Рішення № 76478607, 12.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2018 р. Справа№0540/5991/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Хавалджи В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1

від відповідача - Давиденко К.А. - довір. від 16.07.2018 року № 5343/13

від третьої особи - не з?явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду

України Донецької області

третя особа Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія

«Центренерго» Вуглегірська ТЕС

про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84792, АДРЕСА_1) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 22043760, юридична адреса: 84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 35), третя особа Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС (юридична адреса: 84792, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Світлодарськ) про визнання неправомірною відмову в нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання витребувати у ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС оригінал карток умов праці за періоди 1994-1999 та 1999-2005 роки, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.4 п. 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання здійснити відповідне нарахування пенсії.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Вважає, що незарахування до пільгового стажу періоду роботи повний робочий день на ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС з 08.01.1990 року по 19.05.2004 року є безпідставним, оскільки, якщо чергова атестація була проведена з порушенням строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.

Зазначив, що атестація робочих місць на ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС була проведена несвоєчасно, а тому позивач не має права на зарахування спірних періодів роботи до пільгового стажу.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 12.09.2018 року замінений відповідач у справі Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником - Бахмутсько - Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734, юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35).

Позивач у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у відзиві, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, заслухавши представників сторін, суд з'ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2 (а.с. 8-9).

ОСОБА_1 звернувся до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

06.03.2018 року Бахмутським ОУПФУ в Донецькій області прийняте рішення №14 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку 2 згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого чинним пенсійним законодавством (а.с. 24-25).

Як встановлено судом та підтверджене матеріалами справи, згідно наказу від 31.10.1994 року № 360 про результати атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 на ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС (а.с. 41-42).

Згідно наказу від 25.10.1999 року № 385 про результати атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 на ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС (а.с. 43-44).

Згідно наказу від 28.10.2009 року № 590 про результати атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 на ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС (а.с. 45-53).

Згідно наказу від 28.10.2014 року № 1444 про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці підтверджене право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 на ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС (а.с. 56-59).

За результатами проведених атестацій, як первинної так і чергових, займані ОСОБА_1 посади (у спірний період) відносяться до Списку № 2 виробництв, професій, посад і показників, затверджених ПКМУ.

Згідно записів в трудовій книжці серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 з 08.01.02.1990 року прийнятий в електричний цех електромонтером з ремонту апаратури релейного захисту та автоматики, 21.08.1995 року переведений майстром виробничої дільниці з ремонту апаратури (а.с. 14-16).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.

Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 2 ст. 46 Конституції України це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Тобто, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

Згідно п. 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах встановлено, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров'я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

За приписами пунктів 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Частиною 2 пункту четвертого цього Порядку встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Таким чином, законодавцем покладений обов'язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому непроведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Враховуючи, що до проведення чергової атестації позивач працював на посаді, пільговий характер роботи на якій в подальшому підтвердився проведеною атестацією, та продовжив обіймати цю посаду після проведення атестації, суд приходить до висновку, що спірний період підлягає зарахуванню до пільгового стажу та врахуванню для визначення розміру пенсії, оскільки, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2014 року в справі № 21-307а14.

Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлене, що спірний період роботи позивача має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації, суд вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення про визнання протиправними дій щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах та скасування рішення про відмову в нарахування та виплаті зазначеної пенсії.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до абз. 4 п. 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд враховує наступне.

В розумінні частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Нормами чинного законодавства, а саме, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121, постанови правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладене на Пенсійний фонд України

Тобто, прийняття рішення про призначення пенсії начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів та положень чинного законодавства, тобто, є владними дискреційними функціями суб?єкта владних повноважень, що мають можливість надати повне або часткове визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Оскільки нормами прямої дії Закону на відповідача покладений обов?язок прийняття рішення про призначення та виплату пенсії, у суду немає підстав для задоволення позовних вимог саме у такий спосіб як повторне зобов??язання виконати покладені на нього владні дискреційні функції.

Наряду з викладеним, суд враховує наступне.

Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.

З аналізу норм законодавства, яке регулює спірні взаємовідносини, вбачається, що відповідач, як орган владних повноважень, не виконуючи визначені законом владні дискреційні функції щодо призначення і виплати пенсії позивачу, діяв з порушенням закону і справедливості.

Оскільки прийняття рішення про призначення та виплату пенсії є владними дискреційними функціями органу Пенсійного фонду, такий обов?язок покладений на орган Пенсійного фонду нормами чинного законодавства, на час розгляду справи відповідачем визначені Законом владні дискреційні функції не виконані, суд, також, вважає, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та ухвалити рішення про зобов?язання відповідача розглянути питання про призначення та виплату пенсії позивачу з урахуванням норм чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення та висновків суду про порушення суб?єктом владних повноважень норм чинного законодавства щодо права позивача на призначення та отримання пенсії.

Стосовно вимоги про зобов?язання витребувати у третьої особи оригінал карток умов праці за періоди 1994-1999 та 1999-2005 роки, суд враховує, що нормами чинного законодавства відповідачу не надане такого права та на нього не покладений такий обов?язок, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано суду жодного доказу правомірності рішень, які оскаржуються, в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні та виплаті пенсії, скасування рішення Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.03.2018 року № 14 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 08.01.1990 року по 19.05.2004 року в ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС в повному обсязі, зобов'язання розглянути питання про призначення та виплату пенсії позивачу з урахуванням норм чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення та висновків суду про порушення суб?єктом владних повноважень норм чинного законодавства щодо права позивача на призначення та отримання пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС про визнання неправомірною відмову в нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання витребувати у ВАТ «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго» Вуглегірська ТЕС оригінал карток умов праці за періоди 1994-1999 та 1999-2005 роки, зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абз.4 п. 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зобов'язання здійснити відповідне нарахування пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в нарахуванні та виплаті пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Рішення Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.03.2018 року № 14 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 - скасувати.

Зобов'язати Бахмутсько - Лиманське об'єднане управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734, юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) розглянути питання про призначення та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абз. 4 п. 3 Прикінцевих Положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84792, АДРЕСА_1) з урахуванням норм чинного законодавства з питань пенсійного забезпечення та висновків суду про порушення суб?єктом владних повноважень норм чинного законодавства щодо права позивача на призначення та отримання пенсії.

В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.

Стягнути з Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734, юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: 84792, АДРЕСА_1) судові витрати у сумі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

У судовому засіданні 12.09.2018 року проголошена вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення виготовлений 17.09.2018 року.

Суддя Давиденко Т.В.