Рішення № 76478580, 11.10.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/15263/15-ц

Провадження № 2п/200/230/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого-судді: Женеску Е.В.

за участю секретаря: Санжаровської Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2, третя особа Дніпропетровська дирекція Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

ВСТАНОВИВ:

21 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову зазначив, що 24 жовтня 2014 року близько 00 год. 10 хв. з боку вул. Плеханова у напрямку вул. Набережної Леніна у м. Дніпропетровську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 Транспортний засіб «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_2, належить на праві власності позивачу. Транспортний засіб «Кіа Соренто» д/н НОМЕР_3, належить на праві власності ОСОБА_2, та забезпечено страховим полісом АС/9565643, страховик ПрАТ «СК «Уніка». По факту ДТП було відкрито кримінальне провадження № 12014040030000733, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 29.10.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1.ст.286 КК України. 22 січня 2015 року кримінальну справу за обвинуваченням відповідача в скоєнні кримінального порушення, передбаченого ч.1.ст.286 КК України закрито, відповідача звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку з його примиренням з потерпілим. 24 жовтня 2014 року позивач письмово повідомив страховика про настання страхового випадку та надав необхідні документи. Згідно висновку експертного дослідження, вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 121891,31 грн., тобто рівна ринковій вартості автомобіля. Позивач не визнав автомобіль фізично знищеним, про що повідомив відповідачів. Оскільки розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, то розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується страховою сумою за відрахуванням безумовної франшизи, тому стягненню з відповідача-1 підлягає 49490,00 грн. 20 лютого 2015 р. року відповідач розглянувши заяву на отримання страхового відшкодування від 24.10.2014 року (справа N9 00155034) щодо дорожньо-транспортної пригоди, відмовив у виплаті страхового відшкодування, обґрунтувавши відмову тим, що позивач примирився з винуватцем ДТП та не має до нього претензій матеріального та морального характеру.

На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка суму матеріальних збитків в розмірі 49490,00 гон.); стягнути з відповідача ОСОБА_2 суму моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн.); стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» судові витрати.

Заочним рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2017 року задоволено заяву відповідача ПрАТ «СК «Уніка» про перегляд заочного рішення, заочне рішення суду від 17.02.2016 року скасовано.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» в судове засідання не з'явився, просить провести розгляд справи за відсутності його представника, надав суду письмові заперечення на позов.

У запереченнях відповідача зазначено, що пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_2 вважається фізично знищеним, оскільки згідно з висновком експертизи, витрати на ремонт транспортного засобу - 168362,47 грн. - перевищують ринкову вартість транспортного засобу до ДТП - 121891,31 грн. Закон не містить положень про бажання чи небажання потерпілого визнавати автомобіль фізично знищеним. Вартість залишків транспортного засобу після ДТП позивачем не визначалася. У свою чергу, відповідач-1 визначив вартість залишків транспортного засобу шляхом виставлення пошкодженого автомобіля на онлайн-аукціон. Найбільша зобов'язуюча пропозиція щодо купівлі залишків пошкодженого автомобіля склала 57300 грн. Вважає, що розмір страхового відшкодування становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП за мінусом франшизи, що складає 64081,31 грн. Заподіювач шкоди ОСОБА_2 відшкодував позивачу матеріальну та моральну шкоду в розмірі 85700 грн., з яких 70600,00 грн. - матеріальний збиток, 15100,00 грн. - моральна шкода. Отже, сума, яку отримав позивач, є навіть більшою ніж визначений розмір матеріального збитку. Стягнення спірної суми на користь позивача призведе до подвійного відшкодування, що суперечить засадам цивільного законодавства. З урахуванням зазначеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату та час судового засідання повідомлена належним чином, причину неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2014 року близько 00-10 год. ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_4, рухався по вул. Миронова з боку вул. Плеханова у напрямку вул. Набережна Леніна у м. Дніпропетровську. Під час руху ОСОБА_2 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змін, на перехресті вул. Миронова та вул. Набережної Леніна, виконуючи маневр повороту наліво у напрямі вул. Московської, виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія» д/н НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_1 Внаслідок ДТП водій ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 січня 2015 року кримінальну справу №200/20464/14-к (провадження№1-кп/200/136/15) за обвинуваченням ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України закрито, звільнено відповідно до ст.. 46 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим.

27 січня 2014 року ОСОБА_2 уклав поліс №АС/9565643 обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ПрАТ СК «Уніка».

Згідно висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику КТЗ № 0811/14/14. - величина матеріальної шкоди, спричиненої власнику колісного транспортного засобу автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5, пошкодженого в наслідок Д.Т.П., яке відбулося 24.10.2014 р., складає 121891 грн. 31 коп.

