Рішення № 7648003, 25.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.10           Справа № 2/12-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння», с. Сад Сумського району Сумської області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Псьол»,

с. В. Рибиця Краснопільського району Сумської області

про стягнення 319 230 грн. 26 коп.

Суддя Соп’яненко О.Ю.

Секретар судового засідання Литвиненко О.А.

За участю представників:

позивача – Наумова О.В.

відповідача – Решетнік Н.О.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача борг в розмірі 319230 грн. 26 коп. відповідно до Акту звірки за період з 01.01.2008 р. по 21.04.2009 р., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав та зазначив, що заборгованість не була погашена вчасно у зв’язку із складним становищем на ринку зерна та затримкою в оплаті за поставлену продукцію Аграрним фондом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» з 01.08.2008 р. по 21.04.2009 р. відповідно до підписаного з ТОВ Агрофірмою «Псьол» Акту звірки мало договірні стосунки, внаслідок яких заборгованість відповідача – ТОВ Агрофірми «Псьол» станом на 21.04.2009 р. склала 319230 грн. 26 коп.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов‘язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема, цивільні права та обов‘язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов‘язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

          Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідачу була направлена претензія № 242 від 23.10.2009 р., на яку позивач отримав відповідь за № 100 від 27.10.2009 р., що у зв’язку з занадто тяжким фінансовим становищем ТОВ Агрофірма «Псьол» погасить заборгованість до 15 листопада 2009 р. Заборгованість відповідача на даний час складає 319230 грн. 26 коп., доказів сплати якої відповідач не подав, в зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав суду належних доказів відсутності заборгованості, позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені у більшому (325 грн.), ніж необхідно, розмірі (236 грн.). У зв’язку з цим, 89 грн. підлягають поверненню позивачу, як помилково сплачені.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Псьол» (42418, Сумська область, Краснопільський район, с. В. Рибиця; код 03779550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Заозерна, 39; код 02888981) 319 230 грн. 26 коп. боргу, 3192 грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Суми-Насіння» (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Заозерна, 39; код 02888981) з Державного бюджету м. Суми (рах. 31215259700002 у ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23636315, призначення платежу 22050000) 89 грн. 00 коп., помилково сплачених згідно платіжного доручення № 775 від 20.11.2009 р. Видати довідку.

СУДДЯ                     СОП‘ЯНЕНКО О. Ю.

В судовому засіданні проголошені вступна та резолютивна частини рішення по справі.

Повний текст рішення підписаний 29.01.2010 р.

Суддя