Рішення № 76481003, 21.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2018 року справа № 810/3119/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) з позовом до Управління державної міграційної служби України в Київській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Київській області щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Київській області видати паспорт громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому було видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 в м. Керч, який ним було втрачено у 2008 році. У зв'язку з чим, він неодноразово звертався із заявами до Управління державної міграційної служби України в Київській області щодо видачі йому втраченого паспорта громадянина України.

Проте, відповідач неодноразово відмовляв йому у видачі втраченого паспорта та кожний раз із іншої підстави.

Так, листом від 14.09.2017 №3349 відповідач вказав, що підтвердити видачу свідоцтва про народження позивача неможливо, оскільки воно видане на непідконтрольній території.

Пізніше, на запит позивача надійшов лист Міністерства юстиції України, яким підтверджується, що актовий запис щодо народження позивача №499 складено 21.05.1983.

Разом з тим, листом від 25.04.2018 №895 відповідач знову відмовив позивачу у прийнятті заяви щодо видачі паспорту з підстав відсутності документів у повному обсязі, посилаючись на пп. 5 ст. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорту громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302.

Позивач вказує, що відповідач на підставі вищезазначеного пункту має право лише відмовити в оформленні та видачі паспорту, а не прийнятті заяви для оформлення паспорту.

Окрім того, установою виконання покарань, де знаходиться позивач, надані наступні документи, що потверджують особу позивача, в т.ч. з фотокартками: анкета арештованого з фотокарткою від 26.02.2009; свідоцтво про здобуття професії електромонтажник з освітлення НОМЕР_2 від 13.02.2018 з фотокарткою; свідоцтво про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій НОМЕР_3; довідки №48-06032009/01210 з вказівкою на дактилоформулу №31978999/3277776; довідка про судимості №17-2551 від 06.06.2018; запит до Державного реєстру виборців з відміткою начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія» №35, що «особа ОСОБА_1 встановлена».

Також доказом того, що позивач є громадянином України є вирок Керченського міського суду від 09.07.2009, в якому зазначено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Керч, громадянин України.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що він має право на отримання паспорту громадянина України.

Відповідачем відзив на позов до суду не був наданий.

У судовому засіданні по справі 21.08.2018 позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, просили позов задовольнити.

При цьому, 21 серпня 2018 року представник позивача подав письмове клопотання про продовження розгляду справи №810/3119/18 у порядку письмового провадження.

Присутній у судовому засіданні 21.08.2018 представник відповідача щодо позовної вимоги в частині видачі паспорту громадянина України позивачу не заперечував. Щодо відмови у видачі паспорту громадянина України позивачу повідомив, що наданих позивачем документів було недостатньо для прийняття рішення про документування позивача паспортом громадянина України. В той же час зауважив, що суду надано значно більше документів, аніж відповідачу, тому відповідач під час прийняття рішення про відмову у видачі паспорту не аналізував всіх документів позивача, які вже надані суду до позову. Проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

05 червня 2008 року Керченським МУ ГУМВС України в АР Крим видано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (том 1, а.с. 47).

Відповідно до вироку Керченського міського суду АР Крим від 09.07.2009 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України і призначено йому покарання у вигляді дев'яти років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна в дохід держави. Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Керченського міського суду АР Крим від 15.06.2005 і остаточно визначено покарання за сукупністю вироків - в вигляді десяти років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна в дохід держави (а.с. 17-22).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відбував кримінальне покарання в державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)».

У зв'язку з втратою позивачем паспорту, державною установою «Білоцерківська виправна колонія (№35)» листом від 30.12.2016 №17-7036 направлено до Білоцерківського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Київській області документи щодо оформлення паспорту громадянина України на засудженого ОСОБА_1 (а.с. 10).

Згідно листа Білоцерківського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Київській області від 14.09.2017 №3349 слідує, що в січні 2017 року до управління надійшли матеріали відносно громадянина ОСОБА_1 (фото 10*15, копія свідоцтва про народження, пояснення ОСОБА_1, копія вироку суду, копія довідки про звільнення, копія протоколу особистого догляду). Наданих документів виявилось недостатньо для документування громадянина ОСОБА_1 паспортом громадянина України, враховуючи також, те, що підтвердити видачу свідоцтва про народження громадянину ОСОБА_1 неможливо, оскільки воно видане на непідконтрольній України території АР Крим. Про це повідомлено уповноважену особу Білоцерківської ВК №35. Додаткових документів щодо документування ОСОБА_1 до Білоцерківського РВ не надходило (а.с. 11).

Листом від 01.11.2017 №42453/31670-0-33-17/19 Міністерство юстиції України підтвердило, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис №499 про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, складений 21.05.1983 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (а.с. 26).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 повторно звернувся з приводу отримання нового паспорту із заявою до Білоцерківського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Київській області.

У відповідь на вказане звернення позивачем було отримано письмову відповідь від 25.04.2018 №895, в якій вказано, що на підставі пп.5 п. 100 «Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорту громадянина України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, йому відмовлено в прийнятті заяви для оформлення паспорту замість втраченого, у зв'язку з ненаданням необхідних документів в повному обсязі (а.с. 12).

