Таким чином, на думку скаржника, належним доказом того, що переміщення трьох оброблювальних центрів HR-5B здійснювалось через розібраний віконний отвір зовнішньої стіни цеху ДП «НТК «ЗТМ» є відповідний дозвіл на проведення реконструкції, виданий Держархбудінспекцією, як органом уповноваженим реалізовувати державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а не показання свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, викладені ними в заявах свідків.

Також зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ПВ-КП «Механік» в частині повернення індивідуально визначеного майна, обставини, пов'язані з наявністю такого майна на території ДП «НТК «ЗТМ» та його місцезнаходження, не встановив.

Разом з тим, звертає увагу, що судом не було враховано обставину розірвання договору оренди 01.06.2013 року.

В своїй скарзі апелянт вказує, що судом першої інстанції не було задоволено їхнє клопотання про виклик в судове засідання свідка ОСОБА_8, для його допиту в судовому засіданні з приводу розбіжностей показань.

Крім того, не погодившись із прийнятим рішенням, ДП „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018 року у справі №924/195/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вказують, що вимоги ПВ-КП «Механік» викладені у первісній та зміненій позовних заявах не визнають, з наступних підстав:

ДП «НТК «Завод точної механіки» є державним підприємством, включеним до складу ДК «Укроборонпром». Пунктом 15 Статуту ДП «НТК «ЗТМ», затвердженого наказом Концерну від 16 лютого 2012 року № 53 (додаток № 28) передбачено, що майно ДП «НТК «ЗТМ» є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 83 від 04 березня 2015 року «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, -що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави» наше підприємство ДП «НТК «Завод точної механіки» включено до Переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Отже, ДП «НТК «Завод точної механіки» є підприємством оборонно-промислового комплексу включене до Переліку стратегічних підприємств державного сектору економіки, якому держава надала майно в господарське відання.

Відповідно до результатів проведеної перевірки умов, предмету та відповідності договору оренди № 01-719/1 від 01 листопада 2010 року було встановлено невідповідність номерів вказаного у договорі обладнання та наявним майном на підприємстві. За даним фактом на ПВ-КП «Механік» було надано запит щодо підтвердження приналежності майна та надання правовстановлюючих документів на це майно. Відповіді отримано не було. Починаючи з вересня місяця орендна плата не сплачувалась.

На даний час на підприємстві є 4 одиниці оброблювальних центрів НК-5В, але вказані у позовній заяві ПВ-КП «Механік» номери не співпадають із наявними на нашому підприємстві, що беззаперечно та об'єктивно підтверджується обставинами встановленими під час проведення слідчої дії та викладеними у постанові про закриття кримінального провадження.

На сьогоднішній день ДП «НТК «ЗТМ» користується лише власними оброблювальними центрами, що підтверджується відповідною довідкою, а оброблювальних центрів НК-5В (інвентарні номери 19324, 19325, 19326), повернення яких вимагає позивач на підприємстві немає.

Зважаючи на даний факт, вимоги позивача є не просто необґрунтованими, а надуманими, голослівними та не підлягають задоволенню.

Звертає увагу, що судом першої інстанції при винесенні рішення було порушено вимоги ст.ст. 387, 761 ЦК України. А саме вказує, що не дивлячись на прямі вказівки Вищого господарського суду України, які є обов'язковими для виконання судами першої та апеляційної інстанцій до позовної заяви під час звернення до суду та під час тривалого часу судового розгляду справи у судах різних інстанцій позивачем не було надано належних та допустимих письмових доказів на підтвердження своїх речових прав на майно (оброблювальні центри), які заявлені ним до витребування (повернення) у ДП «НТК «Завод точної механіки».

Зазначає, що результатами перевірки виробничого обладнання, наявного на ДП “НТК “Завод точної механіки” та задіяного останнім у виробничому процесі, викладеними у наданій до суду та долученій до матеріалів справи довідці, підтверджується, що виробничого обладнання, а саме оброблювальних центрів HR-5В (інвентарні номери 19324, 19325, 19326) не виявлено. Вважає, що відповідачем надано беззаперечні докази відсутності у нього на день розгляду справи у суді майна, яке могло бути предметом договору оренди № 01-719/1 від 01 листопада 2010 року, а позивачем даний факт не спростовано та не доведено протилежне. Крім того, з посиланням на позицію Верховного Суду України викладену у листі від 01.07.2013р., та постанови ВГСУ від 03.11.2011р. у справі №12/119, від 08.09.2011р. у справі №10/97-25/220 вказує, що відповідачем у справах про витребування майна є особа, яка на момент подання позову фактично володіє майном без підстав, передбачених договором, позов про витребування майна в особи, у незаконному володінні якої це майно перебувало, і в якої його на момент розгляду справи в суді немає, не підлягає задоволенню.

Зауважує, що не заслуговують на увагу докази у справі, а саме: ксерокопія “Аудиторського звіту за результатами проведеного державного фінансового аудиту діяльності ДП “НТК “Завод точної механіки” за 2011-2012 роки та І квартал 2013 року”, надана представником позивача ксерокопія документу, що повинен би належати ДП “НТК “Завод точної механіки” під назвою “Ведомость рахунок 08 “Орендовані необоротні активи (м/в особа ОСОБА_9 А.)”, долучені до матеріалів справи документи написані на іноземній мові, ксерокопія листа підписаного колишнім технічним директором ДП “НТК “Завод точної механіки” № 01-824 від 15 грудня 2010 року, “Журнал вхідної кореспонденції” ПВ-КП “Механік”.

Звертає увагу суду на те, що до справи представником ПВ-КП «Механік» долучено ряд нотаріально посвідчених заяв «свідків», але не дивлячись на те, що їх пояснення викладені у заявах прямо суперечать наявним у матеріалах справи письмовим доказам, суд не викликав вказаних осіб до суду для допиту у якості свідків, хоча відповідне клопотання представниками відповідача та третьої сторони заявлялось.

У відзиві на апеляційні скарги ПВ-КП “Механік” наводить свої міркування на спростування доводів скаржників та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Серед іншого вказує, що відповідно до наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі майна до договору № 01-719/1 від 01.11.2010 року, на виконання умов вищевказаного договору оренди позивачем 01 листопада 2010 року передано, а відповідачем прийнято у строкове платне користування оброблювальні центри НК-5В, інвентарні номери 19324, 19325, 19326 в кількості 3 штук загальною вартістю 474 000,00 грн. Вказаний акт прийому-передачі майна підписано сторонами та скріплено їхніми печатками.

