Рішення № 76480969, 14.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2018 р. № 820/2971/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Козир В.М.,

за участю:

представника позивача - Проценко К.А.,

представника відповідача - Кальковець В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції, у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" (м. Харків, вул. Кричевського, 50) до Головного управління ДФС у Київській області (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 23.11.2017 № 0042571402 та № 0042581402.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що податкові повідомлення-рішення Головним управлінням ДФС у Київській області винесені, на думку позивача, без врахування приписів чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи адміністративного позову та відзив на нього, суд дійшов наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Київській області 05.05.2017 було складено акт від №288/10-36-14-02-13/38278035 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Діпнет Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість при проведені взаємовідносин з В «Профі Маркет» за період з 01.11.2016 по 30.11.2016.

За результатами розгляду заперечень ТОВ «Діпнет Україна» на вказаний акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Київській області листом від призначено повторну документальну позапланову виїзну перевірку, про що видано наказ від 27.09.2017 №1745.

Головним управлінням ДФС у Київській області складено акт від 11.10.2017 №769/10-36-14-02-13/38278035 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою Відповідальністю "Діпнет України» (код за ЄДРПОУ 38278035) з питань, що стали предметом оскарження на акт позапланової виїзної перевірки від 05.05.2017 № 288/10-36-14-02-13/38278035».

Перевіркою встановлено порушення платником податків п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.11.2017 №000425281402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 2044036 грн. з яких: за основним платежем - 1635229 грн. та штрафних санкцій - 408807 грн.; податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 №0042571402, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 44842 грн.

Не погодившись з вказаними висновками, ТОВ «Діпнет Україна» звернулось до ГУ ДФС у Київській області з письмовими запереченнями на акт перевірки № 769/10-36-14- 02-13/38278035 від 11.10.2017, за результатами якої висновки акту залишено без змін.

ТОВ «Діпнет Україна» податкові повідомлення - рішення були оскарженні до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України було винесене рішення №8621/6/99-99-11-01-01-25 від 13.03.2018, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 23.11.2017 № 0042571402 та № 0042581402, а скаргу ТОВ «Діпнет Україна» - без задоволення.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ «Діпнет Україна» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Приймаючи податкові повідомлення - рішення, контролюючий орган посилався на відсутність факту реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Діпнет Україна» та ТОВ «Профі Маркет» у листопаді 2016 року.

Зокрема, контролюючим органом зазначено про відсутність трудових ресурсів у контрагента постачальника ТОВ «Діпнет Україна» - ТОВ «Профі Маркет», а також про наявність негативної інформації відносно постачальника ТОВ «Профі Маркет» - ТОВ «Кіровоград транс-логістик» (другий ланцюг постачання).

Судовим розглядом встановлено, що згідно умов договору № 11, який укладено 01.11.2016 між ТОВ «Профі Маркет» та ТОВ "ДІПНЕТ УКРАЇНА" покупець зобов?язався придбати товар та оплатити його вартість на умовах, установлених договором, а саме: товар передається продавцем та приймається покупцем партіями. Партією товару вражається його кількість, за найменуванням та цінами, вказаними у видаткових накладних, що оформлюються за фактом відвантаження товару покупцю на кожну окрему поставку та у товарно-транспортній накладній, якщо доставка товару здійснюється перевізником.

Найменування, загальна кількість, одиниця виміру, вартість одиниці товару, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) та загальна вартість кожної партії визначені у договорі або у погоджених сторонами специфікаціях, або видатковій накладній.

Перевезення товару, придбаного у ТОВ «Профі Маркет», здійснювалось за рахунок ТОВ «Діпнет Україна» із залученням ФОП Ангеловський О.Б. згідно з договором танспортного експедирування у внутрішньому та міжнародному сполученні від 01.06.2015 № 01/06-7, згідно умов якого змтамовник (ТОВ «Профі Маркет») доручає, а експедитор (ФОП «Ангеловський О.Б.») бере на себе зобов'язання забезпечити організацію перевезення вантажів замовника автомобільним трапспортом та здійснювати всі необхідні розрахунки з транспортними гганізаціями (перевізншсііми) за перевезення вантажів замовника.