Позивач, вважаючи, що йому безпідставно відмовили у видачі паспорта громадянина України, у зв'язку з його втратою, звернувся до суду для захисту порушеного права.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство» документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; тимчасове посвідчення громадянина України; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну.

Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення №2503-ХІІ).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

Згідно з пунктом 5 вказаного вище Положення, ДМС з метою організації своєї діяльності, зокрема, контролює та координує діяльність територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України від 15.04.2004 №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 3 Порядку оформлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, громадянам, які проживають на тимчасово окупованій території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 року №289, визначає, що оформлення і видача паспорта громадянина України та тимчасового посвідчення громадянина України здійснюються територіальними підрозділами ДМС за місцем звернення громадянина або його представника. Оформлення і видача іноземцям та особам без громадянства посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідчення біженця, проїзного документа біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та проїзного документа особи, якій надано додатковий захист, здійснюються територіальними органами та підрозділами ДМС за заявою таких осіб за місцем звернення.

Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).

Пунктом 1 Порядку №302 визначено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку №302).

Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС (пункт 19 Порядку №302).

В свою чергу, пунктом 16 Порядку №302 передбачено, що ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв'язку з оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта.

Абзацами 2, 3 пункту 24 Порядку №302 встановлено, що у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

Відповідно до пункту 46 Порядку №302 заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи: 1) заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта); 2) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України); 3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб); 4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 5) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи); 6) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи; 7) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта шляхом проставлення відмітки "Згідно з оригіналом" та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати; 8) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів): про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка; про народження дітей - свідоцтва про народження дітей; про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт; довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття; 9) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IKAO) Doc 9303.

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім'я якої оформляється паспорт (пункт 49 Порядку №302).

Згідно з пунктом 50 Порядку №302 ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися). До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС. Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (у разі оформлення паспорта вперше із застосуванням засобів Реєстру).

Відповідно до пункту 51 Порядку №302 ідентифікація особи, на ім'я якої оформляється паспорт у зв'язку з поданням заяви про втрату паспорта і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Надсилання запитів для перевірки інформації про особу здійснюється відповідно до пункту 41 цього Порядку.

Після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта, встановлення факту оформлення особі паспорта, який заявлено як втрачений/викрадений, та його реквізитів, ідентифікації особи працівник територіального підрозділу ДМС складає за заявою про втрату паспорта висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником такого територіального підрозділу ДМС. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про оформлення паспорта (пункт 60 Порядку №302).

Згідно з пунктом 62 Порядку №302 у разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 цього Порядку.

Так, пунктом 43 передбачено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін'юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

Відповідно до пункту 64 Порядку №302 якщо за результатами проведення процедури встановлення особи її не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника відповідно до пунктів 100 і 101 цього Порядку.

Згідно з пунктом 100 Порядку №302 територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови (пункт 101 Порядку №302).

Отже наведені норми Порядку №302 свідчать, що існує певна процедура оформлення органами ДМС паспорта громадянина України, яка включає розгляд заяви-анкети, приймання документів від заявника, ідентифікацію особи та перевірку факту належності особи до громадянства України і прийняття відповідного рішення.

При цьому за результатами перевірки повноти поданих заявником та законодавчо визначених документів, відповідності їх оформлення вимогам законодавства під час їх прийняття від заявника, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, може відмовити в їх прийнятті у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, про що заявник інформується із зазначенням підстав такої відмови (за бажанням заявника - в письмовому вигляді).

В такому випадку заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

Подання ж особою документів і інформації, необхідних для оформлення і видачі паспорта, не в повному обсязі, відповідно до пункту 100 Порядку №302, є підставою для прийняття територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС рішення про відмову в оформленні чи видачі паспорта.

З огляду на зміст листа Білоцерківського районного відділу управління Державної міграційної служби України в Київській області від 25.04.2018 №895 вбачається, що він за своєю суттю є рішенням про відмову в оформленні та видачі паспорта ОСОБА_1 в розумінні пункту 100 Порядку №302.

Суд звертає увагу, що згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) саме на відповідача покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності.

Між тим, відповідачем не надано доказів на підтвердження обґрунтованості та правомірності прийняття рішення від 25.04.2018 №895 про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 замість втраченого.

Присутній у судовому засіданні 21.08.2018 представник відповідача пояснив, що додані до заяви позивача про видачу паспорта громадянина України документи в повній мірі не дозволяли пересвідчитися в тому, що особу ідентифіковано, проте відповідач поклався на розсуд суду при вирішенні питання щодо зобов'язання відповідача видати позивачу паспорт громадянина України.