01 листопада 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 01-719/1 від 01.11.2010 року, відповідно до якої сторони змінили строк оренди на 4 роки, а також встановили новий розмір орендної плати, починаючи з 01.11.2012 року до кінця строку оренди в розмірі 8 000,00 грн. за кожен оброблювальний центр. Таким чином, загальна сума орендної плати в місяць за договором оренди з 01 листопада 2012 року становила вже 24 000,00 грн.

01 листопада 2014 року сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 01-719/1 від 01.11.2010 року відповідно до якої сторони змінили строк оренди на 5 років з моменту підписання договору (п. 3.1. договору), а також встановили новий розмір орендної плати на період з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року в сумі 15 000,00 грн. за кожен оброблювальний центр із загальною сумою орендної плати за вказаний період 45 000,00 грн. щомісячно.

Протягом усього вищенаведеного 5 - річного періоду спірних відносин, починаючи з 01 листопада 2010 року по листопад 2015 року, відповідач користувався орендованим майном і систематично сплачував узгоджений сторонами розмір орендної плати, що об'єктивно підтверджується наявними в матеріалах справи численними письмовими доказами, а саме: підписаними сторонами актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідками про надходження коштів, платіжними дорученнями, заявами свідків тощо.

Вказує, що до початку нового розгляду справи по суті ними було заявлено заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, які були задоволені судом першої інстанції.

З огляду на здійснену зміну предмету позову, раніше викладені у постанові ВГСУ від 29 травня 2017 року вказівки у значній мірі фактично втратили свою актуальність, адже раніше предметом позову була також вимога про витребування спірного майна і відповідач та третя особа заперечували проти задоволення позову в наведеній частині саме як проти віндикаційного позову.

Водночас, з моменту прийняття судом зміни предмету позову та викладення позивачем позовних вимог у новій редакції, будь-які підстави для кваліфікації пред'явленого позивачем у даній справі позову як віндикаційного відпали.

Позивач зауважує, що оброблювальні центри НК-5В були предметом договірного правочину, укладеного між ПВ-КП „Механік та ДП „НТК Завод точної механіки 01.11.2010р. (договір оренди Ж201-719/1), спір щодо вказаного майна має вирішуватись виходячи із приписів параграфу 1 глави 58 ЦК України, тобто через призму зобов’язального права, що регулюють відносини з найму (оренди) майна.

З посиланням на ст. 204, 328 ЦК України зазначає, що договір оренди №01-719/1 недійсним не визнавався, а тому твердження відповідача про безпідставність позовних вимог з причин ненадання доказів перебування майна у власності позивача не є обґрунтованим.

Отже, господарський спір між сторонами даної справи є майновим спором між сторонами зобов'язальних правовідносин і має вирішуватись за правилами зобов'язального права, зокрема орендних відносин, а не правилами, спрямованими на захист права власності.

Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

У відзиві на апеляційні скарги Військовий прокурор Чернівецького гарнізону зазначає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Станом на теперішній час на ДП «НТК «ЗТМ» наявні 4 оброблювальні центри, однак, оброблювальні центри з інвентарними номерами 19324, 19325, 19326 повернення яких вимагає ПВКП «Механік», на підприємстві відсутні.

З посиланням на ч.1 ст. 1 ст. 387, ч. 1 ст. 761 ЦК України, зауважує, що впродовж судового розгляду справи ПВ-КП «Механік» не надано до матеріалів справи жодних належних та допустимих письмових доказів, які б підтверджували передачу ПВ-КП «Механік» саме 3 оброблювальних центрів HR-5B з інвентарними номерами 19324, 19325, 19326, а лист від 15.12.2010 № 01-824, на який здійснює посилання суд першої інстанції підписаний неуповноваженою на те особою та відсутній у журналі вихідної кореспонденції ДП «НТК «ЗТМ».

Також, на думку прокурора, до уваги суду безпідставно взято аудиторський звіт від 05.07.2013 № 22-07- 08/322, де йдеться про факт укладення договору, а не про фактичну наявність (відсутність) у володінні ДП «НТК «ЗТМ» оброблювальних центрів, які є предметом спору.

Крім того, у матеріалах справи наявний акт прийому-передачі майна від 01.11.2010р. до договору оренди про передачу одного оброблювального центру HR-5B з інвентарним номером 19324, що є відповідним письмовим доказом, якому судом першої інстанції не надано оцінки.

Разом з цим, факту знаходження оброблювальних центрів HR-5B з інвентарними номерами 19324, 19325, 19326 судом першої інстанції на території ДП «НТК «ЗТМ» не встановлено.

Вказує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення здійснено посилання на показання осіб, які мають суттєві розбіжності між їх заявами як свідків та акту приймання передачі майна до договору оренди від 01.11.2010 (згідно показань ОСОБА_8 в якості свідка стверджується передача 3 оброблювальних центрів, натомість, в акті приймання-передачі майна до договору оренди від 01.11.2010 зазначається передача 1 оброблювального центру HR-5B з інвентарним номером 19324 загальною вартістю 158 тис. грн.).

З метою усунення розбіжностей відповідачем та третьою особою заявлялось клопотання про виклик указаної особи до суду для допиту в якості свідка, в якому судом першої інстанції відмовлено.

Просить рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018 року скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

10.09.2018 року на електронну адресу суду від державного підприємства Науково – Технічний Комплекс «Завод точної механіки» у зв’язку із зайнятістю представника у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні та зайнятістю в інших процесах у Кам’янець – Подільському суді у справах №676/4778/18 та №676/590/18, а також скасування довіреності на представника ОСОБА_10 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості представнику особисто прийняти участь у розгляді справи та безпосередньо надати суду докази на обґрунтування апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Представник третьої особи та прокурор підтримали заявлене клопотання.

Колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст. 270 ГПК України).

Разом з тим, ухвали суду від 16.07.2018р. та 04.09.2018 року про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду на 11.09.2018р., 15 год. 30хв. надіслана сторонам заздалегідь у встановленому порядку, про, що свідчать поштові повідомлення про вручення ухвали суду та реєстр про відправку рекомендованої кореспонденції. Будь - яких доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні представників відповідача про відкладення розгляду справи, до клопотання не додано.

Відповідно до ч.1 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Таким чином, судова колегія зазначає, що надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, а тому неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи, а тому суд приходить до висновку, що відповідач не був позбавлений можливості направити іншого представника або безпосередньо керівника для участі у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи обмеженість строків розгляду апеляційної скарги, явка сторін обов'язковою не визнавалась, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду справи, за наявними у матеріалах справи доказами, у відповідності до вимог ст. 269 ГПК України.