Згідно з даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого та сплаченого на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за 4 квартал 2016 року № 9268426040 від 28.01.2017 встановлено, що кількість працюючих з 101 ознакою - 0 осіб, доходів з ознакою доходу 157 - «дохід, виплачений самозайнятій особі» - 6 осіб.

Відповідно даних ЄРПН, ТОВ «Профі Маркет» за листопад 2016 року сформовано податковий кредит з ПДВ згідно із зареєстрованими податковими накладними та здійснено придбання електричної апаратури для проводового телефонного чи телеграфного зв'язку у ТОВ «Кіровоград транс-логістик».

За результатами аналізу зареєстрованих податкових накладних встановлено, що протягом листопада 2016 року ТОВ «Кіровоград транс-логістик» відобразило придбання наступних матеріальних цінностей: гліцерин, газ, бензин, дизельне пальне, цукор, борошно, м'ясопродукти.

Разом з тим, товариство реалізовано макуху, сою, пшеницю, шрот соняшника, матеріали та фрукти, труби.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Приписами п. 187.1 ст.187 Податкового Кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пп. 192.1.2 п. 192.1 ст.192 Податкового Кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку. Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд зазначає, що Листом Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" зазначено, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

На підтвердження факту здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Профі Маркет», ТОВ «Діпнет Україна» були надані належним чином складені первинні фінансово-господарські документи, а саме: договір № 11 від 01.11.2016, укладений між ТОВ «Діпнет Україна» (Покупець) та ТОВ «Профі Маркет» (Продавець); видаткові накладні; акти узгодження цін товарів; товарно-транспортні накладні; договір транспортного експедирування у внутрішньому та міжнародному сполученні; платіжні доручення.

Податкові накладні, якими оформлено фінансово-господарські операції з придбання ТОВ «Діпнет Україна» товару у ТОВ «Профі Маркет», зареєстровані у ЄРПН у встановленому законодавством України порядку.

Отже, факт руху активів між ТОВ «Діпнет Україна» та ТОВ «Профі Маркет» підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

На момент здійснення спірних фінансово-господарських правовідносин, так і на даний час ТОВ «Діпнет Україна» та ТОВ «Профі Маркет» зареєстровані у встановленому законом порядку як юридичні особи та як платники податку на додану вартість.

Суд зазначає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій ТОВ «Діпнет Україна» та ТОВ «Профі Маркет».

Таким чином, ймовірне порушення ТОВ «Діпнет Україна» та ТОВ «Профі Маркет» податкового законодавства під час здійснення правовідносин при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на обов'язки ТОВ «Діпнет Україна».

Крім того, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження його розміру.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2018 (№ 826/11879/13-а).

Посилання податкового органу у акті перевірки від 11.10.2017 на наявність ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22.03.2017 по справі № 161/4272/17 не може бути визнано обґрунтованим, виходячи з наступного.

Вищевказаною ухвалою прокурору відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області було надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які мають відношення до відкриття та використання ТОВ «Профі Маркет» рахунків, які знаходяться у ПАТ «Сбербанк», з можливістю вилучення таких документів у межах кримінального провадження № 32017030000000007.

Проте, сам факт наявності зазначеної ухвали у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 23.11.2017 № 0042571402 та № 0042581402 винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" (м. Харків, вул. Кричевського, 50) до Головного управління ДФС у Київській області (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Київській області від 23.11.2017 № 0042571402 та № 0042581402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області(код ЄДРПОУ 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпнет Україна" (код ЄДРПОУ 38278035) судовий збір у розмірі 31333,17 грн. (тридцять одну тисячу триста тридцять три гривні 17 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.09.2018.

Суддя В.В. Єгупенко