Ухвала суду № 76480407, 10.09.2018, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/857/16-к

Провадження №11-кп/772/697/2018

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Саєнко О. Б.

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого: Бурденюка С.І.

суддів : Кривошеї А.І., Спринчука В.В.

при секретарі: Табачук В.О.

з участю:

прокурора - Тучика А.А.

захисника - Бевз О.І.

обвинуваченого- Бондара О.І.

потерпілої - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Вінницької місцевої прокуратури Козира С.В. на вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 05.04.2018 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України, із середньою освітою,

не працюючого, не одруженого,

не маючого зареєстрованого у встановленому порядку

місця проживання в Україні , фактично проживавшего за адресою:

АДРЕСА_1

раніше судимого:

1)18.10.2000 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 140 КК України, до позбавлення волі 1 рік 6 місяців, з конфіскацією майна, в силу ст. 46-1 КК України, відстрочено виконання вироку на 1 рік із сплатою штрафу- 680 гривень;

2) 06.05.2005 року Піщанським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік 8 місяців;

3) 04.08.2005 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 307, ст. 395 КК України, остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 1 місяців;

4) 31.01.2011 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

5) 11.04.2014 Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 125 КК України, до покарання у виді виправних робіт на строк 150 годин;

6) 04.09.2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст.75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробуванням протягом іспитового строку в 2 роки 6 місяців;

7) 19.02.2015 року Вінницьким районним судом Вінницької області ч. 2 ст.185,ч.4 ст.70 КК України, остаточно до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців , на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробуванням протягом 3-х років іспитового строку , із покладенням обов'язків згідно п.п.2,3,4 ч.1 ст.76 КК України. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.07.2017 року звільнення від відбування покарання, призначене вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 19.02.2015 року за ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70, 75,76 КК України скасовано та направлено засудженого для відбування покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 19.02.2015 року на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.125 КК України, і засуджено до покарання у виді 2-х років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст. 72 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, із співвідношення два дні обмеження волі відповідає одному дню позбавлення волі, повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 19.02.2015 року за ч.2 ст. 185, ч.4 ст.70 КК України та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді п'яти років позбавлення волі.

в с т а н о в и в :

Згідно вироку суду першої інстанції, ОСОБА_5 27.10.2015 року близько 19.30 год., знаходячись в будинку за адресою АДРЕСА_1 під час суперечки зі своєю матір'ю ОСОБА_3, на ґрунті виниклих неприязних стосунків, будучі в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, наніс потерпілій кулаками обох рук декілька ударів в ділянку голови та лівого плеча останньої. В наслідок даних злочинних дій, потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на лівому плечі та закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, яка утворилась від дії тупого твердого предмету та яка згідно висновку експерта № 1839 від 08.12.2015 належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В апеляційній скарзі прокурора вінницької місцевої прокуратури Козира С.В. ставиться питання про скасування вироку Вінницького районного суду Вінницької області від 05.04.2018, щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Просить ухвалити новий вирок, яким засудити ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 125 КК України на 2 роки обмеження волі. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Вінницького районного суду від 19.02.2015 і остаточне покарання визначити у виді 4 років 9 місяців 26 днів позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 05.04.2018.

Апеляційна скарга мотивована тим, що на момент постановлення 05.04.2018 вироку невідбута частина покарання ОСОБА_5 за вироком Вінницького районного суду від 19.02.2015 становила 3 роки 9 місяців 26 днів. Проте, як вбачається з резолютивної частини оскаржуваного вироку, судом даний факт залишено поза увагою, що потягло за собою приєднання до призначеного за цим вироком покарання, невідбутого покарання у виді 4 років позбавлення волі, що є більшим, ніж його реальна невідбута частина за попереднім вироком - 3 роки 9 місяців 26 днів позбавлення волі. Таким чином, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. ст. 71, 72, КК України, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 413 КПК України є підставою для скасування судового рішення при розгляді провадження в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про доцільність ухвалення нового вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; думку обвинуваченого ОСОБА_5, потерпілої ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_2, які не заперечували проти апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити частково. До таких висновків апеляційний суд дійшов з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1)суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

Дані вимоги судом першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_6 місцевим судом не дотримані.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Районний суд вірно застосував ст. 71 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5, проте не врахував положень ст. 72 КК України та роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003.

Відповідно до ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України та роз'яснень, які містяться у п. п. 22, 25, 26 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При цьому суди повинні точно встановлювати невідбуту частину основного й додаткового покарань і зазначати їх вид та розмір у новому вироку. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати невідбуту засудженим частину будь-якого основного покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 засуджений вироком Вінницького районного суду від 19.02.2015 за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, із покладенням обов'язків згідно п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України. Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 07.07.2017 року звільнення від відбування покарання ОСОБА_5, призначеного вироком Вінницького районного суду від 19.02.2015 було скасовано та направлено останнього для відбування покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців. Строк відбування покарання почався з 01.08.2017.

Тобто ОСОБА_5 утримувався під вартою у зв'язку з відбуттям призначеного покарання за вироком Вінницького районного суду від 19.02.2015.

По даному кримінальному провадженню до ОСОБА_5 жоден запобіжний захід не застосовувався.

На день винесення оскаржуваного вироку невідбута частина покарання ОСОБА_5 за вироком Вінницького районного суду від 19.02.2015 становила 3 роки 9 місяців 26 днів.

Суд першої інстанції в порушення ст. ст. 71, 72, КК України, приєднав до призначеного за цим вироком покарання, невідбуте покарання у виді 4 років позбавлення волі, що є більшим, ніж його реальна невідбута частина за попереднім вироком - 3 роки 9 місяців 26 днів позбавлення волі.

Разом з тим, Апеляційний суд констатує , що вагомими доводами апеляційної скарги прокурора , є те, що районний суд в порушення вимог закону в резолютивні частині вироку не зазначив початок строку відбування покарання ОСОБА_5

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 05.04.2018 року, щодо ОСОБА_5 слід змінити.

На суд покладається обов'язок, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 417,420 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури Козира С.В. - задовольнити частково .

Вирок Вінницького районного суду Вінницької області від 05.04.2018 року,щодо ОСОБА_5 - змінити в частині призначеного покарання.

Визнати ОСОБА_5 винним за ч. 2 ст. 125 КК України та призначити покарання на строк 2 роки обмеження волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до призначеного покарання повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Вінницького районного суду від 19.02.2015 і остаточне покарання визначити у виді 4 років 9 місяців 26 днів позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 05.04.2018.

Врешті вирок залишити без змін.

На судове рішення може бути подано касаційну скаргу протягом 3 (трьох) місяців з дня проголошення до Верховного Суду.

Судді:

Бурденюк С.І. Кривошея А.І. Спринчук В.В.