У судовому засіданні представник скаржника – третьої особи ДК «Укроборонпром» підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просив апеляційну скаргу задоволити.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Прокурор підтримав подані апеляційні скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просив рішення господарського суду скасувати, в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, третьої особи, прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 10 серпня 2010 року підприємством ВАТ "Кам'янець - Подільський завод "Електрон" та ПВ-КП "Механік" укладено договір купівлі - продажу №21, за п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належний продавцю товар -оброблювальний центр HR-5В, інв. №19324, який підлягає реалізації згідно плану санації підприємства, затвердженого господарським судом Хмельницької області від 20.04.2007р. по відпускній ціні 106400,00 грн., в т.ч. ПДВ 17733,33грн., а 10 вересня 2010 року цими ж сторонами укладено договір купівлі - продажу №27, за п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належний продавцю товар - оброблювальний центр HR-5В, інв. №19325, оброблювальний центр HR-5В, інв. №19326 по відпускній ціні 106400,00 грн., в т.ч. ПДВ 17733,33грн. за один оброблювальний центр (засвідчені стороною за договором копії договорів містяться у матеріалах справи, т.3 а.с. 52-53, 55-57).

Відповідно до видаткової накладної №156/10 від 27.10.2010 року ВАТ "Кам'янець-Подільський завод "Електрон" передав ПВ-КП "Механік" оброблювальні центри HR-5В, інв. №19325, 19326 та видаткової накладної №157/10 від 28.10.2010 року - оброблювальний центр HR-5В, інв. №19324 (т. 2 а.с. 77,167).

Також, в матеріалах справи наявні акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 27.10.2010р., 28.10.2010р. та акти приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 30.10.2010р., а саме оброблювальних центрів HR-5В, інв. №№19324, 19325, 19326, з яких убачається, що обладнання знаходилося на ремонті (т. 4 а.с. 27-32).

ДП "НТК "Завод точної механіки" звернувся із листом №01-719 від 01.11.2010 року до директора ПВ-ВК "Механік", просив розглянути можливість та надати проект договору на передачу в оренду терміном на два роки оброблювального центру HR-5В, інв. №19324.

В подальшому, 1 листопада 2010 року приватним виробничо-комерційним підприємством „Механік” (орендодавець) та державним підприємством „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” (орендар) укладено договір оренди №01-719/1 (далі – договір), згідно з п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язався передати орендареві у строкове платне користування майно, що визначене у цьому договорі (надалі - майно), а орендар зобов'язався прийняти майно у строкове платне користування, а також сплачувати орендодавцеві орендну плату. (т. 1, а.с. 8-12, 44-45)

Характеристики майна - найменування майна: оброблювальні центри HR-5В, інвентарні номери - 19324, 19325, 19326 - 3 шт.; вартість майна: 474 000,00 грн.; стан майна на момент передання в оренду: придатні до використання (п.1.2. договору).

Майно, відповідно до п.2.1. договору, передається в оренду для виготовлення комплектуючих до виробів ЗМТ1 та ЗМТ2.

Строк оренди складає 2 роки з моменту підписання даного договору (п.3.1. договору).

У п. 4.1. договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату щомісячно в розмірі 6 000,00 грн. за кожний оброблювальний центр.

Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 25 числа наступного місяця (п. 4.2. договору).

Розмір орендної плати може переглядатися сторонами один раз протягом року. Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати (п.п.4.3., 4.4. договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що майно повинне бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом трьох робочих днів з моменту набрання чинності цим договором. Майно вважається переданим в оренду з моменту підписання акта передавання-приймання.

Відповідно до п.п. 6.1.2 - 6.1.5 договору орендар зобов'язаний використовувати майно за його цільовим призначенням у відповідності до п. 2.1. даного договору, своєчасно здійснювати орендні платежі, дотримуватися належного режиму експлуатації та зберігання майна у відповідності до технічної документації, здійснювати за власний рахунок профілактичне обслуговування та поточний ремонт майна, за власний рахунок усувати несправності та поломки майна, здійснювати його монтаж та демонтаж.

Після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повернути майно орендодавцю за актом передачі (п. 7.1. договору).

Майно повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу (п.7.2. договору).

У випадку порушення зобов'язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та (або) чинним законодавством (п.8.1. договору).

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто, виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 8.2. договору).

Згідно із п.9.1. договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін.

Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 9.2. договору).

Якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним законодавством, зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору. Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (п.п. 9.3.,9.4 договору).

Відповідно до п. 10.3 договору після підписання цього договору всі попередні переговори за ним, листування, попередні договори, протоколи про наміри та будь-які інші усні або письмові домовленості сторін з питань, що так чи інакше стосуються цього договору, втрачають юридичну силу, але можуть братися до уваги при тлумаченні умов цього договору.

Договір підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками.

Відповідно до акта прийому-передачі майна від 01.11.2010 року, на виконання умов договору оренди № 01-719/1 01.11.2010 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у строкове платне користування оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери 19324, 19325, 19326 у кількості 3 од. загальною вартістю 474000,00 грн.. Акт прийому-передачі підписано представниками сторін та скріплено їхніми печатками.

Матеріали справи містять також акт прийому-передачі майна до договору № 01-719/1 від 01.11.2010 року відповідно до якого ПВ-КП "Механік" передано, а ДП "НТК "Завод точної механіки" прийнято на виконання п. 5.1. договору № 01-719/1 від 01.11.2010 року у строкове платне користування оброблювальний центр HR-5В інвентарний номер 19324 в кількості 1 од. загальною вартістю 158000,00 грн. Вказаний акт прийому-передачі майна підписано представниками сторін та скріплено їхніми печатками.

Разом з тим, із інвентаризаційного опису основних засобів Приватного виробничо- комерційного підприємства "Механік" від 20.12.2010р. убачається, що на його балансі рахуються оброблювальні центри HR-5В інв. №№19324,19325,19326, які перебувають в оренді ДП "НТК "ЗТМ".

15 грудня 2010 року відповідач звернувся до директора ПВ-КП “Механік” ОСОБА_4 з листом №01-824, у якому вказує, що у зв’язку із тим, що ДП “НТК “Завод точної механіки” впроваджуються у виробництво експериментальні зразки деталей, внаслідок чого з трьох орендованих оброблювальних центрів HR-5В використовується лише один, просив тимчасово нараховувати орендну плату лише за один оброблювальний центр HR-5В, а у випадку успішного впровадження у виробництво експериментальних деталей зобов’язався оплатити орендну плату за всі орендовані оброблювальні центри HR-5В у повному обсязі на умовах, передбачених договором оренди №01-719/1 від 01 листопада 2010року. Вказаний лист підписаний технічним директором ОСОБА_3 та скріплений печаткою ДП “НТК “Завод точної механіки” (т.2 а.с.34).

