Рішення № 7648021, 21.01.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.01.2010 Справа № 3/188-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Шевченко М. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Дніпровське підприємство "ЕРА"

до Приватний підприємець ОСОБА_1

про стягнення 24498 грн. 77 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Березняк А.А. юрисконсульт дов. № 1/136 від 17.06.2009 р.;

від відповідача - ПП ОСОБА_1 паспорт МО № НОМЕР_2 виданий Дніпровським РВУМВС України в Херсонській області 09.08.1996р.

Відкрите акціонерне товариство "Дніпровське підприємство "ЕРА" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 24498 грн. 77 коп. заборгованості за договором оренди, з яких: 15528.29 грн. основний борг, 8970.48 грн. пеня.

22 грудня 2009 року позивач надав до матеріалів справи розрахунок позову (а.с.48), відповідно до якого сума основного боргу складає 13288.13 грн., сума пені складає 1180.28 грн. З заявою про уточнення позовних вимог позивач до суду не звертався.

Відповідач позовні вимоги визнає в частині стягнення основного боргу, заперечує проти нарахованих позивачем штрафних санкцій, також просить суд розстрочити виконання рішення на 24 місяці.

Ухвалою Голови господарського суду від 22.12.2009 р. (а.с.57) було продовжено строк вирішення спору по справі до 22.01.2010 р.

В судовому засіданні 15 січня 2010 року оголошувалась перерва до 21.01.2010 р. до 10-00 для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в :

1 лютого 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпровське підприємство "ЕРА" (позивач, орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, орендар) укладено договір оренди №9/512 (далі Договір). Згідно з зазначеним договором для виробничої та підприємницької діяльності відповідача лиття пластмасових виробів та розлив укусу - в строкове платне користування відповідача на правах оренди позивачем передано: - виробничі площі 255,75 кв.м.; - службові приміщення 21,4 кв.м., - прилегла територія 100,00 кв.м. (далі об»єкт оренди).

Факт передачі обєкту оренди в користування відповідача підтверджується актом прийому-передачі від 01.02.2009 року (а.с.28).

Відповідно до ч. 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 2.2. Договору орендна плата за один місяць складає

2240,16 грн.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обовязок субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

За умовами п.2.3. договору орендна плата за попередній місяць перераховується позивачу не пізніше 5 числа поточного місяця. Уточнення фактичної суми орендної плати сторони узгоджують актом виконаних робіт не пізніше 3 числа наступного місяця. Позивачем надано до матеріалів справи акти виконаних робіт (а.с.40-45).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із наданих до матеріалів справи розрахунків позивача вбачається, що свої обовязки по розрахунках за обєкт оренди відповідач виконав частково, заборгувавши за шість місяців 13440,96 грн.

13 січня 2010 року сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого борг відповідача за Договором складає 13440,96 грн.

Відповідач не заперечує проти стягнення основного боргу в сумі 13440,96 грн. Документального підтвердження перерахування зазначеного боргу відповідач суду не надав, тому позовні вимоги про стягнення зазначеного боргу підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). При цьому, відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки ( штрафу, пені).

При укладенні договору оренди сторони пунктом 2.9. узгодили, що за порушення строків розрахунків відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов»язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини 1 статті 230 ГК України пеня й штраф є господарськими штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов»язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов»язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов»язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов»язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. При цьому, незалежно від способу та бази визначення розміру неустойки договором, вона не може перевищувати той розмір, який встановлено законом, як граничний.

Тобто відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов»язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною.

Відповідно до п.49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/211 від 07.04.08р. - положення статті 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”№543/96-ВР від 22.11.96. не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

За наданим до позовної заяви розрахунком пені закінчення періоду стягнення пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочки позивачем визначено 29.08.2009 р. (а.с.29). Сума пені за розрахунком позивача (а.с.28) складає 8970,48 грн.

Суд за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») перевірив розрахунок пені (за період, визначений позивачем) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, розрахунок має наступний вигляд:

№ п/пНомер акту виконаних робіт за 2009 рікСума орендної плати, грн..Період простроченняСума пені,

грн..

1ОУ-0000025 за лютий2240,16З 05.03.09. по 29.08.09.251,20

2ОУ-0000046 за березень2240,16З 05.04.09 по 29.08.09205,54

3ОУ-0000065 за квітень2240,16З 05.05.09 по 29.08.09161,35

4ОУ-0000082 за травень2240,16З 05.06.09 по 29.08.09115,69

5ОУ-0000108 за червень2240,16З 05.07.09 по 29.08.0973,96

6ОУ-0000124 за липень2240,16З 05.08.09 по 29.08.0932,10

Разом839,84 Сума пені становить 839,84 грн. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково - в сумі 839,84 грн.

Одночасно суд констатує, що позивач не виконав вимог ухвали господарського суду від 10 листопада 2009 року (а.с.35), відповідно до якої повинен був надати суду розрахунок позову, в якому зазначити період, за який стягується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.83 ГПК України суд вправі надати боржнику відстрочку або розстрочку виконання рішення, однак при вирішенні цього питання слід враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи, тому зобов'язань задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання суд не має.

Позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду строком до 6 місяців, посилаючись на той факт, що ним не заявляються позовні вимоги щодо стягнення річних, інфляційних; на наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Оскільки відповідачем в обґрунтування клопотання щодо надання розстрочки надано відповідні докази, а саме кредитні договори, виконання яких, на думку відповідача, унеможливить реальне виконання рішення, - суд задовольняє клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення і надає розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами до 30 липня 2011 року.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст..43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, ч.1, 3 ст.549, ч.2 ст.551, ст..ст. 610, 611, ч.1 ст.759 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, ч.6 ст.83, ст..ст. 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш ИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з ПП ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ХФ АКБ «Правекбанк»м.Херсон, МФО 352587, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпровське підприємство ЕРА»(73021, м.Херсон, Острівське шосе, 32, р/р 26005010372980 в філії Південного регіонального управління ВАТ банк «Фінанси та кредит»м.Миколаїв, МФО 326933, код ЄДРПОУ 14308233) 13440,96 грн. основного боргу, 839,84 грн. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Надати розстрочку виконання рішення строком до 30.07.2011 р., стягуючи щомісячно по 2380,13 грн., починаючи з 30.01.2010 р. по 30.07.2011 р.

3. Стягнути з ПП ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в ХФ АКБ «Правекбанк»м.Херсон, МФО 352587, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Дніпровське підприємство ЕРА»(73021, м.Херсон, Острівське шосе, 32, р/р 26005010372980 в філії Південного регіонального управління ВАТ банк «Фінанси та кредит»м.Миколаїв, МФО 326933, код ЄДРПОУ 14308233) 142,81 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита та 137,56 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська