Рішення № 76477963, 10.09.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2018 року м.Житомир справа № 0640/4038/18

категорія 10.3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Добровольська Н.А.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Зотов А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_3 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 14.08.2018року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що з листопада 1995року Позивач проходив службу в Попільнянському районному відділі внутрішніх справ, а з 07.11.20015року по 21.09.2017року проходив службу у Попільнянському відділенні Коростишівського відділу Головного управління Національної поліції в Житомирській області, з якої був звільнений за власним бажанням. 05.03.2018року Житомирська МСЕК встановила Позивачу третю групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням служби в поліції.

Як пояснив представник Позивача, незважаючи на вказане рішення Житомирської МСЕК, Відповідачем безпідставно відмовлено у призначенні та виплаті Позивачу відповідної одноразової грошової допомоги в разі такої втрати працездатності.

Представник Головного управління Національної поліції в Житомирській області, Відповідача в даній справі, проти позову заперечив і пояснив, що Позивач з органів поліції звільнився за власним бажанням, а не через хворобу. Відповідно до рішення військово-лікарської комісії, що передувала звільненню Позивача, наявне захворювання не перешкоджало службі в органах поліції та не було підставою для звільнення з такої служби. Вказані обставини, на думку представника Відповідача, виключають можливість призначення та виплати Позивачу відповідної одноразової грошової допомоги в разі такої втрати працездатності.

Заслухавши доводи представника Позивача та представника Відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності працівника поліції, її розміру, регулюються правовими нормами Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року N 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року N 788) (надалі - Порядок), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач з листопада 1995року Позивач проходив службу в Попільнянському районному відділі внутрішніх справ, а з 07.11.20015року по 30.09.2017року проходив службу у Попільнянському відділенні Коростишівського відділу Головного управління Національної поліції в Житомирській області. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Житомирській області від 21.09.2017року №182 о/с Позивач з 30.09.2017року звільнений з органів поліції за власним бажанням відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".

Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач 06.09.2017року, тобто до звільнення зі служби, проходив медичний огляд в медичній (військово-лікарській) комісії ДУ "ТМО МВС України по Житомирській області". За результатами такого огляду було встановлено, що Позивач придатний до служби в поліції (а.с.27).

Судом встановлено та визнається сторонами, що в квітні 2018року Позивач звертався до Головного управління Національної поліції в Житомирській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у разі втрати працездатності. До заяви, окрім іншого, було долучено копії виписки з акту огляду Житомирською МСЕК №019584 (а.с.10).

Як зазначено в досліджених судом виписці до акта огляду, Житомирською МСЕК-1 Позивачу з 05.03.2018року встановлена третя група інвалідності в результаті захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.

Відповідно до дослідженого судом листа Відповідача від 24.04.2018року за результатами розгляду заяви Позивача було повідомлено про відсутність правових підстав для призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги. Таке рішення Відповідача мотивовано вимогами п.4 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію" (а.с.11).

На думку Відповідача та його представника в судовому засіданні, лише за наявності виявленого у поліцейського захворювання, що унеможливлює його подальше проходження служби в поліції, звільнення зі служби через хворобу дає підстави для призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги. Оскільки у Позивача були відсутні підстави для звільнення зі служби через хворобу, то відсутні правові підстави для призначення такої допомоги.

Таке оскаржуване рішення Відповідача, викладене в листі від 24.04.2018року, відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

За приписами п.4 ч.1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року N580-VIII (надалі - Закон N580-VIII) одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, законодавець прямо зазначив, що лише звільнення особи зі служби в поліції внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), яке слугує підставою для визначення поліцейському інвалідності протягом шести місяців після звільнення його з поліції є підставою для призначення та виплати відповідної одноразової грошової допомоги.

Аналогічні правові норми щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського містяться в Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року N 4 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 вересня 2017 року N 788) (надалі - Порядок), що були чинні на день виникнення таких відносин.

Звільнення Позивача зі служби в поліції було зумовлено виключно його власним бажанням, про що зазначено в наказі про звільнення та не заперечується Позивачем. Тобто, підстави для призначення та виплати Позивачу такої одноразової грошової допомоги, що передбачені п.4 ч.1 статті 97 Закону N580-VIII, відсутні.

Суд вважає помилковими та безпідставними обґрунтування Позивачем та його представником в суді своїх доводів вимогами ст.101 Закону N580-VIII.

Правові норми статті 101 Закону N580-VIII містять лише підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються. Вказані правові норми застосовуються лише у випадку коли у особи (поліцейського) є формальне право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, але така виплата є неможливою із-за підстав, передбачених в статті 101 Закону N580-VIII.

У Позивача в розумінні вимог п.4 ч.1 статті 97 Закону N580-VIII відсутнє взагалі право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, а тому відсутня потреба у застосуванні правових норм статті 101 Закону N580-VIII для врегулювання таких відносин.

Як зазначено в п.3 розділу IV Порядку, рішення про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції шляхом письмового повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

На підставі викладеного суд робить висновок, що оскаржуване рішення Головного управління Національної поліції в Житомирській області про відсутність підстав для призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі інвалідності ОСОБА_3 винесено в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством та із врахуванням всіх обставин, що підлягали врахуванню при його прийнятті.

Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судові витрати в даній справі відсутні.

Керуючись статтями 2,90,139-143,242-246,250,255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повне судове рішення складене 17 вересня 2018 року