01 листопада 2012 року ДП "НТК "Завод точної механіки" та ПВКП "Механік" укладено додаткову угоду №1 до договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року, у якій сторони домовились викласти: п.3.1. договору у наступній редакції: "строк оренди складає 4 роки з моменту підписання даного договору"; п. 4.1. в наступній редакції: "орендар зобов'язується своєчасно сплачувати орендну плату щомісячно, починаючи з 01.11.2012 року до кінця строку оренди в розмірі 8 000,00 грн. , в тому числі ПДВ – 1333,33 грн. за кожен оброблювальний центр. Загальна сума орендної плати в місяць за даним договором оренди становить 24 000,00 грн., в тому числі ПДВ – 4 000,00грн.".

Додаткова угода №1, як вказано у п. 3 угоди, вступає в силу з дати підписання і діє протягом усього терміну чинності договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року.

Додаткова угода №1 підписана сторонами та скріплена їхніми печатками.

Разом з тим, відповідачем надано в матеріали справи додаткову угоду №2 до договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року від 24.05.2013 року, згідно з якою сторони дійшли згоди розірвати договір оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року з 01.06.2013 року, а також погодили виконання зобов'язань наступним чином: орендар зобов'язується здійснити оплату заборгованості за договором, що виникне станом на 01.06.2013 року в повному обсязі, та повернути передане в оренду майно згідно розділу 7 договору; орендодавець зобов'язується прийняти дане майно (т.2 а.с. 18).

Додаткова угода №2 від 24.05.2013 року підписана директором ПВ-КП "Механік" ОСОБА_4 та в.о. директора Державного підприємства "Науково-технічний комплекс" "Завод точної механіки" ОСОБА_8, а також скріплено печатками сторін.

Згідно відомостей щодо майна (у тому числі військового), яке належить іншим юридичним або фізичним особам та перебуває на зберіганні у підприємства (додаток до листа ДК "Укроборонпром" від 18.04.2014 року №UOP-3.012-3713), майно - оброблювальні центри HR-5В у кількості 3 штуки, власник майна ПВ-КП "Механік", перебуває на підставі договору №01-719/1 від 01.11.2010 року, вартість послуг - 24 000,00 грн.

Державною фінансовою інспекцією в Хмельницькій області за результатами проведення державного фінансового аудиту діяльності Державного підприємства "Науково-технічний комплекс" "Завод точної механіки" за 2011-2012 роки та перший квартал 2013 року складено аудиторський звіт №22-07-08/322 від 05.07.2013 року, з якого вбачається, що за відповідачем наявна заборгованість перед ПВ-КП "Механік" з орендної плати за три оброблювальні центри згідно договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року на суму 123,9 тис. грн.

01.11.2014 року ДП "НТК "Завод точної механіки" (замовник) та ПВ-КП "Механік" (виконавець) укладено додаткову угоду №2 до договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року, у якій сторони внесли зміни у вказаний договір оренди, зокрема, встановили строк оренди у 5 років з моменту підписання договору (п. 3.1. договору), та встановили розмір орендної плати з 01.11.2012 року по 01.11.2014 року до 8 000,00 грн. за кожен оброблювальний центр, загальною сумою 24 000,00 грн. із щомісячною сплатою; за період з 01.11.2014 року по 01.11.2015 року збільшили орендну плату до 15 000,00 грн. за кожен оброблювальний центр із загальною сумою орендної плати за вказаний період 45 000,00 грн. щомісячно (т.1 а.с. 12).

Додаткова угода №2, як вказано у п. 3 угоди, вступає в силу з дати підписання і діє протягом усього терміну чинності договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року.

Додаткова угода №2 підписана сторонами та скріплена їхніми печатками.

Сторонами за договором виконувалися його умови, що підтверджується актами №ОУ-02/07 від 10.02.2011 року (оренда за січень 2011 року) на загальну суму 6 000,00 грн.; №ОУ-05/2 (оренда за лютий, березень та квітень 2011 року) на загальну суму 18 000,00 грн.; №ОУ-06/72 від червня 2011 року (оренда за червень та травень 2011 року) - на загальну суму 12 000,00 грн.; №ОУ-09/61 від 30.09.2011 року (оренда за серпень, вересень 2011 року) на загальну суму 12 000,00 грн.; №ОУ-11/70 від 30.11.2011 року (оренда за листопад 2011 року) на суму 6 000,00 грн.; №ОУ-12/51 від 20.12.2011 року - за грудень 2011 року на загальну суму 6 000,00 грн.; №ОУ-01/44 від 31.12.2012 року (оренда за січень 2012 року) на загальну суму 6 000,00 грн.; №ОУ-02/41 від 27.02.2012 року (оренда за лютий 2012 року) на загальну суму 6 000,00 грн.; №ОУ-03/49 від 27.03.2012 року (оренда за березень 2012 року) на загальну суму 6 000, 00 грн.; №ОУ-04/53 від 28.04.2012 року (оренда за квітень 2012 року) на загальну суму 6 000,00 грн.; №ОУ-05/72 від 31.05.2012 року (оренда за травень 2012 року) на загальну суму 6 000,00 грн.; №ОУ-06/70 від 27.06.2012 року (оренда за червень 2012 року) на загальну суму 6 000, 00 грн.; №ОУ-01/17 від 30.01.2015 року (оренда за січень 2015 року) на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-02/35 від 27.02.2015 року (оренда за лютий 2015 року) на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-03/27 від 31.03.2015 року на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-04/28 від 30.04.2015 року - на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-05/30 від 29.05.2015 року - на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-06/37 від 30.06.2015 року - на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-07/42 від 31.07.2015 року - на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-08/34 від 31.08.2015 року - на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-01/25 від 31.01.2014 року (оренда за січень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-02/28 від 28.02.2014 року (оренда за лютий 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-03/41 від 31.03.2014 року (оренда за березень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-04/34 від 30.04.2014 року (оренда за квітень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-05/33 від 30.05.2014 року (оренда за травень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-06/51 від 27.06.2014 року (оренда за червень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-07/61 від 31.07.2014 року (оренда за липень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-08/42 від 29.08.2014 року (оренда за серпень 2014 року) на загальну суму 24 000, 00 грн.; №ОУ-09/45 від 30.09.2014 року (оренда за вересень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-10/59 від 31.10.2014 року (оренда за жовтень 2014 року) на загальну суму 24 000,00 грн.; №ОУ-11/65 від 28.11.2014 року (оренда за листопад 2014 року) на загальну суму 45 000,00 грн.; №ОУ-12/57 від 31.12.2014 року (оренда за грудень 2014 року) на загальну суму 45 000,00 грн. (т.2 а.с. 43-62, 78-89).

