Ухвала суду № 76478391, 17.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

17 вересня 2018 р. Справа №805/2928/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабаш Г.П., розглянувши під час підготовчого провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання незаконними дії, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольської міської ради Донецької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/23-2205 від 22.11.2017 року "Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки", в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення та надання із земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0865 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1; зобов`язання відповідача Маріупольської міської ради Донецької області повторно розглянути на сесії міської ради звернення позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання із земель запасу житлової та громадської забудови в оренду строком на 10 років земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1) площею 0,0865 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 та затвердити проект землеустрою; визнання протиправним та скасування рішення відповідача Маріупольської міської ради Донецької області №7/23-2205 від 22.11.2017 року «Про розгляд звернення громадянки ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», в частині надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 0,0091 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1.

Під час підготовчого провадження позивач збільшила позовні вимоги та просила визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/23-2206 від 22.11.2017 року "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2".

Разом з цим позивачем до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:

-Зупинення дії рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/23-2206 від 22.11.2017 року;

-Заборони відповідачу розглядати клопотання третьої особи про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки для індивідуального садівництва по АДРЕСА_2 до винесення рішення по даній справі.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що термін дії рішення від 22.11.2017 року спливає у листопаді 2018 року, тобто ОСОБА_3 зараз готує проект і в листопаді він звернеться до відповідача для його затвердження.

Позивач зазначає, що його права порушуються, тому що частина ділянки, яка була їй відведена, зараз відведена третій особі. Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно вплинути на затвердження її проекту землеустрою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2)очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Приписами статті 151 Кодексу передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Згідно частини 2 цієї статті суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи, що визначено статтею 154 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржується рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/23-2205 від 22.11.2017 року в частині відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0865 га. Також позивач додатково оскаржив рішення про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Однак, у ході розгляду поданої заяви судом не виявлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Суд зазначає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев'ята статті 118 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 186-1 Земельного кодексу, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (частина перша). Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту (частина четверта). Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята).

Частиною десятою статті 118 Земельного кодексу України закріплено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень.

При цьому отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 150 - 154, 156, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаш Г.П.