Згідно листа від 13.02.2014 року №1111 ПрАТ СК «Уніка», повідомила позивача про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки він примирився із винуватцем дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 та не має до нього претензій матеріального та морального характеру, в зв'язку з чим у ПрАТ «СК «Уніка» відсутні правові підстави для здійснення страхового відшкодування за подією від 24.10.2014 року.

В матеріалах справи наявна мирова угода від 19 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про добровільне відшкодування завданої шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в межах відповідальності винної особи, згідно якої ОСОБА_2 відшкодовує ОСОБА_1 за заподіяну шкоду в розмірі 85700,00 грн., з яких 70600,00 грн. - матеріальний збиток, 15100,00 грн. - моральна шкода. ОСОБА_1 приймає від ОСОБА_2 для отримання ОСОБА_2 суми страхового відшкодування - гарантійний платіж в сумі 49490,00 грн.

Згідно розписки від 19 листопада 2014 року ОСОБА_1 у випадку виплати страхової суми по факту ДТП від 24.10.14 зобов'язується отриману суму передати ОСОБА_2

Згідно розписки від 19 листопада 2014 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної, моральної шкоди по факту ДТП від 24.10.2014 в розмірі 85700 грн. Шкода відшкодована повністю, моральних і матеріальних претензій до ОСОБА_2 немає.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Положеннями ст. 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів », який згідно зі ст. 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Таким чином, при вирішенні питання про розмір збитків, які підлягають відшкодуванню в зв'язку з пошкодженням автомобіля, з'ясуванню підлягають вартість транспортного засобу, вартість його ремонту і зазначені обставини повинні бути оцінені з точки зору економічної обґрунтованості ремонту; при цьому розмір страхового відшкодування залежить і від того, чи погоджується власник транспортного засобу на визнання такого транспортного засобу фізично знищеним.

Згідно висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику КТЗ № 0811/14/14 від 14.11.2014 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5складає 168362,47 грн., ринкова вартість автомобіля склала 121891,31 грн.

Позивач підкреслив, що він не згодний на визнання автомобіля фізично знищеним.

Оскільки витрати на ремонт транспортного засобу «Skoda Octavia», реєстраційний номерний знак НОМЕР_5перевищують його вартість до дорожньо-транспортної пригоди, його ремонт є економічно необґрунтованим. Позивач не згодний на визнання автомобіля фізично знищеним, а тому йому має відшкодовуватися різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з цим, вартість автомобіля після ДТП у висновку експертного дослідження не зазначена.

При цьому відповідач-1 визначив вартість залишків транспортного засобу шляхом виставлення пошкодженого автомобіля на онлайн-аукціон, чому надав відповідні докази. Найбільша зобов'язуюча пропозиція щодо купівлі залишків пошкодженого автомобіля склала 57300 грн.

Таким чином, відшкодуванню на користь позивача підлягає 121891,31 грн. (ринкова вартість автомобіля) - 57300 грн. (вартість автомобіля після ДТН) = 64591,31 грн.

Згідно розписки від 19 листопада 2014 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної, моральної шкоди по факту ДТП від 24.10.2014 в розмірі 85700 грн., з них, як вбачається з мирової угоди від 19 листопада 2014 року, 70600,00 грн. - матеріальний збиток.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права: а) шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди; б) шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування; в) шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.

Потерпілий має право відмовитись від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Такий правовий висновок Верховний Суд України висловив у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15, яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

У даному випадку позивач скористався своїм правом одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в межах деліктного зобов'язання. При цьому можливість подвійного отримання відшкодування - від страховика та від завдавала шкоди - цивільним законодавством України не передбачена.

З урахуванням зазначеного, суд погоджується з доводами ідповдіача-1 про те, що позивач отримав відшкодування збитків за рахунок винуватця ДТП ОСОБА_4, а отже, в задоволенні вимог до ПрАТ «СК «Уніка» необхідно відмовити.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача-2, суд зазначає наступне.

За змістом роз'яснень, наведених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (ст.ст. 23, 1167 ЦК України).

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн. посилався на те, що завдана йому моральна шкода полягає у втраті душевного спокою і рівноваги, чим в свою чергу був порушений його звичний спосіб життя, у зв'язку з пошкодженням автомобіля відповідачем-2 виникли незручності внаслідок неможливості експлуатувати належний йому автомобіль. Суд також бере до уваги ту обставину, що відповідач-2 визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ураховуючи характер і обсяг страждань, яких зазнав позивач, вимоги розумності, виваженості та справедливості, а також те, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти розміру відшкодування, суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1188, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57 - 61, 76, 88, 169, 209, 212 - 215, 218, 224 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», ОСОБА_2, третя особа Дніпропетровська дирекція Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (код ІПН НОМЕР_6) 1000,00 грн. моральної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий-суддя: Е.В. Женеску