Вказані вище акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані представниками сторін та скріплені їхніми печатками (копії актів подано сторонами до матеріалів справи).

Крім того, орендодавцем складено та підписано в односторонньому порядку акти №ОУ-09/40 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2015 року на загальну суму 45000,00грн. та №ОУ-10/37 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.10.2015 року на загальну суму 45000,00грн., виконавцем - ПВ-КП "Механік" надано замовнику - ДП "НТК "Завод точної механіки" послуги згідно договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року по оренді оброблювальних центів HR-5В (т.1, а.с.65-66).

Відповідно до довідок про надходження коштів (т.1, а.с. 173-186), позивачем отримано від відповідача із призначенням платежу: "за оренду оброблювальних центрів в березні 2015 року" - 45 000,00 грн.; "за оренду оброблювальних центрів в лютому 2015 року" - 45 000,00 грн., "за оренду оброблювальних центрів за січень 2015 року" - 45 000,00 грн., "за оренду оброблювальних центрів HR-5В згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року за грудень 2014 року" - 45 000,00 грн.; "за оренду оброблювальних центрів HR-5В за листопад 2015 року згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року" - 45 000,00 грн.; "за оренду оброблювальних центрів згідно рахунку-фактури від 19.11.2014 року" - 48 000,00 грн.; "оплата по оренді обробл. центр. HR-5В за лютий-серпень 2014 року згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року" - 165 080,00 грн.; "за оренду оброблювальних центрів згідно рахунка №СФ-005 від 19.03.2014 року" - 100 000,00 грн.; "за оренду згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року" - 48 000,00 грн. (довідка від 31.10.2013 року); "за оренду згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року" - 195 920,00 грн. (довідка від 15.08.2013 року); "за оренду оброблювального центру згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року" - 198 000,00 грн. (довідка від 02.08.2012 року); "за оренду оброблювальних центрів згідно рахунків №ОУ-03/49 від 27.03.2012 року - 90 000,00 грн. (довідка від 13.04.2012 року); "оренда оброблюваного центру" - 12 000,00 грн. (довідка від 31.10.2011 року).

Також, на виконання умов договору оренди ДП "НТК "Завод точної механіки" перераховано ПВ-КП "Механік" (т.1 а.с.187-190) за оренду оброблювальних центрів в серпні 2015 року 45 000,00 грн. згідно платіжного доручення №774 від 22.09.2015 року; за оренду оброблювальних центрів за липень 2015 року - 45 000,00 грн. (платіжне доручення №725 від 07.09.2015 року); за червень 2015 року - 45 000,00 грн. (платіжне доручення №695 від 31.08.2015 року); за квітень-травень 2015 року - 90 000,00 грн. (платіжне доручення №438 від 18.06.2015 року).

Окрім того, платіжними дорученнями: №417 від 28.11.2011 року відповідачем перераховано позивачу за оренду оброблювального центру 18 000,00 грн.; №177 від 18.05.2011 року за оренду станка - 36 000,00 грн.; №24 від 01.02.2011 року орендну плату згідно договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року - 6 000,00 грн.; №17 від 25.09.2012 року за оренду верстатів згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року - 18 000,00 грн.; №16 від 16.11.2012 року за оренду оброблювальних центрів HR-5В згідно договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року - 36 000,00 грн.; №39 від 30.04.2013 року за оренду згідно договору №01-719/1 від 01.11.2010 року - 19 000,00 грн. (т.1 а.с.13, 191-197).

02.11.2015 року ПВ-КП "Механік" звернувся до ДП "НТК "Завод точної механіки" з листом №675 про погашення заборгованості з орендної плати за договором №01-719/1 від 01.11.2010 року в розмірі 90 000,00 грн. та повернення орендованого майна протягом 5 днів за актом передачі, відповідно до п.7.1. договору.

Позивач повторно надіслав відповідачу лист №685 від 09.11.2015 року аналогічного змісту, який ДП "НТК "Завод точної механіки" отримало 13.11.2015 року (т.1 а.с. 14,62-63).

Директор ПВ-КП "Механік" у листі №678 від 17.12.2015 року повідомив генерального директора ДК "Укроборонпром" про неповернення ДП "НТК "Завод точної механіки" орендованого на підставі договору оренди №1-719/1 від 01.11.2010 року майна, зокрема, 3 одиниць верстатів, та несплату орендної плати за вересень - жовтень 2015 р. згідно із вказаним договором в розмірі 90 000,00 грн. (т.1 а.с.60-61)

ПВ-КП "Механік" звернувся до директора ДП "НТК "Завод точної механіки" із листом №55 від 04.02.2016 року, у якому повідомляє, що у зв'язку із неповерненням орендованого згідно договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року майна та непогашенням заборгованості з орендної плати, повноважний представник ПВ-КП "Механік" прибуде на підприємство для передачі орендованого обладнання в кількості трьох одиниць. Вказаний лист отримано відповідачем 05.02.2016 року. (т.1 а.с. 15,57,58)

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 11.02.2016 року між ПВ-КП "Механік" та ДП "НТК "Завод точної механіки" по договору №01-719/1 від 01.11.2010 року, заборгованість останнього станом на 11.02.2016 року складає 90 000,00 грн..

Акт звірки підписано позивачем та скріплено його печаткою.

Приватним виробничо-комерційним підприємством "Механік" видано довідку №183 від 18.04.2016 року про те, що на балансі ПВ-КП "Механік" обліковуються оброблювальні центри HR-5В у кількості 3 штук, інвентаризаційні номери 19324, 19325, 19326.

Держаним підприємством "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" надано лист №02-428 від 22.04.2016 року про те, що на підприємстві існував договір на оренду обладнання, за яке сплачувалась орендна плата, проте, після призначення нового керівника платежі було зупинено на підставі невідповідності номерів вказаного в договорі обладнання та наявним майном на підприємстві. Тому, починаючи з вересня орендна плата не сплачувалась.

Публічне акціонерне товариство "Кам'янець-Подільський завод "Електрон" видало довідку №65 від 10.05.2016 року про те, що ним як правонаступником заводу "Електроприлад" у 2010 році було реалізовано три оброблювальні центри HR-5В ПВ-КП "Механік".

