Ухвала суду № 76478964, 14.09.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 495/4268/18

УХВАЛА

14 вересня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Танцюри К.О.,

секретаря судового засідання -Сидорівського С.А.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, визнання протиправним та скасування постанови та рішень,-

ВСТАНОВИВ

Ухвалою суду від 18.07.2018р. відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського прикордонного загону, Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування постанови від 16.02.2018р. про заборону в'їзду в Україну, рішення від 16.02.2018р. №333 про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства, рішення №81/З-33 від 27.04.2018р. про відмову у розгляді скарги, поданої в інтересах громадянина Туреччини ОСОБА_1 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

14.09.2018р. до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови старшого інспектора прикордонної служби 2-го відділення інспекторів прикордонної служби «Старокозаче» Білгород-Дністровського прикордонного загону Свинара В.В. від 16 лютого 2018 року про заборону в'їзду в Україну громадянину Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 (три) роки та рішення інспектора ПС ВПС «Старокозаче» Білгород-Дністровського прикордонного загону Сментини С.А. від 16 лютого 2018 року про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства № 333 до набрання рішенням суду у справі законної сили.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про забезпечення позову представник позивача зазначив, що з'ясування обставин винесення посадовими особами прикордонної служби постанови про заборону в'їзду ОСОБА_1 в Україну та рішення про відмову в перетинанні державного кордону України потребує надання відповідних пояснень особисто громадянином ОСОБА_1. Зокрема, необхідність у наданні таких пояснень, на думку представника позивача, обумовлюється потребою у встановленні судом факту володіння чи не володіння іноземцем ОСОБА_1 українською мовою. Представник позивача зазначив, що у відзиві по позов представник відповідачів стверджує, що «на даний момент встановити факт володіння чи неволодіння ОСОБА_1 українською мовою не має можливості» та, на думку представника позивача, єдиною можливістю встановити цей факт є надання особистих пояснень позивачем у судовому засіданні, що можливе лише за умови безпосередньої участі ОСОБА_1 у судовому розгляді справи. Разом з тим, представник позивача наголосив, що відповідно до ч.5 ст.5 КАС України, - ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку, однак, реалізації позивачем вказаного права перешкоджають оскаржувані документи. Представник позивача вважає, що невжиття таких заходів буде порушенням прав громадянина ОСОБА_1 на участь у розгляді своєї справи, а також може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У підготовчому судовому засіданні 14.09.2018р. представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд задовольнити її у повному обсязі.

Представники відповідача заперечував проти забезпечення позову, вважаючи, що підстави для забезпечення позову відсутні, а оскаржені рішення прийняті правомірно.

Частиною 1 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 1 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

При цьому, забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Суд також наголошує, що відповідно до приписів чинного законодавства, у випадку звернення сторони з вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Представник позивача, зазначаючи підстави для застосування заходів забезпечення позову, посилається на можливе порушення права позивача на участь у розгляді справи, передбаченого ч.5 ст.5 КАС України.

Так, ч.5 ст.5 КАС України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Частиною 1 ст.55 КАС України зазначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із ч.1 ст.60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 уповноважив адвоката ОСОБА_5. на представлення своїх інтересів у суді, який здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.

Таким чином, судом не встановлено, а представником позивача у заяві не доведено існування підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови старшого інспектора прикордонної служби 2-го відділення інспекторів прикордонної служби «Старокозаче» Білгород-Дністровського прикордонного загону Свинара В.В. від 16 лютого 2018 року про заборону в'їзду в Україну громадянину Туреччини ОСОБА_1 (ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 (три) роки та рішення інспектора ПС ВПС «Старокозаче» Білгород-Дністровського прикордонного загону Сментини С.А. від 16 лютого 2018 року про відмову в перетинанні державного кордону України іноземцю або особі без громадянства № 333 до набрання рішенням суду у справі законної сили.

Отже, з урахуванням наведених обставин, суд вважає, що заява представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову від 14.09.2018р. - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку визначеному ст. 295 та п.15.5 розділу VII КАС України. Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів до ст. 256 КАС України.

Суддя К.О. Танцюра