Рішення № 76480329, 17.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2018 р. Справа№805/5047/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного

фонду України Донецької області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення від 22.05.2018 року про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язання повторно розглянути заяву від 12.04.2018 року про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.10.1988 року по 15.10.1997 року та з 21.01.2000 року по 19.08.2013 року (з урахуванням уточнень позовних вимог).

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Вважає, що незарахування до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ є безпідставним, оскільки до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII державної служби обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, згідно якого час роботи на посадах, які обіймав позивач зараховується до стажу державної служби.

Наполягає на тому, що загальний стаж державної служби позивача складає 22 роки 6 місяців 16 днів.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Зазначив, що п. 17 ст. 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII визначене коло осіб, на яких дія цього закону не поширюється, а саме, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачене законом.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 01.08.2018 року замінений відповідач у справі - Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області Костянтинівсько - Дружківським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400, юридична адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25).

Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: 85113, АДРЕСА_1 (а.с. 9-11).

12.04.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

22.05.2018 року Костянтинівським ОУПФУ в Донецькій області прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу державної служби, передбаченого чинним пенсійним законодавством (а.с. 24-25).

Зазначене рішення обґрунтоване тим, що пунктом 17 ст. 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII визначене коло осіб, на яких дія цього закону не поширюється, а саме, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачене законом.

Згідно записів в трудовій книжці серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 має загальний стаж державної служби 22 роки 6 місяців 16 днів за періоди роботи на посадах:

- з 25.10.1988 по 31.08.1989 Податковий ревізор-інспектор фінансового відділу при виконкомі Костянтинівської районної ради народних депутатів;

- з 01.09.1989 по 31.10.1989 Старший податковий ревізор-інспектор фінансового відділу при виконкомі Костянтинівської районної ради народних депутатів;

- з 01.11.1989 по 29.06.1990 Старший податковий ревізор-інспектор II категорії фінансового відділу при виконкомі Костянтинівської районної ради народних депутатів;

- з 02.07.1990 по 02.06.1991 Державний податковий інспектор відділу оподаткування державних та кооперативних підприємств Державної податкової інспекції по Костянтинівському району;

- з 03.06.1991 по 31.01.1994 Державний податковий інспектор відділу податків з населення Державної податкової інспекції по Костянтинівському району;

- з 01.02.1994 по 30.09.1994 Державний податковий інспектор відділу податків і зборів Державної податкової інспекції по Костянтинівському району;

- з 01.10.1994 по 31.03.1995 Старший державний податковий інспектор відділу податків і зборів Державної податкової інспекції по Костянтинівському району;

- з 01.04.1995 по 25.11.1996 Державний податковий інспектор відділу податків і зборів Державної податкової інспекції по Костянтинівському району;

- з 26.11.1996 по 02.01.1997 Головний державний податковий інспектор сектору вирахування місцевих податків та інших платежів відділу стягнення податків Державної податкової адміністрації в Костянтинівському районі;

- з 03.01.1997 по 15.10.1997 Державний податковий інспектор відділу податків з фізичних осіб Костянтинівської державної податкової адміністрації;

- з 21.01.2000 по 05.06.2000 Державний податковий інспектор відділу податків з фізичних осіб Костянтинівської ОДПІ;

- з 06.06.2000 по 07.07.2002 Державний податковий інспектор групи стягнення податків з фізичних осіб відділу оподаткування фізичних осіб Костянтинівської ОДПІ;

- з 08.07.2002 по 31.12.2003 Державний податковий інспектор відділу стягнення податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Костянтинівської ОДПІ;

- з 01.01.2004 по 28.02.2004 Державний податковий інспектор відділу громадських зв'язків та масово-роз'яснювальної роботи Костянтинівської ОДПІ;

- з 01.03.2004 по 31.12.2004 Державний податковий інспектор групи стягнення коштів, майна відділу стягнення податкового боргу Костянтинівської ОДПІ Донецької області;

- з 01.01.2005 по 20.09.2005 Державний податковий інспектор відділу забезпечення податкових зобов'язань Костянтинівської ОДПІ;

- з 21.09.2005 по 09.01.2006 Державний податковий інспектор відділу погашення прострочених податкових зобов'язань Костянтинівської ОДПІ;

- з 10.01.2006 по 15.01.2007 Державний податковий інспектор відділу оподаткування фізичних осіб Костянтинівської ОДПІ;

- з 16.01.2007 по 05.03.2012 Державний податковий інспектор відділу адміністрування майнових податків управління оподаткування фізичних осіб Костянтинівської ОДПІ;

- з 06.03.2012 по 19.08.2013 Державний податковий інспектор відділу адміністрування податків з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Костянтинівської ОДШ Донецької області Державної податкової служби.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідно до пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, з набранням чинності вказаного закону втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно ст. 90 Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З системного аналізу положень Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, вбачається, що з набранням чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII державні службовці втратили право на призначення спеціальних пенсії та отримали право на призначення пенсій на загальних підставах, тобто відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з цим, законодавцем передбачене виключення для тих осіб, які станом на 01.05.2016 мають не менше як 20 років стажу на посадах державної служби, незалежно від того, чи займали такі особи станом на 01.05.2016 посади державної служби.

Для такої категорії осіб збережено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII у розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок (страхові внески).

Згідно пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283, чинним у період чинності Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» посадовою особою органу державної податкової служби за правилами може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.

Статтею 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Згідно абз. 1, 2 п. 344.1 ст. 344 Податкового кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а.

Тобто, період роботи позивача з 25.10.1988 року по 15.10.1997 року та з 21.01.2000 року по 19.08.2013 рік у податкових органах на різних посадах зараховується до стажу державної служби, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Оскільки станом на 01.05.2016 року стаж роботи позивача на посадах державної служби складав понад 20 років, позивач має право на призначення пенсії з урахуванням положень пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Враховуючи наведене, суд вважає рішення Костянтинівського ОУПФУ в Донецькій області від 22.05.2018 про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з ухваленням рішення про визнання протиправним та скасування рішення від 22.05.2018 року про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та зобов'язання повторно розглянути заяву від 12.04.2018 року про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.10.1988 року по 15.10.1997 року та з 21.01.2000 року по 19.08.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними та скасування рішення від 22.05.2018 року про відмову в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», зобов'язання повторно розглянути заяву від 12.04.2018 року про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.10.1988 року по 15.10.1997 року та з 21.01.2000 року по 19.08.2013 року - задовольнити повністю.

Рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22.05.2018 року про відмову ОСОБА_1 в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» - визнати протиправним та скасувати.

Зобов'язати Костянтинівсько - Дружківське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.04.2018 року про перехід на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з зарахуванням до стажу державної служби періодів роботи з 25.10.1988 року по 15.10.1997 року та з 21.01.2000 року по 19.08.2013 року.

Стягнути з Костянтинівсько - Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400, юридична адреса: 85114, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: 85113, АДРЕСА_1) судові витрати у сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Давиденко Т.В.