Згідно довідки позивача про стан взаємних розрахунків від 13.02.2017р. заборгованість відповідача за 2010-2017 роки по договору №01-719/1 від 01.11.2010р. станом на 01.01.2016р. складає 102 000,00 грн.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог також подав в матеріали справи нотаріально посвідчені заяви свідків, зокрема:

- ОСОБА_6, який протягом усього періоду відносин, пов’язаних з придбанням позивачем у ВАТ „Кам’янець-Подільський завод Електрон” виконував посадові обов’язки голови правління – керуючого санацією ВАТ „Кам’янець-Подільський завод Електрон” та пояснив, що спірні оброблювальні центри були реалізовані останнім позивачу у серпні – вересні 2010 року за двома договорами купівлі – продажу. В подальшому, після ремонтних робіт, придбані три оброблювальні центри були переміщені на територію ДП „НТК” „Завод точної механіки”;

- ОСОБА_7, який з 1970 року і по сьогоднішній день працює начальником цеху №8 ТДВ „Кам’янець-Подільський завод Електрон”, та пояснив, що в 2010 році він брав участь в демонтажі та переміщенні на територію ДП „НТК” „Завод точної механіки” придбаних позивачем трьох оброблювальних центрів (HR-5В інвентарні номери 19324, 19325, 19326), у зв’язку із їх передачею позивачем в оренду відповідачу. Вказані оброблювальні центри були фактично переміщені до цеху ДП „НТК” „Завод точної механіки” через бокові ворота та встановлені в цеху останнього шляхом часткового демонтажу віконного отвору зовнішньої стіни цеху;

- ОСОБА_9, який з 17.03.2003р. по 07.02.2011р. працював на посаді заступника технічного директора – начальника енерго-механічного відділу ДП „НТК” „Завод точної механіки”, та який вказав, що приймав безпосередню участь в передачі від ПВ-КП „Механік” вищевказаних оброблювальних центрів;

- ОСОБА_11 (головного бухгалтера ДП „НТК” „Завод точної механіки” в період з 20.11.2013р. по 25.08.2015р.), який вказав, що протягом усього часу його роботи на підприємстві останнє орендувало у позивача на підставі договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. спірні оброблювальні центри. Про використання у своїй господарській діяльності орендованих центрів ДП „НТК” „Завод точної механіки” систематично звітувало за встановленою формою до Державного концерну „Укроборонпром”. Вказані центри були фактично розміщені в механічному цеху підприємства та за користування ними регулярно сплачувалась орендна плата;

- ОСОБА_12, яка пояснила, що на виконання умов договору від 10.06.2013р. про надання послуг з проведення економічного та фінансового стану ДП „НТК” „Завод точної механіки” нею досліджувалось питання необхідності та достовірності укладення договору оренди від 01.11.2010р. В процесі дослідження було встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивач по акту приймання – передачі майна від 01.11.2010р. передав, а відповідач прийняв спірні оброблювальні центри. В ході проведення дослідження на підприємстві було виявлено 4 оброблювальні центри HR-5В з інвентарними номерами 19324, 19325, 19326 та 594;

- ОСОБА_8, який протягом 2013р. виконував обов’язки директора ДП „НТК” „Завод точної механіки” та який пояснив, що протягом його роботи на підприємстві останнє орендувало у ПВ-КП „Механік” спірні оброблювальні центри, які були розміщені в механічному цеху. В травні 2013р. на ДП „НТК” „Завод точної механіки” надійшов поштою підписаний зі сторони ПВ-КП „Механік” проект додаткової угоди №2 від 24.05.2013р. до договору від 01.11.2010р. Згідно з вказаним проектом додаткової угоди, ПВ-КП пропонувало нам розірвати договір оренди від 01.11.2010р. з 01.06.2013р. Однак, вказана додаткова угода за час його керівництва не була підписана, оскільки усі орендовані три центри були необхідні і фактично використовувались підприємством. У зв’язку із цим між сторонами було досягнуто згоди про продовження строку дії договору, а додаткова угода залишена без підпису. Крім того, свідок ОСОБА_8 в заяві категорично заперечив, що підпис під текстом вказаної додаткової угоди від імені ДП „НТК” „Завод точної механіки” належить йому.

Крім того, матеріали справи містять: постанову слідчого, слідчого управління головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 10.05.2017р. згідно якої вказано, що в ході кримінального провадження, не представилось можливим підтвердити факт вчинення ОСОБА_13 (який в 2010р. на час укладення договору оренди №01-719/1 був в.о. директора ДП НТК „ЗТМ”) та іншими посадовими особами ДП НТК „ЗТМ” кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.1 ст. 358 КК України, у зв’язку із чим кримінальне провадження закрито; інструкцію по монтажу оброблювальних центрів HR-5В з інвентарними номерами 19324, 19325 та 19326, інструкції по технічному обслуговуванню та інструкції по програмуванню оброблювальних центрів.

За наведених обставин, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року в добровільному порядку, позивач, керуючись, зокрема, ст.ст.11, 526, 762, 785 ЦК України, 23.02.2016р. (як убачається із штемпеля на поштовому конверті) звернувся з позовом до Держаного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" про витребування оброблювального центру HR-5В, інвентарний номер 19324, оброблювального центру HR-5В, інвентарний номер 19325, оброблювального центру HR-5В, інвентарний номер 19326; стягнення 302 142,85 грн. неустойки в розмірі подвійної плати за користуванню річчю за час прострочення; стягнення 90 000, 00 грн. заборгованості з орендної плати, 1 125,00 грн. інфляційних втрат, 416,97 грн. 3% річних у зв'язку з простроченням орендної плати.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 10.05.2016р. позов задоволено частково. Вирішено витребувати від державного підприємства „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” оброблювальний центр HR-5В, інвентарний номер 19324, оброблювальний центр HR-5В, інвентарний номер 19325, оброблювальний центр HR-5В, інвентарний номер 19326. Стягувачем вказано приватне виробничо-комерційне підприємство „Механік”. Крім того, вирішено стягнути з державного підприємства „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Механік” 90 000, 00 заборгованості з орендної плати, 1 125, 00 грн. втрат від інфляції, 416, 97 грн. 3% річних, 301 034,48 грн неустойки в розмірі подвійної облікової плати за користування річчю за час прострочення, 13021,92 грн. витрат по оплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2016р. у справі №924/195/16 скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 10.05.2016р. та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2016р. скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.09.2016р. та передано останньому справу на новий розгляд.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. у справі №924/195/16 рішення господарського суду Хмельницької області від 10.05.2016р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2017р. рішення господарського суду Хмельницької області від 10.05.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2017р. у справі №924/195/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. При цьому, вказано, що судами не з'ясовано, чи фактично передано на підставі акта прийому-передачі майна від 21.11.2010р. за договором оренди від 01.11.2010 № 01-719/1 майно: оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери -19324, 19325, 19326; не досліджено, чи є правовстановлюючі документи на оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери - 19324, 19325, 19326 та їх технічні характеристики; не перевірено доводи позивача - Приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік" (орендодавця) про технічну можливість розташування майна у відповідача - Державного підприємства Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" (орендаря).