Як свідчать додані до матеріалів справи докази, ОСОБА_1 є громадянином України, матеріалами справи підтверджується втрата позивачем паспорту громадянина України в 2008 році. Наведені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4, виданого Білоцерківським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 29.11.2016, відповідно до якого ОСОБА_1 народився 16 травня 1983 року в м. Керч Автономної Республіки Крим (Україна), про що 21 травня 1983 року складено відповідний актовий запис №499 (а.с. 9);

- листом від 01.11.2017 №42453/31670-0-33-17/19 Міністерства юстиції України, в якому вказано, що за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян виявлено актовий запис №499 про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, складений 21.05.1983 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Керченського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (а.с. 26);

- довідкою від 06.03.2009 №48-06032009/01210, відповідно до якої ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має громадянство: Україна (а.с. 14);

- довідкою державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» від 06.06.2018 №17-2351, згідно з якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Керч, АР Крим, росіянин, громадянин України, проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13);

- вироком Керченського міського суду АР Крим від 09.07.2009, в якому суд, встановлюючи особу підсудного, зазначив, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є уродженцем м. Керч, громадянином України (а.с. 17-22);

- довідкою про звільнення серії КИВ №17287, згідно з якою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, має громадянство України (а.с. 50);

- копією втраченого паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1, виданого Керченським МУ ГУМВС України в АР Крим 05.06.2008 (а.с. 47);

- свідоцтвом про присвоєння кваліфікаційного рівня з робітничих професій НОМЕР_5, виданим на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про те, що він навчався з 01.09.2014 по 19.01.2015 в Городищенському навчальному центра №96 (а.с.23);

- довідкою, виданою Долинським виправним центром від 14.05.2008 №033898, про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Керч, за національністю росіянин, був засуджений 15.06.2005 р. Керченським міським судом АР Крим за ст.186 ч.1, 186 ч.2, 70,71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, дійсно відбував покарання в місцях позбавлення волі з 01.04.2005 по 14.05.2008, звідки був звільнений умовно-достроково (а.с.15);

- поясненнями засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, наданими начальнику Білоцерківського РВ УДМС в Київській області від 13.07.2017, в яких позивач підтверджує видачу йому паспорту громадянина України під час проживання в місті Керч 05.06.2008 році, де позивач його і втратив того ж року (а.с.16);

- свідоцтвом серії НОМЕР_2 про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації, виданим Білоцерківським навчальним центром №35 на ім'я ОСОБА_1, про те, що він закінчив в 2018 році вказаний навчальний центр та здобув професію електромонтажника з освітлення та освітлювальних мереж (а.с.24);

- анкетою арештованого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25);

- листом державної установи «Білоцерківська виправна колонія №35» від 09.07.2018 №2756 про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 19.12..2015 відбуває міру кримінального покарання в ДУ «Білоцерківська виправна колонія №35» за вироком Керченського міського суду АР Крим від 09.07.2009. Початок строку з 23.02.2009. Кінець строку 31.07.2018 (а.с.40);

- свідоцтвом про неповну загальну середню освіту, виданим 11.06.1998 на ім'я ОСОБА_1, в тому що він в 1998 році закінчив гімназію №1 м.Керч АР Крим (а.с.45).

Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини по справі Смирнов проти Росії №461133-99 від 24.07.2003 позбавлення громадянина паспорта являє собою втручання в його особисте життя, так як громадяни для реалізації земних благ в повсякденному житті вимушені користуватись паспортом.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо належності ОСОБА_1 до громадянства України та відсутність сумнівів щодо ідентифікації особи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Київській області видати паспорт громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно задоволення позову в цій частині.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій Управління державної міграційної служби України в Київській області щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, суд вважає недоведеними обставини справи щодо протиправної поведінки відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1.

Дія - активна поведінка суб'єкта владних повноважень (органу чи посадової особи). Об'єктом оскарження може бути як одноразова, так і триваюча дія, яка порушує права чи інтереси позивача.

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з рішенням суб'єкта владних повноважень, вимога про визнання протиправними дій відповідача по винесенню такого рішення не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про оскарження відповідного рішення суб'єкта владних повноважень.

Зважаючи на те, що позивачем не оскаржено до суду рішення відповідача про те, що позивачу відмовлено в прийнятті заяви для оформлення паспорту замість втраченого, у зв'язку з ненаданням необхідних документів в повному обсязі, оформленого листом від 25.04.2018 №895, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом оскарження дій відповідача щодо відмови у видачі паспорта громадянина України ОСОБА_1 не відповідає його змісту, з огляду на що у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Згідно з частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір у сумі 1409,60 грн., що підтверджується квитанцією від 18.06.2018 №18АА6В37Е2 на суму 1409,60 грн., оригінал якої наявний в матеріалах справи (а.с. 2).

Верховний Суд України в постанові від 14.03.2017 (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п'ятої статті 171-1 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Отже, суд зазначає, що в даному випадку вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у видачі паспорту та зобов'язання видати паспорт позивачу, є однією позовною вимогою, за звернення до суду із якою підлягало сплаті 704,80 грн.

Отже приймаючи до уваги часткове задоволення позову, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі.

Решта суми судового збору, сплаченого позивачем за подачу даного позову надмірно у сумі 704,80 грн., підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Київській області видати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорт громадянина України.

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) судовий збір у сумі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві грн. 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Київській області (04073, м. Київ, вул. Петропавлівська, буд. 11, ідентифікаційний код 37826158).

4. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) суму надмірно сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення суду складено 21.08.2018.

Суддя Кушнова А.О.