Ухвала суду № 76480142, 10.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2858/18

УХВАЛА

10 вересня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участі:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. позивача: ОСОБА_1, представника відповідача Лукова А.В. розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати дії Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області щодо утримання з заробітної плати ОСОБА_1 суму 913,64 грн, як помилково нарахованих, неправомірними;

- стягнути з Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області 913,64 грн, як незаконно відрахованих з заробітної плати ОСОБА_1.

10.09.2018 року представник відповідача подав суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обгрунтування заяви зазначає, що позивач про порушення своїх прав дізнався з листа Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 04.12.2017 року № 4650-2017/10.1-24-132/3313-2017, який отримала його донька ОСОБА_3 нарочно, про що свідчить підпис на листі. Вважає, що позивачем позовна заява повинна була бути подана до 05 січня 2018 року. Просить залишити позовну заяву без розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні вказане клопотання підтримав та просив задовольнити.

Позивач заперечує проти задоволення клопотання відповідача та просить відмовити в задоволенні клопотання.

Суд, розглянувши подане клопотання, заслухавши думку позивача, представника відповідача, вважає що клопотання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Згідно ч.5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.12.2017 року відповідач листом Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 04.12.2017 року № 4650-2017/10.1-24-132/3313-2017 повідомив позивачу про безпідставне нарахування та виплату йому заробітної плати у березні 2017 року в сумі 913,64 грн., а з адміністративним позовом позивач звернувся до суду 21.08.2018 року.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків для подання позову (скарги) мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні способи захисту. Оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист.

Згідно ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Враховуючи вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року та ст.ст. 5, 6 КАС України, для забезпечення позивачу права на ефективний судовий захист, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.

Керуючись статтями 121, 122, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складене 17 вересня 2018 року

Головуючий суддя П.М. Майстер