Під час нового розгляду справи, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.06.2017р. справу №924/195/16 прийнято до свого провадження суддею Гладієм С.В..

21.07.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про часткову зміну та збільшення позовних вимог, яка ухвалою господарського суду Хмельницької області від 21.07.2017р. була задоволена, у зв’язку із чим предметом даного позову є: 1. Зобов’язання відповідача повернути позивачу за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19326” та 2. Стягнення 1970747,56 грн., з яких 90000,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018 року у справі №924/195/16 позов приватного виробничо-комерційного підприємства "Механік", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області до державного підприємства "Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки", м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - державний концерн "Укроборонпром", м. Київ, за участю Військової прокуратури Чернівецького гарнізону про зобов’язання відповідача повернути позивачу за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19326”, а також про стягнення 1970747,56 грн., з яких 90000 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення задоволено.

Зобов’язано державне підприємство „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” повернути приватному виробничо-комерційному підприємству „Механік” за письмовим актом передачі орендоване відповідачем за договором оренди №01-719/1 від 01.11.2010р. майно, а саме: оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19324, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19325, оброблювальний центр HR-5B інвентарний номер – 19326.

Стягнуто з державного підприємства „Науково-технічний комплекс „Завод точної механіки” на користь приватного виробничо-комерційного підприємства „Механік” 90 000, 00 заборгованості з орендної плати, 21026,15 грн. інфляційних втрат, 4560,41 грн. 3% річних, 1855161,00 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування орендованим майном за час прострочення його повернення, 36694,49грн. витрат по оплаті судового збору.

Крім того, матеріали справи також містять науковий висновок Верховного Суду України від 12.04.2017р. у справі 3-135г17 (№924/195/16) згідно якого вказано, що позовні вимоги ПВ-КП „Механік” до ДП „НТК „Завод точної механіки” у справі №924/195/16 за своєю сутністю є вимогами зобов’язального, а не віндикаційного характеру, розгляд яких потребує застосування судом відповідних норм законодавства. Відтак, господарський спір між сторонами даної справи є майновим спором між сторонами зобов’язальних правовідносин і має вирішуватись за правилами зобов’язального права, зокрема орендних відносин, а не правилами, спрямованими на захист права власності.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, позивач зобов'язався передати відповідачу у строкове платне користування майно, що визначене у цьому договорі, а відповідач зобов'язався прийняти майно у строкове платне користування, а також сплачувати позивачу орендну плату.

Пунктом 1.2 договору визначено об'єкт оренди: оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери - 19324, 19325, 19326 - 3 одиниці; вартість майна: 474000,00 грн. та його стан на момент передачі в оренду - придатні до користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 4 ст. 286 Господарського кодексу України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Так, сторони у договорі оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року, з урахуванням додаткової угоди №2 від 01.11.2014р., погодили сплату орендних платежів не пізніше 25 числа наступного місяця, у розмірі 45 000,00 грн..

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

Позивач на виконання умов договору оренди № 01-719/1 від 01.11.2010р. передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування оброблювальні центри HR-5В інвентарні номери 19324, 19325, 19326 у кількості 3 одиниці загальною вартістю 474000,00 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі майна від 01.11.2010 року.

Доводи відповідача та третьої особи щодо передачі в оренду одного оброблювального центру HR-5В інвентарний номер 19324, оскільки в подальшому відповідачем сплачувалась орендна плата лише за нього, судом оцінюються критично, з огляду на лист від 15 грудня 2010 року №01-824, згідно якого відповідач звернувся до директора ПВ-КП “Механік" з проханням тимчасово нараховувати орендну плату лише за один оброблювальний центр HR-5В, у зв’язку із тим, що ДП “НТК “Завод точної механіки” впроваджуються у виробництво експериментальні зразки деталей, внаслідок чого з трьох орендованих оброблювальних центрів HR-5В використовується лише один, а у випадку успішного впровадження у виробництво експериментальних деталей, зобов’язався оплатити орендну плату за всі орендовані оброблювальні центри HR-5В у повному обсязі, на умовах, передбачених договором оренди №01-719/1 від 01 листопада 2010 року.

Разом з тим, фактична передача в оренду відповідачу трьох оброблювальних центрів підтверджується наявними в матеріалах справи показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, які оформлені у вигляді нотаріально посвідчених заяв свідків, а також зазначеними вище актами приймання - здачі виконаних робіт (наданих послуг) та довідками про надходження коштів, які підтверджують сплату відповідачем орендної плати за 3 оброблювальні центри.

Матеріалами справи стверджується, що відповідачем не виконано належним чином свої зобов'язання зі сплати орендної плати за період з вересня по жовтень 2015 року, у зв'язку із чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 90 000,00 грн..

Апеляційним господарським судом не беруться до уваги посилання відповідача та третьої особи на додаткову угоду №2 від 24.05.2013р. про розірвання договору оренди №01-719/1 від 01.11.2010р., оскільки, між сторонами продовжували існувати орендні правовідносини, що підтверджується сплатою відповідачем орендної плати до серпня 2015 року включно, в розмірі визначеному договором з врахуванням додаткової угоди №2 від 01.11.2014 року, а також визнається відповідачем в листі №02-428 від 22.04.2016 року, у якому як причина несплати орендної плати за вересень-жовтень 2015 року вказується невідповідність інвентаризаційних номерів орендованих оброблювальних центрів.

Крім того, судом критично оцінюється надана в матеріали справи додаткова угода №2 від 24.05.2013р., з огляду на нотаріально посвідчену заяву свідка ОСОБА_8, який пояснив, що вищевказана додаткова угода від імені ДП „НТК” „Завод точної механіки” ним як в.о. директора не підписувалась, оскільки було вирішено продовжити термін дії договору оренди.

Слід зазначити, відповідач сплатив орендну плату позивачеві по серпень 2015р., а заборгував, як зазначалося, за вересень - жовтень 2015р. у розмірі 90000,00грн.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову в цій частині.

Крім того, статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з врахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Сторонами у п. 7.1 договору оренди передбачено, що після закінчення терміну оренди орендар зобов'язаний протягом п'яти робочих днів повернути майно орендодавцю за актом передачі.

Майно повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу (п. 7.2. договору).

