Ухвала суду № 76480920, 17.09.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2040/7654/18

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

17 вересня 2018 р. м . Харків

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 61068, АДРЕСА_1) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 41430678, 61004, м.Харків, вул. Москалівська, буд. 58) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському на Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Амельченко В.П. від 27 серпня 2018 року у виконавчому провадженні №55967611.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту позову та позовних вимог, спір виник з приводу правомірності прийняття постанови начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському на Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Амельченко В.П., яка прийнята за наслідками здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання виконавчого документа, виданого 19 лютого 2018 року Ленінським районним судом м. Харкова по справі №635/402/17 в межах цивільної справи.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктом 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2011 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (Заяви N 29458/04 та N 29465/04) визначено, що суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Абзаци другий та четвертий ч.3 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» визначають, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 ст.187 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з положеннями частини 1 статті 74 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Підпунктом 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначено, що: отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.

З положень ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що акти за наслідками здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень виносяться у конкретному виконавчому провадженні.

Правила ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються відносно осіб незалежно від наявності у них статусу учасника виконавчого провадження або особи, яка залучається до проведення виконавчих дій.

Зі змісту законодавчих приписів п.1 ч.1 ст.19 КАС України та ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Таким чином, рішення посадових осіб органів державної виконавчої служби, які прийняті за наслідками здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання виконавчого документа, виданого судом, підлягають оскарженню саме до суду, який видав виконавчий документ, в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Положеннями ст.447 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З огляду на викладене, цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.06.2018 у справі №815/4176/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, захист прав позивача у його спорі щодо правомірності прийняття постанови начальником Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському на Новобаварському районах м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Амельченко В.П., яка прийнята за наслідками здійснення контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання виконавчого документа, виданого 19 лютого 2018 року Ленінським районним судом м. Харкова по справі №635/402/17 в межах цивільної справи, має здійснюватися за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 19, 47, 170, 248, 256, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 61068, АДРЕСА_1) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 41430678, 61004, м.Харків, вул. Москалівська, буд. 58) про визнання протиправною та скасування постанови.

Роз'яснити позивачу що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Біленський О.О.