Як зазначалося, договір оренди №01-719/1 від 01.11.2010 року, з урахуванням додаткової угоди до нього від 01.11.2014 року, припинив свою дію 01.11.2015 року у зв'язку із закінченням строку оренди. Проте, відповідач на вимогу орендодавця орендоване майно - 3 оброблювальні центри HR-5В, яке передане йому за актом приймання-передачі майна від 01.11.2010 року, не повернув. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

У пункті 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги про повернення переданого на підставі договору оренди від 01.11.2010р. №01-719/1 майна є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Разом з тим, позивач просив стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді подвійного розміру орендної плати за весь період користування майном після закінчення дії договору.

Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення (аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного суду України від 20.03.2012 року у справі №3-13гс12).

Законодавство у сфері орендних правовідносин пов'язує припинення обов'язків орендаря з фактом поверненням об'єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акту приймання-передачі. У разі не виконання обов'язку, передбаченого ч. 1 ст. 785 ЦК України, цивільним законодавством передбачена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов'язання щодо повернення об'єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої нормою ч. 2 ст. 785 ЦК України, пов'язується з простроченням орендарем виконання зобов'язання з повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. При цьому, факт фактичного використання майна в даному випадку до уваги не береться (аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 11.03.2014 року у справі 916/2353/13).

Оскільки відповідачем орендоване майно по акту приймання-передачі не було повернуто, суд приходить до висновку, що у позивача наявні правові підстави для нарахування відповідачу неустойки за неповернення орендованого майна після закінчення договору оренди.

Так, позивачем, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, нараховано 1855161,00грн. неустойки за період з 01.11.2015 року по 19.07.2017 року. Суд, здійснивши перерахунок вказаної суми, дійшов до висновку про правомірність такого нарахування у вказаній сумі, оскільки (90 000,00 грн. х 20 міс. (1 листопада 2015 року – 1 липня 2017 року) + (90 000,00 / 31 день х 19) = 1855161,00 грн.).

Щодо заявлених до стягнення 21026,15 грн. інфляційних втрат та 4560,41 грн. 3% річних, то судом враховується наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11р. в справі №07/238-10).

Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, інфляційних втрат, наданий позивачем, погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача 4560,41 грн. 3% річних та 21026,15грн. інфляційного збільшення суми боргу, оскільки вони нараховані в межах суми, можливої до стягнення.

Щодо тверджень відповідача, третьої особи та прокурора, з посиланням на ст. 387 ЦК України, про безпідставність позову з причин ненадання позивачем доказів на підтвердження права власності на майно, судом враховується науковий висновок члена НКР Верховного суду України щодо правомірності застосування ст. 387 ЦК України при витребуванні майна, переданого в оренду у справі 3-135г17 (924/195/16) від 12.04.2017р.

Так, згідно вищевказаного висновку вказано, що у відповідності до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. У даному випадку йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов неволодіючого майном власника до не власника, який таким майном фактично володіє, але не на законних підставах. У такому разі дійсно, справжній власник, в силу презумпції правомірності володіння майном, закріпленою ч.3 ст. 397 ЦК України, повинен доводити (підтверджувати) своє право власності на витребуване майно, факт вибуття його із володіння власника проти його волі, наявність майна у незаконному володінні відповідача тощо.

Однак, майно, передане власником іншій особі у володіння або користування за договором між ними, не може вважатися таким, що вибуло з володіння власника не з його волі, тобто протизаконно.

Поза як оброблювальні центри HR-5В були предметом договірного правочину, укладеного між ПВ-КП „Механік” та ДП „НТК Завод точної механіки” 01.11.2010р. (договір оренди №01-719/1), спір щодо вказаного майна має вирішуватись виходячи із приписів параграфу 1 глави 58 ЦК України, тобто через призму зобов’язального права, що регулюють відносини з найму (оренди) майна.

Наявність між сторонами зобов’язальних правовідносин виключає можливість пред’явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (подання віндикаційного позову), адже зобов’язальні правовідносини базуються на умовах укладеного між сторонами договору та регулюються нормами, що складають інститут зобов’язального права, і мають застосовуватися як норми спеціальної дії по відношенню до загальних норм, що регулюють право власності та інші речові права.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В свою чергу, підстави та порядок визнання правочину недійсним визначаються ст. 215 ЦК України. З огляду на отримані матеріали справи, договір оренди №01-719/1 від 01.11.2010р., додаткові угоди до нього №1 від 01.11.2012р. та №2 від 01.11.2014р. є чинними, не визнані у судовому порядку недійсними, акт передачі орендованого майна позивачу - відсутній.

Крім того, в силу ч. 2 ст. 328 ЦК України презюмується правомірність набуття власником права власності на майно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи викладене, твердження відповідача про безпідставність позовних вимог з причин ненадання доказів перебування майна у власності позивача є не обґрунтованим.

Згідно узагальненого висновку вказано, що позовні вимоги ПВ-КП „Механік” до ДП „НТК „Завод точної механіки” у справі №924/195/16 за своєю сутністю є вимогами зобов’язального, а не віндикаційного характеру, розгляд яких потребує застосування судом відповідних норм законодавства. Відтак, господарський спір між сторонами даної справи є майновим спором між сторонами зобов’язальних правовідносин і має вирішуватись за правилами зобов’язального права, зокрема орендних відносин, а не правилами, спрямованими на захист права власності.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржників та прокурора на безпідставне незадоволення судом першої інстанції клопотання про виклик свідків для допиту в судовому засіданні судом не береться до уваги, оскільки в матеріалах справи містяться нотаріально посвідчені заяви свідків, викладені в передбаченій ст. 88 ГПК України формі (т.7, а.с. 45-49). При цьому, суд апеляційної інстанції вказує, що відповідно положень ст. 89 ГПК України, для виклику судом для допиту свідка необхідною умовою є суперечливість викладених у заяві свідка обставин іншим доказам. Натомість в даному випадку суд апеляційної інстанції, також, не вбачає доцільності у виклику для допиту зазначеного в клопотанні свідка, виходячи з характеру обставин, наведених свідком у заяві та зазначених позивачем в обґрунтування позову, оскільки такий виклик не призведе до усунення суперечливості. Крім того, для виклику свідка необхідна наявність у суду сумнів щодо змісту, достовірності чи повноти обставин, викладених свідком у заяві, проте, вказані сумніви у суду апеляційної інстанції відсутні.

За наведеного, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що доводи скаржників, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на їх власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

А тому, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 29.05.2018р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства Науково-технічний комплекс "Завод точної механіки" та третьої особи - Державного концерну "Укроборонпром" на рішення господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року по справі №924/195/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 29 травня 2018 року по справі №924/195/16 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №924/195/16 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "17" вересня 2018 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.